Рішення

від 25.10.2017 по справі 910/14032/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2017Справа №910/14032/17

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ренесанс-Д

про стягнення 489204,80 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 (представник за довіреністю);

від відповідача - Розпаченюк А.С. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано вимоги указаного позову про стягнення суми неустойки за ст. 785 ЦК України, оскільки Відповідач після припинення дії договору від 01.12.2015 приміщення з оренди у встановлений договором строк не повернув, і у подальшому тривалий час не повертав (приміщення було повернуто лише 23.06.2017).

Відповідач вимоги позову відхиляє, оскільки вважає договір дійсним (не визнає його розірвання), а також оскільки не закінчився судовий розгляд справи про розірвання договору (рішення суду першої інстанції та постанову апеляції, яким рішення залишено без змін, Відповідач оскаржив до касації). Також на думку Відповідача Позивач не має права вимагати неустойку за ст. 785 ЦК України, оскільки Позивач не є власником майна, яке передав у суборенду Відповідачу, та оскільки основний договір оренди є розірваним з 30.03.2017.

Клопотання Відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи №918/1150/16 за касаційною скаргою Відповідача на рішення Господарського суду Рівненської області від 10.01.2017 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 у справі №918/1150/16 судом розглянуто та відхилено.

Суд зазначає, що стаття 79 ГПК України передбачає зупинення провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, тоді як рішення Господарського суду Рівненської області від 10.01.2017 у справі №918/1150/16 набрало законної сили та є чинним станом на час розгляду даної справи, тобто справа №918/1150/16 наразі є вирішеною, оскільки по ній є чинне та таке, що набрало законної сили, судове рішення.

Також судом розглянуто та відхилено клопотання Відповідача про залучення до участі у розгляді даного спору власника приміщення, оскільки Відповідачем всупереч ст. 27 ГПК України не доведено, яким чином рішення з даного господарського спору - про стягнення орендарем з суборендаря неустойки за ст. 785 ЦК України у зв'язку з простроченням повернення приміщення, може вплинути на права або обов'язки власника приміщення щодо однієї з сторін спору, та щодо кого саме.

У судовому засіданні 09.10.2017 судом оголошувалась перерва на 25.10.2017.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

26.11.2015 між Позивачем, як орендарем, та ПП Альянс-Вест , як орендодавцем, було укладено договір оренди нежитлового приміщення: Пасаж "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_2, площею 70 кв.м., строком оренди на 2 роки (01.01.2016 - 02.12.2018). Майно в оренду було фактично передано 01.01.2016 за актом здачі-прийомки, і сторонами було погоджено, що орендар має право здавати орендовану площу в суборенду.

01.12.2015 між Позивачем, як орендарем, та Відповідачем, як суборендарем, було укладено договір суборенди нежитлового приміщення (далі - Договір), за умовами якого орендар передав, а суборендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення: Пасаж "ІНФОРМАЦІЯ_1", за адресою: АДРЕСА_2, площею 70кв.м. Строк дії Договору було встановлено у 2 роки (02.01.2016 - 31.12.2018). Майно в суборенду було фактично передано 01.01.2016 за актом здачі-прийомки.

Вказані вище обставини щодо сторін, ПП Альянс-Вест , та їх правовідносин з оренди та суборенди нежитлового приміщення: Пасаж "ІНФОРМАЦІЯ_1", за адресою: АДРЕСА_2, встановлені рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.01.2017 у справі №918/1150/16, яке є чинним та не скасованим.

Указаним рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.01.2017 у справі №918/1150/16 також було встановлено, що договір суборенди є розірваним з 20.10.2016, і за п. 5.4 Договору при припиненні договору суборендар зобов'язується протягом трьох днів передати орендарю орендоване майно в належному стані, але суборендар свого обов'язку зі звільнення та передачі орендованого ним приміщенням у зв'язку із розірванням договору суборенди не виконав.

З огляду на наведене Господарський суд Рівненської області у рішенні від 10.01.2017 № 918/1150/16 вирішив: суборендарю звільнити і повернути орендарю нежитлове приміщення площею 70 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_2, Пасаж "ІНФОРМАЦІЯ_1", за актом приймання-передачі.

Заперечення Відповідача проти позову, що Договір є дійсним, судом відхилені, оскільки обставина розірвання Договору з 20.10.2016 встановлена чинним рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.01.2017 у справі №918/1150/16, яке набрало законної сили.

Залученими до матеріалів справи актом державного виконавця від 23.06.2017 та актом між орендарем та суборендарем від 23.06.2017 підтверджується, що державним виконавцем було фактично виконано рішення Господарського суду Рівненської області від 10.01.2017 у справі №918/1150/16 (наказ від 07.06.2017) та нежитлове приміщення площею 70 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_2, Пасаж "ІНФОРМАЦІЯ_1", було звільнено суборендарем (Відповідачем) та повернуто орендарю (Позивачу) за актом приймання-передачі 23.06.2017.

Предметом даного спору є стягнення Позивачем з Відповідача неустойки за ст. 785 ЦК України, яка вказує, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Судом встановлено, що оскільки Договір є розірваним з 20.10.2016, а за п. 5.4 Договору при припиненні договору суборендар зобов'язався протягом трьох днів передати орендарю орендоване майно в належному стані, однак свого обов'язку не виконав, то 24.10.2016 є першим днем прострочення виконання грошового зобов'язання.

Отже, Відповідачем було прострочено повернення приміщення у строк з 24.10.2016 по 22.06.2017 включно (оскільки приміщення було повернуто 23.06.2017), та саме за цей строк підлягає нарахуванню неустойка за ст. 785 ЦК України.

Відповідно до умов п. 3.1 Договору, орендна плата становить 30000 грн. на місяць.

На вимогу суду Позивачем 09.10.2017 було надано розрахунок неустойки в сумі 480000 грн. за ст. 785 ЦК України за період неповернення приміщення з 24.10.2016 по 22.06.2017 включно, який було виконано, у тому числі, з урахуванням розміру орендної плати за кожний день пропорційно місячній орендній платі (це за неповні м'ясці - жовтень 2016 року та червень 2017 року).

Вказаний розрахунок неустойки у сумі 480000 судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним; розмір неустойки є доведеним залученими Позивачем до справи вищеописаними доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача.

Заперечення Відповідача проти позову, що Позивач є суборендарем, тому не має права на стягнення неустойки за ст. 785 ЦК України судом відхиляються, оскільки стаття 785 ЦК України надає право наймодавцю вимагати від наймача сплати неустойки, а за умовами Договору саме Позивач є наймодавцем, а Відповідач наймачем у розумінні ст. 759 ЦК України.

Доказів розірвання з 30.03.2017 договору оренди від 26.11.2015 між Позивачем, як орендарем, та ПП Альянс-Вест , як орендодавцем, матеріали справи не містять, тому посилання Відповідача на розірвання основного договору з 30.03.2017 судом відхиляються.

Враховуючи все вищенаведене позовні вимоги у частині стягнення 480000 грн. неустойки визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню; у іншій частині суд у позові відмовляє за необґрунтованістю періоду нарахування поза визнаним судом обґрунтованим періодом (24.10.2016 - 22.06.2017) з наведених вище підстав.

Судовий збір за ст. 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог. Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ренесанс-Д (м. Київ, вул. Майбороди Платона, 23; ідентифікаційний код 39093092) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) грн. неустойки, а також 7200 (сім тисяч двісті) грн. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.11.2017

Суддя Сташків Р.Б.