Рішення

від 20.04.2010 по справі 2-310/2010

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванківський районний суд Київської області

смт. Іванків, вул. Проскури, 14a, 07201, (04591) 5-16-52

Справа № 2-310 / 2010

РІШЕННЯ

Іменем України

20 квітня 2010 року Іванківський районний суд Київської області в складі:

головуючої - судді Тетервак Н.А.,

при секретарі - Ковальовій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків справу за позовом ОСОБА_1 до МУСІЙКІВСЬКОЇ сільської ради про встановлення факту належності заповіту та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про встановлення факту належності заповіту та визнання права власності на спадкове майно(жилий будинок) , посилаючись на те, що 06 лютого 2001 року помела ОСОБА_2, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 За життя ОСОБА_3 склала заповіт на її користь. Заповіт посвідчено Мусійківською сільською радою 02 лютого 1991 року за реєстром №20.

На день смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно: жилий будинок з господарськими будівлями в селі Мусійки по вул. Кірова, 9 Іванківського району Київської області.

Спадщину після смерті ОСОБА_3 вона прийняла шляхом проведення поточного ремонту в спадковому будинку в травні 2001 року, тобто вступила в управління спадковим майном.

11березня 2010 року вона звернулася в нотаріальну контору з проханням видати свідоцтво про право на спадковий будинок, але їй було відмовлено, так як не встановлено належність заповіту спадкодавцеві: в заповіті вказано Галина , в свідоцтві про смерть спадкодавці - ОСОБА_3 , а також відсутній правовстановлюючий документ на будинок.

У I960 -х роках ОСОБА_3 побудувала жилий будинок , який знаходиться в с. Мусійки по вул.. Кірова,9 Іванківського району , але документи, що підтверджують право власності не видавалися.

Крім того, для оформлення спадкових прав їй необхідно встановити факт належності заповіту.

Позивачка просить встановити факт , що заповіт, складений ОСОБА_4 02 лютого 1991 року і посвідчений Мусійківською сільською радою за реєстром №20 на ім. я ОСОБА_1 фактично складений ОСОБА_2. Та за позивачкою право власності на спадкове майно ОСОБА_5, а саме: на будинок в с. Мусійки по вул.. Кірова,9 Іванківського району Київської області.

В судовому засіданні представник позивачки підтримала позов. Частково змінила позовні вимоги в частині встановлення факту належності заповіту та просить розтлумачити заповіт від 02.02. 1991 року, складений ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, як такий,що складено ОСОБА_2.

Відповідач до суду не з'явився. Надіслали заяву, в якій позов визнають та просять справу розглядати без участі представника.

Вислухавши представника позивачки, вивчивши матеріали справи та допитавши свідків , суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України, якщо відповідач визнав позов та маються підстави для задоволення позову, суд задовольняє позов.

Відповідач, Мусійківська сільська рада, позов визнала.

Позивачка надала суду докази, якими підтверджує, що він є спадкоємець за заповітом:

Заповіт від 02.02. 1991 року, посвідчений Мусійківською сільською

радою; свідоцтво про смерть ОСОБА_2 0мелянівни-06.02. 2001 року; довідки

з Іванківської державної нотаріальної контори про відмову видати свідоцтво про право на спадковий будинок ОСОБА_2 у зв'язку з тим,що не встановлено належність заповіту та відсутній правовстановлюючий документ та що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.

З довідки Мусійківської сільської ради від 12.01.2010 року слідує, що ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2.

З довідки Мусійківської сільської ради від 12.01.2010 р.№ 3 слідує, що будинок по вул..Кірова,9 в с. Мусійки Іванківського району Київської області, згідно з записом в по господарській книзі № 4, рахунок №65 числиться за ОСОБА_2 та біля будинку мається земельна ділянка , розміром якої - 0,25 га, яка також рахується за ОСОБА_2.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили,що ОСОБА_8 була другою дружиною батька позивачки, ОСОБА_1, мачухою позивачки. Вони мали дружні стосунки. ОСОБА_3 відносилася до ОСОБА_9, як до дочки. Позивачка доглядала за ОСОБА_8, коли та була стара та хворіла.

Свідок ОСОБА_7 поясниа, що на час складання заповіту вона працювала секретарем Мусійківської сільської ради і посвідчувала заповіт ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. ОСОБА_2 вона знала як ОСОБА_4, і в селі вона скрізь писалася як ОСОБА_4,, а тому коли вона оформляла заповіт, вона написала ОСОБА_4. Документ вона не брала. ОСОБА_3 була дуже хвора, лежача і вона приходила додому і оформляла їй заповіт. Про те, що ОСОБА_2 не ОСОБА_4, а ОСОБА_2 вони дізналися вже після смерті ОСОБА_2.

Отже , маються підстави для задоволення позову.

На підставі наведеного ст.ст. 524,525,526,549,561,637 ЦК України( 1963р.),керуючись ст. ст. 10,60,174 ч.4 208,212,213, 215 ЦПК України , ст.4 Декрету КМ Про державне мито , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Заповіт від 02.02. 1991 року складений ОСОБА_4 та посвідчений Мусійківською сільською радою Іванівського району Київської області за реєстром №20, на користь ОСОБА_1 , вважати складеним ОСОБА_2.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 право приватної власності на спадкове майно ОСОБА_2, яка померла 06 лютого 2001 року, а саме: на домоволодіння з господарськими будівлями в селі МУСІЙКИ по вул..Кірова,9 (Дев'ять) Іванківського району Київської області.

Рішення набирає чинності через 10 днів , якщо у вказаний термін не буде подана апеляційна скарга або заява про апеляційне оскарження та на протязі 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження не буде подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд.

Суддя: