Ухвала

від 06.06.2007 по справі 14/378

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/378

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2007                                                                                             Справа № 14/378  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   головуючого судді –Тищик І.В.- доповідач,

суддів –Сизько І.А., Верхогляд Т.А.

при секретарі –Чоха Є.О.

        за участю представників

        позивача: Абачинська Т.А.

відповідача: Коряковцев Я.В.

          розглянувши у судовому засіданні  апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю телерадіовидавничої компанії „Фаворіт-плюс”, м. Кіровоград на постанову господарського суду Кіровоградської області від 05.02.07 р.  у справі № 14/378

           за позовом товариства з обмеженою відповідальністю телерадіовидавничої компанії „Фаворіт-плюс”, м. Кіровоград

            до державної податкової інспекції у м. Кіровограді, м. Кіровоград

            про  визнання протиправним і скасування актів,                                                    

                                                         ВСТАНОВИВ:  

          Постановою господарського суду Кіровоградської області від 05.02.07 року у справі № 14/378 (суддя Колодій С.Б.) в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень ДПІ у м. Кіровограді №№ 0000762320, 0000772320, 0000782320  від 24.05.2006р. відмовлено.

          Вмотивовуючи своє рішення, господарський суд, з посиланням на норми Законів України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, “Про держану податкову службу” та Декрету КМУ „Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, прийшов до висновку щодо законності перевірки проведеної компетентними органами, наявності виявлених правопорушень та правомірності нарахування штрафних санкцій.

          Не погоджуючись з рішенням суду, позивач –ТОВ „Фаворіт-плюс”, звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову. При цьому скаржник вважає, що судом при винесенні рішення не враховані доводи позивача, як то: здійснення навчання стажерів за непрацюючими столами, пропозиція касира щодо видачі чека; належність коштів, що перебували в касі до призового фонду.

            Окрім того, на думку скаржника, перевірка була проведена незаконно без наявності відповідного рішення суду про її проведення, внаслідок чого акт перевірки не являється доказом порушення норм чинного законодавства з боку позивача.  

          Відповідач у запереченнях на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у апеляційній скарзі, необґрунтованими та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову господарського суду без змін.                         

          У судовому засіданні   оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

            24.05.2006р. ДПІ у м. Кіровограді були прийняті наступні рішення про застосування до ТОВ „Фаворит-плюс” штрафних санкцій: №0000762320 на суму 312000,0 грн., №0000772320 на суму 182323,50грн. та №0000782320 на суму 16392,30грн.  

           Підставою для прийняття зазначених рішень став акт перевірки щодо  контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності №11230189/2320 від 14.05.2006р.

            Перевіркою встановлені  порушення:

-  ст.5 Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а саме надання послуг у сфері  грального бізнесу без одержання відповідних торгових патентів (рішення №0000762320 на суму 312000,0 грн.);

- п.п. 1,13 ст. З Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій.; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (рішення №0000772320 на суму 182323,50грн.);

- пп. ”г” п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, а саме: використання іноземної валюти як засобу платежу за відсутності індивідуальної ліцензії (рішення №0000782320 на суму 16392,30грн.)  

          За результатами оскарження нарахованих сум в адміністративному порядку ДПА України було скасовано рішення ДПІ у м. Кіровограді від 24.05.06р. №0000772320  в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 81961,50грн.; рішення №0000782320 на суму 16392,30грн. залишено без змін.  Рішення №0000762320 на суму 312000,0 грн. позивачем не оскаржувалося.

          Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про визнання зазначених рішень недійсними.

          Як убачається з матеріалів справи, нарахування штрафу спричинено порушенням суб'єктом господарювання приписів п.п. 1, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, відповідно до яких суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

-          проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (п. 1);

-          забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (п. 13).

          Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вказаних вимог чинного законодавства; докази виконання позивачем вимог даної норми суду надані не були; акт перевірки підписаний позивачем без скарг та зауважень; пояснення старшого касира спростовують твердження позивача.

          Твердження скаржника щодо причин не проведення розрахункової операції через РРО ґрунтуються на спірних та суперечливих доводах (в одному випадку - це робота на апараті стажера, в іншому –збій у роботі касового апарату).

          Позивач не погоджується з застосуванням штрафної санкції за невідповідність готівкових коштів в касі підприємства, посилаючись на збереження в касі підприємства особистих коштів засновника казино та призового фонду, який знаходився в касі.  

          Посилання скаржника на договір позики, як підставу отримання іноземної валюти, належність іноземної валюти генеральному менеджеру казино та зберігання останньої в приміщенні казино не підтверджується належними доказами. Навпаки, договором позики доводи позивача спростовуються, оскільки предметом вказаного договору була національна, а не іноземна валюта.

          В апеляційній скарзі скаржник стверджує, що сума 13073,20грн., яка знаходилася в касі казино, являється призовим фондом, обов'язковість наявності якого передбачена Ліцензійними умовами провадження організації діяльності з проведення азартних ігор.

          Дане твердження не узгоджується з приписами чинного законодавства, оскільки Інструкція про умови і правила провадження підприємницької діяльності (ліцензійні умови) зі створення та утримання гральних закладів, організації азартних ігор та контроль за їх дотриманням, затверджена наказом Ліцензійної палати України від 11.09.98р. №86 та зареєстрована в Мінюсті України 29.09.98р. за №610/3050, норми якої містили положення про призовий фонд, втратила чинність з 05.03.2003р.  

         За викладених обставин доводи скаржника не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів.

         Позивач вважає безпідставним нарахування штрафу за порушення ним порядку патентування і посилається при цьому на проведення в казино кваліфікаційних навчань групи стажерів на непрацюючих столах.  

         Порядок патентування діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності, регламентується Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

          В силу зазначеного Закону операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами підлягають патентуванню(ч.1 ст. 5); право суб'єкта підприємницької діяльності займатися відповідним видом підприємницької діяльності засвідчується торговим патентом –державним свідоцтвом (ч.1 ст. 2); торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл) ( ч.4 ст. 5).

          Вищенаведені доводи скаржника щодо навчання стажерів в залі казино за непрацюючими ігровими столами матеріалами справи не підтверджуються; за оголошенням в пресі про проведення набору на курси круп'є, яке прилучене до матеріалів справи,  ідентифікувати особу (у тому числі позивача), яка надає такі послуги, не вважається за можливе.

          Окрім того, скаржник вважає, що перевірка підприємства була проведена з порушенням норм чинного законодавства (Закону України „Про державну податкову службу в Україні”) без наявності відповідного рішення суду.

          З даним висновком колегія суддів погодитись не може.

          Право податкових органів здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) та за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, встановлено ч.2 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”.

          Відповідно до ст.ст. 15, 16 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (№265/95-ВР) контролюючі органи наділені правом здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

          За вказаних обставин застосування скаржником до спірних правовідносин приписів ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, якою регламентуються підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), не можна вважати обґрунтованим, оскільки порядок проведення готівкових розрахунків не відноситься ні до податків, ні до зборів.

            З огляду на відповідність висновків, викладених у постанові господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству колегія суддів дійшла висновку про безпідставність вимог позивача щодо скасування цієї постанови. Доводи позивача не приймаються колегією суддів в силу викладеного.

    На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України,  суд   

                                                             УХВАЛИВ :            

      Постанову господарського суду Кіровоградської області від 05.02.07 року у справі № 14/378 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю телерадіовидавничої компанії „Фаворіт –плюс” - без задоволення.

      Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

           Головуючий                                                                              І.В.Тищик

           Судді:                                                                                         І.А.Сизько

                                                                                                                Т.А.Верхогляд