Ухвала

від 01.11.2017 по справі 757/45437/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/4550/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова компанія «Верум Кепітал» - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках:

ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЮНІТІ» (код ЄДРПОУ 34300674) № НОМЕР_1 ;

ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 30636550) № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ;

ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «САЛАМАНДРА-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 13934129) № НОМЕР_5 ;

ТОВ «ВЕРУМ КЕПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 40371774) № НОМЕР_6 ;

TOB «ОМЕТА ШАНС» (код ЄДРПОУ 13732667) № НОМЕР_7 ,

відкритих в ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023), юридична адреса: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, з наданням інформації в друкованому вигляді щодо її виконання та залишку грошових коштів на рахунках вказаних осіб.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність правових підстав для накладення арешту, та прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ТОВ «Фінансова компанія «Верум Кепітал» - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати в частині накладення арешту на кошти ТОВ «ВЕРУМ КЕПІТАЛ», посилаючись на її незаконність та необгрунтованість.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, адвокат зазначає про те, що оскаржувана ухвала не містить даних про фіктивні операції з надання позик (кредитів), зі страхування їх неповернення, виплати страхових відшкодувань із виведенням готівки, як і не містить даних про незаконні дії службових осіб товариства «Фінансова компанія «Верум Кепітал». Додає, що товариство не мало жодних правовідносин із особами фігурантами даного кримінального провадження та не здійснювало господарської діяльності з надання фінансових послуг та не надавало таких послуг фігурантам кримінального провадження.

Крім того, адвокат вказує на те, що поточний рахунок товариства, а саме № НОМЕР_6 закритий.

Також апелянт вказує про порушення слідчим суддею вимог ст. 172 КПК України.

Далі в апеляційній скарзі адвокат вказує на те, що ухала слідчого судді не містить обставин на підтвердження того, що грошові кошти на арештованому рахунку використовувалися для фінансування незаконної діяльності, як і не містить фактів існування ризиків приховування та незаконного використання коштів. Додає, що оскаржуваним судовим рішенням товариство «Фінансова компанія «Верум Кепітал» позбавлено права розпорядження власним майном без доведення того, що таке майно є доказом злочинів або набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що в свою чергу призвело до зупинення правомірної діяльності товариства.

Одночасно автор апеляційної скарги ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування пропуску такого строку зазначає, що розгляд даного клопотання відбувся без повідомлення власника майна та його представника, а про оскаржуване судове рішення стороні захисту стало відомо лише 21.08.2017 року із Єдиного державного реєстру судових рішень, копія ухвали апелянтом не отримана.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення, проте враховуючи, що власник майна та його представник участіу судовому засіданні не приймали, зі змістом оскаржуваної ухвали слідчого судді ознайомилися 21.08.2017 року за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв`язку із чим просять поновити строк, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання апелянта щодо поновлення строку на апеляційне оскарження з підстав, наведених у ньому, підлягає задоволенню, оскільки цей строк пропущений з поважних причин.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.

При апеляційному розгляді встановлено, що у даному кримінальному провадженні слідчим суддею обґрунтовано застосовано такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна та правильно визначені правові підстави для цього.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження № 12015000000000405, відомості про яке 09.07.2015 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205 КК України, ч. 3 ст. 209 КК України.

Прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на кошти, які знаходяться на рахунках: ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЮНІТІ»; ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УКРАЇНА»; ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «САЛАМАНДРА-УКРАЇНА»; ТОВ «ВЕРУМ КЕПІТАЛ»; TOB «ОМЕТА ШАНС», відкритих в ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023), юридична адреса: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, яке ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 08 серпня 2017 року задоволено.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання прокурора в межах кримінального провадження № 12015000000000405 про арешт майна, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та, прийшов до правильного висновку, що клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно зазначене в клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене в клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Твердження апелянта про те, що розгляд клопотання прокурора про арешт майна відбувся без повідомлення власників майна, є необгрунтованими, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, що мало місце в даному випадку.

Посилання адвоката на те, що оскаржувана ухвала не містить дані про фіктивні операції з надання позик (кредитів), зі страхування їх неповернення, виплати страхових відшкодувань із виведенням готівки, не містить даних про незаконні дії службових осіб товариства «Фінансова компанія «Верум Кепітал», а товариство не мало жодних правовідносин із особами фігурантами даного кримінального провадження та не здійснювало господарської діяльності з надання фінансових послуг та не надавало такі послуги фігурантам кримінального провадження, не заслуговують на увагу, оскільки не є предметом розгляду у даному судовому засіданні, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні. З цих же підстав не заслуговують на увагу і посилання апелянта на відсутність доказів того, що арештовані грошові кошти товариства використовувалися для фінансування незаконної діяльності фігурантів даного кримінального провадження.

Крім того, необхідним буде відмітити, що додані до клопотання матеріали свідчать про наявність обгрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема рапорт про встановлення факту здійснення кримінального правопорушення (а.с. 12), протокол допиту свідка ОСОБА_8 (а.с. 13), протокол допиту свідка ОСОБА_9 (а.с. 16), протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_10 (а.с. 23).

Разом з цим, положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України не вимагають наявності обгрунтованої підозри щодо особи на відміну від пунктів 2, 3, 4 ч. 1 ст. 170 КПК України, проте такої мети, яка передбачена пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 170 КПК України у клопотанні не зазначено.

Доводи апелянта стовно того, що арештований слідчим суддею рахунок товариства «Фінансова компанія «Верум Кепітал» закрито, не є визначеною законом самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання прокурора, з урахуванням мети арешту та доданих ініціатором клопотання документів на його обгрунтування.

Посилання апелянта на відсутність фактів того, що арештовані грошові кошти товариства є доказом злочинів або набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення, існування ризиків приховування та незаконного використання коштів, слід визнати необгрунтованими, з урахуванням наявності у представлених в апеляційний суд матеріалах постанови про визнання речовим доказом від 03 серпня 2017 року, відповідно до якої грошові коти ТОВ «ВЕРУМ КЕПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 40371774) на рахунку № НОМЕР_6 , відкритому в ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023), юридична адреса: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, визнані у даному кримінальному провадженні речовим доказом, з посиланням на те, що вказані кошти мають доказове значення для встановлення істини по даному кримінальному провадженню, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (а.с. 44-47).

Твердження адвоката про те, що оскаржуваним судовим рішенням товариство «Фінансова компанія «Верум Кепітал» позбавлено права розпорядження власним майном, що призвело до зупинення правомірної діяльності товариства, є необгрунтованими, оскільки застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання, що у цьому випадку і мало місце, з огляду на ненадання апелянтом, всупереч вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, відомостей про повне блокування роботи товариства.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження, знищення чи пошкодження майна, що може перешкодити кримінальному провадженню.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 173 КПК України, наклав арешт на зазначене у клопотанні прокурора майно, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику ТОВ «Фінансова компанія «Верум Кепітал» - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2017 року.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 серпня 2017 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 та накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках: ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ЮНІТІ» (код ЄДРПОУ 34300674) № НОМЕР_1 ; ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 30636550) № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ; ПАТ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «САЛАМАНДРА-УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 13934129) № НОМЕР_5 ; ТОВ «ВЕРУМ КЕПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 40371774) № НОМЕР_6 ; TOB «ОМЕТА ШАНС» (код ЄДРПОУ 13732667) № НОМЕР_7 , відкритих в ПАТ «УКРСОЦБАНК» (МФО 300023), юридична адреса: м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «Фінансова компанія «Верум Кепітал» - адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4