Постанова

від 30.10.2017 по справі 826/20172/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

30 жовтня 2017 року 13:45 № 826/20172/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" доГоловного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Промагролізинг-Україна") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04 жовтня 2016 року №00018841404 та від 14 грудня 2016 року №0024651404.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/20172/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 10 серпня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позову заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив здійснити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 04 жовтня 2016 року №00018841404 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 44.1 статті 44, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "Промагролізинг-Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 339 584,00 грн., в тому числі за основним платежем - 271 667,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 67 917,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС від 14 грудня 2016 року №0024651404 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України ТОВ "Промагролізинг-Україна" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 109 500,00 грн., в тому числі за основним платежем - 109 500,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 0,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі акта від 16 вересня 2016 року №22/26-15-14-04-05/37768114 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" (код 37768114) з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "БК Будтрансмаш" (код 39569912), ТОВ "Рекламна агенція "Інком" за період з 01.05.2015 по 31.05.2015 року" (далі по тексту - акт перевірки) та рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 08 грудня 2016 року №26568/16/99-99-11-01-01-25.

В акті перевірки встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 2015 рік, пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за травень 2015 року на суму 271 667,00 грн.

Висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що позивач неправомірно сформував дані податкового обліку за безтоварними операціями з придбання послуг у ТОВ "БК Будтрансмаш" та ТОВ "Рекламна агенція "Інком" і безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість, у зв'язку із не підтвердженням реальності господарських операцій з урахуванням наступного: до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про ТОВ "БК Будтрансмаш", вказаним підприємством не подано фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2015 рік, останню податкову звітність подано за серпень 2015 року; згідно з розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за травень 2015 року не відображено взаємовідносин із ТОВ "Промагролізинг-Україна", у зв'язку із чим обліковується розбіжність між задекларованими податковими зобов'язаннями позивача та податковим кредитом ТОВ "БК Будтрансмаш" у сумі 111 666,67 грн., до Єдиного державного реєстру судових рішень внесено ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 23 березня 2016 року, згідно якої встановлено наявність матеріалів кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частинами першою та третьою статті 212 Кримінального кодексу України, у межах якої у ході допиту невстановлена особа повідомила про реєстрацію ТОВ "БК Будтрансмаш" за грошову винагороду; аналізом можливості виконання господарських операцій та аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних відповідач встановив здійснення нереальних господарської операції та не встановлено факту залучення ТОВ "БК Будтрансмаш" третіх осіб для виконання робіт для ТОВ "Промагролізинг-Україна"; згідно з отриманою податковою інформацією щодо ТОВ "Рекламна агенція "Інком" встановлено, що відкрита кримінальна справа за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 212 Кримінального кодексу України, на виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 04 березня 2016 року вилучено електронні копії податкових декларації з податку на додану вартість за березень-серпень 2015 року, які свідчать про відсутність діяльності.

Викладена інформація, на думку відповідача, свідчить про наявність у первинних документах недостовірних відомостей про учасників поставок, фактичну неможливість виконання цих поставок саме задекларованими контрагентами та спрямованість отримати необґрунтовану податкову вигоду у вигляді зменшення бази оподаткування.

Позивач вважає протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, виходячи з того, що господарські операції із ТОВ "БК Будтрансмаш" та ТОВ "Рекламна агенція "Інком" підтверджені належним чином оформленими первинними документами та податковими накладними, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а ТОВ "Промагролізинг-Україна" дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування даних податкового обліку, що враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування, та податкового кредиту.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову повністю підтримав висновки акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ "Промагролізинг-Україна" з його контрагентами - ТОВ "БК Будтрансмаш" та ТОВ "Рекламна агенція "Інком"; мету придбання та обставини використання придбаних робіт/товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

Наявні у справі докази підтверджують, що між ТОВ "Промагролізинг-Україна" (замовник) та ТОВ "БК Будтрансмаш" (виконавець) укладено договір про надання послуг від 12 січня 2015 року №10/01, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати ряд фактичних дій по передпродажній підготовці техніки, що знаходиться на балансі замовника, на умовах, визначених в договорі, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи.

Згідно з технічним завданням сторонами договору погоджено перелік робіт, що має здійснити виконавець, зокрема: передпродажна підготовка трактора (перевірка комплектності, очищення, перевірка рівня масла, перевірка акумуляторних батарей, тиску та інше), передпродажна підготовка+ТО-1000 автомобіля (перевірка кріплення фланців карданного валу, перевірка герметичності системи охолодження, перевірка люфту, перевірка стану затягування болтових з'єднань, перевірка кріплення амортизаторів, огляд двигуна, підтягнення з'єднань, промивка фільтру та інше), передпродажна підготовка+ТО-1000 причепам (візуальних огляд на зовнішні дефекти, перевірка герметичності пневматичної системи, перевірка стану приводу гальма, перевірка стану дишла, перевірка тиску в шинах, перевірка справності світлової сигналізації).

Сторонами договору затверджено кошториси та автомобілі МАЗ-4571Р2, МАЗ-555102, МАЗ-631705, МАЗ-6501А8, причепи МАЗ-892630, МАЗ-856103, МАЗ-856100, МАЗ-857100 та на трактор, які є додатком №2 до договору.

Згідно з актом здачі-приймання наданих послуг від 31 травня 2015 року №29 виконавець надав послуги по передпродажній підготовці техніки замовника, а саме: на причепи МАЗ-892630 та МАЗ-856103 - 23 одиниці; на автомобіль МАЗ-6501А8 - 27 одиниць, на загальну суму 670 000,00 грн.

ТОВ "БК Будтрансмаш" виписало позивачу податкову накладну від 31 травня 2015 року №29 на загальну суму 670 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 111 666,67 грн.

В оплату за надані послуги позивач перерахував на рахунки виконавця грошові кошти у розмірі 600 000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, станом на момент проведення перевірки існувала кредиторська заборгованість перед ТОВ "БК Будтрансмаш" у розмірі 70 000,00 грн.

09 січня 2015 року між ТОВ "Промагролізинг-Україна" (замовник) та ТОВ "Рекламна агенція "Інком" (агент) укладено агентську угоду №09/01, за умовами якого агент у порядку та умовах, визначених цією угодою, власними силами або із залученням третіх осіб зобов'язується за плату виконати дії з пошуку замовників (покупців), лізингоодержувачів на продукцію замовника; послуги надаються агентом у сфері купівлі-продажу та фінансового лізингу техніки та обладнання.

Як передбачено у пунктах 3.3, 4.1 агентського договору, за виконання обов'язків за цим договором замовник зобов'язаний сплатити виконавцю агентську винагороду в розмірі та на умовах даного договору; винагорода агента визначається у актах здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до звітів про виконання зобов'язань згідно агентської угоди від 29 лютого 2015 року, від 31 березня 2015 року, від 30 квітня 2015 року та від 31 травня 2015 року за період лютий-травень агентом були надані послуги з пошуку замовників (покупців) на товари (послуги) замовника, а саме: Державне підприємство "Володимирецьке сільське господарство" - трактор "Беларус-82.1" (1 штука); Сільськогосподарське ТОВ "Агроресурс" - автомобіль самоскид МАЗ-6519В9-480-000 (10 штук); Фермерське господарство "Агрокор" - КЗС-12-0100000Б-12 молотилка самохідна з комплектом ЗІП (1 штука), ЖЗС-7-1 жниварка для зернових культур (1 штука); КЗР 2590000А-01 транспортний візочок для жатки ЖЗК-7-1 (1 штука); Державне підприємство "Золочівське лісове господарство" - трактор "Беларус-1025.2" (1 штука), машина лісовозна МЛВ-11МА (1 штука); ТОВ "Блу Беррі" - трактор "Беларус-892" (2 штука); Фермерське господарство ОСОБА_2 - трактор "Беларус-1025.2" (1 штука); ТОВ Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад" - трактор "Беларус-622" (1 штука); ДП "Словечанське лісове господарство" - трактор "Беларус-892" (2 штуки); Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма "Піонер" - трактор "Беларус-82.1" (2 штуки); ДП "ДГ" "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААН" - трактор "Беларус-892" (1 штука); ОСОБА_3 - трактор "Беларус-82.1" (1 штука).

Сторонами агентської угоди складено акт надання послуг від 31 травня 2015 року №14, згідно з яким виконавцем надано послуги агента на загальну суму 960 000,00 грн.

ТОВ "Рекламна агенція "Інком" виписало позивачу податкову накладну від 31 травня 2015 року №14 на загальну суму 960 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 160 000,00 грн.

Згідно з платіжними дорученнями за надані послуги позивач перерахував на рахунок агента 300 000,00 грн.; решту суми агентської винагороди у розмірі 660 000,00 грн. перераховано на рахунок ТОВ "ВЛП "Украгропостач" за договором про відступлення права вимоги від 30 вересня 2015 року №09/01.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01 січня 2015 року) об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України встановлює, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування та, відповідно, база оподаткування податком на прибуток, визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам; міжнародні стандарти фінансової звітності (далі - міжнародні стандарти) - прийняті Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку документи, якими визначено порядок складання фінансової звітності; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлює, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з положеннями частин четвертої-шостої Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

В акті перевірки не встановлено відсутності первинних документів, у свою чергу судом встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних правовідносин (акти здачі-приймання наданих послуг), відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Посилання відповідача на внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про ТОВ "БК Будтрансмаш", про не подання звітності вказаним підприємством та розбіжності між задекларованими податковими зобов'язаннями позивача та податковим кредитом ТОВ "БК Будтрансмаш" відхиляються судом як безпідставні, оскільки зазначені обставини не підтверджуються документально та не впливають на визначення фінансового результату до оподаткування за відповідний звітний період.

Необґрунтованим є також посилання акта перевірки на внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 23 березня 2016 року, згідно якої встановлено наявність матеріалів кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частинами першою та третьою статті 212 Кримінального кодексу України, у межах якої у ході допиту невстановлена особа повідомила про реєстрацію ТОВ "БК Будтрансмаш" за грошову винагороду, оскільки належним чином засвідченої копії такої ухвали до суду не надано та не доведено яким чином вказане судове рішення стосується спірних правовідносин.

Дані Єдиного реєстру податкових накладних, на підставі аналізу яких відповідач встановив здійснення нереальних господарської операції між ТОВ "БК Будтрансмаш" та ТОВ "Промагролізинг-Україна", не є доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, які підтверджують або спростовують ті чи інші обставини, у свою чергу такий аналіз є лише припущенням осіб, які проводили перевірку позивача.

Так само суд не приймає до уваги посилання акта перевірки на податкову інформацію

щодо ТОВ "Рекламна агенція "Інком" про кримінальну справу за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 27, частиною другою статті 212 Кримінального кодексу України, на виконання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 04 березня 2016 року вилучено електронні копії податкових декларації з податку на додану вартість за березень-серпень 2015 року, тому що відповідач не обґрунтував, як вказана інформація впливає на юридичну значимість первинних документів у межах спору та яким чином стосується порядку оподаткування господарських операцій із ТОВ "Рекламна агенція "Інком".

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Суд встановив, що ТОВ "Промагролізинг-Україна" здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі автомобілями, фінансового лізингу та оренди сільськогосподарських машин та устаткування. Позивач надає лізингові послуги та займається постачанням білоруської техніки на умовах фінансового лізингу.

Для здійснення господарської діяльності позивач орендує офісне приміщення у ТОВ "ВПЛ "Украгропостач" за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 11 загальною площею 37 кв. м. за договором суборенди від 07 червня 2012 року №61/01/06.

Як свідчать наявні у справі копії вантажних митних декларацій, позивач імпортував автомобілі та причепи із Республіки Білорусь.

З метою зберігання сільськогосподарської техніки між позивачем та ПАТ "Озернянський агропромтехсервіс" укладено договір зберігання від 01 січня 2015 року.

Згідно з податковими розрахунками форми 1-ДФ штат працівників ТОВ "Промагролізинг-Україна" у першому кварталі 2015 року становив 15 осіб, у другому кварталі 2015 року - 14 осіб, у третьому кварталі 2015 року - 15 осіб.

Зібрані у справі докази підтверджують, що придбані у ТОВ "БК Будтрансмаш" послуги по передпродажній підготовці техніки (автомобілі, причепи, трактор) замовлялись з метою утримання в належному стані належної позивачу техніки, та, як зазначає позивач, отримані послуги сприяли укладенню із третіми особами, зокрема ТОВ "Техноторг-Дон", договорів купівлі-продажу та лізингу відремонтованої техніки.

Суд також встановив, що завдяки наданим ТОВ "Рекламна агенція "Інком" агентським послугам щодо пошуку замовників (покупців), лізингоодержувачів ТОВ "Промагролізинг-Україна" уклало з третіми особам, у тому числі ТОВ Плодово-ягідна компанія "Квітучий сад", ДП "Словечанське лісове господарство", ДП "ДГ" "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААН", договорів фінансового лізингу та договорів фінансового сублізингу.

При цьому твердження відповідача про нереальність господарських операцій із відсутність ТОВ "Рекламна агенція "Інком" у зв'язку із відсутністю у агентській угоді умов про розмір винагороди агента, є помилковими, оскільки за приписами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов; крім того, відповідно до пункту 4.1 агентського договору передбачено, що винагорода агента визначається у актах здачі-приймання наданих послуг.

На підтвердження реальності господарських операцій та використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивач надав суду копії наступних документів: господарські договори разом із додатками (кошториси, технічне завдання); акти здачі-приймання наданих послуг; звіти про виконання зобов'язань згідно агентської угоди; податкові накладні; платіжні доручення; договір про відступлення права вимоги; договори фінансового лізингу та договори фінансового сублізингу зі специфікаціями; договори купівлі-продажу, видаткові накладні, акти приймання-передачі; картка рахунку 631 за травень 2015 року; інформація щодо наявних замовників; агентська розрахункова відомість; договір суборенди із додатковими угодами; договір зберігання; податкові розрахунки форми 1-ДФ; вантажні митні декларації.

Співставлення змісту первинних документів та доказів підтвердження фактичного використання товарів вказує, що ТОВ "Промагролізинг-Україна" здійснювало витрати на придбання у ТОВ "БК Будтрансмаш" та ТОВ "Рекламна агенція "Інком" послуг товарів для провадження своєї господарської діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

При цьому суд враховує, що в акті перевірки відповідачем не встановлено завищення задекларованих позивачем сум доходу від реалізації робіт/товарів, отриманих від вищевказаного контрагента та сум зобов'язань з податку на додану вартість, нарахованого в ціні спірних послуг, чим по суті визнається їх постачання.

За таких підстав, суд вважає, що позивач правомірно формував дані податкового обліку за перевірений період по взаємовідносинам з ТОВ "БК Будтрансмаш" та ТОВ "Рекламна агенція "Інком".

При вирішенні даного спору суд враховує вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "БК Будтрансмаш" та ТОВ "Рекламна агенція "Інком" були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечується відповідачем.

Суд відхиляє твердження відповідача про фальшування документів, а саме договору про надання послуг від 12 січня 2015 року №10/01, укладеного між позивачем та ТОВ "БК Будтрансмаш", у зв'язку із зазначенням у ньому рахунку останнього, який відритий лише у березні 2015 року, та звертає увагу, що у вказаному договорі не міститься посилань на рахунок №26003000605951, який вказує ГУ ДФС у письмовому запереченні проти позову .

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність підтверджуючих документів, а також придбання товарів з метою провадження господарської діяльності, висновки акта перевірки про порушення Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на прибуток є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток - протиправним.

Оцінюючи правомірність висновків акта перевірки про безпідставне включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідних сум податку по відносинах із ТОВ "БК Будтрансмаш" та ТОВ "Рекламна агенція "Інком", суд керується наступним.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Судом встановлено вище, що придбання позивачем у ТОВ "БК Будтрансмаш" та ТОВ "Рекламна агенція "Інком" послуг безпосередньо пов'язано з його господарською діяльністю, а здійснені господарські операції є реальними та підтверджуються необхідними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає лише такі випадки для не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), як не підтвердження податковими накладними та/або відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та/або порушення порядку заповнення податкової накладної оформлення їх з порушенням вимог (пункт 198.6 статті 198, пункт 201.10 статті 201).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ "БК Будтрансмаш" та ТОВ "Рекламна агенція "Інком", були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку.

Суд звертає увагу, що порушень з приводу правильності оформлення та реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в акті перевірки не встановлено.

Відповідно до приписів статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, в контексті спірних правовідносин належить відмітити рішення Європейського Суду з прав людини у справах "Інтерсплав" проти України (2007 рік, заява №803/02),"Булвес" АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і "Бізнес Супорт Центр" проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), у яких, перевіряючи відповідність позбавлення права на податковий кредит/бюджетне відшкодування вимогам статті 1 Протоколу №1, Європейський суд з прав людини застосовував принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання "справедливого балансу" між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання держави.

Провівши відповідну оцінку, Європейський Суд з прав людини визнав, що "справедливий баланс" не додержується, коли платника податку на додану вартість позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит з податку на додану вартість не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Враховуючи викладене, на думку суду, позивач правомірно відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість по відносинам із ТОВ "БК Будтрансмаш" та ТОВ "Рекламна агенція "Інком", тому, висновки актів перевірки про заниження податку на додану вартість є помилковими, а збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС від 04 жовтня 2016 року №00018841404 та від 14 грудня 2016 року №0024651404 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ "Київметробуд" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 04 жовтня 2016 року №00018841404 та від 14 грудня 2016 року №0024651404.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагролізинг-Україна" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 761,27 (вісім тисяч сімсот шістдесят одна гривня двадцять сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко