Ухвала

від 06.11.2017 по справі 755/12692/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/12692/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2017 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю сторін провадження: прокурора ОСОБА_3 , представник власника майна ОСОБА_4 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_5 про арешт майна у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2017 за № 12017101040006222, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України,

в с т а н о в и в :

До слідчого судді даного місцевого суду надійшло зазначене клопотання слідчого, яке погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 та обґрунтоване тим, що у провадженні СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 05.05.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017101040006222 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.

05.05.2017 до Дніпровського управління поліції Головного управління поліції у м. Києві надійшла заява від громадської організації «Стоп Свавіллю» щодо самовільного проведення будівельних робіт на земельних ділянках по вул. Райдужна, 56, 58, АДРЕСА_1 , також 10.05.2017 року до Дніпровського Управління поліції Головного управління поліції в м. Києві надійшло звернення депутата Київської міської ради ОСОБА_7 в якому останній зазначає що на земельних ділянках які розташовані за адресою АДРЕСА_2 , проводиться будівельні роботи без необхідних дозвільних документів.

Встановлено, що в АДРЕСА_2 на землях індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва проводиться будівництво багатоквартирного житлового будинку, етажність якого згідно декларації про початок будівельних робіт зареєстрованої департаментом з питань державної реєстрації архітектурно-будівельного контролю м. Києва від 11.11.2016 3073/09/01-1111/4 складає 8 поверхів, плюс мансарда, плюс підвал. Замовником зазначеного будівництва є Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Райдужний район», підрядником ТОВ «Будівельна компанія «С.К.С.».

Поряд із цим, вказані земельні ділянки відповідно до цільового призначення відносяться до території житлової садибної забудови. У відповідності до п.3.19 ДБН 360-92 поверховість садибної забудови не повинна перевищувати 4-х поверхів.

Під час проведення досудового розслідування встановлено, що всупереч встановленому порядку, у цей час, здійснюється проведення будівництва в АДРЕСА_2 на земельних ділянках розташованих за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 56, АДРЕСА_3 , 60 (кадастрові номера: 8000000000:66:148:0119, 8000000000:66:148:0107, 8000000000:66:148:0117), індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва будівництво житлового комплексу "IL Patio", яке є самочинним.

Адже, відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Статтями 5, 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Згідно наданої відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області встановлено, що під час виїзду уповноваженої особи управління виявлено що, на земельних ділянках з кадастровим номерами 8000000000:66:148:0119, 8000000000:66:148:0107, 8000000000:66:148:0117, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Райдужна: 56, АДРЕСА_3 , та 60, проводяться будівельні роботи, працює будівельна техніка.

Враховуючи те, що призначення вищевказаних земельних ділянок - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва, проведення будівництва багатоповерхових будинків не передбачено генеральним планом м. Києва, а отже проводиться з порушеннями.

Відповідно до Генерального плану міста Києва зазначені земельні ділянки за функціональним призначенням відносяться до території житлової садибної забудови.

Крім того, відповідно до ст. ст. 1, 26, 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок після отримання замовником або проектувальником вихідних даних, основними складовими яких є містобудівні умови та обмеження.

При цьому, містобудівні умови та обмеження містять, насамперед, відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні, а також гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Крім того, ст.ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи, зокрема, після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності, або видачі дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

При цьому, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації

З аналізу вказаних норм, вбачається, що об`єкт будівництва повинен відповідати виданому дозвільному документу.

Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), у зв`язку із виявленими недостовірними даними наведеними у декларації «Про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку по вул. Райдужна, 56, 58,60 у Дніпровському районі м. Києва» № КВ 083163192229» департаментом з питань державного архітектурно будівельного контролю м. Києва був виданий наказ № 223 від 07.07.2017 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт «Будівництво житлового будинку по вул. Райдужна, 56, 58,60 у Дніпровському районі м. Києва» № КВ 083163192229». Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.08.2017 у справі № 826/9275/17, дія зазначеного наказу зупинена.

Факт здійснення будівництва багатоповерхового будинку підтверджується протоколом огляду із залученням спеціалістів у сфері містобудівної діяльності від 22.08.2017.

Таким чином, відповідно до цільового призначення земельних ділянок, містобудівних умов та обмежень, діючого Генерального плану м. Києва, будівництво в АДРЕСА_2 повинно проводитись із розрахунку не більше 4-х поверхів, однак, з істотним порушенням будівельних норм та правил за вказаними адресами проводиться будівництво багатоповерхового будинку, поверховість якого не відповідає зазначеним обмеженням, а тому в ході досудового розслідування виникла необхідність накладення арешту на незавершене та завершене самовільне будівництво, що здійснюється на земельних ділянках розташованих в м. Києві по вул. Райдужна 56, 58, 60 (кадастрові номера 8000000000:66:148:0119, 8000000000:66:148:0107, 8000000000:66:148:0117), із забороною розпорядження, користування, укладання попередніх договорів купівлі-продажу та проведення будь-яких будівельних робіт направлених на створення завершеного об`єкту будівництва з метою забезпечення збереження речових доказів так, як постановою органу досудового розслідування від 27.09.2017 об`єкти нерухомого майна, а саме земельні ділянки розташовані в м. Києві по вул. Райдужна 56, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 (кадастрові номера 8000000000:66:148:0119, 8000000000:66:148:0107, 8000000000:66:148:0117), а також розташовані на ній об`єкти будівництва, будівлі, споруди, інші об`єкти незавершеного та завершеного будівництва визнані речовими доказами.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав викладених у його мотивувальній частині, а представник власника майна ОСОБА_4 заперечував проти задоволення цього клопотання через, його невідповідність положенням КПК України.

В свою чергу, враховуючи положення ст. 172 КПК України слідчий суддя вважає за можливе розглядати дане клопотання у відсутність інших учасників процесу, тож дослідивши надане клопотання на відповідність КПК України кримінальне провадження, заслухавши думку учасників процесу, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовим доказом, згідно постанови від 27.09.2017.

При цьому, слідчим суддею шляхом дослідженні матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.

Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Також, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

При цьому, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.

Тож, слідчий суддя погоджується з висловленою у судовому засіданні думку заявника про те, що необхідно накласти арешт на майно в частині на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у частині другій статті 170 цього Кодексу.

За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

Також, слідчий суддя, в силу ч. 1 ст. 534 КПК України, яка регламентує, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні, з урахуванням обставин цієї справи, а саме, того, що згідно наданої відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області встановлено, що під час виїзду уповноваженої особи управління виявлено що, на земельних ділянках з кадастровим номерами 8000000000:66:148:0119, 8000000000:66:148:0107, 8000000000:66:148:0117, які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Райдужна: 56, 58, та 60, факт проведення будівельних робів, працює будівельна техніка на цих об`єктах, та проводиться продаж майнових прав визначити спосіб виконання даного судового рішення шляхом заборони проведення будівельних робіт, укладання будь-яких договорів купівлі-продажу майнових прав на об`єкти незавершеного та завершеного самовільного будівництва, що знаходиться на земельних ділянках розташованих за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 56, 58, 60 (кадастрові номера: 8000000000:66:148:0119, 8000000000:66:148:0107, 8000000000:66:148:0117).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони розпорядження, користування на незавершене та завершене самовільне будівництво, що знаходиться на земельних ділянках розташованих за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 56, 58, 60 (кадастрові номера: 8000000000:66:148:0119, 8000000000:66:148:0107, 8000000000:66:148:0117).

В силу ст. 534 КПК України визначити спосіб виконання даного судового рішення шляхом заборони проведення будівельних робіт, укладання будь-яких договорів купівлі-продажу майнових прав на об`єкти незавершеного та завершеного самовільного будівництва, що знаходиться на земельних ділянках розташованих за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 56, 58, АДРЕСА_1 (кадастрові номера: 8000000000:66:148:0119, 8000000000:66:148:0107, 8000000000:66:148:0117).

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 15:00 год. 08.11.2017

Слідчий суддя: ОСОБА_1