Рішення

від 31.10.2017 по справі 925/81/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2017 р. Справа № 925/81/17

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Уманської міської ради Черкаської області

про скасування рішення

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Биченко М.О.

Представники сторін та третіх осіб:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 08.02.2017, ОСОБА_3 за довіреністю від 03.04.2017.

від відповідача: Щербак Н.Л. за довіреністю від 31.01.2017.

У січні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовом до Уманської міської ради про скасування як незаконних пунктів 13 та 17 рішення Уманської міської ради Черкаської області від 20.07.2016 №32.20-14/7 "Про розгляд звернень громадян, установ та затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок" в частині щодо припинення права користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 3465 кв. м., розташованою по АДРЕСА_2, наданою їй для будівництва і обслуговування цеху з переробки деревини.

В обґрунтування позову позивач зазначила у ньому, що на підставі рішення відповідача від 08.07.2008 №2.10-33/5 та укладеного між сторонами договору оренди землі від 26.01.2010 одержала в оренду земельну ділянку площею 3465 кв. м., розташованою по АДРЕСА_2, для будівництва і обслуговування цеху з переробки деревини. Свої зобов'язання щодо сплати орендної плати виконувала належним чином, розпочала будівництво цеху з переробки деревини, проте з ряду поважних причин не змогла закінчити його до закінчення строку дії вказаного договору. Після 07.07.2013 - дня закінчення строку дії договору оренди землі від 26.01.2010 ні позивач, ні відповідач не ставили питання про припинення цього договору чи зміну його умов, тому в силу ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вказаний договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, тобто ще на п'ять років. Незважаючи на це, відповідач прийняв спірне рішення про припинення права користування позивачем орендованою нею земельною ділянкою, що суперечить вимогам ст. 19 Конституції України, ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 141 Земельного кодексу України та ст. ст. 31, 33 Закону України "Про оренду землі" і умовам самого договору оренди землі від 26.01.2010.

Ухвалою від 19.01.2017 Господарський суд Черкаської області у складі судді Єфіменка В.В. прийняв позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до розгляду і порушив провадження у цій справі №925/81/17.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому у поданому до господарського суду відзиві на позов, що, оскільки позивач до закінчення строку дії договору оренди землі від 26.01.2010 не збудувала на орендованій земельній ділянці цеху з переробки деревини і письмово не повідомила орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі від 26.01.2010 на новий строк та не надала орендодавцю відповідну додаткову угоду, тому втратила переважне право на поновлення вказаного договору, у зв'язку з чим відповідач і прийняв законне рішення від 20.07.2016 №32.20-14/7 про припинення права користування позивачем орендованою земельною ділянкою.

Рішенням від 15.02.2017 у справі №925/81/17 Господарський суд Черкаської області у складі судді Єфіменка В.В. у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовлено повністю.

23 лютого 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала до Господарського суду Черкаської області заяву про зміну предмету та підстав позову, у якій замість скасування пунктів 13, 17 спірного рішення просила визнати їх недійсними.

Київський апеляційний господарський суд постановою від 01.06.2017 залишив рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2017 у справі №925/81/17 без змін.

Вищий господарський суд України постановою від 30.08.2017 скасував рішення Господарського суду Черкаської області від 15.02.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017 у справі №925/81/17, а саму справу передав на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

При цьому Вищий господарський суд України у своїй постанові від 30.08.2017 вказав на необхідність з'ясування при новому розгляді справи таких обставин: коли саме закінчується строк дії договору оренди землі у 2013 чи у 2015 році, чи продовжує ОСОБА_1 користуватися спірною земельною ділянкою, чи сплачує вона орендну плату та чи повідомляла її Уманська міська рада у визначені законом строки про відмову у поновленні договору оренди землі.

08 вересня 2017 року автоматизованою системою документообігу Господарського суду Черкаської області для нового розгляду цієї справи визначено суддю Дорошенка М.В.

Ухвалою від 12.09.2017 суддя Господарського суду Черкаської області Дорошенко М.В. прийняв справу №925/81/17 до свого провадження і призначив її розгляд у судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 05.10.2017 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

У судовому засіданні, яке відбулося 02.10.2017 за участю представників обох сторін, господарський суд з'ясував у представників позивача питання предмету та підстав позову з урахуванням поданої позивачем 23.02.2017 заяви про зміну предмету та підстав позову. Представники позивача заявили, що наразі позивач підтримує предмет і підстави позову, викладені у позовній заяві, а не у заяві від 23.02.2017.

Ухвалою від 05.10.2017 Господарський суд Черкаської області відклав розгляд справи на 11 год. 30 хв. 31.10.2017 у приміщенні Господарського суду Черкаської області.

У судовому засіданні, яке відбулося 31.10.2017 року за участю представників обох сторін, представники позивача підтримали позов за вказаними у ньому предметом і підставами, а представник відповідача підтримав викладені у відзиві на позов заперечення проти позову.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Господарський суд Черкаської області

ВСТАНОВИВ:

08 липня 2008 року Уманська міська рада прийняла рішення №2.10-33/5 "Про розгляд звернень підприємств, установ та громадян з питань землекористування, приватизації земельних ділянок".

Цим рішенням Уманська міська рада вирішила, зокрема, затвердити проект відведення земельної ділянки ОСОБА_1 площею 3465 кв. м. по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування цеху з обробки деревини і надати їй в оренду цю земельну ділянку строком на 5 років.

26 січня 2010 року Уманська міська рада, як орендодавець, і ОСОБА_1, як орендар, уклали між собою договір оренди землі (далі - договір від 26.10.2010).

У день укладення сторонами договору від 26.01.2010 він був зареєстрований в Уманському міському відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.01.2010 за №041077900003, та у Державному земельному кадастрі, що підтверджується витягом із нього від 30.03.2016 №НВ-7103526982016.

Відповідно до п. 1 розділу "Предмет договору" договору від 26.01.2010 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування цеху з обробки деревини площею 3465 кв. м. по АДРЕСА_2 за рахунок земель Уманської міської ради у строком на 5 років.

У п. 5 розділу "Обєкт оренди" договору від 26.01.2010 зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 86763,60 грн. Будівництво об'єкту триватиме 2 роки 4 місяці. Після введення в експлуатацію орендар зобов'язаний зробити перерахунок нормативної грошової оцінки та орендної плати.

Пунктом 8 розділу "Строк дії договору" договору від 26.01.2010 встановлено, що термін дії останнього закінчується 07 липня 2013 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. В іншому випадку договір поновленню не підлягає.

У п. 2 розділу "Орендна плата" договору від 26.01.2010 сторони передбачили річну орендну плату за земельну ділянку площею 3465 кв. м. за період з 08.07.2008, тобто з дати прийняття Уманською міською радою рішення від 08.07.2008 №2.10-33/5, по 08.07.2010 у сумі 2602,91 грн. і з 09.07.2010 у сумі 3470,54 грн.

У розділі договору від 26.01.2010 "Умови використання земельної ділянки" сторони передбачили, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування цеху з обробки деревини.

Згідно з доданого до договору від 26.01.2010 кадастрового плану земельної ділянки надана ОСОБА_1 за цим договором в оренду земельна ділянка має кадастровий номер НОМЕР_2.

За підписаним обома сторонами на виконання договору від 26.01.2010 актом про передачу та приймання земельної ділянки в натурі від 26.01.2010 Уманська міська рада передала ОСОБА_1, а остання прийняла в користування земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 3465 кв. м. для будівництва та обслуговування цеху з обробки деревини.

Зі змісту приведених вище умов договору від 26.01.2010 та з наданих у судовому засіданні представниками сторін пояснень вбачається, що вказаний у п. 1 розділу "Предмет договору" п'ятирічний строк оренди і вказаний у п. 8 розділу "Строк дії договору" кінцевий строк дії договору - 07.07.2013 сторони визначали з урахуванням періоду, що минув з дати прийняття Уманською міською радою рішення від 08.07.2008 №2.10-33/5 по день укладення договору від 26.01.2010, тому й передбачили у п. 2 розділу "Орендна плата" для цього періоду орендну плату.

Частина 3 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачає, що сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Стаття 18 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 01.01.2013, передбачала, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації, обов'язковість якої була передбачена до вказаної дати статтею 20 цього ж Закону.

Отож, з 26.01.2010 - дня державної реєстрації договору від 26.01.2010 і набрання ним чинності цей договір в силу вказаних вище його умов та ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України застосовувався і до відносин сторін, що виникли до його укладення, тому фактичний строк оренди земельної ділянки за цим договором становить п'ять років з 08.07.2008 по 07.07.2013 і відповідно останнім днем строку його дії є 07.07.2013.

Частини 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції Закону України від 17.02.2011 №3038-VI, який набрав чинності з 12.03.2011, містить наступні норми:

"По закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення".

ОСОБА_1 за 30 днів до закінчення строку дії договору від 26.01.2010 про свій намір укласти цей договір на новий строк Уманську міську раду письмово не повідомила проект відповідної додаткової угоди їй не надавала, що відповідно до умов цього договору (п. 8 розділу "Строк дії договору") та частин 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" означає про те, що ОСОБА_1 своєчасно не скористалася своїм переважним правом на поновлення цього договору на новий строк і тому втратила його.

Частини 6-9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції Закону України від 17.02.2011 №3038-VI, який набрав чинності з 12.03.2011, містить такі норми:

"У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із:

власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності);

уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді".

Верховний Суд України у своїй постанові від 25.02.2015 у справі №6-219цс14 у подібних правовідносинах дійшов таких висновків щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі":

стаття 33 Закону України "Про оренду землі" об'єднує два випадки поновлення договору оренди землі. Перший випадок передбачений частинами 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у порядку реалізації орендарем свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк, і другий випадок передбачений частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі;

для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договору оренди.

До 07.07.2013 - останнього дня п'ятирічного строку дії договору від 26.01.2010 ОСОБА_1 розпочала роботи з підготовки до будівництва на орендовані за цим договором земельній ділянці цеху з обробки деревини, але так не змогла збудувати його, проте належним чином виконувала свої зобов'язання щодо сплати орендної плати за землю. Після 07.07.2013 у 2013, 2014 роках ОСОБА_1 продовжувала користуватися орендованою земельною ділянкою і сплачувати за неї орендну плату, що підтверджується матеріалами справи.

Уманська міська рада протягом місяця після закінчення строку дії договору від 26.01.2010, тобто після 07.07.2013, листа-повідомлення про заперечення у поновлені цього договору ОСОБА_1 не надсилала.

Таким чином, з огляду на викладені вище обставини договір від 26.01.2010 в силу ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вважається поновленим на той самий строк, тобто на п'ять років з 08.08.2013 по. 07.07.2018, і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Доводи Уманської міської ради про те, що не здійснення ОСОБА_1 на орендованій земельній ділянці протягом встановленого договором від 26.01.2010 строку - 2 роки 4 місяці будівництва цеху з обробки деревини означає про неналежне виконання нею своїх зобов'язань орендаря господарський суд відхилив, як такі, що не ґрунтуються на вказаному договорі і чинному земельному законодавстві.

Умова про будівництво на орендованій земельній ділянці цеху з обробки деревини за договором від 26.01.2010 не є зобов'язанням орендаря перед орендодавцем щодо будівництва такого цеху, а є умовою про цільове призначенням земельної ділянки. Стаття 24 Закону України "Про оренду землі" передбачає право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, а ст. 25 цього ж Закону передбачає право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Отож орендар за договором від 26.01.2010 має право використовувати земельну ділянку тільки для будівництва та обслуговування цеху з обробки деревини. Сам той факт, що ОСОБА_1 протягом строку дії договору від 26.01.2010 не збудувала на орендованій земельній ділянці цеху з обробки деревини не означає, що вона використовувала цю земельну ділянку за нецільовим призначенням і відповідно не є порушенням нею своїх зобов'язань за договором від 26.01.2010.

Отже, у такому випадку сторони відповідно до частин 6-8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" мали у місячний строк в обов'язковому порядку укласти додаткову угоду до договору від 26.01.2010 про його поновлення, однак вони такої додаткової угоди не уклали, що унеможливило проведення державної реєстрації за ОСОБА_1 права оренди земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на новий строк з 08.08.2013 по. 07.07.2018 у відповідності з вимогами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Наразі можливість укладення сторонами додаткової угоди до договору від 26.01.2010 про його поновлення на новий строк з 08.08.2013 по. 07.07.2018 не втрачена, оскільки цей новий строк ще не закінчився, а встановлений ч. 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" місячний строк для укладення такої додаткової угоди не є присічним.

Не зважаючи на те, що в силу частин 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" договір від 26.01.2010 вважався поновленим на новий строк, Уманська міська рада 20.07.2016 прийняла рішення №2.20-14/7 "Про розгляд звернень громадян, установ та затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок", пунктом 13 якого вирішила припинити право користування ОСОБА_1 земельною ділянкою, наданою їй в користування на умовах оренди для будівництва і обслуговування цеху з переробки деревини, площею 3465 кв. м. по АДРЕСА_2 і пунктом 17 цього ж рішення вказала управлінню Держгеокадастру в Уманському районі на необхідність внесення відповідних змін в облікові документи землекористувачів, зазначених у рішенні.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 141 Земельного кодексу України передбачає такі підстави для припинення права користування земельною ділянкою

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Припинення прав на земельну ділянку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України здійснюється у судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи - орендаря;

відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;

набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Пленум Верховного Суду України у п. 8 своєї постанови від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз'яснив, що питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред'явлення позову про розірвання договору.

Станом на 20.07.2016 - день прийняття Уманською міською радою спірного рішення договір від 26.01.2010 в силу ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" вважався поновленим, ОСОБА_1 добровільно не відмовлялася від права користування орендованою нею земельною ділянкою, інші, передбачені ст. 141 Земельного кодексу України та ст. 31 Закону України "Про оренду землі", підстави для позасудового припинення права користування ОСОБА_1 земельною ділянкою були відсутні.

З огляду на вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України Уманська міська у спірних правовідносинах з ОСОБА_1 мала діяти на підставі та у спосіб, що передбачені ст.ст. 141, 143 Земельного кодексу України та ст.ст. 31, 32, 33 Закону України "Про оренду землі", а саме таким чином:

або протягом місяця після закінчення строку дії договору від 26.01.2010, тобто після 07.07.2013, надіслати (вручити) ОСОБА_1 листа-повідомлення про заперечення у поновлені цього договору і на підставі ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі" вимагати від неї, у тому числі і у судовому порядку, повернення земельної ділянки орендодавцю;

або, враховуючи, що такий лист-повідомлення не був надісланий (вручений) ОСОБА_1 протягом місяця після закінчення строку дії договору від 26.01.2010, Уманська міська рада в силу ст. 33 України "Про оренду землі" мала підписати додаткову угоду до вказаного договору і за наявності передбачених ст. 141 Земельного кодексу України та ст. 31, 32 Закону України "Про оренду землі" підстав у судовому порядку вимагати розірвання договору від 26.01.2010 та повернення земельної ділянки орендодавцю.

Отже, станом на 20.07.2016 законних підстав для прийняття в односторонньому рішення про припинення права користування ОСОБА_1 орендованою за договором від 26.01.2010 земельною ділянкою в Уманської міської ради не було.

Частиною 1 ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

З огляду на встановлені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд дійшов до висновку, що пункти 13 та 17 рішення Уманської міської ради Черкаської області від 20.07.2016 №32.20-14/7 "Про розгляд звернень громадян, установ та затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок" в частині, що стосується припинення права користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 3465 кв. м., розташованою по АДРЕСА_2, наданою їй для будівництва і обслуговування цеху з переробки деревини, суперечать вказаним вище нормам чинного законодавства і порушують право позивача на користування вказаною земельною ділянкою.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Позивач у цій справі сплатила 1600 грн. судового збору за подання позову, 1760 грн. судового збору за подання апеляційної скарги і 1920 грн. судового збору за подання касаційної скарги, а усього 5280 грн. судового збору.

Питання розподілу сплачених позивачем сум судового збору за подання позову, апеляційної і касаційної скарг до прийняття господарським судом цього рішення не вирішувалося.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем у цій справі судовий збір у сумі 5280 грн. підлягає відшкодуванню йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати пункти 13 та 17 рішення Уманської міської ради Черкаської області від 20.07.2016 №32.20-14/7 "Про розгляд звернень громадян, установ та затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок" в частині, що стосується припинення права користування ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 3465 кв. м., розташованою по АДРЕСА_2, наданою їй для будівництва і обслуговування цеху з переробки деревини.

Стягнути з Уманської міської ради (площа Соборності, 1, м. Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 26535796) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 20300, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) - 5280 грн. витрат на сплату судового збору.

Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 08.11.2017.

СУДДЯ М.В. Дорошенко