Рішення

від 02.11.2017 по справі 923/903/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2017 року Справа № 923/903/17

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Ковтун В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Корт", м. Нова Каховка Херсонської області

про зобов'язання визнати та включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, представник, довіреність №5219-К-О від 10.03.2017;

від відповідача - не прибув.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (позивач) звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Приватного підприємства "Корт" (відповідач) про зобов'язання визнати та включити кредиторські вимоги за договором № НЕ0Y58/1 про надання Овердрафт-мікро кредиту від 20.06.2017 року, в розмірі 187738 грн 45 коп., що складається з: заборгованості за кредитом - 32347 грн 45 коп., заборгованості за процентами - 96411 грн 39 коп., заборгованості за пенею - 58979 грн 61 коп. до проміжного ліквідаційного балансу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 11, 105, 110, 111, 112, 525, 526, 599, 610, 1066, 1069 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 15, 22, 49, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.09.2017 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.10.2017. Ухвалою суду від 19.10.2017 розгляд справи відкладався до 02.11.2017 з метою надання можливості сторонам скористатись повним обсягом процесуальних прав.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.

Відповідач, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи.

Так, Приватне підприємство "Корт не отримує поштову кореспонденцію за своїм місцезнаходженням: 74900, АДРЕСА_1, що вказано у всіх наявних матеріалах справи, а тому і ухвала від 25.09.2017 була повернута до суду без вручення адресату з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" (т. 1 арк. 49-52). На день розгляду справи ухвала суду від 19.10.2017, надіслана на адресу відповідача, підприємством зв'язку до суду не повернута.

Відповідно до п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.2008, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув» , „адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника Приватного підприємства "Корт" за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Фіксація судового процесу здійснювалась в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів відеозапису, відповідно до приписів ст.74-1 ГПК України.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

20.06.2007 між Закритим акціонерним товариством Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі-Позивач) та Приватним підприємством «КОРТ» (далі - Відповідач) було укладено кредитний договір № НЕ0Y58/1 про надання Овердрафт-мікро кредиту (далі - Договір).

Банк при наявності вільних ресурсів зобов'язався здійснити «овердрафт-мікро» обслуговування клієнта, яке складається з проведення його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку клієнта № 260010601454136, відкритому в Банку, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого відповідно п. 1.3 цього договору, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо. «Овердрафт-мікро» надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта (п.1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.3 укладеного договору Позивач надав Відповідачу кредитний ліміт у розмірі 56500,00 грн. з диференційованою відсотковою ставкою відповідно до додатку № 1 до кредитного договору в залежності від існування несплаченого залишку по кредиту та кінцевим терміном повернення 20.06.2008.

Відповідно п. 1.2 Договору кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди, дебіторської заборгованості.

Позивач виконав перед Позичальником взяті зобов'язання за Кредитним договором належним чином та у повному обсязі, надавши Відповідачу кредитний ліміт на поточний рахунок в розмірі 56500 грн., що підтверджується випискою про рух коштів.

При укладені Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України, згідно якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до Умов Додатку № 1 до Договору порядок розрахунків:

п 1.1. за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на рахунку Клієнта після закриття банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Порядок розрахунку відсотків:

п. 2.1. За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо за період з 1-3 дня використовується процентна ставка 12% річних;

у випадку непогашення кредиту після закінчення 3-х днів з дати початку перебігу безперервного користування кредитом, починаючи з 4-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу 4-7 днів - 13% річних (п. 2.2.);

у випадку непогашення кредиту після закінчення 7-ми днів з дати початку перебігу безперервного користування кредитом, починаючи з 8-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу 8-15 днів - 17% річних (п. 2.3);

у випадку непогашення кредиту після закінчення 15-ти днів з дати початку перебігу безперервного користування кредитом, починаючи з 15-го дня в силу вступає процентна ставка інтервалу 16-30 днів - 19% річних ( п. 2.4);

у випадку непогашення кредиту після закінчення 30-днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-дня встановлюється подвоєна процентна ставка річних інтервалу « 16-30 днів» від суми залишку непогашеної заборгованості, визначена п. 3.2 цього Додатку до Договору, (п. 2.5);

у випадку повного погашення кредиту - виникнення на картковому рахунку нульового дебетового сальдо на момент закриття операційного дня, починаючи з наступного дня, Клієнту надається кредит зі сплатою відсотків за цей день за процентною ставкою інтервалу « 1-3 дні» , і з цього дня починається відлік наступного періоду безперервного користування кредитом, (п. 2.6);

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до 4.1 при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 3.1, 3.2, 3.3 з цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.4, 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 цього Договору, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.6, 3.4 цього Договору Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.7 Договору терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Згідно умов Договору ПП «КОРТ» зобов'язалось здійснювати погашення кредиту та здійснювати оплату процентів, але свої обов'язки не виконало, в зв'язку з чим станом на 17.07.2017 у Відповідача існує заборгованість перед ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК» по Договору № НЕ0Y58/1 про надання Овердрафт-мікро кредиту від 20.06.2007 року в сумі 187738,45 грн. (сто вісімдесят сім тисяч сімсот тридцять вісім гривень 45 коп.), що складається з: заборгованості за кредитом - 32347,45 грн., заборгованості за процентами - 96411,39 грн.; заборгованості за пенею - 58979,61 грн.

Враховуючи викладене вважаємо, що кредиторські вимоги Позивача до Відповідача в розмірі 187738,45 грн. є законними та обґрунтовані нормами ГК та ЦК Україні й умовами Договору.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. За ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Відповідно до ч. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ст. ст. 526, 527, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належними чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 610, 612 ЦК України чітко визначено, що є порушенням зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 05.08.2010 по справі № 2-1249/10 задоволено позовні вимоги Позивача до Відповідача та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Договором № НЕ0Y58/1 про надання Овердрафт-мікро кредиту від 20.06.2007, котра виникла станом на 23.07.2010 року в розмірі 61738,46 грн., в тому числі 32347,45 грн. - заборгованість за кредитом, 21282,32 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 8108,69 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Отже, обставини укладання, погодження сторонами умов договору, виконання та порушення умов договору не потребує додаткового доведення в силу ч. 4 ст. 35 ГПК України.

А кредиторські вимоги Позивач в розмірі 61738,46 грн., котрі складаються з заборгованості станом на 23.07.2010 року:

• 32347,45 грн. заборгованості за кредитом,

• 21282,32грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом,

• 8108,69 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, є законними та підтверджені рішення суду по справі № 2-1249/10.

А кредиторські вимоги, що складаються з заборгованості по договору № НЕ0Y58/1 про надання Овердрафт-мікро кредиту від 20.06.2007, яка виникла з 24.07.2010 по 17.07.2017 в розмірі 129000,99 грн. й складається з заборгованості:

75129,07 грн. - заборгованість по процентам;

50870,92 грн. - заборгованість по пені обґрунтовані умовами договору та є законними в силу норм ГК та ЦК України.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань з 16.12.2011 року приватне підприємство «КОРТ» перебуває в стані припинення відповідно судового рішення Херсонського окружного адміністративного суду по справі №2-А-5478/11/2170 від 06.12.2011 року.

25.07.2017 Позивач направив на адресу ПП «КОРТ» Заяву з кредиторськими вимогами, разом з договором № НЕ0Y58/1 про надання Овердрафт-мікро кредиту від 20.06.2007 з додатком та розрахунком заборгованості в розмірі 187738,45 грн., випискою про рух коштів, що підтверджується копією заяви та описом поштового відправлення, чеком оплати поштових послуг.

Зазначена заява з кредиторськими вимогами не отримана Відповідачем, а повернута за зворотньою адресою, й отримана Позивачем 01.09.2017, що підтверджується інформацією з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта» (http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/OperationList/aspx?id=4902713912458).

Вказані обставини свідчать про ухилення від визнання грошових вимог.

Згідно з частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволені вимог кредитора або ухиляння від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом або до ліквідаційної комісії.

За даними сайту УДППЗ «Укрпошта» , поштовий конверт з направленою заявою з кредиторськими вимогами не отриманий Відповідачем, а повернений на зворотну адресу Позивача, й отриманий Позивачем 01.09.2017. Відтак, місячний строк для звернення до суду має відраховуватися з 02.09.2017, тобто останній день для звернення до суду - 01.10.2017, а відтак Позивач звертається до суду в межах строку, визначеного ч. 3 ст. 112 ЦК України.

Частиною 1 ст. 110 ЦК України визначено, що юридична особа ліквідується, зокрема за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Як передбачено ч. 4 ст. 105 ЦК України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно з частиною 6 статті 105 ЦК України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

За приписами частини 8 статті 111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.

З огляду на те, що рахунки ПП «КОРТ» відкритті в Приватбанку, не закриті ліквідаційною комісією й відомості про складений та затверджений проміжний ліквідаційний баланс відсутні, вважаємо, що проміжний ліквідаційний баланс не складено, й можливо звернутися до суду, з вимогою про зобов'язання визнання та включення кредиторських вимог Приватбанку в розмірі 187738,45 грн. до проміжного ліквідаційного балансу ТПП «КОРТ» .

Відповідно до п. 1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Пунктом 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільного права та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічні положення містить ст. 20 Господарського кодексу України.

Згідно п. 13 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01- 8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» , за змістом статей 111, 112 ЦК України ліквідаційна комісія діє не від власного імені, а від імені юридичної особи як її орган. Отже, в частині другій статті 112 ЦК України йдеться мова про звернення до суду з позовом до юридичної особи в особі голови її ліквідаційної комісії, що і зроблено Позивачем. Такі спори підвідомчі господарським судам.

Таким чином, в зв'язку з ухиленням від задоволення вимог кредитора ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» Ліквідаційною комісією ПП «КОРТ» , Позивач в силу ч.3 ст.112 ЦК України звернувся до Господарського суду Херсонської області за захистом своїх порушених прав.

При розгляді аналогічної справи Вищий господарський суд України (постанова від 17 травня 2016 року справа № 910/2957/15-г) за таких обставин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, перевіривши розрахунок заборгованості за відсотками за користування кредитом, пені та штрафу, з урахуванням сум, стягнутих за рішенням апеляційного суду міста Києва від 18.04.2012 у справі № 22-42/2012, дійшов висновків про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача визнати грошові вимоги в розмірі 7 272 780,12 грн. і включити до проміжного ліквідаційного балансу та реєстру кредиторів.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 3200 грн. на відповідача.

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Зобов'язати Приватне підприємство «КОРТ» (74900, АДРЕСА_2, ЄДРПОУ 24944786) в особі голови ліквідаційної комісії, визнати та включити кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код в ЄДРПОУ 14360570) за договором № НЕ0Y58/1 про надання Овердрафт-мікро кредиту від 20.06.2007 року, які виникли станом на 17.07.2017 року, в розмірі 187738,45 грн. (сто вісімдесят сім тисяч сімсот тридцять вісім гривень 45 коп.), що складається з: заборгованості за кредитом - 32347,45 грн., заборгованості за процентами - 96411,39 грн.; заборгованості за пенею - 58979,61 грн. до проміжного ліквідаційного балансу приватного підприємства «КОРТ» .

3.Стягнути з Приватного підприємства "Корт" (74900, АДРЕСА_3, ЄДРПОУ 24944786) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д, код в ЄДРПОУ 14360570) - 3200 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.11.2017

Суддя Л.М. Немченко