Рішення

від 06.11.2017 по справі 910/15720/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2017Справа №910/15720/17

За позовом Київської морської школи Товариства сприяння обороні України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Рікас

про стягнення 51 678,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Федаш М.М. за довіреністю б/н від 02.10.2017

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська морська школа Товариства сприяння обороні України (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Рікас (відповідач) про стягнення 51 678,00 грн. заборгованості з орендної плати за період з серпня 2016 року по квітень 2017 року згідно Договору оренди приміщення № 217 від 30.04.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов Договору оренди приміщення № 217 від 30.04.2015, своєчасно та в повному обсязі не сплатив орендні платежі за оренду нежилого приміщення, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по орендній платі за період з серпня 2016 року по квітень 2017 року в сумі 51 678,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15720/17 та призначено розгляд справи на 06.11.2017 об 11:00 год.

В судове засідання, призначене на 06.11.2017, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 06.11.2017, не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 20.09.2017 про порушення провадження у справі № 910/15720/17 не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Зокрема, відповідно до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18), розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п. 3.9.1 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/15720/17 від 20.09.2017 було направлено відповідачу за адресою: 04070, м. Київ, вул.. Братська, буд. 12, вказаною позивачем у позовній заяві в якості адреси місцезнаходження. Натомість поштове відправлення з ухвалою суду було повернуто підприємством зв'язку з приміткою про те, що за місцем обслуговування не зареєстроване.

За наведених обставин вважається, що відповідач був повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Крім того, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 06.11.2017 без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 06.11.2017, надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 06.11.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

30.04.2015 між Київською морською школою Товариства сприяння обороні України (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Рікас (орендар, відповідач) було укладено Договір оренди приміщення № 217 (далі - Договір або Договір № 217 від 30.04.2015).

Згідно з п. 1.1 Договору орендодавець, керуючись положеннями Статуту КМШ і рішенням Київського міського комітету ТСОУ (протокол № 1 від 11.06.1993), передає, а орендар приймає у тимчасове користування нежиле приміщення (далі за текстом - приміщення, що орендується), що є власністю орендодавця на підставі Свідоцтва про право власності на нежилий будинок серії НБ № 010000812, видане 18.09.1997 Київською міською державною адміністрацією. Адреса будинку, в якому знаходиться приміщення, що орендується: 02090, Україна, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, буд 5.

Загальна площа приміщення, що орендується: 66,0 кв. м., поверх 2-й (п. 1.2 Договору). Стан приміщення, що орендується, на момент передачі в оренду: придатне для використання за п. 1 даного Договору.

Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що приміщення (майно), яке орендується, надається орендарю для/під офіс.

Відповідно до п. 3.1 Договору, приміщення, що орендується, повинно бути передане орендодавцем та прийняте орендарем протягом трьох робочих днів з моменту укладання даного Договору. Передача приміщення, що орендується, здійснюється за актом здачі-приймання, підписання якого свідчить про фактичну передачу такого в оренду (п. 3.3 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору за користування приміщенням, прийнятим в оренду, орендар робить оплату орендодавцю за 1 кв. м. загальної площі помешкань, зазначених у п. 1.2 - 72,50 грн. ПДВ - 14,50 грн. Всього з ПДВ - 87,00 грн. на місяць.

За умовами п. 5.5 Договору, орендар зобов'язався перераховувати орендодавцю орендну плату згідно рахунків, які виставив орендодавець.

Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що розрахунки будуть проводитись шляхом перерахування орендних платежів на р/р орендодавця, згідно рахунків, що виставляються орендодавцем. Після підписання Акту прийому-передачі приміщення, орендар на протязі трьох банківських днів робить оплату орендної плати за місяць уперед, відповідно до виставлених орендодавцем рахунків (п. 7.1 Договору). В подальшому, плату за оренду орендар зобов'язаний перераховувати на рахунок орендодавця не пізніше 5-ого числа поточного місяця і одночасно повідомляти орендодавця про кожний внесений платіж (п. 7.2 Договору).

Відповідно до пункту 12.1 Договору, Договір набирає силу з моменту його затвердження бюро Комітету Київської міської організації ТСО України і підписання Акту прийому-передачі приміщення. Договір діє з 01.05.2015 по 31.05.2016 (п. 12.2 Договору). При відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну Договору по закінченні терміну дії, Договір вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, які були передбачені Договором. При продовженні терміну дії Договору його умови можуть бути змінені за згодою сторін (п. 9.5 Договору).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що на виконання умов Договору № 217 від 30.04.2015, відповідно до Акту прийому-передачі приміщень, який підписаний сторонами 01.05.2015, орендодавець (позивач) передав в оренду, а орендар (відповідач) прийняв приміщення, розташовані на 2-ому поверсі за адресою: м. Київ-90, вул. В. Сосюри, 5, загальною площею 66,0 кв. м. з 01.05.2015.

Отже, згідно з умовами пункту 4.2 Договору, починаючи з 01.05.2015 відповідач був зобов'язаний перераховувати орендну плату на рахунок орендодавця орендодавця не пізніше 5-ого числа поточного місяця і одночасно повідомляти орендодавця про кожний внесений платіж.

Враховуючи зазначене, з урахуванням положень п. 4.1 Договору, орендна плата становить 72,50 грн. на місяць за 1 кв. м. орендованої площі. Всього розмір орендної плати становить 5 742,00 грн. з ПДВ на місяць за 66,0 кв. м.

На виконання умов Договору № 217 від 30.04.2015 позивачем щомісяця в період з серпня 2016 року по квітень 2017 року виставлялися рахунки на оплату кожний на суму 5 742,00 грн. (копії рахунків на оплату за вказаний період наявні в матеріалах справи).

Однак, як зазначає позивач, розрахунки по орендній платі в період з серпня 2016 року по квітень 2017 року відповідачем не здійснювались.

У зв'язку з постійним порушенням умов Договору № 217 від 30.04.2015 щодо порядку розрахунків, 30.04.2017 позивачем було направлено на адресу відповідача лист про розірвання Договору оренди приміщення № 217 від 30.04.2015 та звільнення приміщення.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач заборгованість по орендній платі за період з серпня 2016 року по квітень 2017 року в сумі 51 678,00 грн. не сплатив.

За наведених обставин позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача в примусовому порядку заборгованості зі сплати орендних платежів за період з серпня 2016 року по квітень 2017 року в сумі 51 678,00 грн..

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем в позовній заяві, не надав та не надіслав.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Умови укладеного Договору № № 217 від 30.04.2015 свідчать, що даний договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 796 Цивільного кодексу одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Крім того, відповідно до статті 797 Цивільного кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Згідно приписів ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч. 1 ст. 193 ГК України.

Положеннями ст. 525 ЦК України та ч. 7 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку, коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до Акту прийому-передачі приміщень від 01.05.2015, орендодавець (позивач) передав в оренду, а орендар (відповідач) прийняв приміщення, розташовані на 2-ому поверсі за адресою: м. Київ-90, вул. В. Сосюри, 5, загальною площею 66,0 кв. м. з 01.05.2015.

Отже, згідно з умовами пунктів 4.1 та 4.2 Договору, починаючи з 01.05.2015 відповідач був зобов'язаний перераховувати 5 742,00 грн. орендної плати (72,50 грн. на місяць за 1 кв. м. орендованої площі) на рахунок орендодавця орендодавця не пізніше 5-ого числа поточного місяця і одночасно повідомляти орендодавця про кожний внесений платіж.

Однак, як зазначає позивач, розрахунки по орендній платі в період з серпня 2016 року по квітень 2017 року відповідачем не здійснювались.

У зв'язку з постійним порушенням умов Договору № 217 від 30.04.2015 щодо порядку розрахунків, 30.04.2017 позивачем було направлено на адресу відповідача лист про розірвання Договору оренди приміщення № 217 від 30.04.2015 та звільнення приміщення.

Станом на дату розірвання Договору № 217 від 30.04.2015 заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів становить 51 678,00 грн.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем належними і допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, що станом на час розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті орендних платежів за період с серпня 2016 року по квітень 2017 року на підставі Договору № 217 від 30.04.2015 становить 51 678,00 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 51 678,00 грн. заборгованості по оплаті орендних платежів за період з серпня 2016 року по квітень 2017 року є обґрунтованою та такою, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на повне задоволення позову на відповідача покладається судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Рікас (02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, буд. 5; ідентифікаційний код 35465137) на користь Київської морської школи Товариства сприяння обороні України (02090, м. Київ, вул. Володимира Сосюри, буд. 5; ідентифікаційний код 02725718) 51 678,00 грн. (п'ятдесят одну тисячу шістсот сімдесят вісім гривень 00 коп.) заборгованості по сплаті орендних платежів, 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 08.11.2017

Суддя Гумега О.В.