Постанова

від 08.11.2017 по справі 815/4356/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/4356/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі :

головуючої судді Потоцької Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом малого приватного підприємства «Альянс - М» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 21.12.2016 р. № НОМЕР_1,-

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство «Альянс - М» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області №0001854000 від 21.12.2016 р.

В обґрунтування правової позиції МПП «Альянс - М» вказує, що не має на праві власності або оренди діючих АЗС або інших колонок для здійснення фізичного заправлення паливом.

За умовами договору, укладеного між МПП Альянс-М та ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ , Позивач, придбавши бланки-дозволи на паливо, а потім, реалізувавши їх іншому контрагенту - ТОВ ВТО Укрпромпостач , фактично виступив посередником в операціях продажу пального.

Договори з постачальниками палива передбачають перехід права власності на пальне до МПП Альянс-М , але фактично рух пального через цього суб'єкта господарювання не відбувався (безпосередньо відпуск пального відбувається через АЗС, що належать ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ ).

Таким чином, у разі відсутності власних (орендованих і т.п.) АЗС та/або не здійсненні фактичного отримання пального і фізичного відпуску кінцевим споживачам, а також інших операцій з реалізації, визначених абз. 2 пп. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 ПК України, у МПП «Альянс - М» не виникає обов'язку щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та складання акцизних накладних.

Через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, зареєстроване за № 29358/17 від 26.10.2017 р..

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Надав письмові заперечення на нього, в яких зазначив, що при проведенні перевірки позивача контролюючий орган діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином та відповідають дійсності, а отже і винесене податкове повідомлення рішення є законним. Просив у позові відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

З урахуванням приписів ст. 128 КАС України, зважаючи на те, що у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Фахівцями Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області на підставі наказу № 399 від 14.11.2016 р. та № 408 від 24.11.2016 р. проведена проведено фактичну перевірку малого приватного підприємства Альянс-М (далі МПП Альяне-М ) з питань виробництва і обігу підакцизних товарів за період з 01.03.2016 року по 15.11.2016 року.

Результати перевірки оформлені актом № 2623/15-02-40-00/30449200 від 29.11.2016, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме: п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 117.3 ст. 117 Податкового кодексу, здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у встановленому порідку, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

На підставі висновків акту перевірки № 2623/15-02-40-00/30449200 від 29.11.2016 р. винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.12.2016, яким на підставі підпункту 54.3.3 п. 54.3 ст. 54. п. 117.3 ст. 117 Податковою кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 225 187 грн. 50 коп.

Крім того, судом встановлено, що 19.05.2014 року між МПП Альянс-М (далі по договору - Клієнт) та ПП ОККО- БІЗНЕС КОНТРАКТ (далі по договору - Підприємство) було укладено договір купівлі- продажу нафтопродуктів № 41ОБКТЛ-0285 (далі - Договір від 19.05.2014), згідно п. 1 якого, Підприємство (ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ ) зобов'язується передавати Клієнтові (МПП Альянс-М ) у власність нафтопродукти, а саме: бензини А-95, А-92. А- 76/80, дизельне паливо (надалі - ОСОБА_1 або ОСОБА_1), а Клієнт зобов'язується отримувати ОСОБА_1 та повністю оплачувати вартість (ціну) ОСОБА_1.

Пунктом 1.2 Договору від 19.05.2014 р. встановлено, що відповідно до умов цього Договору ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ (як Зберігач) зобов'язується зберігати придбаний МПП Альянс-М у підприємства ОСОБА_1, а Клієнт (як Поклажодавець) зобов'язується оплатити вартість (ціну) зберігання придбаного ним ОСОБА_1.

Положеннями Договору від 19.05.2014 встановлені наступні зобов'язання між сторонами.

Підприємство зобов'язується передати Клієнту ОСОБА_1 у власність лише на підставі повної попередньої оплати ОСОБА_1 (якщо інше не передбачено у додатку до цього Договору) та повної попередньої оплати вартості (ціни) зберігання ОСОБА_1 (п. 2.1. Договору від 19.05.2014).

Факт передачі ОСОБА_1 у власність Клієнта підтверджується підписанням уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної (накладної) (п. 2.2 Договору від 19.05.2014).

ОСОБА_1, придбаний Клієнтом за цим Договором, передається Підприємству на зберігання згідно з актом прийому-передачі ОСОБА_1 на зберігання, який підписується уповноваженими представниками обох сторін в момент набуття Клієнтом права власності на ОСОБА_1 (п. 2.5 Договору від 19.05.2014).

Після підписання сторонами видаткової накладної Підприємство видає клієнту акт приймання-передачі бланків-дозволів, бланки-дозволи на кількість оплаченого та придбаного Клієнтом ОСОБА_1 (п. 2.6 Договору від 19.05.2014).

ОСОБА_1 повертається Клієнту на зберігання (видається) Клієнту зі зберігання лише на підставі та в обмін на бланки - дозволи, видані Підприємством Клієнту (п. 2.7. Договору від 19.05.2014).

Протягом терміну (строку) зберігання право власності на ОСОБА_1 від Клієнта до Підприємства не переходить (п. 2.8 Договору від 19.05.2014).

Підприємство може змішувати ОСОБА_1 одного роду та однієї якості, що переданий йому на зберігання Клієнтом. Підприємство вправі без згоди Клієнта використовувати ОСОБА_1, переданий йому на зберігання, у власній господарській діяльності (п. 2.9 Договору від 19.05.2014).

Клієнт зобов'язується отримати ОСОБА_1 зі зберігання у термін (строк), вказаний у бланку-дозволі на отримання цього ОСОБА_1 (п. 2.10 Договору від 19.05.2014).

Зберігання та видача (передача) ОСОБА_1 зі зберігання здійснюється на автозаправних станціях (АЗС), перелік яких узгоджується сторонами у Додатку №1 до цього договору і може змінюватися Підприємством в односторонньому порядку. Про зміни в Переліку автозаправних станцій, на яких здійснюються зберігання та видача (передача) ОСОБА_1 зі зберігання за бланками-дозволами відповідно до умов цього Договору, Підприємство зобов'язується періодично повідомляти Клієнта (п. 2.12 Договору від 19.05.2014).

Видача (передача) ОСОБА_1 зі зберігання Клієнту підтверджується фактом отоварення бланка-дозволу (тобто повернення Підприємству бланка-дозволу в обмін на виданий (переданий) ним ОСОБА_1 зі зберігання), що підтверджується касовими чеками, чеками РОS-терміналів АЗС (РОS-термінал - електронне обладнання, призначене для здійснення операцій відпуску ОСОБА_1 (послуг) шляхом використання бланків-дозволів) (п. 2.14 Договору від 19.05.2014).

Підприємство вправі виставляти Клієнту один рахунок-фактуру на оплату ціни (вартості) ОСОБА_1 та на оплату ціни вартості послуг зберігання ОСОБА_1. При цьому ціна (вартість) зберігання включатиметься у ціну (вартість) ОСОБА_1 (п. 3.8 Договору від 19.05.2014).

Порядок та умови використання бланків-дозволів врегульовані сторонами в однойменному розділі четвертому Договору від 19.05.2014.

Після виконання Клієнтом вимог пунктів 3.1., 3.4., 3.6., 3.7. цього Договору Підприємство (з урахуванням вимог, передбачених пунктом 3.5. цього Договору) видає Клієнту по акту приймання-передачі бланків-дозволів бланки-дозволи на кількість оплаченого та придбаного Клієнтом ОСОБА_1 відповідно до пункту 2.6. цього Договору (п. 4.1 Договору від 19.05.2014).

ОСОБА_1 Клієнта видається Підприємством тільки пред'явнику бланка - дозволу (п. 4.2 Договору від 19.05.2014).

Відповідно до п. 4.4 Договору від 19.05.2014 Бланк-дозвіл повинен містити наступну інформацію:

- регіон, у межах якого він діє;

- об'єм ОСОБА_1, який підлягає видачі;

- тип ОСОБА_1, який підлягає видачі;

- місце для відриву (погашення бланку-дозволу);

- штрих-код;

- порядковий номер;

- термін дії.

ОСОБА_1 на пошкоджений, протермінований, підроблений бланк-дозвіл або такий, що не містить реквізитів, вказаних у пункті 4.4. Договору, Підприємством не здійснюється (п. 4.5 Договору від 19.05.2014).

Додатком №1 до Договору від 19.05.2014 сторонами було погоджено перелік АЗС, на яких здійснюється видача (передача) ОСОБА_1 зі зберігання на підставі бланків-дозволів.

Набуття Позивачем дизельного палива, яке було в подальшому відчужено на користь ТОВ ВТО Укрпромпостач здійснювалося в ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ шляхом проведення двох господарських операцій з купівлі-продажу. На підтвердження придбання першої партії дизельного палива об'ємом 2710 л. МПП Альянс-М надає такі документи:

1. Рахунок ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ № 100299361 від 24.05.2016.

2. Платіжні доручення МПП Альянс-М від 24.05.2016 року №234 та №235.

3. Податкові накладні від 24.05.2016 № 316569 та № 316568.

4. Накладна на відпуск товарів № 41ОБКТЛ-0285-9047464514 від 24.05.2016.

5. Акт прийому-передачі бланків-дозволів 41ОБКТЛ-0285-8022284542

від 24.05.2016.

6. Акт № 41ОБКТЛ-0285-9047464514 приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання від 24.05.2016.

На підтвердження придбання Позивачем другої партії дизельного палива об'ємом 9300 л. МПП Альянс-М надає такі документи:

1. Рахунок ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ № 100300072 від 26.05.2016.

2. Платіжне доручення МПП Альянс-М від 26.05.2016 року № 241.

3. Податкова накладна від 26.05.2016 № 316570.

4. Накладна на відпуск товарів № 41ОБКТЛ-0285-9047576767 від 27.05.2016.

5. Акт прийому-передачі бланків-дозволів № 41ОБКТЛ-0285-8022333985

від 27.05.2016.

6. Акт № 41ОБКТЛ-0285-9047576767 приймання-передачі нафтопродуктів на зберігання від 27.05.2016.

Вказані документи підтверджують набуття позивачем права власності на дизельне паливо в загальному об'ємі 12 010 л, які були в подальшому відчужені на користь ТОВ ВТО Укрпромпостач .

Право МПП Альянс-М на отримання нафтопродуктів посвідчене відповідними бланками-дозволами, переданими за актами приймання-передачі, жодного фактичного передання дизельного палива в натурі не відбувалося.

26.07.2016 року між МПП Альянс-М та ТОВ ВТО Укрпромпостач було укладено договір № 268 купівлі-продажу нафтопродуктів (далі - Договір від 26.07.2016), за п. 1.1 якого МПП Альянс-М (Підприємство) зобов'язується передавати ТОВ ВТО Укрпромпостач (Клієнт) у власність нафтопродукти, а саме: дизельне паливо (далі ОСОБА_1 або ОСОБА_1), а Клієнт зобов'язується отримувати ОСОБА_1 та повністю оплачувати вартість (ціну) ОСОБА_1.

Відповідно до п. 2.2 Договору від 26.07.2016 факт передачі ОСОБА_1 у власність Клієнта підтверджується підписанням уповноваженими представниками обох сторін видаткової накладної (накладної).

Згідно п. 2.5 Договору від 26.07.2016 року після підписання сторонами видаткової накладної Підприємство видає Клієнту по акту приймання-передачі бланків-дозволів бланки-дозволи на кількість оплаченого та придбаного Клієнтом ОСОБА_1.

Реалізація пального на користь ТОВ ВТО Укрпромпостач здійснювалася МПП Альянс-М на умовах Договору від 26.07.2016 двома окремими господарськими операціями, що підтверджується такими документами:

1. Платіжне доручення № 142038457 від 27.07.2016.

2. Видаткова накладна № 75 від 27.07.2016.

3. Податкова накладна № 20 від 27.07.2016.

4. Акт приймання передачі бланків-дозволів № 2 від 27.07.2016.

5. Платіжне доручення № 142038478 від 04.08.2016.

6. Видаткова накладна № 81 від 04.08.2016.

7. Податкова накладна № 4 від 04.08.2016.

8. Акт приймання передачі бланків-дозволів № 3 від 04.08.2016.

9. Лист ТОВ ВТО УКРПРОМПОСТАЧ від 08.02.2017 за вих. № 2.

МПП Альянс-М передано ТОВ ВТО Укрпромпостач саме, бланки - дозволи на дизельне паливо, які раніше отримані від ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ .

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в судi рiшень, дiй чи бездiяльностi органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, посадових i службових осiб.

Приписами ст. 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є, зокрема, особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно з підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України об'єктом оподаткування є операції, зокрема, з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

За приписами підпункту 214.1.4 пункту 214.1 статті 214 цього ж Кодексу у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об'єктах громадського харчування, а також фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, незалежно від форми розрахунків.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Так, пунктом 216.9 статті 216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", для безготівкових розрахунків - дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, відвантаження, фізичного відпуску товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - дата надходження оплати за проданий товар.

Виходячи з аналізу норм права, суд приходить до висновку, що об'єктом оподаткування акцизним податком в даному випадку можуть бути виключно ті операції платника, які повністю відповідають усім ознакам такого визначення як реалізація підакцизних товарів (продукції) .

На думку суду, ключовими ознаками, які в сукупності дають можливість зробити висновок про необхідність в оподаткуванні операцій платника з відпуску пального через мережу АЗС акцизним податком, - є наявність переходу права власності або права розпорядження на пальне та його фізичний відпуск.

На думку суду, абзацом 3 підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, де визначено, що під реалізацією суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів слід також розуміти фізичний відпуск пального з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції, не виключається необхідність у застосуванні положень абзацу 2 даного підпункту де законодавцем визначено, що під реалізацією пального для цілей розділу VI цього Кодексу слід розуміти будь-які операції, які передбачають перехід права власності, або права розпорядження.

Крім того, суд звертає увагу на те, що абз. 2 підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено виняток про те, що операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання не вважаються реалізацією пального.

Системний та порівняльний аналіз зазначених правових норм дає підстави суду дійти висновку про те, що за перевірений період акцизний податок підлягав сплаті виключно за операціями з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів де в тому числі відбувався перехід права власності (розпорядження) на пальне.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що операції з відпуску пального, яке передане на зберігання згідно з договором, із наданням отримувачу фіскального звітного чека (повернення зі зберігання), не є об'єктом оподаткування акцизним податком, оскільки такі операції не відносяться до реалізації пального у розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу.

Згідно з підпунктом 231.1.3 пункту 231.1 статті 231 ПКУ, у разі здійснення операцій з реалізації пального, які передбачають відпуск пального через паливороздавальні колонки на автомобільних заправних станціях (комплексах), автомобільних газових заправних станціях, акцизна накладна складається у день проведення відпуску пального через паливороздавальні колонки на таких станціях незалежно від того, коли відбувся перехід права власності на таке пальне.

Такі поняття, як автозаправна станція та автомобільна газозаправна станція визначенні в наступних нормативних актах:

- у пункті 1.2 Розділу І Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.12.2005 №376 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 березня 2006 року № 291/12165), автозаправна станція - це комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту);

-у пункті 2.1 Розділу II Правил безпеки систем газопостачання, які затверджені наказом Міненерговугілля від 15.05.2015 №285, автомобільна газозаправна станція - це комплекс, призначений для заправки газобалонних установок автомобілів зріджених вуглеводневих газів.

Заправка автомобілів та інших транспортних засобів провадиться оператором АЗС і за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора) через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри) (пункти 34 та 35 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442).

Фізичний відпуск з автозаправної станції та/або автомобільної газозаправної станції пального це здійснення заправки автомобілів моторним паливом або зрідженим вуглеводневим газом через паливо-, масло- та газороздавальні колонки.

Згідно з вимогами чинного законодавства реалізація пального через АЗС повинна здійснюватися із застосуванням спеціалізованих комп'ютерно-касових систем, які включені до держреєстру та відповідають Технічним вимогам та забезпечують відпуск пального у єдиному технологічному циклі з друкуванням фіскального касового чека.

Крім того, порядок відпускання ПММ для транспортних засобів, регулює Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена спільним наказом Мінпалива та енергетики України, Мінекономіки України, Мінтранспорту та зв'язку України, Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155 (далі - Інструкція № 281). Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб-підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.

Слід зазначити, що Інструкція № 281 визначає наступні загальні поняття:

- талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому;

- платіжна картка - спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг.

- смарт-картка (паливна картка) є платіжною карткою із вмонтованим мікроконтролером як носієм та обробником інформації, потрібної для ініціювання переказу коштів та/або виконання службових операцій (п. 2.1 розділу 2 Правил Національної системи масових електронних платежів, затверджених постановою Національного банку України від 10.12.2004 № 620).

Вимоги щодо обігу, використання (видачі водіям тощо) та зберігання платіжних паливних карток (у т.ч. смарт-карток) і талонів встановлюються договором про відпуск палива і паливно-мастильних матеріалів за паливними картками між покупцем і продавцем. Паливна картка, талони передаються на підприємство за актом приймання- передачі після оплати вартості згідно з умовами договору. Підтвердженням факту отримання пального можуть бути видаткові документи або чеки терміналів, що формуються безпосередньо в момент фактичного отримання пального з АЗС.

Таким чином, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві і у продавця (реалізатора) нафтопродуктів, тобто в особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів через мережу АЗС (через паливо- та газороздавальні колонки) безпосередньо споживачам, незалежно від форми розрахунків (готівкова, безготівкова (в тому числі з використанням талонів, карток, відомостей на відпуск нафтопродуктів)), такі операції є об'єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 213.1.9 п.213.1 ст. 213 Кодексу.

Судом встановлено, що за умовами договору, укладеного між МПП Альянс-М та ПП ОККО-БІЗНЕС КОНТРАКТ , позивач, придбав бланки-дозволи на паливо, в подальшому реалізувавши їх іншому контрагенту - ТОВ ВТО Укрпромпостач , як посередник в операціях продажу пального.

Договори з постачальниками палива передбачають перехід права власності на пальне до МПП Альянс-М , тоді як, в спірних правовідносинах фактично рух пального через цього суб'єкта господарювання не відбувається.

Аналіз наданих договорів купівлі-продажу та поставки нафтопродуктів дає підстави для висновку про здійснення позивачем продажу паливно-мастильних матеріалів шляхом передачі покупцям бланків - дозволів на дизельне пальне, на підставі яких покупці в подальшому отримували паливно-мастильні матеріали на АЗС. Тобто, позивачем реалізовано контрагенту партію нафтопродуктів, відпуск яких за умовами поставки здійснювався по довірчим документам через АЗС.

Таким чином, за встановленої відсутності власних (орендованих) АЗС та/або не здійсненні фактичного отримання пального і фізичного відпуску кінцевим споживачам, а також інших операцій з реалізації, визначених абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1. статті 14 ПКУ, суд приходить до висновку, що у позивача не виникає обов'язку щодо реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та складання акцизних накладних.

Такий же висновок міститься і у роз'ясненні наданому у листі ДФС від 14.09.2016 р. № 19947/6/99-99-12-03-03-15, у листі ДФС від 01.09.2016 р. № 18911/6/99-99-12-03-03-15, а саме: Якщо суб'єкт господарювання не здійснює операцій з фізичного отримання, відпуску та транспортування пального (тобто операції з реалізації пального в розумінні абзаців другого та третього пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), не має при цьому власних автозаправних станцій, місць зберігання пального та інших об'єктів, а реалізує тільки бланки дозволів на пальне та смарт-картки (паливні картки), то об'єкт оподаткування акцизним податком не виникає .

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, скасовуючи рішення суб'єкта владних повноважень, попередньо визнає його протиправним.

Відповідач не довів суду правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 21.12.2016 р., з огляду на що дане рішення слід скасувати як протиправне.

Як передбачено частиною першою статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 3 377, 81 грн., сплачений при поданні позову.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 186, 254, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 21.12.2016 р.

Стягнути з Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39639539) за рахунок бюджетних асигнувань на користь малого приватного підприємства «Альянс - М» (код ЄДРПОУ 30449200, 68600, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Кишинівська, буд. 3) суму судового збору за подання адміністративного позову за:

- квитанцією № НОМЕР_2 від 22.08.2017 р. у сумі 3 377, 81 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Потоцька Н.В.