Постанова

від 08.06.2007 по справі 47/98-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/98-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«04» червня 2007 року                                                               справа №47/98-07

Колегія суддів у складі:                             головуючого судді О.В.Шевель,

                                                                                                судді А.І.Бухана,

                                                                                                судді В.О.Демченка

при секретарі Парасочці Н.В.,

за участю представників:

позивача                    -          Родзинського В.О.

відповідача                     -          не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання № 5 Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вхідний № 1702Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від                     18 квітня 2007 року по справі № 47/98-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-дистрибьютерська компанія «Княжий Град»м. Київ

до Приватного підприємства «Кільт»м. Харків

про стягнення 355834,04 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 квітня 2007 р. по справі №47/98-07 (суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 355834,04 грн., держмита у розмірі 3558,34 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідач - Приватне підприємство «Кільт», з даним рішенням господарського суду області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18 квітня 2007 року та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-дистрибьютерська компанія «Княжий Град»у задоволенні позовних вимог. Його уповноважений представник в судове засідання не з'явився, хоча він належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Позивач  відзиву на апеляційну скаргу не надав. Його представник у судовому засіданні проти скарги заперечував, просить прийняте по справі  рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. При цьому він зазначає, що господарський суд області належним чином дослідив усі матеріали справи та дав правильну правову оцінку обставинам спору та повідомив суд, що яких-небудь інших документів, які можуть мати відповідне відношення до розгляду поданої апеляційної скарги у нього немає, і розгляд справи може здійснюватися на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши пояснення їх уповноважених представників, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 30-Р/Д від 15 вересня 2006 року строком дії до 31 грудня 2006 року. Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався поставити та передати у власність відповідача товар (алкогольні напої), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити відповідний товар на умовах передбачених цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 18.09.2006р. здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 355834,04грн. згідно видаткової накладної №КГ-0066546 від 18.09.2006р.

Відповідно до п. 4.2. вищезазначеного договору розрахунок за отриманий товар повинен бути здійснений відповідачем на протязі 31 календарного дня від дати отримання товару. Відповідач отримав товар, але його вартість в установлений договором строк не сплатив.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі заборгованості у розмірі 355834,04 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 3558,34грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна  та належна  правова оцінка, через що відсутні  підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської  області  забезпечив  додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно   дослідив  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази  в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.  

Наведені  відповідачем  у обґрунтування  своєї апеляційної скарги доводи не підтверджені матеріалами справи. Твердження відповідача про те, що представниками позивача був запропонований проект договору, який був підписаний відповідачем та надісланий на зазначену адресу та на теперішній час договору не був повернутий позивачем в порушення ст. 188 ГК України, статей 56, 57 ГПК України не відповідають дійсності, оскільки жодного доказу цих обставин відповідач не надав а ні в суді першої, а ні апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Рішення господарського суду  Харківської області від  18 квітня 2007 року по справі № 47/98-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Головуючий суддя                                 О.В.Шевель

                     суддя                                          А.І.Бухан

                    суддя                                        В.О.Демченко