Рішення

від 07.04.2010 по справі 2-127/10

БЕРДЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

м. Бердянськ, вул. Консульська, 64, 71118, (06153) 3-56-34

Справа №2-127/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2010 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого судді Полянчука Б.І., при секретарі Вакал Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа приватний нотаріус ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2008 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, який уточнила 26.08.2009 року, вказуючи, що 08 липня 2008 року помер ОСОБА_4, який приходиться їй братом. Після його смерті відкрилася спадщина на домоволодіння №54 по вул. Визволення в с. Андрівка Запорізької області, майнового та земельного паїв у КСП „Дружба". ОСОБА_4 27.04.2007 року заповів усе своє майно ОСОБА_2 Сторонні особи відвезли ОСОБА_4 до нотаріуса для оформлення заповіту. Сам він не зміг пояснити для чого їздив до нотаріуса і які документи підписував. Оскільки її брат страждав на психічне захворювання і не міг керувати своїми діями та розуміти їх значення просила визнати заповіт, укладений 27.04.2007 року ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2 недійсним.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали і просили їх задовольнити.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, оскільки ОСОБА_4 при посвідченні заповіту розумів значення своїх дій та міг керувати ними.

Приватний нотаріус Бердянського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3, пояснила суду, що ОСОБА_4 побажав залишити після смерті належне йому майно сусіду ОСОБА_2, оскільки останній йому допомагає. Разом з тим, повідомив їй, що в м. Запоріжжі проживає його сестра, але він її давно не бачив, з нею не спілкується і не бажає укладати заповіт на її ім'я. Після складання проекту заповіту виявилося, що ОСОБА_4 не вміє писати і читати, тому були запрошені свідки у чиїй присутності він підтвердив, що бажає залишити спадщину сусідові. Заповіт був уголос прочитаний та свідками підписаний. На поставлені запитання ОСОБА_4 відповідав розумно, тиску з боку інших осіб щодо його волевиявлення не відбувалося. В неї не виникло сумніву в тому, що заповідач розуміє де знаходиться і для чого.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, свідків дослідивши письмові докази, висновки експерта, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер 09.07.2008 року (а.с.13).

Згідно свідоцтв про народження ОСОБА_5 та ОСОБА_4 їх батьками значаться ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с. 16,17). Після укладення шлюбу ОСОБА_5 присвоєно прізвище ОСОБА_1 (а.с. 15). Таким чином, судом встановлено, що позивач та померлий є брат і сестра.

За заповітом, посвідченим 27.04.2007 року приватним нотаріусом Бердянського районного нотаріального округу ОСОБА_3 заповідач ОСОБА_4 на випадок його смерті призначив спадкоємцем всього його майна ОСОБА_2 У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не може сам прочитати текст заповіт посвідчено в присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які його і підписали. У зв'язку з тим, що заповідач неписьменний, на його особисте прохання та за його дорученням після прочитання свідками тексту заповіту вголос, заповіт в присутності заповідача і нотаріуса підписано ОСОБА_10 (а.с.96).

Існування захворювання у ОСОБА_4 до укладення заповіту підтверджується актом амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 15.05.2008 року, згідно якої він виявляв ознаки помірної розумової відсталості в ступені нерізко вираженої імбецильності. Через це не міг розуміти значення своїх дій і керувати ними, (а.е.3-4), поясненнями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, які пояснили, що ОСОБА_4 з дитинства страждав на розумові розлади, не вмів ні читати ні писати.

Згідно акту посмертної судово-психіатричної експертизи № 199 від 14.04.2009

року ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1 в момент укладення заповіту 27.04.2007 року виявляв ознаки помірної розумової відсталості в ступені нерізко вираженої імбецильності. Через це не міг розуміти значення своїх дій і керувати ними в період укладення заповіту (а.с.70-75).

Як видно із акту №1 повторної посмертної судово-психіатричної експертизи від 09.02.2010 року на момент підписання заповіту 27.04.2007 року ОСОБА_4 страждав на помірну розумову відсталість і не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с. 159-162).

Відповідно до ч.1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Враховуючи, що в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_13 у момент складання заповіту не міг розуміти значення своїх дій і керувати ними, в теперішній час його немає в живих, суд вважає за можливе визнати заповіт від 27.04.2007 року недійсним за позовом ОСОБА_1, яка є спадкоємцем першої черги і укладенням такого заповіту її права та інтереси порушені.

Суд не може прийняти за основу пояснення свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які пояснили суду, що ОСОБА_4 розумів значення своїх дій і міг керувати ними, оскільки це суб'єктивна думка осіб, які не є спеціалістами в області психіатрії і на думку суду добросовісно помиляються роблячи такі висновки.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.ст. 79-89 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 79-89, 209,212-215 ЦПК України, ст. 225 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи приватний нотаріус ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним задовольнити.

Визнати недійсним заповіт, укладений 27.04.2007 року ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_2 та посвідчений приватний нотаріусом Бердянського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 51 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 2000 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк, після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження і апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Суддя