Постанова

від 18.09.2017 по справі 804/3211/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2017 р. Справа № 804/3211/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Феррекспо-Гідромет про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9838,89 грн., -

ВСТАНОВИВ :

24 травня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Феррекспо-Гідромет з вимогами:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Феррекспо-Гідромет на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 9838,89 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач в порушення вимог Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні не здійснив своєчасно сплату обов'язкових адміністративно - господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. За наявні у відповідача 1 робоче місце, призначених для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 15.04.2017 року повинен був сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 9838,89 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання 18.09.2017 року відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представником позивача 18.09.2017 року до суду надано клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника позивача.

Враховуючи те, що позивачем подано заяву про здійснення розгляду справи без участі, відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

У відповідності з частиною 1 статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Так, відповідно до статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 3 статті 18-1 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Аналіз норм чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів свідчить про те, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок їх працевлаштування.

У відповідності до пункту 4.4 Рекомендації Вищого адміністративного суду України № 07.2-10/2 від 14.04.2008 року Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів при розгляді адміністративними судами справ зазначеної категорії потрібно встановлювати такі обставини: створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу; інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад); спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування; причини не працевлаштування роботодавцями інвалідів.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік (форма № 10-ПІ (річна)), наданого відповідачем до Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 23.02.2017 р., середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у 2016 році склала 9 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні склала 1 особу, середньорічна заробітна плата штатного працівника склала 19678,00 грн..

Відповідно до розрахунку позивача щодо нарахування заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів - кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, відповідно до 4 % нормативу, осіб склала 1 особу.

На підставі наданого відповідачем звіту за 2016 рік, позивачем здійснено розрахунок боргу, відповідно до якого сума адміністративно-господарських санкцій склала 9838,89 грн..

Відповідачем не надано суду доказів надання звітів за формою 3-ПН Звіт про наявність вакансій із зазначенням кількості вакансій для інвалідів.

Крім того, згідно листа Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 21.04.2017 року за № 12/19-1452, за даними центрів зайнятості Дніпропетровської області, інформація про наявність вакансій у 2016 році для осіб з інвалідністю, підтверджених формою 3-ПН, Товариством з обмеженою відповідальністю Феррекспо-Гідромет не надавалась.

Отже, судом встановлено факт невиконання роботодавцем заходів стосовно інформування про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів органи працевлаштування - державну службу зайнятості.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 20 цього Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

В силу статті 238 Господарського кодексу України до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків, та за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, за статтею 218 цього Кодексу, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відтак, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав свого обов'язку по створенню 1 робочого місця для працевлаштування інвалідів у 2016 році, вина відповідача доведена, оскільки ним не було вжито необхідних заходів для забезпечення реалізації прав інвалідів на працевлаштування, а тому є підстави для притягнення його до господарсько-правової відповідальності.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона, належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту вжиття всіх необхідних заходів для працевлаштування інвалідів, на час розгляду справи доказів погашення адміністративно-господарські санкції у розмірі 9838,89 грн. не надав - суд вбачає наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю Феррекспо-Гідромет про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9838,89 грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Феррекспо-Гідромет (код ЄДРПОУ 33983986) на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 9838,89 грн. (дев'ять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 89 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1