Справа № 195/1622/17
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И
06.11.2017 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області
Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Скрипченка Д.М., при секретарі Левкович Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області в особі виконавчого комітету про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області про визнання права власності, в порядку спадкування, на земельну ділянку площею 6,864 га, кадастровий номер 1225455100-01-002-0024, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 053568, яка розташована на території Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області і належала ОСОБА_2, який помер 04.07.2009 року.
Позов мотивує тим, що 07.09.2017 року він звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку, яка належала ОСОБА_2, що помер 04.07.2009 року.
Зазначені обставини підтверджуються: свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 серії І-КИ за № 766908; заповітом посвідченим державним нотаріусом 27.03. 2009 року та зареєстрованим в реєстрі за №1-497, зі змісту якого ОСОБА_2: належну мені земельну ділянку призначену для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області заповідаю гр. ОСОБА_1, 05.10.1979 р.н. .
Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3, листом за вих. № 155/01-16 від 07.09.2017 року, відмовив йому в прийнятті заяви про прийняття спадщини, так як відповідно до вимог ст. 1270 ЦК України, пропущений встановлений 6-місячний строк для прийняття спадщини.
Приватний нотаріус запропонував звернутися до суду для вирішення цього питання, або визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
Дана обставина підтверджується наявним у нього зазначеним листом.
Відповідно до вимог глави 10 пункту 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5: .. .видача свідоцтв про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві... . Він не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначене нерухоме майно, так як відсутній правовстановлюючій документ, а саме у нього відсутній оригінал Державного акта на зазначену земельну ділянку належну ОСОБА_2 і місцезнаходження його невідоме.
Діючим законодавством не передбачено видачу нового Державного акта на право власності на земельну ділянку, у зв'язку з припиненням з 01.01.2013 року повноважень територіальних органів Держземагенства, а далі правонаступника Деожгеокадастру у частині реєстрації та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку, тому йому надано належним чином завірену ксерокопію зазначеного Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 053568 та Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Викладені обставини та письмові докази свідчать про те, що ОСОБА_2 являвся власником зазначеної земельної ділянки, а після його смерті він має право на отримання спадщини за заповітом навіть при тих обставинах, що відсутній оригінал правовстановлюючого Державного акта на зазначену земельну ділянку.
Крім того, факт володіння ОСОБА_2 зазначеною земельною ділянкою, в судовому засіданні може підтвердити відповідач по справі, якому цей факт достовірно відомий.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1272 ЦК України він вважається таким, що не прийняв спадщину, що відповідно до положень Глави 67 ЦК України, що позбавляє його в здійсненні права на спадкування.
Про смерть ОСОБА_2 йому стало відомо тільки на початку вересня 2017 року від ОСОБА_4, працюючої економістом АФ Перше Травня , якій невідома особа надала копії зазначених свідоцтва про смерть ОСОБА_2 та заповіт. Він вважає, що свідоцтво про смерть і заповіт було надано ОСОБА_4 родичами померлого, так як вони не можуть реалізувати своє право на спадкування за законом по причині наявності заповіту.
В пункті 2 Постанови Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 01.03.2013 року зазначено: ...згідно роз'яснення, які містяться у абз. З п. 24 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7, поважними причинами пропуску строку прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій .
Вважає обставину того, що про смерть ОСОБА_2 та про наявність заповіту йому стало відомо тільки на початку вересня 2017 року поважною об'єктивною причиною пропуску мною строку для прийняття спадщини, незалежною від моєї волі.
Виходячи з того, що відповідно до положень ч. 3 ст. 1272 ЦК України, в разі пропуску строку для прийняття спадщини з поважної причини, законом визначено право реалізації права на спадкування шляхом надання судом спадкоємцю додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Вважає за необхідне визнати за ним в судовому порядку його право на додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що підтвердить його право на здійснення права на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 шляхом визнання за ним права власності на спадкову земельну ділянку в судовому порядку.
Згідно з висновком ТОВ Грандторгстрой дійсна вартість земельної ділянки станом на 06.10.2017 року складає 68710,00 гривень .
У своїй заяві представник позивача, що діє на підставі договору про надання правової допомоги та здійснення представництва від 09.10.2017 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2492 виданого 16.04.2012 року, просить вирішити справу за своєї відсутності та відсутності позивача у судовому засіданні, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач у своїй письмовій заяві просить суд вирішити справу за відсутності свого представника у судовому засіданні, про що не заперечує проти позовних вимог.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін у справі з урахуванням положення передбаченого ч. 2 ст. 158 ЦПК України, на підставі достатніх у справі доказів для вирішення справи по суті позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_2 помер 04 липня 2009 року, що підтверджується: свідоцтвом про смерть ОСОБА_2 серії І-КИ за № 766908.
Після смерті залишив заповіт посвідчений державним нотаріусом 27 березня 2009 року та зареєстрований в реєстрі за № 1-497, зі змісту якого ОСОБА_2: належну мені земельну ділянку призначену для ведення фермерського господарства, яка розташована на території Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області заповідаю гр. ОСОБА_1, 05.10.1979 р.н. .
Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3, листом за вих. № 155/01-16 від 07.09.2017 року, відмовив позивачу в прийнятті заяви про прийняття спадщини, так як відповідно до вимог ст. 1270 ЦК України, пропущений встановлений 6-місячний строк для прийняття спадщини.
Відповідно до вимог глави 10 пункту 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5: .. .видача свідоцтв про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусами після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві... . Я не можу отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначене нерухоме майно, так як відсутній правовстановлюючій документ, а саме у мене відсутній оригінал Державного акта на зазначену земельну ділянку належну ОСОБА_2 і місцезнаходження його мені невідоме.
Діючим законодавством не передбачено видачу нового Державного акта на право власності на земельну ділянку, у зв'язку з припиненням з 01.01.2013 року повноважень територіальних органів Держземагенства, а далі правонаступника Деожгеокадастру у частині реєстрації та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку, тому мені надано належним чином завірену ксерокопію зазначеного Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 053568 та Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Викладені обставини та письмові докази свідчать про те, що ОСОБА_2 являвся власником зазначеної земельної ділянки, а після його смерті позивач має право на отримання спадщини за заповітом навіть при тих обставинах, що відсутній оригінал правовстановлюючого Державного акта на зазначену земельну ділянку.
За правилами ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування зазначив, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Як роз'яснив у своєму листі від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ спори про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Виходячи з наведеного вище позов підлягає задоволенню, оскільки суд не вбачає порушень прав та інтересів інших осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 5, 15, 60, 174, 212, 213 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1218, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Визнати за ОСОБА_1 Васильовичем, право на додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2, який помер 04 липня 2009 року.
Визнати за ОСОБА_1 Васильовичем, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, право власності в порядку спадкування, на земельну ділянку площею 6,864 га, кадастровий номер 1225455100-01-002-0024, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 053568, яка розташована на території Томаківської селищної ради Томаківського району Дніпропетровської області і належала ОСОБА_2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Томаківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: ОСОБА_5
Суд | Томаківський районний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2017 |
Оприлюднено | 09.11.2017 |
Номер документу | 70071373 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Томаківський районний суд Дніпропетровської області
Скрипченко Д. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні