Постанова

від 07.11.2017 по справі 819/1562/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1562/17

07 листопада 2017 р.м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

секретарі судового засідання Твердохліб Н.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1, довіреність від 22.06.2017 року № 3850/10/19-00-10-03-10/8466

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до приватного підприємства "Дольче Україна" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Тернопільській області з адміністративним позовом до приватного підприємства "Дольче Україна" про стягнення податкового боргу у розмірі 9204.07 грн.

Позовні вимоги Головне управління ДФС у Тернопільській області мотивує тим, що приватне підприємство "Дольче Україна" як платник податків відповідно до ст.67 Конституції України, пп.16.1.4. п.16.1. ст.16, п.36.1 ст.36 Податкового Кодексу України зобов'язане сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законодавством.

За відповідачем станом на 22.08.2017 року рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 9204,07 грн., в т.ч. по податку на додану вартість в сумі 4104,07 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції 4080,00 грн., пеня - 24,07 грн.), по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 5100,00 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції 5100,00 грн., пеня - 0,00 грн.).

Так як відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у адміністративному позові, та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст.ст.33,35 КАС України. Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 29.09.2017 року та ухвала про відкладення розгляду справи від 20.10.2017 року надсилались відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження юридичної особи, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.08.2017 року, проте поштові відправлення повернулись до суду із відміткою оператора поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.38,39,42).

Відповідно до правил ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Згідно із ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, розгляд справи здійснено судом за відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Дольче Україна" 29.08.2011 року зареєстроване органами державної реєстрації як юридична особа та перебуває на обліку в Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області як платник податків (а.с.9-11).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (п.1.1 ст.1 ПК України).

Пунктом 6.1 статті 6 ПК України визначено, що податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

У відповідності до підпункту 133.1.1. пункту 133.1 статті 133 ПК України зазначено, що платниками податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 ПК України).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до довідки про наявність податкового боргу від 22.08.2017 року, станом на 22.08.2017 року за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами сумі 9204,07 грн., в т.ч. по податку на додану вартість в сумі 4104,07 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції 4080,00 грн., пеня - 24,07 грн.), по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 5100,00 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції 5100,00 грн., пеня - 0,00 грн.) (а.с.12).

Заборгованість по податку на додану вартість виникла у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання нарахованого згідно податкових повідомлень-рішень №0021701501 від 26.08.2014 року на суму - 3060 грн. (а.с.19) винесеного на підставі акта перевірки від 08.07.2014 року №4078/15-01/37781575 (а.с.20), яким встановлено неподання податкової звітності з податку на додану вартість та №0037731501 від 02.12.2014 року на суму - 1020 грн. (а.с.22) винесеного на підставі акта перевірки від 19.11.2014 року №8814/15-01/37781575 (а.с.24), яким встановлено не своєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств виникла у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання нарахованого згідно податкового повідомлення-рішення №0039331502 від 15.12.2014 року на суму - 5100 грн. (а.с.25) винесеного на підставі акта перевірки від 20.11.2014 року №8864/15-02/37781575 (а.с.27), яким встановлено порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток приватних підприємств.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 ПК України контролюючим органом виставлено та направлено боржнику податкову вимогу № 255 від 10.07.2012 року з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався (а.с.16).

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачено податковий борг в сумі 9204,07 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, при цьому позивач у межах повноважень, обґрунтовано звернувся до суду, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2,6,11,86,122,158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Дольче Україна" (47720, Тернопільська область, Тернопільський район, село Петриків, вулиця Польна, будинок, 72, код ЄДРПОУ 37781575) з рахунків у банках обслуговуючих такого платника та за рахунок готівки, що належить приватного підприємства "Дольче Україна" кошти у розмірі податкового боргу в сумі 9204,07 грн.:

по податку на додану вартість в сумі 4104 (чотири тисячі сто чотири) гривні 07 (сім) копійок на р/р 31115029700513, код одержувача 38038156, МФО 838012, код бюджетної класифікації 14010100;

з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 5100 (п'ять тисяч сто) грн. 00 (нуль) копійок на р/р 33114318700513, код одержувача 38038156, МФО 838012, код бюджетної класифікації 11021000.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.