Рішення

від 31.10.2017 по справі 910/15873/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2017Справа №910/15873/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України

до північного державного регіонального геологічного підприємства Північгеологія

про стягнення 1 822 630,14 грн.

Представники сторін:

від позивача: Загарук С.М. - представник за довіреністю № 100 від 26.12.2016 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України до північного державного регіонального геологічного підприємства Північгеологія про стягнення 1 822 630,14 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 29.02.2012 року між ним та відповідачем укладено договір про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги №85/12.

Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та перерахував відповідачу фінансову допомогу в розмірі 1 000 000,00 грн.

Проте, відповідач жодного платежу щодо погашення фінансової допомоги за договором не здійснив.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача суми невиконаного фінансового зобов'язання за договором у розмірі 1 000 000,00 грн., трьох процентів річних в розмірі 80 630,14 грн., інфляційних збитків в розмірі 742 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.09.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.10.2017 року.

10.10.2017 р. до канцелярії суду позивач подав документи по справі на виконання вимог ухвали суду від 20.09.2017 року.

В судове засіданні 10.10.2017 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.09.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.10.2017 року розгляд справи відкладено на 31.10.2017 року.

В судове засіданні 31.10.2017 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.09.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01030 39297667.

Як вбачається з повернутого конверта №01030 3929577 з направленням ухвали про порушення провадження у справі від 20.09.2017 року, він повернувся в суд у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02088, м. Київ, провулок Геофізиків, будинок 10, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.09.2017 року є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

29.02.2012 року між публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Надра України (компанія) та північним державним регіональним геологічним підприємством Північгеологія (підприємство) укладено договір №85/12 про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до п.1 договору, компанія зобов'язується надати підприємству безпроцентну фінансову допомогу на поворотній основі (далі фінансова допомога) в розмірі 1 000 000,00 грн., а підприємство зобов'язується використати зазначену позику за призначенням і повернути її в повному обсязі у визначений цим договором термін.

Компанія зобов'язана перерахувати у безготівковому порядку платіжним дорученням суму фінансової допомоги на рахунок підприємства, зазначений в розділі 7 договору протягом 15-ти календарних днів з дати укладення цього договору (п.2.2 договору).

Згідно з статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок по особовому рахунку вбачається, що кошти у розмірі 600 000,00 грн. були зараховані на рахунок відповідача 03.03.2012 року та у розмірі 400 000,00 грн. - 06.03.2012 року.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що фінансова допомога надається підприємству терміном до 01.03.2013 року.

В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди до договору №1 від 01.02.2013 року, №2 від 02.08.2013 року, №3 від 18.12.2013 року, №4 від 13.05.2014 року якими змінювались умови договору, зокрема, додатковою угодою №4 від 13.05.2014 року, фінансова допомога надається підприємству терміном до 31.12.2014 року.

Відповідно до п.1, 3 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.2.4.1 договору, підприємство зобов'язується повернути фінансову допомогу, отриману від компанії, у термін, вказаний у п.3.1 цього договору.

Як зазначено позивачем, відповідачем фінансова допомога не поверталась.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором про надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги №85/12 від 29.02.2012 року у відповідача перед позивачем в сумі 1 000 000,00 грн. грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням оплати позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 80 630,14 грн., індекс інфляції в розмірі 742 000,00 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних в розмірі 80 630,14 грн., індексу інфляції в розмірі 742 000,00 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з північного державного регіонального геологічного підприємства Північгеологія (02088, місто Київ, провулок Геофізиків, будинок 10, код ЄДРПОУ 25398506) на користь публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Надра України (03151, місто Київ, проспект Повітрофлотський, 54, код ЄДРПОУ 31169745) основний борг в розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 742 000 (сімсот сорок дві тисячі) грн. 00 коп., три проценти річних в розмірі 80 630 (вісімдесят тисяч шістсот тридцять) грн. 14 коп. та судовий збір в розмірі 27 340 (двадцять сім тисяч триста сорок) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 09.11.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий