Ухвала

від 02.11.2017 по справі 637/639/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/6046/17 Головуючий 1-ї інстанції - Стеганцов С.М.

Справа № 637/639/17 Доповідач - Бровченко І.О.

Категорія: право власності

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - судді Бровченко І.О.,

суддів колегії -Кіся П.В., Кружиліної О.А.,

при секретарі - Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 06 вересня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Шевченківської районної ради, арбітражного керуючого Кардаш Сергія Леонідовича про визнання права власності на будівлю, -

В С Т А Н О В И Л А :

04 липня 2017 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду Харківської області з позовом до Шевченківської районної ради, яким просить визнати договір купівлі-продажу будівлі котельні № АДРЕСА_1 укладений на ТОВ Універсальна біржа Гермес 14 червня 2017 року між КП Шевченківські теплові мережі та ОСОБА_3 - дійсним, а також визнати за останнім право власності на вищевказану будівлю котельні.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14 червня 2007 року з КП Шевченківські теплові мережі , що перебувало в стані банкрутства в особі ліквідатора Кардаш С.Л., з однієї сторони та позивача по справі на ТОВ Універсальна біржа Гермес був укладений договір купівлі-продажу № 070621, згідно якого ОСОБА_3 придбав за 1080 грн. будівлю котельні, що знаходиться на території Петрівської сільської ради Шевченківського району АДРЕСА_1.

Вищезазначений договір не було зареєстровано в КП Шевченківське БТІ .

На теперішній час нотаріально посвідчити договір позивач не має можливості, у зв'язку із чим позивач не має законних прав та підстав для розпорядження та користування нерухомим майном, у зв'язку із чим змушений звернутися до суду з даним позовом.

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 06 вересня 2017 року у задоволені позову ОСОБА_3 до Шевченківської районної ради, арбітражного керуючого Кардаш С.Л. про визнання права власності на будівлю відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вислухав доповідь судді, пояснення представників позивача, встановивши обставини справи, перевірив зібрані по справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 14 червня 2007 року між КП Шевченківські теплові мережі , що перебувало в стані банкрутства в особі ліквідатора Кардаш С.Л., з однієї сторони та позивача по справі на ТОВ Універсальна біржа Гермес був укладений договір купівлі-продажу № 070621, згідно якого позивач ОСОБА_3 купив за 1080 грн. будівлю котельні під розборку без технічної документації, що знаходиться на території Петрівської сільської ради Шевченківського району Харківської області за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-9).

Вищезазначений договір не було зареєстровано в КП Шевченківське БТІ , що підтверджується копією довідки КП Шевченківське БТІ № 31 від 21 липня 2015 року.

В подальшому позивач у квітні місяці 2017 року звернувся до нотаріальної контори, щодо належного оформлення договору купівлі - продажу, але йому було відмовлено в зв'язку з тим, що даний договір не був нотаріально оформлений.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань КП Шевченківське ПТМ , код 32472733, засновником якого була Шевченківська районна рада, було ліквідоване 03 лютого 2010 року.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що правові підстави для визнання спірного договору купівлі-продажу дійсним відсутні. Частина 2 ст. 220 ЦПК України надає суду право визнати дійсним нікчемний договір, а не договір який не є укладеним в даному випадку.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі та застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права. Суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшов правильного висновку про відмову у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Таким чином закон передбачає можливість визнання судом дійсним лише того договору, який підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Можливість визнання дійсним правочину, який потребує і державної реєстрації, законом не передбачена.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Статтею 657 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Як роз'яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст.210, 640 ЦК України пов'язується з їх державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Встановивши, що оспорюваний договір купівлі-продажу в силу ст. 657 ЦК України підлягав і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання його дійсним на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України, а також визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 19 червня 2013 року (справа № 6-49цс13). Стаття 328 ЦК України, на яку посилається апелянт в обгрунтування своїх вимог, визначає загальні правила правомірності набуття особою права власності на майно за договором і безпосередньо не передбачає підстав для визнання дійсним договору купівлі-продажу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності оскаржуваного рішення, оскільки ці доводи зводяться до посилання на ті ж самі обставини та наведення відповідного обґрунтування позовних вимог, яким суд першої інстанції надав належну оцінку в оскаржуваному рішенні і судова колегія повністю погоджується із цією оцінкою та прийнятим рішенням у даній цивільній справі. Фактично доводи апеляційної скарги є власним тлумаченням відповідачем норм чинного законодавства та обставин справи, які були предметом дослідження судом першої інстанції.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про постановлення районним судом рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, у відповідності з обставинами справи, наданими сторонами доказами та, відповідно, про відсутність підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 06 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: