Рішення

від 07.11.2017 по справі 922/3060/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2017 р.Справа № 922/3060/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Косма К.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зварцентр", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал технології інжиніринг", м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача -ОСОБА_1 (дов.б/н від 31.07.17);

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зварцентр", м. Харків звернулось до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал технології інжиніринг", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 133007,18грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1995,11грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків щодо оплати поставленого позивачем товару по видатковим накладним №671 від 22.09.2016 року на суму 12694,92грн. з ПДВ, №7814 від 06.10.2016 року на суму 98203,5грн.з ПДВ, №715 від 06.10.2016 року на суму 2050,86грн. з ПДВ, №716 від 06.10.2016 року на суму 9672,66грн. з ПДВ,№725 від 10.10.2016 року на суму 135160,50грн. з ПДВ,№727 від 101.10.2016 року на суму 3216,24грн. з ПДВ, №731 від 11.10.2016 року на суму 55 325,7грн. з ПДВ, №743 від 13.10.2016 року на суму 3798,0грн. з ПДВ, №745 від 18.10.2016 року на суму 44728,8грн. з ПДВ, №№783 від 28.10.2016 року на суму 28181,8грн. з ПДВ,№784 від 28.10.2016 року на суму 1044,84 грн. з ПДВ, №797 від 01.11.2016 року на суму 44582,64грн. з ПДВ, №927 від 09.12.2016 року на суму 1142,40грн. з ПДВ.

В якості правових підстав позову вказує на норми статей 173, 174, 193 Господарського кодексу України, статті 11, 509, 530, 526, 610, 611, 629, 712, 692 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2016 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 03.10.2017 року о 11:30 годині.

02.10.2017року до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№322), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи, витребувані ухвалою суду документи. Також представник позивача звернувся до суду з заявою надав для долучення до матеріалів справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - осіб підприємців стосовно відповідача по справі та повідомив суд про зміну юридичної адреси, а саме: 61010, м. Харків, в'їзд Ващенківський, 16.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в позовній заяві зазначив адресу відповідача: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 57 а, однак із наданого в матеріали справи Витягу вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал технології інжиніринг", м. Харків знаходиться за адресою: 61010, м. Харків, в'їзд Ващенківський, 16 тобто, за іншою адресою ніж та , яка вказана позивачем в позовній заяві.

У зв'язку із вищевикладеним для належного повідомлення відповідача , ухвалою господарського суду Харківської області від 03.10.2017 розгляд справи відкладено на 01.11.2017 о 10:30 год.

Ухвалою господарського суду від 01.11.2017р. , розгляд справи відкладено до 07.11.2017 року, у зв*язку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

В призначеному судовому засіданні 07.11.2017 був присутній представник позивача, через канцелярію суду надав заяву (вх.№36734 від 07.11.2017 року) про долучення до матеріалів справи оригіналу опису вкладення в підтвердження направлення позовної заяви відповідачу за адресою вказаною у витягу з ЄДРПОУ.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення справи до розгляду за адресою, вказаною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних - осіб підприємців , а саме: 61010, м. Харків, в'їзд Ващенківський, 16 .

Відповідно до вимог частин 1, 3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі, в зв'язку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, - за наявними в ній матеріалами.

За висновками суду, в матеріалах справи № 922/3060/17 достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення, а неявка в судове засідання відповідача не перешкоджає розгляду справи.

З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зварцентр" (позивач) згідно усної домовленості здійснив поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю "Універсал технології інжиніринг" (відповідач) по видатковим накладним №671 від 22.09.2016 року на суму 12694,92грн. з ПДВ, №7814 від 06.10.2016 року на суму 98203,5грн.з ПДВ, №715 від 06.10.2016 року на суму 2050,86грн. з ПДВ, №716 від 06.10.2016 року на суму 9672,66грн. з ПДВ,№725 від 10.10.2016 року на суму 135160,50грн. з ПДВ,№727 від 101.10.2016 року на суму 3216,24грн. з ПДВ, №731 від 11.10.2016 року на суму 55 325,7грн. з ПДВ, №743 від 13.10.2016 року на суму 3798,0грн. з ПДВ, №745 від 18.10.2016 року на суму 44728,8грн. з ПДВ, №№783 від 28.10.2016 року на суму 28181,8грн. з ПДВ,№784 від 28.10.2016 року на суму 1044,84 грн. з ПДВ, №797 від 01.11.2016 року на суму 44582,64грн. з ПДВ, №927 від 09.12.2016 року на суму 1142,40грн. з ПДВ., які були підписані обома сторонами та скріплені печатками.

Товар був отриманий представником відповідача на підставі довіреностей, які наявні в матеріалах справи.

Відповідач своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару не виконав у повному обсязі, однак направив на адресу позивача гарантійний лист від 06.02.2017 року, в якому зобов'язався погасити заборгованість в сумі 133007,18 грн. до 28 лютого 2017 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.07.2017 року позивач направив на адресу відповідача претензію №1 про сплату заборгованості у розмірі 133007,18 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист, який міститься в матеріалах справи.

Відповідач на вищезазначену вимогу відповіді не надав, борг перед позивачем в сумі 133007,18 грн. не погасив, що й стало підставою для звернення останнього до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Статтею 1 Господарсько процесуального кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду, а саме підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується ( постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011).

Суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору купівлі - продажу, за яким сторони не визначали строк здійснення відповідачем оплати за отриманий товар.

У зв'язку з чим, покупець (відповідач у даному випадку) був зобов'язаний оплатити товар після його прийняття. Тобто, накладні, за якими відповідач отримав товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 19.08.2014 року № 3-78гс14.

Оскільки між сторонами відсутня письмова угода щодо визначення термінів оплати, господарський суд констатує, що вимогами чинного законодавства передбачено оплату товару з моменту його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача щодо стягнення коштів в сумі - 133 007,18 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 526, ч.2 ст.530, ст. 629, 692 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.81, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал технології інжиніринг" (61010, Харківська область, м. Харків, Червонозаводський район, в'їзд Ващенківський,буд.16, код 22697042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зварцентр" (61140, Харківська область, м. Харків, Комінтернівський район, проспект Гагаріна, буд.125, код 39485162)- грошові кошти в сумі 133007,18грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1995,11грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.11.2017 р.

Суддя ОСОБА_2