Постанова

від 02.11.2017 по справі 922/1555/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2017 р. Справа № 922/1555/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 на підставі довіреності №08-11/455/2-16 від 27.12.2016,

відповідача - ОСОБА_2 на підставі довіреності від 17.07.2017, ОСОБА_3 (голова кооперативу),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельного кооперативу "Норд" (вх.№2533 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі № 922/1555/17

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

до Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельного кооперативу "Норд", м. Харків

про стягнення 1755677,52 грн. та звільнення ділянки

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до місцевого господарського суду з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельного кооперативу "Норд", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 1 755 677, 52грн, а також звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0, 4380га по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові, шляхом демонтажу паркану з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Позовні вимоги мотивовані тим, що строк дії укладеного між сторонами договору оренди закінчився, проте, відповідач продовжує користуватись земельною ділянкою, що, на думку позивача, свідчить про набуття відповідачем доходів без достатньої правової підстави, які позивач має відшкодувати відповідачу, оскільки збереження відповідачем грошових коштів, які мали б бути ним сплачені позивачу в якості орендної плати відбулось за рахунок позивача, оскільки він є власником земельної ділянки; використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів та рішення органу місцевого самоврядування про її надання свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки та, відповідно, має бути звільнена відповідачем.

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі №922/1555/17 (суддя Кухар Н.М.) позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельний кооператив "Норд" на користь Харківської міської ради доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 1 755 677, 52грн та витрати з оплати судового збору в розмірі 26 335,16грн; зобов'язано Обслуговуючий кооператив Гаражно-будівельний кооператив "Норд" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,4380 га, по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові, шляхом демонтажу паркану з приведенням її у придатний для подальшого використання стан.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що відповідач у період з 01.04.2014 по 31.12.2016 не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, у зв'язку з чим, відповідач збільшив вартість власного майна, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто, відбувся факт безпідставного збереження орендної плати відповідачем за рахунок позивача; суд вважає, що в даному випадку не має значення, чи є діяльність відповідача прибутковою чи неприбутковою; відповідач самовільно займає земельну ділянку, отже, зобов'язаний звільнити її.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що набуття відповідачем спірної земельної ділянки відбулось у межах підстав, передбачених законом, а саме на підставі рішень міської ради та договору оренди; відповідач вчиняв дії щодо пролонгації договору оренди, а також сплачує орендну плату в розмірі, встановленому договором оренди землі; позивачем не доведено розмір коштів, які підлягають відшкодуванню міській раді; земельна ділянка площею 0,4380 га по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові не має визначених меж та кадастрового номеру, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2017 у справі №922/1555/17 прийнято апеляційну скаргу до провадження.

13.09.2017 позивачем подано до канцелярії суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№9544), просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі №922/1555/17 - без змін.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.10.2017, у зв'язку з відпусткою судді Плахова О.В., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Шутенко І.А.

У зв'язку зі зміною складу колегії суддів у даній справі відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 "Про судове рішення", перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору розпочинається знов.

Колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку.

12.10.2017 Харківською міською радою подано до апеляційного господарського суду письмові пояснення (вх.№10413) щодо площі земельної ділянки, яку використовує відповідач.

Також позивачем подано до суду письмові пояснення (вх.№10414) щодо здійсненого розрахунку одержаного відповідачем доходу від безпідставно набутого майна (земельної ділянки).

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 12.10.2017 оголошено перерву до 11:00год. 02.11.2017.

Об 11:05год. 02.11.2017 судове засідання продовжено; після перерви представник апелянта підтримала вимоги апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі №922/1555/17 - без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, позивач та відповідач висловили свої доводи та міркування щодо апеляційної скарги, зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, передбачені статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі рішень Харківської міської ради від 20.06.2008 №155/08 та від 17.08.2011 №389/11 між Харківською міською радою та Гаражно-будівельним кооперативом "Норд" був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0, 4441га, по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові строком до 31.12.2013 для будівництва відкритої автостоянки, зареєстрований 09.04.2012 в Управлінні Держкомзему у м. Харків в Державному реєстрі земель за №631010004000524.

Строк дії договору оренди землі, згідно пункту 8 договору, закінчився 31.12.2013.

Проте, після закінчення строку оренди відповідач, у зв'язку з відсутністю заперечень позивача, продовжував користуватись земельною ділянкою, вчиняв дії щодо оформлення права користування землею та сплачував орендну плату у відповідності до положень договору оренди землі.

Зокрема, 10.04.2014 відповідачем було направлено до Харківської міської ради лист з проханням поновити дію договору оренди землі від 06.04.2012 №631010004000524.

На вказаний лист Департаментом земельних відносин міської ради надана відповідь від 30.04.2014 за №4030/0/225-14 щодо переліку документів для подальшого оформлення прав на земельну ділянку.

Відповідно до ОСОБА_1 приймання земельної ділянки до земель запасу міста від 10.06.2015 №126/15, земельна ділянка по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові, площею 0, 4441га прийнята до земель запасу міста.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.05.2017 №86841232, земельна ділянка площею 0, 4441га по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові перебуває у комунальній власності.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.09.2016 у справі №922/2445/16, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2016, у задоволенні позову Гаражно-будівельного кооперативу "Норд" про зобов'язання Харківської міської ради поновити договір оренди землі №631010004000524 від 09.04.2012, укладений з ГБК "Норд", відмовлено.

12.05.2017 головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради складено акт обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Дружби Народів, 281-А, яким встановлено, що зазначена земельна ділянка огороджена та використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування автомобільної стоянки; на земельній ділянці розташована нежитлова будівля літ. "Т-1" площею 6, 3кв.м, що зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до доданого до акту обстеження земельної ділянки топографічного плану, площа земельної ділянки по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові, яку використовує відповідач, складає 0, 4380га, з урахуванням, що на вказаній земельній ділянці по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ. "Т-1", площею 6,3 кв.м., право власності на яку, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.05.2017 №86845692, зареєстровано за ГБК "Норд" на підставі свідоцтва про право власності від 29.11.2013 №13688505, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

З урахуванням площі, необхідної для обслуговування нежитлової будівлі відповідача, позивач посилається, що відповідач безпідставно користується земельною ділянкою площею 0, 4380га.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з частиною 2 статті 126 Земельного кодексу України, право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Як свідчать матеріали справи та не спростовується позивачем, відповідач набув право оренди земельної ділянки площею 0, 4441га по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові на підставі рішень Харківської міської ради та договору оренди, тобто, у передбачений законом спосіб та за достатніх правових підстав.

Разом з тим, 31.12.2013 строк дії договору оренди закінчився; із матеріалів справи вбачається, що позивачем вчинялись дії, спрямовані на поновлення договору оренди, проте, договір оренди поновлений не був, сторонами у справі також не був укладений інший договір оренди щодо земельної ділянки площею 0, 4441га по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові.

Відповідач не спростовує, що з 01.01.2014 користувався зазначеною земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування автомобільної стоянки для задоволення потреб щодо збереження особистого автотранспорту членів Гаражно-будівельного кооперативу "Норд", що забезпечується за допомогою внесків його членів (170 осіб), без одержання прибутку, при цьому, відповідач протягом всього часу сплачував орендну плату у передбаченому договором оренди розмірі.

За твердженням позивача, несплата відповідачем орендної плати у розмірі, у якому мав би сплачувати позивач за наявності договору оренди, стало наслідком безпідставного збагачення відповідача за рахунок позивача, а відтак, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу грошові кошти, безпідставно збережені внаслідок безоплатного користування земельною ділянкою.

В обґрунтування своїх доводів щодо розміру доходів відповідача, отриманих від безпідставно набутого майна в сумі 1 755 677, 52грн, позивач надає розрахунок, відповідно до якого, розмір доходу становить різницю між розміром плати за землю, яка, на думку позивача, повинна була надійти до місцевого бюджету, та фактично здійсненою оплатою відповідачем за користування земельною ділянкою.

При цьому, розмір орендної плати, який, на думку позивача, повинен був надійти до місцевого бюджету, розрахований з посиланням на нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0, 4380га за 2014-2016 роки, ставку річної орендної плати 8%, коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов (1), коефіцієнт розміру земельної ділянки (1), відсоток строку оренди (100%), передбачені рішенням Харківської міської ради 19 сесії 5 скликання від 27.02.2008 №41/08 зі змінами та доповненнями "Про затвердження Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові".

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд, з урахуванням положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 1 755 677, 52грн доходів, отриманих від безпідставно набутого майна, необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовується також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Вищезазначене дає підстави для висновку, що цей вид позадоговірних зобов'язань породжують такі юридичні факти як: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Отже, за змістом статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту.

Зі змісту позовної заяви та письмових пояснень позивача вбачається, що позивач розуміє під безпідставно набутим майном - грошові кошти, що становлять різницю між сплаченим відповідачем розміру орендної плати за 2014-2016 роки та тією сумою орендної плати, яку, на думку позивача, мав сплачувати відповідач у встановленому законом розмірі; відповідно, дана різниця, є, на думку позивача, безпідставним збагаченням відповідача.

Позивач також вважає, що безпідставно набутим майно є і земельна ділянка, якою відповідач користується без достатніх правових підстав.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до статей 32-34, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень господарський суд приймає тільки ті докази, що мають значення для справи.

Досліджуючи матеріали справи, вбачається, що відповідач з 01.01.2014 (тобто, після припинення строку дії договору оренди землі) не тільки користувався земельною ділянкою по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові, а й здійснював дії щодо поновлення договору оренди земельної ділянки; протягом 2014-2016 роки відповідачем була задекларована орендна плата за землю стосовно зазначеної земельної ділянки.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 288 Податкового Кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Як вбачається із матеріалів справи, строк оренди земельної ділянки відповідно до умов договору припинив свою дію 31.12.2013.

Разом з тим, згідно підпункту л) пункту 31 договору оренди землі, неповернення земельної ділянки в зазначений термін (до 31.12.2013) не звільняє орендаря від плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за землю у цьому випадку вноситься у розмірах, визначених цим договором.

Пунктом 9 договору визначено, що розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить 0, 09% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно листа Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 26.04.2017 №554/110/20-31-12-04-20, відповідач є платником орендної плати за землю, а саме за земельну ділянку по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові загальною площею 0, 4441га.

Відповідачем були задекларовані суми орендної плати: на 2014 - 30 126, 24грн, на 2015 - 49 673, 49грн, на 2016 - 71 182, 11грн, на 2017 - 75 453, 04грн.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач користуючись земельною ділянкою, сплачував орендну плату, як того вимагає чинне законодавство; згідно наданих відповідачем документів, кооператив є платником земельного податку; позивачем не оспорюються сплачені відповідачем суми орендної плати та земельного податку протягом 2014-2016 років.

За таких обставин, судова колегія не вбачає порушень з боку позивача щодо сплати земельного податку та орендної плати протягом строку користування земельною ділянкою за адресою: вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові загальною площею 0, 4441га.

Досліджуючи розрахунок позивача в обґрунтування стягнення з відповідача 1 755 677, 52грн, отриманих від безпідставно набутого майна в сумі, колегія суддів апеляційного господарського зазначає наступне.

Розрахунок розміру плати за використання земельної ділянки комунальної власності здійснено Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, виходячи з площі земельної ділянки 0, 4380га з посиланням на Земельний кодекс України, Податковий кодекс України, Порядок впровадження нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, затверджений рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13, Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові, затверджений рішенням Харківської міської ради від 27.02.2008 №41/08, рішення Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13 "Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013".

При цьому, жодний із перелічених нормативно-правових актів Харківської міської ради не регламентує порядок визначення та відшкодування розміру плати за використання земельної ділянки внаслідок безпідставного отримання чи збереження майна.

Судова колегія зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про оцінку земель", для визначення, зокрема, розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності проводиться нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно із статтею 20 Закону України "Про оцінку земель", дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Так, згідно пункту 1.1. Порядку впровадження нормативно грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013, цей Порядок регламентує процедуру надання підприємствам, установам та організаціям міста, фізичним особам інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для обчислення земельного податку, орендної плати за земельні ділянки комунальної власності та здійснення цивільних цивільно-правових угод із земельними ділянками та оплати за договором суперфіцію.

Відповідно до пункту 2.2. Порядку, управління Держземагентства у м. Харкові надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.

Згідно з Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Позивачем в обґрунтування розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0, 4380га не надано витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надано розрахунок, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянка розрахована, виходячи з базової вартості 1кв.м земель міста Харкова, з урахуванням зазначених коефіцієнтів (визначених рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 №1209/13), помножена на площу земельної ділянки.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, земельна ділянка по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові площею 0, 4380га не має ні визначених меж, ні кадастрового номера, інформація про неї не занесена до Державного земельного кадастру, отже, не може вважатись сформованою земельною ділянкою у розумінні статті 79-1 Земельного кодексу України.

Дана площа визначена позивачем на підставі топографічного плану та акту обстеження земельної ділянки.

Проте, Земельним кодексом України не передбачено формування земельних ділянок на підставі топографічних планів та актів обстеження земельних ділянок, які не є документацією із землеустрою.

Колегія суддів також вважає необґрунтованим зазначення позивачем у вказаному розрахунку ставки річної орендної плати - 8%, виходячи з наступного.

Положенням про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові визначено, що розмір поточної базової ставки орендної плати становить 0, 08.

Разом з тим, законодавством визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Судова колегія також звертає увагу, що розділом IV Особливості визначення орендної плати для окремих категорій орендарів вказаного Положення наведено порядок розрахунку орендної плати на землі, для яких встановлено особливий режим розрахунку орендної плати, зокрема, у разі використання земельної ділянки з наступним призначенням: кооперативні автостоянки для зберігання особистих автотранспортних засобів громадян (що не є суб'єктами підприємницької діяльності), лодочні кооперативи для зберігання лодок (що не є суб'єктами підприємницької діяльності), гаражно-будівельні кооперативи (що не є суб'єктами підприємницької діяльності), дачно-будівельні кооперативи (які не є суб'єктами підприємницької діяльності), індивідуальні гаражі, дачі, городи, овочесховища та льохи громадян (не для підприємницької діяльності), ставка річної орендної плати (відсоток від нормативної грошової оцінки) становить 0, 09%, а не 8%, як зазначив позивач у розрахунку.

Проте, позивачем цих особливостей у розрахунку не враховано, як і не обґрунтовано, чому такі особливості не застосовані до відповідача.

Із матеріалів справи, зокрема, із наданих відповідачем документів, вбачається, що відповідач не здійснює прибуткову діяльність, зокрема, у матеріалах справи міститься податковий звіт відповідача про використання коштів неприбуткових установ та організацій.

Згідно редакцій Статутів відповідача, що діяли в період 2014-2016 років, вбачається, що метою створення кооперативу є задоволення потреб його членів у належному утриманні і експлуатації гаражних боксів, місць паркування автостоянки та іншої інфраструктури гаражно-будівельного кооперативу без отримання прибутку; доходи кооперативу можуть використовуватись виключно для фінансування видатків на утримання гаражно-будівельного кооперативу відповідно до мети його створення.

Колегія суддів також зазначає, що позивач зазначив у розрахунку відсоток строку оренди - 100%, при чому даний відсоток має застосовуватись в залежності від терміну оренди, однак позивач не виявив наміру укладення з відповідачем договору оренди землі.

Позивачем у розрахунку застосовано коефіцієнт складних інженерно-геологічних умов - 1, у той час як значення такого коефіцієнту (1) відсутнє у додатку до Положення про порядок визначення розміру орендної плати, плати за суперфіцій, земельний сервітут при наданні земельних ділянок у платне користування в місті Харкові.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, як того вимагає чинне процесуальне законодавство, розміру отриманих кооперативом, на думку позивача, доходів від безпідставно набутого майна в сумі 1 755 677, 52грн.

Крім того, позивачем не надано доказів виникнення у відповідача такого доходу в результаті збільшення активів внаслідок користування спірною земельною ділянкою.

Судова колегія також звертає увагу, що позивачем при складанні позову та викладенні своєї правової позиції ототожнюється поняття безпідставно набутого майна, яке позивач трактує і як земельну ділянку, яка використовується відповідачем без достатніх правових підстав, і грошові кошти, якими відповідач, на думку позивача, збагатився за рахунок останнього.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає недоведеними доводи позивача про безпідставне, в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, набуття відповідачем грошових коштів позивача, при цьому, позивач помилково ототожнив поняття безпідставного набуття майна (земельної ділянки) як підставу застосування положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України з неукладенням договору оренди на земельну ділянку.

Колегією суддів досліджено надану позивачем судову практики Вищого господарського суду України та Верховного Суду України щодо застосування положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України, проте, зазначає, що у наданих позивачем постановах судами надавалась правова оцінка правовідносинам, що не є схожими з правовідносинами у даній справі.

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 17.02.2016 у справі №904/5857/14, в якій зазначено, що недоотримання доходу з неукладенням договору оренди на спірну земельну ділянку за своєю правовою суттю є збитками, які слід доводити у загальному порядку і для застосування якого слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Так, згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зокрема, збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до статті 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 (надалі - Порядок), відшкодуванню підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Апеляційним господарським судом не встановлено факт заподіяння Харківській міській раді збитків, оскільки матеріали справи містять докази сплати відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою, отже, позивач не був позбавлений його права на отримання доходу у вигляді орендної плати; позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що розмір орендної плати мав становити інший розмір, ніж той, що був сплачений відповідачем.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що відповідач вчиняв дії, спрямовані на поновлення договору оренди земельної ділянки, проте, саме позивач не виявив бажання прийняти пропозицію позивача та поновити договір оренди землі; позивачем не доведено, що договір не був укладений з вини відповідача.

Судова колегія також зазначає, що матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем дій, спрямованих на укладення договору оренди земельної ділянки по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові площею 0, 4380га з іншим землекористувачем та такий договір не був укладений внаслідок протиправних дій відповідача.

Натомість, ще 10.06.2015 земельна ділянка по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові площею 0, 4441га була передана позивачем до земель запасу міста Харкова, відповідно, не вчиняючи дій щодо передачі земельної ділянки в оренду протягом майже 2 років, позивач не міг розраховувати на отримання орендної плати за цей час, при цьому, позивачем не наведено обґрунтувань, чому він звернувся з позовною заявою про звільнення відповідачем земельної ділянки та відшкодування доходів, отриманих відповідачем безпідставно, як про це зазначає позивач, лише після спливу більше трьох років.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що матеріалами справи не підтверджуються доводи позивача щодо завданих відповідачем збитків, що полягають у неотриманні плати за використання відповідачем земельної ділянки.

Отже, позовні вимоги Харківської міської ради в частині стягнення з відповідача на користь позивача доходи, отримані від безпідставно набутого майна в розмірі 1 755 677, 52грн задоволенню не підлягають, оскільки позовні вимоги в цій частині не обґрунтовані.

Щодо позовної вимоги зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0, 4380га по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові, шляхом демонтажу паркану з приведенням її у придатний для подальшого використання стан, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Як зазначає позивач, відповідач використовує на даний час земельну ділянку площею 0, 4380га по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові без правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів з підстав, наведених вище; земельна ділянка площею 0, 4380 огороджена та використовується відповідачем для експлуатації та обслуговування автомобільної стоянки.

На земельній ділянці по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові розташована нежитлова будівля літ. "Т-1", площею 6,3 кв.м., право власності на яку, згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.05.2017 № 86845692, зареєстровано за відповідачем на підставі свідоцтва про право власності від 29.11.2013 №13688505, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Межі земельної ділянки визначені позивачем відповідно до меж паркану без врахування площі земельної ділянки, на якій розташована нежитлова будівля літ. "Т-1", що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а також площі, що необхідна для її обслуговування.

Зазначені обставини встановлені та викладені позивачем в акті обстеження земельної ділянки від 12.05.2017.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Вищий господарський суду України у пункті 3.1 Постанови пленуму від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Отже, використання відповідачем земельної ділянки площею 0, 4380га по вул. Дружби Народів, 281-А у м. Харкові для експлуатації автостоянки за відсутності правовстановлюючих документів та рішення органу місцевого самоврядування про її надання, свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки і тягне за собою наслідки, визначені статтею 212 Земельного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в цій частині.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 31.07.2017 слід скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 755 677, 52грн доходів, отриманих від безпідставно набутого майна та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині; в іншій частині рішення місцевого господарського суду від 31.07.2017 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог; судова колегія також зазначає, що апелянтом при зверненні з апеляційною скаргою не було сплачено 1 760, 00грн судового збору щодо позовної вимоги немайнового характеру, відповідно, мають бути стягненні з нього в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельного кооперативу "Норд" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2017 у справі №922/1555/17 скасувати в частині стягнення з Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельного кооперативу "Норд" на користь Харківської міської ради 1 755 677, 52грн доходів, отриманих від безпідставно набутого майна, та 26 335, 16грн витрат по сплаті судового збору та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

В іншій частині рішення місцевого господарського суду від 31.07.2017 залишити без змін.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельного кооперативу "Норд" (61183, м. Харків, вул. Дружби Народів, 281-А, м. Харків; код ЄДРПОУ 19463056) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243, р/р 31419611700002 в ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) 1 600, 00грн судового збору.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Гаражно-будівельного кооперативу "Норд" (61183, м. Харків, вул. Дружби Народів, 281-А, м. Харків; код ЄДРПОУ 19463056) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача 37999654, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача 851011, рахунок отримувача 31216206782003, код класифікації доходів 22030001 "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050)" судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 760, 00грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 07.11.2017

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Шутенко І.А.