Рішення

від 08.11.2017 по справі 915/1073/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2017 року Справа № 915/1073/17

м. Миколаїв

Суддя Фролов В.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» (49000, м. Дніпро, вул. набережна Перемоги, 98, кв. 195), код 36641388

до відповідача: Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№103)» (55644, Миколаївська область, Новобузький район, с. Богомази, вул. Шкільна, 1), код 08680566

про: стягнення 53 568 грн. 79 коп. за договором №76 від 27.07.2017 року

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_1 довіреність від 29.03.2017 року

Від відповідача - ОСОБА_2 довіреність від 17.04.2017 року

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» (надалі-позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№103)» (надалі-відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 53 568 грн. 79 коп. з яких: 49999 грн. 00 коп. - основний борг, 275 грн. 34 коп. - 3 % річних, 999 грн. 98 коп. - інфляційні витрати, 2294 грн. 47 коп. пеня, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу №76 від 27.07.2017 року.

Представник позивача в заяві від 31.10.2017 (вх№15668/17 від 07.11.2017) підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних витрат та просив суд припини провадження в частині стягнення з відповідача основної заборгованості, яка відповідно до платіжного доручення №896 від 20.10.2017, повністю погашена ДП Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№103)» .

В судовому засіданні та в відзиві на позовну заяву представник відповідача визнав позовні вимоги частково, зазначивши, що основний борг в розмірі 49999,00 грн. відповідачем сплаченого, згідно платіжного доручення №896 від 20.10.2017.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення сторін про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справі докази, суд встановив:

27 липня 2017 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №76 (надалі-договір) відповідно до якого позивач зобов'язаний передати у власність відповідачу, а відповідач у порядку та на умовах, передбачених даним договором, зобов'язаний прийняти та оплатити запчастини до сільськогосподарської техніки (гусениця ДТ - 75 в зб. К - т. на трактор 84 шт.) код за ДК 021:2015:16810000-6 Частини до сільськогосподарської техніки. Загальна вартість товару за даним договором становить 49999,00 грн., в т.ч. ПДВ. Відповідач зобов'язаний споатити позивачу загальну вартість товару згідно з п. 2.1 договору до 05.08.2017 року (п.п.1.1, 2.1, 2.2 договору).

На виконання умов договору, відповідно до специфікації та товарно-транспортної накладної №002708 від 27.07.2017 позивач поставив відповідачу вантаж, а саме: гусеницю на суму 49999,00 грн. згідно видаткової накладної №ТОВ-001142 від 27.07.2017.

Товарно-транспортної накладна №002708 від 27.07.2017 та видаткова накладна №ТОВ-001142 від 27.07.2017 підписані обома сторонами та скріплена їх печаткми.

Згідно платіжного доручення №896 від 20.10.2017 відповідач, після порушення провадження у справі, оплатив поставлений позивачем товар на суму 49999,00 грн.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1,2 ст.193 ГК України cуб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ст. 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач повністю виконав умови договору, однак відповідач свої зобов'язання передбачені п. 2.2 договору, щодо повної оплати поставленого товару до 05.08.2017 не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 1. ст. 230 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.4.2 договору передбачено, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товару, відповідач сплачує 1% від суми відмови за кожен день прострочення.

У зв'язку із зазначеним позивачем нараховано до стягнення з відповідача 275 грн. 34 коп. - 3 % річних, 999 грн. 98 коп. - інфляційні витрати, 2294 грн. 47 коп. пеня, які підтверджені розрахунком позивача, обґрунтовані належним чином, а тому підлягають задоволенню.

Вимогами ч.1 ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача.

Пунктом 6.3. Постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.13р. за № 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України встановлено, витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом ч.3 ст 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

Статтею 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» , який застосовується у господарських справах, встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

У позовній заяві позивачем зазначено, що адвокатом було надано послуги позивачу з підготовки та оформлення позову, аналізу нормативно-правової бази на які адвокатом витрачено 5 годин, яка регулює взаємовідносини між позивачем та відповідачем, з урахуванням послуг адвоката щодо представлення інтересів позивача протягом усього розгляду справи у господарському суді Миколаївської області на загальну суму 3 000 грн. 00 коп., що підтверджується актом здання-прийому наданих робіт від 31.10.2017, розрахунком наданих послуг від 10.10.2017 та договором №92 про надання правової допомоги від 10.10.2017, підписаним адвокатом та директором позивача, та скріплений печатками сторін.

З матеріалів справи вбачається, що витати пов'язані з оплатою послуг адвоката в даному спорі підтверджується договором про надання правової допомоги від 10.10.2017, підписаним адвокатом та директором позивача, та скріплений печатками сторін та рахунком № 414 від 10.10.2017, на суму 3000,00 гривень.

Згідно наявних у справі копії свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю № 1652 вбачається, що ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до акту виконаних робіт від 10.10.2017 та розрахунку від 10.10.2017 правова допомога надана на загальну суму 3000 грн., які включають: правовий аналіз документів; складання позовної заяви, перевірка пакету документів позовної заяви, організація подання до господарського суду (3 години); підготовка до розгляду справи господарським судом, в т.ч. складання додаткових документів, їх подання до господарського суду (1 година); представництво інтересів заявника у судовому засіданні (з урахуванням часу прибуття до приміщення господарського суду та повернення з нього в межах м. Дніпра) (1 година).

Враховуючи що розгляд справи не відкладався, справа є не складною, час витрачений на складення поданої до суду позовної заяви, час витрачений на розгляд справи у суді та вимоги чинного законодавства, зокрема ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» , те, що представник позивача на стадії розгляду справи не був присутній, господарський суд вважає, що витрати позивача на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню у сумі 1500,00 гривень.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.11.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№103)» (55644, Миколаївська область, Новобузький район, с. Богомази, вул. Шкільна, 1, код 08680566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпроавтозапчастини» (49000, м. Дніпро, вул. набережна Перемоги, 98, кв. 195, код 36641388) заборгованості в розмірі 3569 (три тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 79 коп., з яких: 275 (двісті сімдесят п'ять) грн. 34 коп. - 3 % річних, 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 47 коп. - пеня, 999 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 98 коп. -інфляційні втрати, а також витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп. та грошові кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 08 листопада 2017 року.

Суддя В.Д. Фролов