АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/2704/17 Справа № 175/1559/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.
Категорія 47
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2017 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів -Петешенкової М.Ю., Ткаченко І.Ю.
при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, третя особа: Управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Управління Держгеокадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області, Обухівської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним договору дарування земельної ділянки та державних актів про право приватної власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю Геотрастзем , Управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Дніпровському районі Дніпропетровської області, третя особа: Обухівська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області про встановлення факту зміни зовнішніх меж (конфігурації) земельних ділянок, про визнання зміни зовнішніх меж (конфігурації) земельних ділянок недійсною, визнання факту накладення зовнішніх меж земельних ділянок, про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними та про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання актів недійсними, який в вересні 2015 року уточнив та просив визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю, IV-ДП №074272 виданого Кіровською селищною ОСОБА_7 народних депутатів Дніпропетровського району, Дніпропетровської області 24.03.2003 року, на підставі рішення 4 сесії 24 скликання Кіровської селищної ОСОБА_7 народних депутатів Дніпропетровського району, Дніпропетровської області від 25.10.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №5984, на ім'я ОСОБА_5.
В обґрунтування позову ОСОБА_4 вказав, що за договором від 01 квітня 2009 року ОСОБА_5 подарував йому земельну ділянку площею 0,270 га, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, смт. Кіровське, вул. Комсомольська, 189, із цільовим призначенням: 0,150 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,120 га - для ведення особистого селянського господарства. На підставі договору дарування, 27 листопада 2009 року він отримав державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЕ №169884, на земельну ділянку площею 0,1500 га (кадастровий номер 1221455400:02:010:0471), з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, та ЯЕ №169885, на земельну ділянку площею 0,1200 га (кадастровий номер 1221455400:02:010:0470), з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Дарувальнику земельна ділянка виділена на підставі рішення IV сесії XXIV скликання Кіровської селищної ради народних депутатів від 25 жовтня 2002 року, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю IV-ДП №074272 від 24 березня 2003 року. При підготовці документів про приватизацію суміжної земельної ділянки ОСОБА_8 (мати ОСОБА_2С.) виявлено, що земельна ділянка, яку подарував йому (позивачу) ОСОБА_5 накладається на земельну ділянку, на якій розташовані об'єкти нерухомості ОСОБА_8 За цих підстав позивач вважав державний акт на право приватної власності на землю IV-ДП №074272 від 24 березня 2003 року виданий ОСОБА_5 із порушенням вимог закону без погодження меж земельної ділянки із суміжним землекористувачем та підлягає визнанню недійсним, внаслідок чого він звернувся до суду з даним позовом.
Також у квітні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання недійсними договору дарування земельної ділянки та державних актів на право власності на земельну ділянку, в якому просив визнати недійсними з моменту укладення: договір дарування земельної ділянки, укладений 01 квітня 2009 року між ним, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 1345; акт про право власності серія ЯЕ № 169884, виданий 27.11.2009 року Відділом Держкомзему у Дніпропетровському районі ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1500 га кадастровий номер 1221455400:02:010:0471 та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010912006356; акт про право власності серія ЯЕ № 1698850 виданий 27.11.2009 року Відділом Держкомзему у Дніпропетровському районі ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,1200 га кадастровий номер 1221455400:02:010:0470 та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010912006357.
В обґрунтування позову ОСОБА_5 вказав, що при підготовці документів про приватизацію суміжної земельної ділянки ОСОБА_8 виявлено, що земельна ділянка, яку він подарував ОСОБА_4, накладається на земельну ділянку, на якій розташовані об'єкти нерухомості ОСОБА_8 Після укладення договору дарування на подаровану земельну ділянку відповідач не відновив межі земельної ділянки та не погодив їх із суміжним користувачем - ОСОБА_8 Наведене на думку позивача за зустрічним позовом свідчить про відсутність наміру відповідача на реальне настання правових наслідків, передбачених договором дарування.
Крім того, у грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом про встановлення факту зміни зовнішніх меж (конфігурації) земельних ділянок, про визнання зміни зовнішніх меж (конфігурації) земельних ділянок недійсною, визнання факту накладення зовнішніх меж земельних ділянок, про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними та про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, який в лютому 2016 року уточнив та просив встановити факт зміни зовнішніх меж (конфігурації) земельної ділянки № 189, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, сел. Кіровське, вул. Комсомольська, цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд і ведення особистого селянського господарства, на підставі технічної документації щодо переоформлення права власності на ОСОБА_4; визнати недійсною зміну зовнішніх меж (конфігурації) земельної ділянки № 189 за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, сел. Кіровське, вул. Комсомольська, що була здійснена на підставі технічної документації щодо переоформлення права власності на ОСОБА_4; визнати факт накладання зовнішніх меж земельної ділянки кадастровий № 1221455400:02:010:0471 та зовнішніх меж земельної ділянки 1221455400:02:010:0470, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, сел. Кіровське, вул. Комсомольська, 189 на земельну ділянку 187, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, сел. Кіровське, вул. Комсомольська; визнати недійсними Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 169884 зареєстрований 27.11.2009 року на земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер 1221455400:02:010:0471, Державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 169885 зареєстрований 27.11.2009 року на земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 1221455400:02:010:0470; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий № 1221455400:02:010:0471 та на земельну ділянку кадастровий № 1221455400:02:010:0470, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, сел. Кіровське, вул. Комсомольська, 189.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 вказав, що 01 квітня 2009 року ОСОБА_4 уклав зі своїм батьком ОСОБА_5 договір дарування земельної ділянки та отримав у приватну власність земельну ділянку №189 загальною площею 0,270 га, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, сел. Кіровське, вул. Комсомольська. Відповідно до преамбули зазначеного договору дарування, земельна ділянка належала дарувальнику ОСОБА_5 на підставі Державного акту IV-ДП № 074272. Земельна ділянка загальною площею 0,270 га була подарована ОСОБА_4 в межах, згідно плану земельної ділянки, зазначеному на зворотній стороні ОСОБА_1 - від А до Б землі гр. ОСОБА_2 Г (довжина 99,00 м.), від Б до В землі селищної ради (довжина 14,90 м.), від В до Г землі гр. ОСОБА_9 (довжина 124,00 м.), від Г до А землі селищної ради (довжина 29,00 м.). В результаті проведення відновлення меж та складання відповідної технічної документації з землеустрою, ОСОБА_4 отримав оскаржувані Державні акти, які поділили земельну ділянку площею 0,270 га згідно Державного акту IV-ДП № 074272 на дві земельні ділянки. Візуальне співставлення оскаржуваних Державних актів з Державного акту IV-ДП № 074272 робить можливим зробити висновок про зміну конфігурації земельних ділянок в цілому: довжина межі з земельною ділянкою № 187 (ОСОБА_8) збільшилася зі 99,00 м. до 104,79 м., довжина межі з земельною ділянкою № 191 (ОСОБА_9) зменшилася зі 124,00 м. до 105,84 м., довжина межі з землями Кіровської селищної ради (зі сторони городу) збільшилася з 14,90 м. до 22,49 м. Проте, відповідно до змісту ОСОБА_1 відновлення від 22.06.2009 року, жодної мови про зміну зовнішніх меж (конфігурації) земельної ділянки не йдеться, технічна документація з землеустрою, яка б була підставою для такої зміни до суду не надавалася. Протокол узгоджувальної комісії по установленню та відновленню меж між земельними ділянками громадян від 03.08.2012 року, свідчить про наявність накладення земельної ділянки ОСОБА_4 на його земельну ділянку на 8,60 метрів. Вважає, що посилання відповідачів, що спір на той час був між ним та ОСОБА_5 не має жодних правових підстав, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зазначене рішення ухвалено з додержанням вказаних вимог закону.
Так, судом встановлено, що 27 серпня 2002 року ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_10, реєстровий №2239, придбав у ОСОБА_11 будинок №189 по вул. Комсомольській в сел. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Право власності на даний будинок зареєстровано за ОСОБА_5 в КП Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської області 05 вересня 2002 року в реєстровій книзі № 9 за реєстровим № 32, реєстраційний № 25802693.
Також, 27 серпня 2002 року за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського районного нотаріального округу ОСОБА_10, реєстровий № 2241 ОСОБА_5 придбав у ОСОБА_11 земельну ділянку, за вказаною вище адресою, площею 0,15 га, у тому числі 0,119 га сільськогосподарських угідь, де 0,091 га рілля та 0,028 га багаторічних насаджень, і 0,031 га під будівлями лісами та іншими угіддями. Дана ділянка належала ОСОБА_11 згідно державного акту на право приватної власності на землю (бланк серії ІІ-ДП №101283), виданого 24 листопада 2000 року Кіровською селищною радою на підставі рішення її виконкому № 133 від 24 листопада 1999 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 4901.
02 вересня 2002 року на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_5 було видано державний акт на право приватної власності на землю (бланк серія Р1 №147042), зареєстрований в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 5879.
П.п. 1.13., 1.14 Інструкції в редакції від 19 лютого 2002 року, визначено, що складання державного акта на право приватної власності на землю при переоформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою в установленому порядку відповідною технічною документацією. Довгострокові межові знаки передаються на зберігання власнику або користувачу земельної ділянки, про що складається відповідний акт. Акт складається у трьох примірниках, підписується власником або користувачем земельної ділянки, виконавцем робіт і представником районного (міського) відділу (управління) земельних ресурсів Держкомзему України. Один примірник додається до технічної документації зі складання відповідного державного акта, другий - передається виконавцю робіт, третій - видається разом з державним актом на землю власнику або користувачу земельної ділянки. Власник або користувач земельної ділянки попереджається про відповідальність за порушення чи знищення вказаних знаків.
Проте, суду не надано доказів відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою в установленому порядку відповідною технічною документацією при переоформленні правовстановлюючих документів на земельну ділянку з ОСОБА_11 на ОСОБА_5
23 жовтня 2002 року ОСОБА_5 звернувся з заявою до Кіровської селищної ради про надання дозволу на приватизацію земельної ділянки, на якій знаходиться його садиба із розрахунку 1500 кв.м. по догляду за будівлями, 1200 кв.м. для ведення особистого підсобного господарства. Так, рішенням 4 сесія 24 скликання Кіровської селищної ради народних депутатів від 25 жовтня 2002 року, ОСОБА_5 було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку розміром 1500 кв.м. по догляду за будинком № 189 по вул. Комсомольській у смт. Кіровське та земельну ділянку площею 1200 кв.м. для ведення особистого підсобного господарства, внаслідок чого ОСОБА_5 отримав оспорюваний за первісним позовом, державний акт. Докази скасування чи визнання цього рішення недійсним суду не надано.
Також судом встановлено, що 01 квітня 2009 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено договір дарування земельної ділянки, посвідчений нотаріусом ОСОБА_6 за реєстровим № 1345. За його умовами ОСОБА_5 передав безоплатно у власність, а ОСОБА_4 прийняв у дар земельну ділянку площею 0,270 га, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Кіровське, вул. Комсомольська, 189. Факт прийняття останнім земельної ділянки засвідчується отриманням ним від відповідача примірника договору дарування після його підписання.
Судом також встановлено, що на підставі оспорюваного договору дарування 27 листопада 2009 року Кіровська селищна рада видала ОСОБА_4 державний акт про право власності серія ЯЕ №169884 на земельну ділянку площею 0,1500 га (кадастровий номер 1221455400:02:010:0471, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010912006356) та державний акт про право власності серія ЯЕ № 1698850 на земельну ділянку площею 0,1200 га (кадастровий номер 1221455400:02:010:0470 та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010912006357).
Як вбачається зі змісту доданого до первісного позову акту встановлення меж земельної ділянки (том №1 а.с.9), що передається у приватну власність, складеного 27 жовтня 2002 року інженером-землевпорядником ОСОБА_12 за участю представника відділу земельних ресурсів Дніпропетровського району ОСОБА_13, представника Кіровської селищної ради ОСОБА_14, ОСОБА_5 та суміжних землевласників - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, останні своїми підписами в акті погодилися із встановленням в натурі меж земельної ділянки площею 0,270 га, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Комсомольська, 189.
П. 1.13. Інструкції в редакції від 16 березня 2009 року, чинної на момент оформлення ОСОБА_4 оскаржуваних актів, встановлено, що складання державного акту на право власності на земельну ділянку при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, або при переоформленні правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою в установленому порядку відповідною технічною документацією.
22 червня 2009 року, тобто до видачі оспорюваних актів, інженером-геодезистом ТОВ ГЕОТРАСТЗЕМ (код за ЄДРПОУ: 35497567) ОСОБА_15 за участю ОСОБА_4, голови Кіровської селищної ради ОСОБА_16, та суміжних землекористувачів ОСОБА_9, ОСОБА_8 було складено акт відновлення зовнішніх меж земельної ділянки в натурі. За цим ОСОБА_1 встановлено, що земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Кіровське, вул. Комсомольська, 189, загальною площею 0,2700 га, з яких 0,1500 га - ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, 0,1200 га - для ведення особистого селянського господарства, використовується за цільовим призначенням; межові знаки в кількості 6 штук, якими закріплена земельна ділянка, передані під нагляд і зберігання ОСОБА_4 Заперечень чи зауважень щодо цього акту з боку осіб, які брали участь в його складенні, не надходило. Даний акт було погоджено відділом Держкомзему в Дніпропетровському районі, про що свідчить відбиток його печатки та підпис начальника ОСОБА_7
Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи №1225-16 від 27 вересня 2016 року, зовнішні межі (конфігурація) земельних ділянок: кадастровий номер 1221455400:02:010:0470 та кадастровий номер 1221455400:02:010:0471, які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Кіровське, вул. Комсомольська, 189 та які перебувають у власності ОСОБА_4 були змінені при складанні ТОВ Геотрастзем технічної документації із землеустрою щодо переоформлення права власності на вищевказані земельні ділянки, яка слугувала підставою для видачі державних актів; зміна зовнішніх меж земельних ділянок за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Кіровське, вул. Комсомольська, 189, призвела до накладення зовнішніх меж цих ділянок на суміжну земельну ділянку № 187 за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Кіровське, вул. Комсомольська, з північного заходу на площу 0,0406 га (а.с.123-132).
Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЗК України, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Як свідчить ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Статтею 153 ЗК України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Крім того, відновлення меж земельної ділянки здійснюється у порядку, передбаченому Законом України Про державний земельний кадастр , Інструкцією Про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.
Разом з цим, відповідно до вказаних норм, звернутися з позовом до суду про захист своїх прав щодо визначення меж земельної ділянки, може виключно власник спірної земельної ділянки.
Також, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, апелянт ОСОБА_2 успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_8 житловий будинок № 187 з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Кіровське, вул. Комсомольська, земельна ділянка під даним будинком знаходиться в держфонді, тобто земельна ділянка не була оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтовіаного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
В іншій частині рішення суду не оскаржено, а тому не переглядалось апеляційним судом.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що при розгляді справи, судом першої інстанції були виконані всі вимоги процесуального закону, всебічно перевірено обставини, спір вирішено у відповідності з нормами матеріального права. Рішення є обґрунтованим, з повним відображенням обставин, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є правильними. Отже апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 січня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді М.Ю. Петешенкова
ОСОБА_17
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 01.11.2017 |
Оприлюднено | 11.11.2017 |
Номер документу | 70149107 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Макаров М. О.
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Цивільне
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
Озерянська Ж. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні