Рішення

від 06.11.2017 по справі 922/3416/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2017 р.Справа № 922/3416/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Рученко К.Д.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флай Технолоджи", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арілл", м. Харків про стягнення 19812,83 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.10.2017 р.);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Флай Технолоджи", м. Київ (далі за текстом - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арілл", м. Харків (далі за текстом - відповідач) 19812,83 грн., з яких:

16595,00 грн. основного боргу;

2680,42 грн. інфляційних нарахувань;

537,41 грн. 3% річних.

Позов обґрунтовано з посиланням на невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 68/06-16 від 06.06.2016 р. щодо повного та своєчасного проведення розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.10.2017 р. зазначену позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.11.2017 р.

На судове засідання 06.11.2017 р. прибув представник позивача, якій підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач на судове засідання 06.11.2017 р. свого уповноваженого представника не направив, про причини неприбуття не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, вимоги ухвали господарського суду Харківської області від 09.10.2017 р. не виконав.

В пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , зокрема зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, а саме: направлено на його юридичну адресу копію ухвали від 09.10.2017 р.

Відповідно до залученого до матеріалів справи витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" від 06.11.2017 р. щодо відстеження пересилання поштових відправлень суду на адресу відповідача, лист з копією ухвали господарського суду від 09.10.2017 р. надійшов до поштового відділення 10.10.2017 р. та не вручено під час доставки 16.10.2017 р.

Згідно з п. 116-117 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

З урахуванням вищевказаних положень закону, та роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також те, що неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, 06.06.2016 р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки № 68/06-16 (а. с. 24-28; далі за текстом - договір), за умовами якого постачальник протягом строку дії цього договору зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) покупцеві товар (товари) на умовах цього договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму на умовах згідно цього договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей до договору поставки № 1; а. с. 29-35) покупець здійснює само вивіз товару зі складу постачальника за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 36.

За умовами п. п. 4.1-4.2 договору в момент передачі постачальником покупцю товару, покупець здійснює приймання товару за кількістю та цілісністю упаковки товару. Дата прийняття товару, що вказана покупцем у видатковій накладній, є датою поставки товару постачальником.

Передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони зазначають найменування товару, що передається, кількість в одиницях вимірювання, узгоджену ціну товару та загальну вартість товару, що постачається. На загальну вартість товару нараховується ПДВ за ставкою, встановленою чинним законодавством.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що поставка товару здійснюється згідно з погодженими сторонами заявками покупця, наданими покупцем на адресу постачальника засобами електронного чи факсимільного зв'язку або іншим зручним способом, погодженим сторонами.

Згідно з п. п. 6.1-6.2 договору ціна товару, що входить у партію поставки, вказана у видатковій накладній на поставку партії товару, є остаточною. Зміна остаточно узгодженої сторонами ціни товару після його поставки покупцю не допускається. Ціни встановлюються у національній валюті України.

Загальна сума за цим договором складається з повної вартості товару, переданого постачальником покупцю, та визначається шляхом складання всіх сум, вказаних у рахунках та видаткових накладних по всім партіям поставленого товару, за весь період дії цього договору, з чим сторони погоджуються.

Згідно з п. 6.3 договору (в редакції протоколу розбіжностей до договору поставки № 1) покупець зобов'язаний сплатити повну вартість товару протягом 7 (семи) календарних днів з дати здійснення поставки (передачі) товару покупцю.

Відповідно до п. 6.4 договору оплата здійснюється у розмірі повної вартості партії поставки товару шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок постачальника, зазначений у реквізитах постачальника в цьому договорі або на інший банківський рахунок постачальника, про який покупець був повідомлений письмово.

За умовами п. 12.1 договору останній набуває чинності з дати його укладання сторонами (підписання обома сторонами та проставлення печаток сторін) і діє по 31.12.2016 р. включно, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов'язань сторін.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар - квадрокоптер Phantom 4/DJI/, на суму 35090,00 грн., про що свідчать підписана уповноваженими представниками сторін видаткова накладна № 446 від 23.08.2016 р. Факт наявності у особи, яка отримала товар від імені відповідача підтверджується довіреністю № 23/08-10 від 23.08.2016 р., які підписана відповідальними особами зазначеного підприємства та скріплені печатками даної юридичної особи (а. с. 36-37).

Однак, відповідач всупереч умов укладеного між сторонами договору не здійснив повну оплату отриманого товару в передбачений договором строк, а саме, на протязі 7 днів з моменту його отримання.

Суд констатує, що матеріали справи містять докази часткового виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого товару, а саме, на загальну суму 18495,00 грн. (а. с. 40-44).

Таким чином, станом на момент прийняття даного рішення несплаченою відповідачем є заборгованість в сумі 16595 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що в зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивач звертався до нього з листом-претензією від 22.03.2017 р. в якій вимагав сплатити існуючий борг.

На зазначений лист-претензію відповідач надіслав лист від 07.04.2017 р. в якій визнав факт існування заборгованості, та з посиланням на скрутне матеріальне становище, просив надати йому розстрочку у його сплаті до кінця листопада 2017 року.

Однак, своїх зобов'язань в повному обсязі відповідач не виконав, що і стало підставою для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов'язань позивачем також нараховано до стягнення з відповідача 2680,42 грн. інфляційних втрат за період прострочення з вересня 2016 р. по серпень 2017 р. та 537,41 грн. 3% річних за період прострочення з 31.08.2016 р. по 28.09.2017 р.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного:

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

За умовами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договором поставки № 68/06-16 від 06.06.2016 р. в сумі 16595,00 грн. підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростований.

Строк виконання відповідачем з оплати визначено умовами договору (п. 6.3), та є таким, що настав.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не надав суду доказів сплати існуючого боргу в повному обсязі, а представник позивача в судовому засіданні зазначає, що зазначена в позові сума боргу є несплаченою, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 16595,00 грн. заборгованості за договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань зі сплати отриманого товару підтверджується матеріалами справи, та відповідачем жодним чином не спростовується.

Зазначене, з урахування вимог ст. 625 ЦК України надає право позивачу на нарахування інфляційних та 3% річних за таке прострочення.

Як свідчить здійснений позивачем розрахунок, в зв'язку з допущеним відповідачем простроченням сплати товару позивачем нараховано до стягнення з відповідача 2680,42 грн. інфляційних втрат за період прострочення з вересня 2016 р. по серпень 2017 р. та 537,41 грн. 3% річних за період прострочення з 31.08.2016 р. по 28.09.2017 р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок суд приходить до висновку про його часткову арифметичну невірність. В той же час, розрахунок інфляційних позивачем здійснено арифметично вірно.

Здійснивши відповідний розрахунок, суд приходить до висновку про часткове задоволення відповідної частини позову, та стягнення з відповідача на користь позивача 536,95 грн. 3% річних та 2680,42 грн. інфляційних.

В решті позову про стягнення річних слід відмовити в зв'язку з безпідставністю їх нарахування до стягнення.

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судовий збір в сумі 1599,96 грн.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 44, 49, 75, 84, 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арілл" (адреса: 61032, м. Харків, пр.-т Московський, буд. 293-А; код ЄДРПОУ 38156947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флай Технолоджи" (адреса: 04071, м. Київ, пров. Ярославський, буд. 7/9; код ЄДРПОУ 39653946; на р/р № 26008210354892 в АТ ПроКредит Банк , міста Києва; МФО 320984):

16595,00 грн. основного боргу;

536,95 грн. 3% річних;

2680,42 грн. інфляційних;

1599,96 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.11.2017 р.

Суддя ОСОБА_2