Рішення

від 07.11.2017 по справі 920/393/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.2017з Справа № 920/393/17

За позовом ОСОБА_1 районного центру зайнятості, м. Кролевець, Сумська область

до відповідача ОСОБА_1 дошкільного навчального закладу № 6 (ясла-садок) ОСОБА_1 міської ради, м. Кролевець, Сумська область

про стягнення 3 876 грн. 54 коп.

Суддя В.Л.Котельницька

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 02.03.2017)

від відповідача: не прибув

За участю секретаря судового засідання - Пономаренко Т.М.

Суть спору : позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просив суд стягнути з ОСОБА_1 міської ради Сумської області 3876,54 грн. виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг гр. ОСОБА_3

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.11.2017 було виключено зі складу відповідачів у даній справі Кролевецьку міську раду та визначено належним відповідачем у справі ОСОБА_1 дошкільний навчальний заклад № 6 (ясла-садок) ОСОБА_1 міської ради.

Відповідачем був поданий відзив на позов № 22 від 16.05.2017, проти позовних вимог даний учасник справи заперечує.

Також від відповідача до суду надійшло повідомлення-клопотання № 69 від 24.10.2017, у якому сторона просить суд розглядати справу без участі її представника у судовому засіданні.

Згідно з положеннями ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника відповідача у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 районний центр зайнятості звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 3876,54 грн. виплаченого матеріального забезпечення по безробіттю гр. ОСОБА_3.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , зокрема п.4 ст.35, згідно якого із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2016 в ОСОБА_1 районному центрі зайнятості зареєструвалась як безробітна гр. ОСОБА_3, звільнена згідно наказу № 6-к від 26.04.2016 з останнього місця роботи - ОСОБА_1 дошкільного навчального закладу № 6 (ясла-садок) ОСОБА_1 міської ради.

18.05.2016 на підставі ч. 1 ст. Закону України Про зайнятість населення гр. ОСОБА_3 надано статус безробітного та згідно наказу №НТ160525 від 25.05.2016 призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю відповідно до п.п. 1,3,4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 № 613.

Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно п. 8 ст. 1 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття страховий випадок - це подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття видами забезпечення є допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, видами соціальних послуг є професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.

ОСОБА_1 районний центр зайнятості згідно п. 2 ст. 12 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до ст.ст. 7, 16 цього ж Закону допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

В силу ч. 1 ст. 23 Закону застрахованим особам, зазначеним у ч. 1 ст. 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

Пунктами 1, 18, 19 ч. 2 ст. 22 Закону України Про зайнятість населення встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань здійснюють, у тому числі, управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в межах затвердженого бюджету Фонду відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та Пенсійним фондом України; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.

Згідно з приписами статті 43 Закону України Про зайнятість населення статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам та ; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

У пункті 5 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198 (далі - Порядок) зазначено, що статус безробітного надається особам, які зазначені у частині першій статті 43 Закону України Про зайнятість населення , з першого дня реєстрації у центрі зайнятості на підставі заяви за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі відсутності підходящої роботи, підбір якої здійснюється відповідно до статті 46 зазначеного Закону. У разі наявності пропозиції підходящої роботи у день подання заяви про надання статусу безробітного особі за попереднім узгодженням з роботодавцем видається направлення на працевлаштування за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Особа зобов'язана подати протягом семи календарних днів з дня отримання такого направлення центру зайнятості письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні. Якщо в зазначений строк особа подає центру зайнятості письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв'язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.

Судом встановлено, що за період перебування на обліку в службі зайнятості гр. ОСОБА_3 були надані соціальні послуги та виплачувалось матеріальне забезпечення по безробіттю.

Відповідно до рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 20.07.2016 у справі №579/838/16-ц позов гр. ОСОБА_3 задоволено частково, поновлено її на посаді музичного керівника ОСОБА_1 дошкільного навчального закладу № 6 (ясла-садок) ОСОБА_1 міської ради.

Ухвалами Апеляційного суду Сумської області від 21.09.2016 та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.08.2017 вищезазначене рішення суду першої інстанції залишене без змін.

На виконання вищезазначеного судового рішення відповідачем був винесений наказ №9-к від 21.07.2016 та гр. ОСОБА_3 поновлено на посаді музичного керівника ОСОБА_1 дошкільного навчального закладу № 6 (ясла-садок) ОСОБА_1 міської ради.

Наказом позивача № НТ160721 від 21.07.2016 гр. ОСОБА_3 припинено виплату допомоги по безробіттю.

Відповідно до з п. 2 ч.1 ст. 31 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.

Постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 20.03.2016 затверджено Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу. Так, пунктом 37 вказаного Порядку передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Як зазначалось вище, наказом від 21.07.2016 гр. ОСОБА_3 з обліку в службі зайнятості було знято, виплату допомоги по безробіттю припинено.

Частиною 1 ст. 34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

У відповідності до ч. 4 ст. 35 названого Закону із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Отже, статтями 34, 35 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, та обов'язок роботодавця сплатити таку суму виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

07.10.2016 позивач звернувся до відповідача з претензією № 01-08/466 про повернення коштів у сумі 3876,54 грн., виплачених гр. ОСОБА_3 як допомога по безробіттю за період з 25.05.2016 по 20.07.2016.

Відповідач у відповідь за зазначену претензію повідомив позивача, що не має можливості перерахувати йому вказану суму коштів у зв'язку з відсутністю грошових коштів, які можна було б спрямувати на такі цілі.

Факт виплати зазначених коштів працівникові відповідача підтверджується матеріалами справи, зокрема, копією додатку 4 до Персональної картки №180716051800012 гр. ОСОБА_3 (нарахування допомоги по безробіттю та платежі).

Доказів перерахування цих коштів позивачеві відповідачем надано не було.

За таких обставин, сума соціального забезпечення, виплачена центром зайнятості гр. ОСОБА_3 у розмірі 3876,54 грн. в період її перебування на обліку 25.05.2016 по 20.07.2016 включно як безробітній, підлягає поверненню роботодавцем, а саме - ОСОБА_1 дошкільним навчальним закладом № 6 (ясла-садок) ОСОБА_1 міської ради, оскільки Кролевецький районним судом Сумської області встановлено неправомірність дій роботодавця відносно застрахованої особи та поновлено його на роботі.

Обов'язок роботодавця відшкодувати вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Судом встановлено, що рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 20.07.2016 у справі № 579/38/16-ц поновлено гр. ОСОБА_3 на посаді музичного керівника ОСОБА_1 дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №6 ОСОБА_1 міської ради Сумської області з 26 квітня 2016 року; стягнуто з ОСОБА_1 дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №6 ОСОБА_1 міської ради Сумської області на користь гр. ОСОБА_3 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26.04.2016 по 20.07.2016 в сумі 2308 грн. 02 коп. (з урахуванням податків й інших обов'язкових платежів, які підлягають утриманню з останньої роботодавцем відповідно до вимог чинного законодавства) та моральну шкоду в розмірі 500 грн.; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення гр. ОСОБА_3 на роботі на посаді музичного керівника ОСОБА_1 дошкільного навчального закладу (ясла-садок) №6 ОСОБА_1 міської ради Сумської області з 26.04.2016 і стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 2228 грн. 20 коп.

Статтею 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Як зазначено у пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 Про практику розгляду судами трудових спорів рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу оголошення в судовому засіданні.

Отже, чинним законодавством передбачено обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця виникає обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відтак, виходячи з обставин даної справи та враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача коштів, які виплачені як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_3 в сумі 3786,54 грн., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір позивач звільнений від сплати судового збору, згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача судові витрати по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 дошкільного навчального закладу № 6 (ясла-садок) ОСОБА_1 міської ради (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Лесі Українки, 17; код ЄДРПОУ 36113414) на користь ОСОБА_1 районного центру зайнятості (41300, Сумська область, м. Кролевець, пр. Миру, 31; код ЄДРПОУ 21113228) кошти у сумі 3876 грн. 54 коп., виплачені як допомога по безробіттю гр. ОСОБА_3.

3. Стягнути з ОСОБА_1 дошкільного навчального закладу № 6 (ясла-садок) ОСОБА_1 міської ради (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Лесі Українки, 17; код ЄДРПОУ 36113414) в доход Державного бюджету (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України) ) 1600 грн. 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.11.2017.

Суддя В.Л.Котельницька