Постанова

від 07.11.2017 по справі 911/1486/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 року Справа № 911/1486/17 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Коробенка Г.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 у справі Господарського суду№ 911/1486/17 Київської області за позовом підприємства з 100 % іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ГлаксоСмітКлайн" Хелскер Юкрейн Т.О.В." дотовариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" простягнення 12 128 637,01 грн., та за зустрічним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" допідприємства з 100 % іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ГлаксоСмітКлайн" Хелскер Юкрейн Т.О.В." провизнання недійсним договору,

в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача:Дацьків А.І. (витяг з договору про надання правової допомоги від 01.11.2017); відповідача:не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2017 року підприємство з 100 % іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ГлаксоСмітКлайн" Хелскер Юкрейн Т.О.В." (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій просило стягнути на його користь з товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" (далі - Товариство) 11 636 679,76 грн. основного боргу, 371 040,19 грн. пені, 40 710,96 грн. 3 % річних та 80 206,10 грн. інфляційних втрат, а всього - 12 128 637,01 грн.

Позовні вимоги Підприємство, посилаючись на норми Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовує порушенням Товариством своїх грошових зобов'язань за договором про поставку і дистрибуцію № 2015ОТС4, укладеним 17.11.2015 між ним та Товариством.

У червні 2017 року Товариство звернулось до Господарського суду Київської області з зустрічною позовною заявою в якій просило визнати недійсним договір про поставку і дистрибуцію № 2015ОТС4, укладений 17.11.2015 між ним та Підприємством.

Позовні вимоги мотивовані невідповідністю спірного договору вимогам ст. 180 Господарського кодексу України щодо погодження сторонами таких істотних умов договору як предмет та ціна, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.06.2017 (суддя Бацуца В.М.) у прийнятті зустрічної позовної заяви Товариства відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 (колегія суддів: Кропивна Л.В., Пашкіна С.А., Дідиченко М.А.) ухвалу Господарського суду Київської області від 22.06.2017 залишено без змін.

Судові рішення мотивовані посиланнями на ту обставину, що звернення Товариства до суду із зустрічним позовом після початку розгляду справи по суті місцевим господарським судом, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України є підставою для відмови у прийнятті зустрічного позову.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.06.2017 скасувати та передати зустрічну позовну заяву Товариства до суду першої інстанції для спільного розгляду з первісним позовом Підприємства. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 60, 63 ГПК України, що стало наслідком безпідставного повернення зустрічного позову без розгляду.

Підприємство скористалось правом, наданим статтею 111 2 ГПК України та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу Товариства, у якому просить залишити її без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 - без змін. Викладені у відзиві вимоги Підприємство обґрунтовує тим, що оскаржувану постанову прийнято з дотриманням норм процесуального права.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм процесуального права при прийнятті ухвали та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Приписами ст. 60 ГПК України встановлено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Як вбачається із протоколу судового засідання суду першої інстанції від 07.06.2017 (а.с. 146), суд після роз'яснення прав та обов'язків сторін, передбачених ст. 22 ГПК України, а також встановлення наявності відводів, заяв та клопотань, розпочав розгляд справи по суті.

07.06.2017 місцевим судом в судовому засіданні оголошено перерву у розгляді справи до 21.06.2017 на 14.15.

15.06.2017, тобто після початку розгляду справи по суті місцевим господарським судом, Товариство звернулося до Господарського суду Київської області з зустрічним позовом до Підприємства про визнання договору про поставку і дистрибуцію № 2015ОТС4 від 17.11.2015 недійсним.

Пунктами 3.12, 3.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання.

Право відповідача на подання зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом пов'язується з початком розгляду господарським судом справи по суті.

У разі подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті суддя відмовляє в його прийнятті на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України як такого, що поданий з порушенням припису ч. 1 ст. 60 ГПК України; при цьому не має значення, з яких причин (поважних чи неповажних) зустрічний позов не було подано до початку такого розгляду. У цьому разі відповідач не позбавлений можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Встановивши, що Товариство звернулося до Господарського суду Київської області з зустрічним позовом до Підприємства після початку розгляду справи по суті місцевим судом, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відмовили у прийнятті зустрічного позову Товариства з посиланнями на ч. 1 ст. 60, п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Доводи касаційної скарги ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником положень ч. 1 ст. 60 та ст. 63 ГПК України, тому підлягають відхиленню судом як необґрунтовані.

За таких обставин, оскаржувані судові акти відповідають нормам процесуального права, тому підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 та 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 у справі № 911/1486/17 Господарського суду Київської області - без змін.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Суддя Г.М. Мачульський

Суддя Г.П. Коробенко