Постанова

від 07.06.2007 по справі 14-5/257-06-7151а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14-5/257-06-7151А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"07" червня 2007 р. Справа № 14-5/257-06-7151А

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді :  Л. І.Бандури

суддів : Л. В.Поліщук, В.Б.Туренко                           

при секретарі судового засідання : О.О.Соломахіній

за участю представників сторін:

від позивача –М.Ю.Чайка, Д.В.Козлов

від відповідачів –Т.І.Петрова, І.Д.Даниленко, С.Ю.Кривогуз

прокуратури –К.І.Клюкін, С.С.Цулейскірі                                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ТОВ фірма „Ільметсервіс” м. Одеси, ДПІ у Приморському р –ні м. Одеси

на постанову господарського суду Одеської області від 27.03.07 р.

у справі №14-5/257-06-7151 А

за позовом ТОВ фірма „Ільметсервіс”

до ДПІ у Приморському р –ні м. Одеси;

Головного управління державного казначейства України в Одеській області;

за участю прокурора Приморського р-ну м. Одеси  

про стягнення бюджетної заборгованості

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 07.06.07 р.

                                         встановив:

ТОВ фірма „Ільметсервіс” звернулось до господарського суду з адміністративним позовом та уточненням до нього про стягнення з Державного  бюджету України бюджетну заборгованість по ПДВ в сумі 3 046939 грн. за податковими деклараціями з ПДВ за лютий, березень, квітень, травень 2005 року, січень, лютий, березень 2006 року.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю  бюджетної заборгованості, яка підтверджена податковими деклараціями з ПДВ та судовими рішеннями у справах №13/119-06-3870 А, №13//69-06-2059 А.

Постановою господарського суду Одеської області від 27.03.07 р., яка оформлена в повному обсязі 03.04.07 р. (суддя Н.О. Горячук), позов задоволено частково, стягнуто бюджетну заборгованість по ПДВ за лютий, березень, квітень, травень 2005 року в сумі 1 393177 грн., з мотивів наявності бюджетної заборгованості, яка підтверджена Податковими деклараціями з ПДВ за цей період та судовими рішеннями, що набрало законної сили.  Вимоги щодо бюджетної заборгованості по ПДВ за січень, лютий, березень 2006 року суд визнав необґрунтованими.

ТОВ фірма „Ільметсервіс” не погодившись з постановою суду, після подання заяви про апеляційне оскарження, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за січень, лютий, березень 2006 р., прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

ДПІ у Приморському р –ні м. Одеси також не погодилась з постановою суду, звернулась з апеляційною скаргою і просить змінити постанову в частині задоволення позову шляхом зупинення провадження у справі до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги на постанову господарського суду Одеської області та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду у справі №13/69-06-2059 А, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. В судовому засіданні апеляційної інстанції податкова служба уточнила вимоги до апеляційної інстанції і просила скасувати постанову суду та відмовити позивачу в позові в повному обсязі, а також додатково заявила клопотання про зупинення апеляційного провадження з вищенаведених підстав.

Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши надані докази та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила:

21.03.05 р., 20.04.05 р., 20.05.05 р., 21.06.05 р., 17.02.06 р., 20.03.06р., 20.04.06р. ТОВ фірма „Ільметсервіс”, згідно з п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. з подальшими змінами подало до ДПІ у Приморському р –ні м. Одеси податкові Декларації з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень, травень 2005 р., січень, лютий, березень 2006 р. Одночасно з Деклараціями  наданий розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок товариства  в загальній сумі 6 576353 грн., в т.ч. за лютий 05 р. –1 004107 грн., березень 05 р. –1 431053 грн., квітень 05 р. –888263 грн., травень 05р. –214323 грн., січень 06 р. –1 613607 грн., лютий 06 р. –725000 грн., березень 06 р. –700000 грн.

01.02.06 р. ДПА в Одеській області здійснила позапланову документальну перевірку правильності задекларованого до відшкодування з бюджету ПДВ ТОВ фірма „Ільметсервіс” за період з лютого по травень 2005 року і за її результатами склала акт №4/23-1009/30445870.

В ході перевірки виявлено порушення вимог п.1.8 ст.1, п.п.7.7.5,  п.7.7 ст.7 Закону України „Про ПДВ”, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за лютий, березень, квітень, травень 2005 р. у розмірі 1 393177 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 431912 грн.

За результатами перевірки, 03.02.06 р. СДПІ у Приморському р –ні м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення №000052350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 393177 грн.

Назване податкове повідомлення-рішення було оскаржено в судовому порядку, яке постановою господарського суду Одеської області від 25.05.06 р. у справі №13/69-06-2059 А скасовано, оскільки, позивач правильно визначив суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий, березень, травень 2005 р.  Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.06 р. постанова суду першої інстанції  залишена без змін.

18.04.06р., 04.07.06 р., 21.07.06 р., 30.08.06 р. ДПІ у Приморському р –ні м. Одеси проведені позапланові документальні перевірки правомірності заявленого до відшкодування  з бюджету ПДВ ТОВ фірма „Ільметсервіс” за січень, лютий, березень 2006 р., про що складені акти №270/5012/30445870/10/49, №2002/23-5012/30445870/10/76, №2412/23-5012/30445870/10/85.

Перевіркою виявлені порушення п. п. 7.7.1, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 4 636616,93 грн.

На підставі актів перевірок, ДПІ у Приморському р –ні прийняті податкові повідомлення –рішення:

№0000202350/0 від 18.04.06 р. про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2006  р. в сумі 176339 грн.;

№0000362350/0 від 03.08.06р. про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2006 р. на 52423 грн.;

№0000322350/0 від 06.07.06 р. про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2006 р. на 725000 грн.;

№0000342350/0 від 06.07.06 р. про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2006 р. на 700000 грн.;

№0000442350/0 від 09.09.06 р. про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ з липня 2005 р. по січень 2006 р. на 2 213830,22 грн.

№0000472350/0 від 27.09.06 р. про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2006 р. на 769024,71 грн.

Названі податкові повідомлення –рішення оскаржені позивачем в судовому порядку і постановою господарського суду Одеської області від 20.11.06 р. у справі №5/256-06-7150 А скасовані. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.07 р. постанова суду першої інстанції скасована, позов задоволено частково. Апеляційна інстанція дійшла висновку, що позивач не має права на бюджетне відшкодування з ПДВ за  січень, лютий, березень 2006 р.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30.05.07 р. скасував постанову апеляційного суду та залишив постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р. з подальшими змінами, датою виникнення права на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг).

Підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 названого Закону).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищеназваного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого податку, не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про ПДВ” Закону України „Про ПДВ”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 названого Закону встановлено, що у випадку, коли сума розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п .п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову  виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 названого Закону передбачено, що у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Із аналізу вищеназваних норм випливає, що платник податку має право на податковий кредит при наявності податкової накладної, а на бюджетне відшкодування –при наявності від'ємного значення податку і фактичній сплаті платником податку у попередньому періоді у розмірі, що не перевищує суми від'ємного значення.

Розглядаючи спір по суті суд першої інстанції врахував податкові декларації з ПДВ за лютий –травень 2005 року, судові рішення, що набрали законної сили і дійшов висновку про наявність бюджетної заборгованості по ПДВ за лютий травень 2005 року.

Апеляційна інстанція погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає матеріалам справи і чинному законодавству.

Посилання податкової служби на подальше касаційне оскарження постанови господарського суду Одеської області від 25.05.06 р. та ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.06 р. у справі №13/69-06-2059 А не приймається судовою колегією до уваги, оскільки ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, згідно зі ст.254 КАС України і є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів та підлягає виконанню на всій території України (п.1 ст.255 КАС України).

Крім того, доказів прийняття касаційної скарги до провадження податкова служба, відповідно до п.2 ст.71 КАС України не надала. А згідно довідки господарського суду Одеської області зазначена справа ВАС України не витребувана і знаходиться в архіві. З урахуванням викладеного, судова колегія відхилила клопотання про зупинення апеляційного провадження.

Щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості за січень –березень 2006 року, то висновок суду в цій частині ґрунтується виключно на постанові Одеського апеляційного господарського суду від 08.02.07 р. у справі №5/256-06-7151А, якою скасовано постанову господарського суду Одеської області від 20.11.2006 р. Між тим, ухвалою ВАС України від 30.05.07 р. постанова апеляційної інстанції скасована.  Отже, бюджетна заборгованість за січень - березень 2006р. підтверджена як податковими деклараціями так і судовим рішенням, в зв'язку з чим, вимоги про її стягнення підлягають задоволенню.

Посилання скаржника на п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість” не приймається судовою колегією до уваги, так як у цій нормі законодавства міститься лише загальне визначення терміну „бюджетне відшкодування”, не встановлено жодних підстав, від яких би залежало право на податковий кредит, вона є відсильною нормою, тому що безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм Закону. Іншою нормою є п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 названого Закону, який передбачає, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду. При цьому, відшкодуванню платнику підлягає сума, яка при її визначені за п.п.7.7.1 має від'ємне значення. Отже, сума бюджетного відшкодування прямо залежить від правильного визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Згідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша статті 19 Конституції України).

Чинне законодавство, зокрема Закон України „Про ПДВ” не встановлює  покупця сплачувати ПДВ ще і до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Відповідно до положень вищеназваного Закону, сума податку на додану вартість, включена до ціни товару є податковим зобов'язанням продавця товару і саме продавець має сплачувати цей податок до бюджету.

З урахуванням викладеного, постанова суду підлягає скасуванню із одночасним ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ДПІ у Приморському р –ні м. Одеси залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ТОВ фірма „Ільметсервіс” м. Одеси задовольнити.

Постанову господарського суду Одеської області від 27.03.07 р. у справі №14-5/257-06-7151 А скасувати, позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України в Одеській області на користь ТОВ фірма „Ільметсервіс” м. Одеси бюджетну заборгованість по ПДВ в загальній сумі         3 046939 грн., в т.ч. за лютий 2005 р. –319507 грн., березень 2005 р. –91757 грн., квітень 2005 р. –888263 грн., травень 2005 р. –93650 грн., січень 2006 р. –228762 грн., лютий 2006 р. –725000 грн., березень 2006 р. –700000 грн.

Стягнути з Держбюджету України на користь ТОВ фірма „Ільметсервіс” м. Одеси держмито в сумі 2550 грн., в т.ч. за розгляд апеляційної скарги.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                            Л.І. Бандура

Судді:                                                                                  Л.В. Поліщук

                                                                                             В.Б. Туренко