Постанова

від 05.09.2017 по справі 815/2663/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2663/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

представників апелянта - Бутрик А.О., Тараканова О.В.

представника позивача - Цвик С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Кадор-Отель звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Кадор-Отель звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просило суд:

- визнати протиправними дії щодо не прийняття до розгляду заперечень на акт про результати фактичної перевірки від 06.05.2016 р., бланк № 000153;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.05.2016 р. № 0001441401 про застосування штрафних санкцій за порушення п. 2.6. гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 р., - не оприбуткування готівкових коштів;

- скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.05.2016 р. № 0001461401 про застосування штрафних санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , - порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Постановою від 16 червня 2016 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Одеський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, а встановлені судом першої інстанції обставини не відповідають фактичним обставинам та матеріалами справи.

Зокрема апелянт не погоджується із застосуванням судом першої інстанції приписів ст. 250 ГК України.

Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції не дослідив та не відобразив в оскарженій постанові факт не оприбуткування грошових коштів 27.04.2016 р. в розмірі 5 000 грн., які були сплачені в рамках здійсненої контрольної розрахункової операції, по якій також не було здійснено друку розрахункового документу.

Зазначає апелянт і про помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності факту порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, оскільки на час проведення перевірки, 28.04.2016 р., позивач не надав накладних на товар, який реалізовувався.

Апелянт вважає, що надані до суду первинні бухгалтерські документи не є належним доказом, оскільки не були надані до контролюючого органу ні під час перевірки, ні у строки встановлені ПК України для надання додаткових документів.

Помилковим вважає апелянт і порядок обліку судом першої інстанції початку перебігу строку встановленого п. 86,7 ст. 86 ПКУ, для надання заперечень на акт.

ТОВ Кадор-Отель надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін. При цьому ТОВ Кадор-Отель звертає увагу на те, що санкції передбачені Указом Президента України № 436/95 від 12.06.1995 р. Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки не можуть бути застосовані, оскільки притягнення до господарсько-адміністративної відповідальності має бути здійснено виключно на підставі закону, а не на підставі Указу Президента України, який не є законом.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що на підставі ст.20, пп. 80.2.4 п.80.2 ст.80 ПК України та наказу про проведення фактичної перевірки від 27.04.2016 р. № 667 співробітниками Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області 06.04.2016 р. проведена фактична перевірка господарської одиниці ресторан-готель; каса підприємства , що розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 66/г та належить ТОВ Кадор-Отель , за результатами якої складений акт від 06.05.2016 р. № 202/15-32-14-06/39108978.

Перевіркою встановлено:

- не оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства: 10.12.2014 р. - внесено на розрахунковий рахунок готівкові кошти 2500 грн. та 2500 грн. без оприбуткування в касі підприємства, чим порушено п.2.6 глави 2 Порядку ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637;

- порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації: відсутні накладні на товар віскі Macallan 21 рік 40% 0,7, виробник (імпортер) Аквавіт; віскі Bastipp 40% 0,7 л виробник (імпортер) Совсервіс Нове; віскі Tominout 16 років, 40% 0,7 л, виробник (імпортер) Совсервіс Нове, загальною вартість 23940 грн.

Перевірка проведена у присутності головного бухгалтера ТОВ Кадор-Отель ОСОБА_5, яка отримала копію акту перевірки від 06.05.2016 р.

Також суд першої інстанції встановив, що, не погодившись із викладеними в акті перевірки висновками, ТОВ Кадорь-Отель 16.05.2016 р. подало безпосередньо до канцелярії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області заперечення до акту перевірки від 06.05.2016 р. № 202/15-32-14-06/39108978 із додатками (копія касової книги; копії касових ордерів; копії видаткових накладних; копії товарно-транспортних накладних; копії звітів з реалізації; таблиця реалізації товару; копія наказу про проведення інвентаризації; копія інвентаризаційної відомості).

Проте листом від 23.05.2016 р. № 11658/10/15-53-14-01 заступник начальника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області повідомив ТОВ Кадор-Отель про те, що заперечення надійшли із порушенням зазначених в п.86.7 ст.86 ПК України термінів, у зв'язку із чим розгляду не підлягають.

Також суд першої інстанції встановив, що на підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.05.2016 р. № 0001441401 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 50000 грн. та № 0001461401 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 47880 грн. згідно пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, ст.20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що згідно з п.86.7 ст.86 ПК України у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Згідно з ст.102 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ст.103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначається роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтвердженне отримання ТОВ Кадор-Отель копії акту перевірки їв день його складання 06.05.2016 р. (п'ятниця), а тому перебіг, встановленого п.86.7 ст.86 ПК України, спеціального строку у п'ять робочих днів розпочався з першого, після вихідних днів, робочого дня, тобто 09.05.2016 р. У свою чергу, 09.05.2016 р. в силу ст.73 КЗпП України є святковим днем (День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги)), з урахуванням чого перебіг п'ятиденного строку розпочався з 10.05.2016 р. та припав на 14.05.2016 р. - вихідний день (субота). Таким чином, сплив строку у п'ять робочих днів з урахуванням вихідних та святкових днів припадає на 16.05.2016 р. і позивачем зазначений строк дотриманий.

Таким чином, суд першої інстанції встановив неправомірність дій Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо неприйняття до розгляду заперечень товариства з обмеженою відповідальністю Кадор-Отель на акт (довідку) про результати фактичної перевірки від 06.05.2016 р., отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Також суд першої інстанції встановив, що разом із запереченнями на акт перевірки ТОВ Кадор-Отель надало копії касової книги; касових ордерів; видаткових накладних; товарно-транспортних накладних; звітів з реалізації; таблиця реалізації товару; копія наказу про проведення інвентаризації; інвентаризаційної відомості.

Згідно виписки по особовому рахунку за 10.12.2014 р. та прибуткових касових ордерів №1 та №2 (а.с.33) в касу ТОВ Кадор-Отель внесено внески в статутний капітал 2500 грн. (від ОСОБА_6) та 2500 грн. (від ОСОБА_7.). В день перевірки перевіряючим не надано касову книгу товариства, у зв'язку із чим останні дійшли висновку про порушення п.2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004 р., яким передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

При цьому суд першої інстанції послався на те, що пунктом 1.2 Положення № 637 визначено, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО. Згідно з пунктом 7.15 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО, визначено в пункті 2.6 цього Положення. Відповідно до ст.144 ЦК України статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Збільшення статутного капіталу ТОВ здійснюється в порядку, встановленому законом і статутом ТОВ. Згідно з ст.51 Закону України Про господарські товариства учасники у статуті мають визначити розмір, склад та порядок внесення ними вкладів - грошима чи майном.

За таких обставин, суд першої інстанції зауважив, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Суд першої інстанції встановив, що операція щодо внесків у статутний капітал відображена у касовій книзі на 2014 р. (а.с. 32) - Додаток 5 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, ф.КО-4, що узгоджується із вимогами п.4.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637, згідно з яким підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів.

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що ТОВ Кадор-Отель дотриманий порядок оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства, яка велась в електронному вигляді, по операціям щодо внесення внесків в статутний капітал 10.12.2014 р. При цьому відповідні докази були надані ТОВ Кадор-Отель разом із запереченнями на акт перевірки, які безпідставно були залишені без розгляду, а податкове повідомлення-рішення від 25.05.2016 р. № 0001441401, яким до ТОВ Кадор-Отель застосовано штрафні санкції на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, прийнято керівником контролюючого органу без урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків та безпідставно, я у зв'язку із чим підлягає скасуванню.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що статтею 239 ГК передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 ГК, відповідно до частини першої якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Зі змісту цієї статті випливає, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб'єктів господарювання за порушення зазначеними суб'єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Суд першої інстанції зазначив, що аналіз приписів ст. 250 ГК дає підстави для висновку про те, що при виявленні факту вчинення суб'єктом господарювання порушення норм з регулювання обігу готівки (неоприбуткування в касах готівки) податковий орган, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК. Закінчення будь-якого зі встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

Таким чином, суд першої інстанції встановив, що застосування штрафних санкцій на підставі Указу Президента України від 12 червня 1995 року N 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" (далі - Указ N 436/95) податковим повідомленням-рішенням від 25.05.2016 р. № 0001441401 здійснено без дотримання строків, встановлених статтею 250 ГК, що також є самостійною підставою для скасування вказаного акту індивідуальної дії.

Також суд першої інстанції зазначив, що актом перевірки від 06.05.2016 р. № 202/15-32-14-06/39108978 встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме відсутні накладні на товар: віскі Macallan 21 рік 40% 0,7, виробник (імпортер) Аквавіт; віскі Bastipp 40% 0,7 л виробник (імпортер) Совсервіс Нове; віскі Tominout 16 років, 40% 0,7 л, виробник (імпортер) Совсервіс Нове, загальною вартість 23940 грн., чим не дотримано п.12 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , відповідно до якої суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Суд першої інстанції послався на ст.20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , відповідно до якої до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Враховуючи приписи Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 751/4044; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин та ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , суд першої інстанції зазначив, що сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані, не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Крім цього, суд першої інстанції встановив, що надані позивачем до суду докази, які також були доручення до заперечень на акт перевірки, свідчать про те, що на підприємстві позивача ведеться бухгалтерський облік оприбуткування отриманих товарів від постачальників, в тому числі й підакцизних товарів, належним чином.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що податковим органом в порушення приписів вищенаведених норм було необґрунтовано залишено без розгляду заперечення позивача на акт перевірки та безпідставно прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.05.2016 р. №№ 0001441401, 0001461401, зокрема без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, у зв'язку із чим адміністративний позов підлягає до задоволення.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.

Апеляційний суд встановив, що відповідно до матеріалів справи (а.с. 15-18, 21-24) в період з 28 квітня по 06 травня 2016 року працівниками ГУ ДФС в Одеській області проведена фактична перевірка господарської одиниці - ресторану -готелю ТОВ Кадор-Отель , який розташований за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 66/2.

За наслідками перевірки складний акт від 06.05.2016 року номер бланку 000153, без зазначення дати реєстрації акта в органах ДФС, відповідно до якого:

- перевірка проведена у присутності головного бухгалтера ОСОБА_5 п. 1.6 акта;

- на перевірку надані реєстраційні посвідчення на РРО (п.п. 2.1.1), касова книга (п.п. 2.1.10), штатний розпис (п.п. 2.1.11), ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями (п.п. 2.2.2);

- особами, які проводили перевірку проведена контрольна розрахункова операція без застосування РРО при продажу товарів (надання послуг) на суму 5 000 грн. (п. 2.2.7 акту);

- роздрукування розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункових операцій не забезпечено (п.п. 2.2.8)

- фіскальний режим роботи РРО, використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, наявність та цілісність пломб РРО - забезпечено (п. 2.2.89 п. 2.2.10, п. 2.2.11).

Також в п.п. 2.2.14 акту перевірки зазначена додаткова інформація про факти встановлені в ході перевірки, а саме:

1) встановлено проведення розрахункової операції без застосування РРО в сумі 5 000 грн.;

2) встановлено не оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства, а саме 10.12.2014 року, було внесено на розрахунковий рахунок готівкових коштів 2500 грн. та 2500 грн. без оприбуткування в касі підприємства;

3) встановлено не оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства за 27.04.2016 року в сумі 5 000 грн.

4) встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме накладні на товар згідно з додатком до акту, - відсутні.

Відповідно до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 27.04.2016 р. № 667 (т. 1 а.с. 25-26) та направлень на перевірку № 321, № 320, № 319, № 318 від 27.04.2016 року(т. 1 а.с. 21-24), фактична перевірка ТОВ Кадор-Отель (податкова адреса: м. Одеса, вул. Успенська, 39/1, офіс 36) мала відбутись за фактичними адресами: м. Одеса, Французький бульвар, 66/2, та : м. Одеса, Французький бульвар, 66/3.

Відповідно до наданих апелянтом додаткових доказів - копії довідки ТОВ Кадор-Отель без номеру та без дати, яка надана під час проведення фактичної перевірки (т. 1 а.с. 117, 118) підрозділи ТОВ Кадор-Отель розпочали свою діяльність у 2015 році, а саме:

- ресторан - 20.01.2015 року;

- культурно-спортивний комплекс - 17.03.2015 року;

- готель - 17.04.2015 року;

- кафетерій - 01.09.2015 року.

Також в довідці зазначено, що у 2014 році у зв'язку з відсутністю господарської діяльності були відсутні надходження та витрати грошових кошів по касі, каса не велась (т. 1 а.с. 118).

Відповідно до витягу з особового рахунку ТОВ Кадор-Отель (а.с. 30) 10.12.2014 року відбулось внесення на розрахунковий рахунок готівкових коштів в розмірі 2500 грн. від ОСОБА_6 за призначенням платежу внесок в статутний капітал та в розмірі 2500 грн. від ОСОБА_7 за призначенням платежу внесок в статутний капітал .

Таким чином, надана до суду та до заперечень на акт перевірки роздрукована Касова книга за 2014 рік (т. 1 а.с. 32) є сумнівним доказом та апеляційним судом відхиляється. При цьому апеляційний суд зазначає, що акт перевірки (т. 1 а.с. 15-18) не містить зауважень щодо наявності Касової книги за 2014 рік, яка ведеться в електронному вигляді за юридичною адресою товариства.

Щодо не оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства за 27.04.2016 року в сумі 5 000 грн., апеляційний суд зазначає, що відповідно до акту перевірки зазначена сума коштів була витрачена перевіряючими особами в ході здійснення контрольної закупівлі в господарській одиниці ТОВ Кадор-Отель , яка розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 66/2.

В п.п. 2.2.14 акту перевірки від 28.04.2016 року (перевірка проведена з 28.04.2016 року по 06.05.2016 року), зазначена додаткова інформація про факти встановлені в ході перевірки, а саме встановлено проведення розрахункової операції без застосування РРО в сумі 5 000 грн.

Відповідно до додаткових пояснень податкового органу, наданих на вимогу апеляційного суду - проведення розрахункової операції без застосування РРО в сумі 5 000 грн. відбулось 27.04.2016 року саме при сплаті коштів за бронювання номеру в готелі. Проте готель розташований за адресою м. Одеса, Французький бульвар 66/3, а відповідно до акту перевірки, перевірка відбувалась з 28.04.2016 по 06.05.2016 р. за адресою: м. Одеса, Французький бульвар 66/2, де розташований ресторан (т. 1 а.с. 1450. Проте під час апеляційного розгляду справи представник ТОВ Кадор-Отель підтвердив, що перевірка фактично проводилась за адресою: м. Одеса, Французький бульвар 66/3, де розташований готель (т. 1 а.с. 147).

Апеляційний суд зазначає, що надана позивачем роздрукована Касова книга за 2016 рік(т. 1 а.с. 282-326), не містить відомостей щодо оприбуткування 27.04.2016 року коштів в розмірі 5 000 грн., які є авансовою сплатою за номер в готелі (т. 2 а.с. 2).

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2016 р. № 0001441401 про застосування штрафних санкцій в розмірі 50 000 грн. за порушення п. 2.6. гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 р., - не оприбуткування готівкових коштів.

За доводами апеляційної скарги зазначене ППР прийнято у зв'язку з:

- проведенням 27.04.2016 року розрахункової операції без застосування РРО, що відповідно до пояснень податкового органу є сплатою за номер в готелі, що є порушення п. 1. ст. 3 Закону України № 265 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

- не оприбуткування готівкових коштів в касовій книзі підприємства за 27.04.2016 року в сумі 5 000 грн., що відповідно до пояснень податкового органу є сплатою за номер в готелі, що є порушенням п. 2.6 Положення про проведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління НБУ 637 від 15.12.2004 року.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України № 265 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до п. 2.6 Положення про проведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління НБУ 637 від 15.12.2004 року, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Таким чином, апеляційний суд встановив правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 25.05.2016 р. № 0001441401 про застосування штрафних санкцій в розмірі 50 000 грн. за порушення п. 2.6. гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004 р., - не оприбуткування готівкових коштів.

При цьому апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 25.05.2016 р. № 0001461401 про застосування штрафних санкцій в розмірі 47800 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , - порушення порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

За доводами апеляційної скарги в ході проведення перевірки встановлено порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме накладні на товар згідно з додатком до акту, - відсутні.

До позивача застосовані санкції встановлені ст. 20 Закону України № 265 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , проте застосування санкцій за ст. 20 передбачено у разі реалізації не облікованого товару, в той час як при перевірці, відповідно до акту, не встановлений факт реалізації не облікованого товару.

Таким чином, до позивача зазначеним податковим повідомленням-рішенням застосовані штрафні санкції за порушення, яке не було встановлено при проведенні перевірки 28 квітня 2016 року.

Також апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності дій податкового органу в частині відмови у розгляді заперечень на акт перевірки, оскільки акт перевірки складений 06.05.2016 року та отриманий позивачем 06.05.2016 року (т. 1 а.с. 15-18), наступний робочий день, який є першим днем строку є 10.05.2016 року (вівторок), оскільки 07, 08, 09 травня 2016 року є відхідними та святковим днем, а тому останнім робочим днем подання заперечень є 16.05.2016 року (понеділок), оскільки 14 та 15 травня 20176 року є вихідними днями.

Відповідно до абзацу 1 п. 86.7.ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

При цьому згідно ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 25.05.2016 р. № 0001441401 про застосування штрафних санкцій, та правильність скасування судом першої інстанції податкового повідомлення-рішення від 25.05.2016 р. № 0001461401 та визнання протиправними дій податкового органу щодо не прийняття до розгляду заперечень товариства з обмеженою відповідальністю Кадор-Отель на акт про результати фактичної перевірки від 06.05.2016 р., бланк № 000153.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, які мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права та до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена, оскаржена постанова - скасована та ухвалена нова постанова про часткове задоволення адміністративного позову.

Відповідно до приписів ст. 94 КАС України, понесені апелянтом судові витрати відшкодуванню не підлягають, а понесені позивачем судові витрати (т. 1 а.с. 3, 4) піддягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2 097,42 грн. (судовий збір сплачений за немайнову вимогу - 1378 грн., судовий збір сплачений за майнові вимоги пропорційно задоволеним вимогам - 719,42 грн.).

Керуючись ст. 2, 11, 69-71, 94, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 202, 207, 211, 212, ч. 4 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Кадор-Отель задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо не прийняття до розгляду заперечень товариства з обмеженою відповідальністю Кадор-Отель на акт про результати фактичної перевірки від 06.05.2016 р., бланк № 000153.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 25.05.2016 р. № 0001461401 про застосування штрафних санкцій в розмірі 47 880 грн. за порушення п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Відмовити у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 25.05.2016 р. № 0001441401 про застосування штрафних санкцій.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565511) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Кадор-Отель (код ЄДРПОУ 39108978) у відшкодування судових витрат, сплаченого судового збору, 2 097,42 грн. (дві тисячі дев'яності сім гривень 42 коп.), за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець