Ухвала

від 05.06.2007 по справі а32/439-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

А32/439-06

 ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.2007                                                                                             Справа № А32/439-06  

 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:       

головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Прокопець Т.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –Зайцев М.В., довіреність від 14 квітня 2006 року № 30/313; Тананайська Ю.А., довіреність від 02 січня 2007 року № 30/27;

від відповідача –не з'явився;

від третьої особи –Кравцов О.В., довіреність від 02 квітня 2007 року № 2;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Оберон-Вугілля”, м.Дніпропетровськ

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18 січня 2007 року   у справі № А32/439-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Марганець Дніпропетровської області

до   Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, м.Київ

третя особа без самостійних позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Оберон-Вугілля”, м.Дніпропетровськ

про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 18 січня 2007 року у справі № А32/439-06  (судова колегія у складі: головуючий суддя - Васильєв О.Ю., судді Мороз В.Ф., Кощеєв І.М.) позовні вимоги ВАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат” задоволено в повному обсязі. Зобов'язано відповідача –Міністерство охорони навколишнього природного середовища України винести рішення про анулювання спеціального дозволу на користування надрами, реєстраційний № 3336 від 05 липня 2004 року, власником якого є ТОВ “Оберон-Вугілля”.

При винесенні постанови господарський суд виходив із ненадання відповідачем доказів вирішення питання щодо анулювання дозволу за заявою позивача і ненадання третьою особою доказів щодо діяльності по користуванню надрами згідно наданого дозволу.

Не погодившись з вказаною постановою, третя особа –ТОВ “Оберон-Вугілля”, звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування усіх обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування судом норм процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову позивача.

В апеляційній скарзі третя особа зазначає, що він та відповідач не були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, після зупинення провадження у справі не поновлювалось і він був позбавлений можливості надати суду свої заперечення на позов і відповідні докази на підтвердження заперечень. Також вказує на відсутність підстав для припинення права користування надрами, оскільки ним здійснювались заходи щодо  отримання в користування земельної ділянки, а також він звертався до Державного комітету природних ресурсів України листом від 08 січня 2005 року № 11 щодо внесення змін до Програми робіт (додаток №2 до угоди про умови користування надрами від 05 липня 2004 року). Він не мав змоги в повному обсязі виконати повноваження, що випливають із спеціального дозволу у зв'язку з бездіяльність Марганецької міської ради.  

Позивач –ВАТ “Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат”, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, постанову господарського суду вважає законною і обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У поданих запереченнях зазначає, що за умови існування дозволу від 05 липня 2004 року №3336, виданого ТОВ “Оберон-Вугілля”, за яким тривалий проміжок часу не проводиться видобування корисних копалин, та незаконної бездіяльності Мінприроди України стосовно анулювання цього дозволу, порушуються інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин, пов'язані з бажанням вести діяльність з розробки зазначеного техногенного родовища. Крім того зазначає, що станом на 03 травня 2007 року відсутні відомості щодо початку скаржником діяльності з користування надрами на техногенному родовищі “РОФ ім.Максимова”, що додатково підтверджує відсутність намірів третьої особи на проведення діяльності з користування надрами.

Відповідач –Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, відзив на апеляційну скаргу не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення судових повісток /а.с.96, 112/, своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, явку представників в судове засідання не забезпечив. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної постанови, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як вбачається із матеріалів справи, третій особі –ТОВ “Оберон-Вугілля”  Державним комітетом природних ресурсів України виданий спеціальний дозвіл на користування надрами, реєстраційний № 3335 від 05 липня 2004 року; об'єкт надрокористування –шламосховище рудозбагачувальної фабрики ім.Максимова (технологічне родовище), місцезнаходження –Дніпропетровська обл., 6 км. на захід від м.Марганець, площа об'єкту –0,7 км.кв., мета надрокористування –видобування шламів марганцевих руд з метою їх збагачення та отримання марганцевого концентрату для використання в металургійній промисловості, термін спеціального дозволу –10 років /а.с.58/.

В жовтні 2006 року позивач –ВАТ “Марганецький ГЗК” звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача –Міністерство охорони навколишнього природного середовища України винести рішення про анулювання спеціального дозволу реєстраційний № 3336 від 05 липня 2004 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що третя особа –ТОВ “Оберон-Вугілля”, в порушення вимог п.17 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою КМ України від 02 жовтня 2003 року № 1540, на протязі двох років з дати видачі дозволу не розпочав діяльність, пов'язану з користуванням надрами, що згідно п.23 Порядку є підставою для анулювання цього дозволу. Листом від 25 липня 2006 року № 1/292 він звернувся до відповідача –Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, з проханням про анулювання спеціального дозволу та на вирішення питання про надання спеціального дозволу на користування надрами ВАТ “Марганецький ГЗК”. Проте на свій лист позивач отримав відповідь державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 05 вересня 2006 року № 31/07-10-392, в якому зазначалося про вирішення цього питання у найближчий час, але до цього часу ніякого рішення відповідачем не прийнято.

Судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог.

Згідно п.п.1,2 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами він регулює надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони і поширюється на всі види користування надрами, на які необхідний дозвіл. Дозволи надаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Згідно п.17 Порядку надрокористувач, який отримав дозвіл на користування надрами, повинен розпочати діяльність, пов'язану з користуванням надрами, протягом двох років починаючи від дати надання дозволу.

Як встановлено п.23 Порядку, у випадку невиконання робіт у строк, визначений пунктом 17 цього Порядку, здійснюється анулювання дозволу. Анулювання дозволу здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і тягне за собою розірвання з надрокористувачем угоди про умови користування надрами.

Відповідно до ст.26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі, якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами (п.6 ч.1). Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів –у судовому порядку.

Згідно п.п.15 п.4 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2005 року № 1842/2005, Міністерство видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування ділянками надр та у випадках, передбачених законодавством, здійснює ліцензування відповідних видів господарської діяльності.

Як вбачається із матеріалів справи, третя особа –ТОВ “Оберон-Вугілля” протягом двох років від дати надання спеціального дозволу не приступив до користування надрами, що є підставою для припинення права користування надрами і анулювання дозволу.

При цьому судова колегія відхиляє як неспроможні твердження третьої особи в апеляційній скарзі на здійснення діяльності, пов'язаної з користуванням надрами, з посиланням на звернення до Марганецької міської ради з питання передачі земельної ділянки в оренду та звернення до Державного комітету природних ресурсів України щодо внесення змін до Програми робіт (додаток № 2 до угоди про умови користування надрами від 05 липня 2004 року), оскільки вказані заходи у вигляді листування не свідчать про безпосереднє користування надрами.

Виходячи із змісту ст.14 Кодексу України про надра користуванням надрами є:

геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислова розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

видобування корисних копалин;

будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.).

Також, Програмою робіт з експлуатації техногенного родовища марганцевих руд (шламосховища колишньої рудозбагачувальної фабрики ім.Максимова) –додаток № 2 до угоди про умови користування надрами від 05 липня 2004 року, укладеного між Державним комітетом природних ресурсів України та ТОВ “Оберон-Вугілля”, передбачені конкретні  види робіт на період 2004-2006 р.р. та термін їх виконання щодо освоєння та розробки родовища /а.с.59-69/, які третьою собою по жодному пункту не виконані.

Посилання відповідача на здійснення заходів, спрямованих на отримання в користування земельної ділянки, а також на бездіяльність з боку Марганецької міської ради і звернення щодо внесення змін до Програми робіт, судовою колегією відхиляються як необґрунтовані. Судова колегія також вважає за необхідне відмітити про можливість з боку третьої особи оскарження в судовому порядку дій (бездіяльності) Марганецької міськради та виконавчого комітету з вимогою надання в користування земельної ділянки та укладення договору оренди, що ТОВ “Оберон-Вугілля” зроблено не було.

Враховуючи наявність підстав для припинення права користування надрами і анулювання дозволу від 05 липня 2004 року № 3336, виданого ТОВ “Оберон-Вугілля”, судова колегія визнає неправомірною бездіяльність відповідача –Міністерства охорони навколишнього природного середовища України щодо неприйняття рішення по заяві позивача ВАТ “Марганецький ГЗК” від 25 липня 2006 року № 1/292 /а.с.6/.

За такими обставинами господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позову і зобов'язання відповідача –Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, винести рішення про анулювання виданого третій особі спеціального дозволу на користування надрами.

Що стосується посилання третьої особи в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, то згідно ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм матеріального або процесуального права є підставою для скасування постанови суду у разі, якщо такі порушення призвели до неправильного вирішення справи або питання, проте оскаржувана постанова господарського суду по суті є вірною. З урахуванням викладеного постанова підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 18 січня 2007 року   у справі № А32/439-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Оберон-Вугілля” –без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі.

Головуючий                                                                                            О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                       Л.М.Білецька                                                                                

                                                                                                              І.М.Науменко