Рішення

від 30.10.2017 по справі 922/2888/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2017 р.Справа № 922/2888/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект", м. Харків про стягнення 12 555,69 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 007ДР-39-1216 від 30.12.2016 року;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект" (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 11410О3QK2GP016 від 01.01.2016 року в сумі 12 555,69 грн., з яких: 11 010,94 грн. - сума основного боргу, 888,32 грн. - пеня, 102,45 грн. - 3% річних, 553,98 грн. - інфляційні втрати. Судові витрати в розмірі 1 600,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.08.2017 року за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/2888/17 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28 вересня 2017 року.

Ухвалою суду від 28.09.2017 року розгляд справи було відкладено на 30 жовтня 2017 року.

Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 30.10.2017 року, зазначив, що відповідачем сплачено суму основної заборгованості в розмірі 11 010,94 грн., на підтвердження чого надав суду копію виписки по особовому рахунку ТОВ "Харківгаз Збут". Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 888,32 грн., 3% річних в розмірі 102,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 553,98 грн. підтримував та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, витребуваних судом документів не надав. Разом з тим, в матеріалах справи містяться копії ухвали про порушення провадження по справі від 31.08.2017 року та ухвали про відкладення розгляду справи від 28.09.2017 року, які були направлені на адресу відповідача, але повернуті суду із довідкою пошти "через незапит" та "за закінченням строку зберігання", відповідно.

У п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Проспект" належним чином було повідомлено про дату, час та місце судового засідання.

Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та з огляду на те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВГАЗ ЗБУТ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проспект" (Споживач) 01 січня 2016 року було укладено Договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11410О3QK2GP016 (далі - Договір).

Відповідно до положень п. 1.1. Договору та Додаткової угоди № 3 постачальник зобов'язався передати у власність Споживачу у 2017 році природний газ, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Згідно до п. 4.2. Договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку:

- 4.2.1. 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці;

- 4.2.2. у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу;

- 4.2.3. остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.6. договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно п. 4.3 Договору датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

З матеріалів справи вбачається, що договірні зобов'язання позивачем виконано в повному обсязі та надано відповідачу послуги з постачання природного газу у кількості:

- лютий 2017 року - 0,704 тис. м.куб. на загальну суму 7 531,05 грн.;

- березень 2017 року - 0,338 тис. м.куб. на загальну суму 3 479,89 грн.

Так, відповідно до п.п. 2.9.2., 2.9.3., 2.9.4. Договору послуги з постачання природного газу документально оформлюються підписаним сторонами актом приймання - передачі природного газу.

У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку на підставі даних Оператора ГРМ. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника.

Надані позивачем акти №ХОЗ00006401 від 28.02.2017 року та №ХОЗ00010586 від 31.03.2017 року споживачем не підписані. Проте, оскільки ТОВ "Проспект" факт отримання природного газу за зазначеними актами не оскаржувався, жодних доказів наявності обґрунтованих заперечень щодо підписання актів відповідач не надав, суд вважає факт поставки позивачем на користь відповідача природного газу в визначених в актах обсягах доведеним належним чином.

Станом на 29 серпня 2017 року (день звернення ТОВ "Харківгаз Збут" із позовом до суду) за прийнятий у лютому-березні 2017 року газ на загальну суму 11 010,94 грн. відповідач не розрахувався. Тобто, споживачем було порушено умови Договору щодо строків оплати переданого постачальником газу.

Разом з тим, представником позивача зазначено, що станом на день розгляду справи відповідач повністю погасив суму основної заборгованості за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11410О3QK2GP016 від 01 січня 2016 року у розмірі 11 010,94 грн., що підтверджується копією виписки по особовому рахунку ТОВ "Харківгаз Збут" (дата документа 05.09.2017 року).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження по справі якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до абзацу першого п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова) господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

В абзаці четвертому п. 4.4. Постанови зазначено, що припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи, що відповідач, після звернення позивача з позовом до суду, сплатив суму основної заборгованості за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11410О3QK2GP016 від 01.01.2016 року, керуючись наведеними нормами законодавства, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 11 010,94 грн., у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов'язань за Договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №11410О3QK2GP016 від 01.01.2016 року, просить також стягнути з нього пеню в розмірі 888,32 грн.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до умов Договору (п. 6.2.1.) у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочення платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по прийнятого природного газу у розмірі та у строк, встановлений Договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі 888,32 грн.

Щодо стягнення з відповідача, нарахованих позивачем 102,45 грн. 3% річних та 553,98 грн. інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, то такі кошти нараховуються незалежно від вини боржника та входять до складу грошового зобов'язання, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок трьох процентів річних та суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, суд приходить до висновку, що вимога в частині стягнення 3% річних в розмірі 102,45 грн. та інфляційних втрати в розмірі 553,98 грн. заявлена позивачем обґрунтовано, зазначені суми нараховані без порушення діючого законодавства, а тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: пеня в розмірі 888,32 грн., 3% річних в розмірі 102,45 грн., інфляційні витрати в розмірі 553,98 грн.

В частині стягнення основного боргу в розмірі 11 010,94 грн. провадження у справі підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.ст. 44 - 49 ГПК України та враховуючи, що суму основного боргу оплачено відповідачем після звернення позивача до суду, судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 610-611, 625 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, ч. 6 ст. 232, ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України; ст.ст.1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Проспект" (61089, м. Харків, пр. Косіора, 172 код ЄДРПОУ 24134722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (61004, Україна, м. Харків, вул. Москалівська, 57/59, код ЄДРПОУ 39590621) пеню в розмірі 888,32 грн., 3% річних в розмірі 102,45 грн., інфляційні витрати в розмірі 553,98 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 11 010,94 грн. основного боргу припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Повне рішення складено 06.11.2017 р.

Суддя ОСОБА_2