Постанова

від 30.05.2007 по справі 8/14-07(31/44(8/303-06(32/491))-07)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/14-07(31/44(8/303-06(32/491))-07)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2007                                                           Справа № 8/14-07(31/44(8/303-06(32/491))-07)  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Стрелець Т.Г. (доповідач)    

суддів: Головка В.Г., Чохи Л.В.

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

від позивача: Пічко Р.С., представник, довіреність № 2 від 15.02.07р.; Фандій Л.В., представник, довіреність № 5 від 23.03.07р.;

від відповідача-1: Клешня О.В., адвокат, довіреність № б/н  від 12.10.06;

від відповідача-2:  Клешня О.В., адвокат, довіреність № б/н  від 20.02.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “ФОРТ” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2007р. у справі № 8/14-07(31/44(8/303-06(32/491))-07)

за позовом Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “ФОРТ”, м. Дніпропетровськ (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Ливарна, 15)

до відповідача-1 – Закритого акціонерного товариства страхова компанія “ДАСК” з іноземними інвестиціями, м. Дніпропетровськ (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. К.Лібкнехта, 4Д)

     відповідача-2 –Акціонерного товариства закритого типу страхова компанія “ДІСКО” (49000, м. Дніпропетровськ, вул.. К. Лібкнехта, 4Д)

про стягнення 63602 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2005р. Закрите акціонерне товариство  страхова компанія  “Форт” (далі ЗАТ СК “Форт”) звернулася до  господарського суду Дніпропетровської області з позовом до закритого акціонерного товариства страхової компанії “Даск” з іноземними інвестиціями  (далі - ЗАТ СК “Даск”) та  акціонерного товариства закритого типу страхової компанії “Діско” (далі - АТЗТ СК “Діско”) про  витребування з чужого незаконного володіння майна вартістю 63602,00 грн.

Позивач, з урахуванням неодноразового уточнення позовних вимог, просив суд стягнути з відповідачів вартість майна, що перебувала у їх незаконному володінні, у сумі 63602,00 грн., розподіливши заявлену до стягнення суму наступним чином: з ЗАТ СК «Даск»- 20353,00 грн., з АТЗТ СК «Діско»- 43249,00 грн., пропорційно часткам права власності відповідачів у адміністративному будинку за адресою:м. Дніпропетровськ, вул. Ворошилова, 21-Ж.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від  26.03.2007р. у справі № 8/14-07(31/44/8/303-06/32/491) (далі - рішення) у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що у порушення ст. 33 ГПК України, позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували його позовні вимоги.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити остаточні позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не повністю з'ясував обставини справи, що призвело до хибних висновків, а саме висновки щодо інвентаризаційного опису, зобов'язання від 28.02.2002р., угоди від 31.12.2002р., помилково акцентував увагу на створенні страхової групи а не на взаємовідносинах між сторонами спору.

ЗАТ СК «Даск»та АТЗТ СК «Діско»проти задоволення апеляційної скарги заперечують, мотивуючи свою позицію тим, що скаржник не надав доказів  факту вибуття майна з його володіння та наявності у відповідачів спірного майна, а також тим, що господарський суд правомірно вказав на недоліки інвентаризаційного опису від 29.12.2003р. та невизначеність щодо того, ким і де він складався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ними рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

10.07.2001р. між групою страховиків: ЗАТ СК „Даск" з іноземними інвестиціями, ЗАТ СК “Даск-СП” АТЗТ СК „Діско", та страхових посередників: ТОВ „Асіо”, ТОВ “ЄС",   ТОВ   „Спром",   ТОВ „Трек ЛТД", ТОВ „Холдинг-Брок", ПП „Брокерська   контора   Стребкової",   ТОВ “Аркоком”, ТОВ    „Желдорброк",    ТОВ    страхове    брокерське    агентство    „Бапіф”,    ТОВ „ХДБ", ТОВ “УТД” укладено Договір про створення страхової групи і прийняття її учасниками солідарних зобов'язань за договорами страхування.

Предметом цього договору (п.1.1) є створення страхової групи по прийняттю її учасниками, за участю страхових посередників (чи без їх участі) солідарної відповідальності по зазначеним у даному Договорі видам страхування (далі по тексту „Страхової групи"), в цілях забезпечення фінансової стабільності страхових операцій на умовах солідарної відповідальності його учасників за виконання зобов'язань по договорам страхування, укладеним від імені учасників Страхової групи з консолідацією зусиль та фінансування коштів Учасників Страхової групи для гарантії страхових виплат та більш повного страхового забезпечення страхових ризиків (а.с. 15, том 1).

Рішенням Ради директорів Страхової групи „Даск”, відповідно виписки з рішення від 20.01.2004р., у зв'язку з невиконанням умов співробітництва в рамках Договору, СК „Даск-СП” виключена зі складу Страхової групи „Даск" (а.с. 26, том 1).

На підставі рішення Загальних зборів акціонерів від 26.02.2004р. ЗАТ СК „Даск-СП”  перереєстровано в ЗАТ СК „Форт” (а.с. 36, том 1).

В період дії Договору від 10.07.2001р. скаржником були сплачені рахунки на придбання майна (меблі та обладнання) загальною вартістю 63 602,00 грн. (а.с. 27-30, том 1).

Документом, що підтверджує перебування майна у відповідачів, за твердженням  позивача, є інвентаризаційний опис від 29.12.2003р. (а.с. 31, том 1).

Як вбачається з зазначеного опису дійти висновку де саме і ким проводилася інвентаризація не можливо, оскільки не вказано назву підприємства, установи, організації, адресу, де відбувалась інвентаризація (міститься лише запис –вул. Ворошилова), не зазначені реквізити наказу, що був підставою для проведення інвентаризації (міститься лише запис –наказ). В даному документі зазначені прізвища осіб, що проводили інвентаризацію, але не вказані їх посади та  підприємство,  на  якому вони працюють, не вказана належність майна, яке інвентаризується.

Ствердження скаржника про те, що інвентаризаційний опис підтверджує наявність незаконно отриманого майна у відповідачів, оскільки він був підписаний матеріально - відповідальною особою –директором представництва страхової групи «Даск» Скопічевою А.О., колегія суддів вважає безпідставним, оскільки, як вбачається з матеріалів справи  (а. с. 102, 103, том 1) Скопічева А.О.  цієї посади не обіймала, а була працевлаштована у АТЗТ СК “Діско” з 01.03.2001р. по 27.04.2005р. у якості начальника відділу відповідача-2.

Скаржник зазначає, що спірне майно перебуває на його балансі, що підтверджується тим, що 29.12.2003р. він здійснював його інвентаризаційний опис, тобто мав  до нього безпосередній доступ.

У матеріалах справи відсутні будь-які документи, що  підтверджували б той  факт, що після 29.12.2003р. від скаржника це майно вибуло до відповідачів будь-яким способом. Згідно діючого законодавства, передача майна повинна бути підтверджена належними доказами, а саме актом приймання-передачі, накладною та т. ін.

Посилання скаржника у апеляційній скарзі на зобов'язання про погашення взаємних вимог та подальші зобов'язання  від 28.02.2002р. (а.с. 89-90, том 1), як доказ тієї обставини, що спірне майно  знаходиться у відповідачів, є необґрунтованим, оскільки згідно до цього документу, наданого  позивачем, не слідує, що зазначене у ньому майно  є тим самим майном, що і предмет спору. Він складений 28.02.2002р., тобто майже за 2 роки до проведення позивачем інвентаризації. Отже вказане зобов'язання не може бути доказом тієї обставини, що на час звернення позивача з позовом спірне  майно знаходилось у відповідачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про власність»від 07.02.1991р. № 697-ХІІ власник має права вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

Таким чином, скаржником не надано належних доказів які б підтверджували його позовні вимоги, тоді як згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Крім того, 31.12.2002р. між скаржником та відповідачами було укладено трьохсторонню угоду, де зазначено, що між ними не існує жодних претензій з питань фінансово-господарської діяльності (а. с. 75, том 1).

Посилання скаржника на ту обставину, що в 2002р. претензій фінансово-господарського характеру не  було, оскільки на той час АСК «Даск-СП»не було виключене зі складу страхової групи «Даск», є необґрунтованим, так як договір про створення страхової групи від 10.07.2001р. не передбачав будь якої спільної  фінансово-господарської діяльності, а був направлений на прийняття її учасниками солідарних зобов'язань за договорами страхування з метою забезпечення фінансової стабільності страхових  виплат і повного забезпечення страхових ризиків. Ця страхова група не являла собою  юридичну особу, і жодне майно від імені АСК «Даск-СП»не передавалось до цієї групи або учасників договору у тому числі  відповідачів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом  першої інстанції  повно та всебічно досліджено обставини справи, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають вимогам закону.

Твердження скаржника про те, що місцевим господарським судом було зроблено невірний акцент на створенні страхової групи, а не на взаємовідносинах між відповідачами і позивачем, спростовується змістом позовної заяви позивача, з якої вбачається, що створення страхової групи позивач вказує у якості обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги (а.с. 2-6, том 1).

Лист № 73 від 02.06.2004р., на який скаржник посилається в апеляційній скарзі, також не свідчить про наявність спірного майна у відповідачів (а. с. 54, том 1).

Пояснення скаржника стосовно адреси проведення інвентаризації та посад осіб, що входили до інвентаризаційної комісії не приймаються до уваги судовою колегією, оскільки вони не підтверджені обставинами і матеріалами справи.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

За вказаних обставин, не вбачається підстав для скасування рішення.

Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “ФОРТ” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2007р. у справі № 8/14-07(31/44(8/303-06(32/491))-07) залишити без задоволення, а рішення без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя                                                                                     Т. Г. Стрелець

Суддя                                                                                                            В. Г. Головко

Суддя                                                                                                            Л. В. Чоха