Рішення

від 07.11.2017 по справі 910/16642/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2017Справа №910/16642/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Поділля парк

до Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського

району міста Києва

про стягнення 101.547,52 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Кривошей Ю.І., довіреність № б/н від 06.10.2017

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Поділля парк про стягнення з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва 101.547,52 грн., з яких: 81.700,00 грн. основного боргу, 11.791,67 грн. пені, 6.699,40 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 1.356,45 грн. - 3% річних внаслідок неналежного виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору № 101 від 28.11.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 порушено провадження у справі № 910/16642/17 та призначено справу до розгляду на 17.10.2017.

Відповідачем 17.10.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та подати відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 17.10.2017 відповідно до ст. 77 господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 07.11.2017.

Відповідачем 07.11.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити в судове засідання повноважного представника.

Позивачем в судовому засіданні 07.11.2017 подано витребувані судом документи.

Позивачем в судовому засіданні 07.11.2017 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 71.547,00 грн., з яких: 51.700,00 грн. основного боргу, 11.791,67 грн. пені, 6.699,40 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 1.356,45 грн. - 3% річних.

Позивач в судовому засіданні 07.11.2017 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 07.11.2017 не з'явився, відзив на позовну заяву не подав.

Суд розглянувши подане відповідачем клопотання відзначає наступне

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують факт відсутності у відповідача, як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання.

Доказів того, що керівництво відповідача, яке в силу ст. 28 Господарського процесуального кодексу України може бути представником юридичної особи, не в змозі прийняти участь в судовому засіданні не подано.

Згідно ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд приходить до висновку що відсутні обставини, за яких не можливо вирішити спір в даному судовому засіданні.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для розгляду справи, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 07.11.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

28.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Поділля парк (далі - позивач, продавець) та Комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва (далі - відповідач, покупець) було укладено договір № 101 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець зобов'язується протягом 2016 року поставити та передати у власність покупця товар, зазначений у специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною цього договору, а покупець прийняти і оплатити товар. Передача товару покупцю здійснюється згідно видаткових накладених.

Згідно з п. 1.2 договору найменування товару - дерева - 01.30.1 матеріали для саджання: рослини живі, цибулини. бульби та корені, живці й вусики, міцелій грибів (кущі), ДК 021:2015 - (Єдиний закупівельний словник) 03452000-3 Дерева (далі - товар).

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідачем не було виконано належним чином умови договору, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 10.1 договору він набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2016, а в частині розрахунків - до повного їх виконання сторонами.

На виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем було одержано товар на загальну суму 417.695,00 грн., про що свідчать наступні видаткові накладні

№ 551 від 29.11.2016 на суму 127.105,00 грн.,

№ 561 від 01.12.2016 на суму 208.890,00 грн.,

№ 588 від 27.12.2016 на суму 81.700,00 грн.

Відповідач частково сплатив позивачу за поставлений товар 365.995,00 грн. та залишок несплаченого товару становить 51.700,00 грн.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу; продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно п. 4.1 договору оплата за товар проводиться шляхом безготівкових розрахунків у національній валюті України за реквізитами продавця, визначеними у цьому договорі на підставі видаткової накладної протягом 10 (десяти) банківських днів від дати її надання.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач досі не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, яка згідно підписаного та скріпленого печатками обох сторін акту звірки взаєморозрахунків складає 51.700,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 51.700,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки вартість отриманого товару в повному обсязі не сплатив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.3 договору у випадку несвоєчасної оплати покупцем за поставлений товар на умовах договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки.

При укладанні договору сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати товару.

Згідно ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті отриманого товару послуг відповідач не виконав, він повинен сплатити, крім суми основного боргу, пеню відповідно до умов договору, розмір якої за розрахунками суду становить 10.889,60 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 10.889,60 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення пені в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушенням норм чинного законодавства України, а саме порушено шестимісячний період нарахування.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті отриманого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 6.699,40 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 1.356,45 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1.356,45 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками).

За результатами здійснення судом власного перерахунку збитки від зміни індексу інфляції складають 6.669,91 грн. та вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений з порушення норм чинного законодавства України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовних вимог, заявлених позивачем, не спростував, заперечень проти позову не надав.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Поділля парк обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Подільського району міста Києва (04080, м. Київ, вул. Дмитрівська, 16А, код ЄДРПОУ 03359701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Поділля парк (32600, Хмельницька область, Новоушицький район, смт. Нова Ушиця, вул. Українська, 13, корпус А, код ЄДРПОУ 39181780) 51.700 (п'ятдесят одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 10.889 (десять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 60 коп. пені, 6.669 (шість тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 91 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 1.356 (одна тисяча триста п'ятдесят шість) грн. 45 коп. - 3% річних, 1.579 (одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 17 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 08.11.2017.

СуддяВ.В.Сівакова