Рішення

від 02.11.2017 по справі 908/1778/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/136/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2017 Справа № 908/1778/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 30-1/56405 від 29.12.2016 р.

від відповідача: ОСОБА_2, адвокат, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 30.07.2015р., договір про надання адвокатських послуг № 10/17 від 02.10.2017р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк , м. Київ

до відповідача: Українсько-російського спільного підприємства Фокс , м. Запоріжжя

про стягнення 590 629,29 доларів США та 1 935 866,29 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів

ВСТАНОВИВ:

04.09.2017р. до господарського суду Запорізької області звернулось Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк з позовом до Українсько-російського спільного підприємства Фокс про стягнення суми боргу по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом за Додатковою угодою № 11379339000 від 04.08.2008р. та за Додатковою угодою № 11379297000 від 04.08.2008р. в рамках Генерального Договору про надання кредитних послуг № 11379288000 від 04.08.2008р. в розмірі 590 629,29 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 1 935 866,29 грн.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що 04.08.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (з 21.12.2009 року Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк ) та Українсько-російським спільним підприємством Фокс укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 11379288000.

Відповідно до п. 1.3 Генерального договору, за надання кредитних послуг відповідач сплачує банку плату за кредитні послуги. При наданні кожної кредитної послуги плата за таку послугу визначається у відповідних Індивідуальних угодах, що є невід'ємною частиною Генерального договору.

04.08.2008р. між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 11379339000 до Генерального договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) № 11379288000 від 04.08.2008р. (надалі Додаткова угода № 1 від 04.08.2008р.).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 11379339000 від 04.08.2008р., позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в іноземній валюті у розмірі 25 000,00 доларів США.

Відповідач, згідно п. 2.2 Додаткової угоди № 1 від 04.08.2008р., зобов'язався повернути кредит в повному обсязі та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 від 04.08.2008р., але в будь-якому випадку не пізніше 03.08.2011р.

Також, відповідач згідно п.п. 3.1, 3.2 Додаткової угоди № 1 від 04.08.2008р. зобов'язався: за використання кредитних коштів у межах встановленого Додатковою угодою № 1 від 04.08.2008р. строку кредитування, сплатити 14,5% відсотків річних; за користування кредитними коштами понад встановлений Додатковою угодою № 1 від 04.08.2008р., сплатити 29,0% відсотків річних.

04.08.2008р. між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 11379297000 до Генерального договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) № 11379288000 від 04.08.2008р. (надалі Додаткова угода № 2 від 04.08.2008р.).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 04.08.2008р., позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в іноземній валюті у розмірі 174 000,00 доларів США.

Згідно п. 2.2 Додаткової угоди № 2 від 04.08.2008р., відповідач зобов'язався повернути кредит в повному обсязі та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 від 04.08.2008р., але в будь-якому випадку не пізніше 03.08.2015р.

Відповідач згідно п.п. 3.1, 3.2 Додаткової угоди № 1 від 04.08.2008р., зобов'язався: за використання кредитних коштів у межах встановленого Додатковою угодою № 1 від 04.08.2008р., строку кредитування, сплатити 14,5% відсотків річних; за користування кредитними коштами понад встановлений Додатковою угодою № 1 від 04.08.2008р., сплатити 29,0% відсотків річних.

Позивач, відповідно до пунктів 5 Додаткової угоди № 1 та Додаткової угоди № 2 від 04.08.2008р., надав відповідачу кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача.

Відповідач в свою чергу не здійснив погашення суми заборгованості по сплаті кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання, у зв'язку з чим, утворилась сума боргу по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів.

З огляду на вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом за Додатковою угодою № 11379339000 від 04.08.2008р. та за Додатковою угодою № 11379297000 від 04.08.2008р. в рамках Генерального Договору про надання кредитних послуг № 11379288000 від 04.08.2008р. в розмірі 590 629,29 доларів США, та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 1 935 866,29 грн.

04.09.2017 року автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.09.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/136/17 та призначено розгляд справи на 04.10.2017р. о 11 год. 00 хв.

22.09.2017р. відповідачем через Відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області надано відзив на позовну заяву, в якому він позов не визнає у повному обсязі з наступних підстав: позивачем невірно проведено розрахунок суми боргу за кредитом та пропущено строк позовної давності. Зокрема, зобов'язання щодо повернення кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами та сплати пені відповідачем не виконувались з причин списання позивачем всіх коштів, які скеровувались на поточний рахунок відповідача. Незважаючи на списання коштів, вони не зараховувались як погашення процентів та сум кредитів. Таким чином, відповідач зазначає, що позивач недобросовісно використовував надані п.п. 1.3.8, 7.1.1, 7.1.2 та 7.1.3. Генерального договору про надання кредитних послуг № 11379288000. Оскільки виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором мало бути здійснено 13.04.2009р. (за вимогою позивача щодо зміни строку виконання зобов'язань вих. № 133-444/481 від 17.03.2009р.), останній день подання позову сплив 13.04.2012р., а звернення позивача з позовом до господарського суду відбулося 31.08.2017р., тобто з пропуском строку позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Також, 22.09.2017р. відповідачем через Відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області подано клопотання про витребування доказів. Відповідно до якого, відповідач на підставі ч. 1 ст. 38 ГПК України, просить суд витребувати у ПАТ УкрСиббанк оригінал кредитної справи за генеральним договором про надання кредитних послуг № 11379288000. в обґрунтування поданої заяви зазначає, що оригінал кредитної справи необхідний для з'ясування обґрунтованості суми боргу за кредитом з урахуванням наведених фактів про самостійне списання коштів з рахунку відповідача.

Крім того, відповідачем подано клопотання щодо застосування строків позовної давності від 21.09.2017р. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначає наступне: спірні правовідносини між сторонами ґрунтуються на Генеральному договорі про надання кредитних послуг № 11379288000 та додаткових угодах до нього. Пунктом 7.5 Генерального Договору про надання кредитних послуг № 11379288000 встановлена дата остаточного повернення кредиту до 13.04.2018р. Додатковою угодою № 11379339000 до генерального договору про надання кредитних послуг № 11379288000 позивач визначив термін повернення 25000,00 доларів США не пізніше 03.08.2011р. Додатковою угодою № 11379297000 до генерального договору про надання кредитних послуг № 11379288000 позивач визначив термін повернення 174 000,00 доларів США не пізніше 03.08.2015р. Позивач скористався своїми правами щодо зміни строку виконання зобов'язань вимогою від 17.03.2009р. за вих. № 133-444/481. На підставі п. 6.1 та розділів 6 та 7 Кредитного договору термін повернення кредиту у повному обсязі встановлено з дня отримання вимоги. Вимогу вручено відповідачу 13.04.2009 року. 24.07.2009р. позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до УРСП Фокс , ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором. 19.12.2012 заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по цивільній справі № 2-97/2011 задоволено позов ПАТ УкрСиббанк до УРСП Фокс , ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором. 22.02.2017р. рішенням апеляційного суду Запорізької області заочне рішення в частині стягнення з УРСП Фокс скасоване, у зв'язку з тим, що позовні вимоги до УРСП Фокс підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Відповідач зазначає, що останній день подання позову сплив 13.04.2012р. (3 роки від дня отримання вимоги про дострокове повернення кредиту), а до господарського суду позивач звернувся з позовом 31.08.2017р., тобто понад строк позовної давності. На підставі викладеного, просить суд застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

04.10.2017р. на електронну адресу суду від позивача надійшла заява від 04.10.2017р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі. На підтвердження чого надано повістку про виклик до Канівського міськрайонного суду Черкаської області 04.10.2017р. о 10:00 год. ПАТ УкрСиббанк як позивача у справі № 697/381/15-ц.

У судове засідання 04.10.2017р. представник позивача не з'явився.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.10.2017р. заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві, підтримав заявлене клопотання про витребування у позивача оригіналу кредитної справи за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 11379288000, та клопотання щодо застосування строку позовної давності.

Ухвалою суду від 04.10.2017 р. клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналу кредитної справи за Генеральним договором про надання кредитних послуг № 11379288000. задоволено, клопотання ПАТ УкрСиббанк про відкладення розгляду справи від 04.10.2017р. задоволено. Розгляд справи відкладено. Судове засідання призначено на 19.10.2017р. о 10 год. 30 хв.

19.10.2017 р. позивачем надані письмові пояснення, відповідно до яких він зазначає, що дані рішення двох інстанцій підтверджують законність, обґрунтованість та безспірність позовних вимог у справі № 908/1778/17, щодо строків позовної давності, позивач заявив про визнання поважними пропущення строків позовної давності, в зв'язку з чим зазначив, що порушене право підлягає захисту.

В судовому засіданні 19.10.2017 р. оголошено перерву до 02.11.2017 р.

В судовому засіданні 02.11.2017 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.11.2017 р. надав клопотання про залишення позову без розгляду, в зв'язку з ненадання позивачем витребуваних судом документів.

Представник позивача в судовому засіданні 02.11.2017 р. проти задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду заперечив та надав для огляду оригінали кредитної справи за генеральним договором про надання кредитних послуг № 11379288000.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.11.2017 р. ознайомився з оригіналом кредитної справи за генеральним договором про надання кредитних послуг № 11379288000 та просив залишити без розгляду клопотання подане в судовому засіданні про залишення позову без розгляду.

Вказане клопотання відповідача залишене судом без розгляду, в зв'язку з втратою відповідачем необхідності в його розгляді.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.11.2017 р. заперечив проти задоволення позовних вимог, просив суд в позові відмовити.

Розгляд справи, за клопотанням сторін, здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 02.11.2017 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані додатково, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

04.08.2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком УкрСиббанк (з 21.12.2009 року перейменовано в Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк ) та Українсько-російським спільним підприємством Фокс укладено Генеральний договір про надання кредитних послуг № 11379288000.

Відповідно до умов Генерального договору, позивач зобов'язався надати відповідачу кредитні послуги у валютах, вказаних в Договорі в рамках ліміту, встановленого в базовій валюті у розмірі 199 000,00 доларів США.

Умови і порядок надання, строк і сума, порядок виконання зобов'язань, розмір і порядок оплати за кредитні послуги стосовно кожної кредитної послуги в межах Генерального договору оформлюється Додатковою угодою до Генерального договору у формі окремої Індивідуальної угоди, що являється невід'ємною його частиною.

Відповідно до п. 1.3 Генерального договору, за надання кредитних послуг відповідач сплачує банку плату за кредитні послуги. При наданні кожної кредитної послуги плата за таку послугу визначається у відповідних Індивідуальних угодах, що є невід'ємною частиною Генерального договору.

04.08.2008р. між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 11379339000 до Генерального договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) № 11379288000 від 04.08.2008р. (надалі Додаткова угода № 1 від 04.08.2008р.).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 11379339000 від 04.08.2008р., позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в іноземній валюті у розмірі 25 000,00 доларів США.

Відповідач, згідно п. 2.2 Додаткової угоди № 1 від 04.08.2008р., зобов'язався повернути кредит в повному обсязі та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 від 04.08.2008р., але в будь-якому випадку не пізніше 03.08.2011р.

Також, відповідач згідно п.п. 3.1, 3.2 Додаткової угоди № 1 від 04.08.2008р. зобов'язався: за використання кредитних коштів у межах встановленого Додатковою угодою № 1 від 04.08.2008р. строку кредитування, сплатити 14,5% відсотків річних; за користування кредитними коштами понад встановлений Додатковою угодою № 1 від 04.08.2008р., сплатити 29,0% відсотків річних.

04.08.2008р. між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 11379297000 до Генерального договору про надання кредитних послуг (Індивідуальна угода) № 11379288000 від 04.08.2008р. (надалі Додаткова угода № 2 від 04.08.2008р.).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 04.08.2008р., позивач зобов'язався надати відповідачу кредит в іноземній валюті у розмірі 174 000,00 доларів США.

Згідно п. 2.2 Додаткової угоди № 2 від 04.08.2008р., відповідач зобов'язався повернути кредит в повному обсязі та розмірах, що встановлені графіком погашення кредиту згідно Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 від 04.08.2008р., але в будь-якому випадку не пізніше 03.08.2015р.

Відповідач згідно п.п. 3.1, 3.2 Додаткової угоди № 1 від 04.08.2008р., зобов'язався: за використання кредитних коштів у межах встановленого Додатковою угодою № 1 від 04.08.2008р., строку кредитування, сплатити 14,5% відсотків річних; за користування кредитними коштами понад встановлений Додатковою угодою № 1 від 04.08.2008р., сплатити 29,0% відсотків річних.

12.01.2009р. між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Додаткової угоди № 11379297000 від 01.08.2008р., відповідно до умов якої сторони домовились, що в період з 01.01.2009р. по 19.01.2009р. за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін, встановлюється процентна ставка у розмірі, що діє для строкової суми боргу.

З матеріалів справи вбачається, що направлена відповідачу вимога № 133-444/481 від 17.03.2009 р. про сплату поточної та простроченої заборгованості за кредитом та процентами була отримана директором відповідача 13.04.2009 р., про що свідчить його підпис та печатка підприємства на копії даної вимоги. Однак, відповіді на вказану вимогу матеріали справи не містять.

З огляду на вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом за Додатковою угодою № 11379339000 від 04.08.2008р. та за Додатковою угодою № 11379297000 від 04.08.2008р. в рамках Генерального Договору про надання кредитних послуг № 11379288000 від 04.08.2008р. в розмірі 590 629,29 доларів США, та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 1 935 866,29 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).

Позивач, відповідно до пунктів 5 Додаткової угоди № 1 та Додаткової угоди № 2 від 04.08.2008р., надав відповідачу кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача 171000,00 доларів США та 25000,00 доларів США, про що свідчать банківські виписки, які містяться в матеріалах справи, загальним розміром 196000,00 доларів США.

Відповідач в свою чергу не здійснив погашення суми заборгованості по сплаті кредиту та нарахованим процентам, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання, сплативши лише суму заборгованості в розмірі 3872,42 доларів США, про що свідчать банківські виписки, які містяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим, утворилась сума боргу по поверненню кредитних коштів в розмірі 192127,58 доларів США., та сплаті процентів за користування кредитом в розмірі 398501,71 доларів США.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем не виконане належним чином своє зобов'язання перед позивачем щодо сплати заборгованості та процентів за Договором кредиту, в зв'язку з чим, несплачена відповідачем сума в розмірі 192127,58 доларів США заборгованості та 398501,71 доларів США процентів є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до приписів ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у гривнях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Пунктом 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини першої статті 55 ГПК).

При визначенні ціни позову, поданого в іноземній валюті, необхідно виходити з тієї валюти, в якій провадились чи повинні бути проведені розрахунки між сторонами.

У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній або національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову.

За змістом згаданого припису пункту 4 частини першої статті 55 ГПК у разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов'язковим є зазначення еквіваленту в національній валюті України (гривнях). Виходячи з останнього й визначається сума судового збору, що сплачується з позовної заяви: для нерезидентів - в іноземній валюті (за їх бажанням), для інших платників - у гривнях у національній валюті. Однак якщо день подання позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачено раніше), то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України саме на день сплати, а не на день подання позову (абзац другий-третій частини першої статті 6 Закону України Про судовий збір ).

Судом встановлено, що позовна заява була надіслана до суду 31.08.2017 р., офіційним курсом НБУ долар США станом на 31.08.2017 р. становив 2557,9541 грн., за яким судом визначено еквівалент.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав необхідні докази в обґрунтування своїх позовних вимог.

В зв'язку з чим, судом встановлено, що до стягнення підлягає сума заборгованості за кредитом в розмірі 192127,58 доларів США, що еквівалентно 4914535,31 грн. та процентів в розмірі 398501,71 доларів США, що еквівалентно 10193490,82 грн.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 644787,07 грн. пені за прострочення сплати кредиту та 1291079,22 грн. пені за прострочення сплати процентів.

Пунктом 4.1 Кредитного договору встановлено, що за порушення Позичальником термінів виконання зобов'язань по погашенню будь-яких своїх грошових зобов'язань за стандартним порядком погашення кредиту за кредитними послугами, наданими в рамках цього Договору і на підставі Індивідуальних угод, які є його невід'ємною частиною, зокрема, термінів повернення кредиту та термінів сплати процентів за кредит, пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості і розраховується за методом факт/360 , але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент її нарахування, в наступному порядку, а саме, зокрема, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми прострочення платежу, сума якого розраховується за офіційним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування пені, якщо сума такої заборгованості виражена в іноземній валюті.

Як вбачається з розрахунку позивача, ним нараховано суму пені за період з 01.03.2017 р. до 30.08.2017 р. в розмірі 644787,07 грн. за несвоєчасне погашення заборгованості та в сумі 1291079,22 грн. за несвоєчасне погашення процентів.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань зазначено щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем безпідставно нараховано суму пені за період з 01.03.2017 р. до 30.08.2017 р., в зв'язку з порушенням строку її нарахування, а саме не дотримання перебігу з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане.

В зв'язку з вищевикладеним, суд відмовляє позивачу в задоволенні вимоги щодо стягнення сум пені за несвоєчасне погашення боргу та процентів по Кредитному договору.

Розглянувши клопотання відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву щодо застосування строків позовної давності, оскільки на думку відповідача, останній день подання позову сплив 13.04.2012р. суд не приймає його до уваги, з огляду на наступне.

Згідно із ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 2 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України).

Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів вбачається, що за змістом ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2009р. позивач звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою до УРСП Фокс , ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором. 19.12.2012 заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя по цивільній справі № 2-97/2011 задоволено позов ПАТ УкрСиббанк до УРСП Фокс , ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором. 22.02.2017р. рішенням апеляційного суду Запорізької області заочне рішення в частині стягнення з УРСП Фокс скасоване, у зв'язку з тим, що позовні вимоги до УРСП Фокс підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Частиною 5 ст. 267 ЦК України передбачено, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, враховуючи порушення відповідачем прав позивача та те, що вперше позов було подано до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 24.07.2009 р., суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску позовної давності та відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК країни захистити порушене право позивача.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Українсько-російського спільного підприємства Фокс (69014, м. Запоріжжя, вул. Єрмолової, буд. 20, код ЄДРПОУ 14371757) на користь Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) 192127 (сто дев'яносто дві тисячі сто двадцять сім) доларів США 58 центів, що еквівалентно 4914535 (чотири мільйони дев'ятсот чотирнадцять тисяч п'ятсот тридцять п'ять) грн. 31 коп. заборгованості по кредиту, 398501 (триста дев'яносто вісім тисяч п'ятсот один) доларів США 71 центів, що еквівалентно 10193490 (десять мільйонів сто дев'яносто три тисячі чотириста дев'яносто) грн. 82 коп. та 212608 (двісті дванадцять тисяч шістсот вісім) грн. 60 коп. - судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 07.11.2017р.

Суддя О.А. Топчій