Ухвала

від 08.11.2017 по справі 389/1415/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2028/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

08.11.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Єгорової С.М.

суддів: Дуковського О.Л., Мурашка С.І.

із секретарем Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка представляє інтереси ОСОБА_3, на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2017 року, за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про забезпечення позову ФОП ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування запису про її державну реєстрацію ,

УСТАНОВИЛА:

У червні 2017 року ФОП ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування запису про її державну реєстрацію.

Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26 червня 2017 року відкрито провадження у справі.

05 вересня 2017 року ФОП ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення вказаного позову шляхом заборони Державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0201.

В обґрунтування заяви зазначав, що відповідач має намір укласти договір оренди спірної земельної ділянки з іншим орендарем, а тому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2017 року заяву задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 та знаходиться на території Петрівської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, площею 5,5566 га з цільовим призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3522285400:02:000: 0201.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, яка представляє інтереси ОСОБА_3,ставить питання про скасування вказаної ухвали суду з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зазначає, що позивач у заяві про забезпечення позову послався на загальні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, але ніяких доводів щодо існування загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову не навів, доказів про намір укладення договору оренди з іншим орендарем суду не надав. Судом взяті до уваги виключно інтереси позивача та порушено права відповідача на користування і розпорядження власним майном, що призводить до незворотних наслідків.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.60).

Частиною 2 статті 305 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_4 та його представника ОСОБА_5, які заперечували проти доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без зміни з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Згідно зі ст. 152 ЦПК України, позов поміж іншого забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у п. 4 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору, наприклад укладати договір , проводити платежі, передавати майно. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з 'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз'яснено в п. 20 постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

У цивільній справі №389/1415/17 (провадження №2/389/515/17) за позовом ФОП ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання недійсною угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки та скасування запису про її державну реєстрацію, яка перебуває у провадженні Знам'янського міськрайонного суду вирішується спір щодо незаконного позбавлення орендаря права оренди земельної ділянки внаслідок вчинення угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, яка оспорюється позивачем з тих підстав, що вона ним не підписана і не скріплена печаткою.

Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір щодо дострокового розірвання укладеного між ними строком на 15 років договору оренди земельної ділянки від 14.02.2007 року, кадастровим номером 3522285400:02:000:0201, зареєстрований у Знам'янському міськрайонному відділі КРФ ДП Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України 14 лютого 2007 року за №71 (а.с.6-9).

Суд дійшов висновку, що обраний позивачем вид забезпечення позову є обґрунтованим, та таким, що безпосередньо пов'язаний і узгоджується з позовними вимогами, є співмірним цим позовним вимогам і водночас таким, що забезпечить реальний захист прав позивача у випадку прийняття рішення на його користь.

Забезпечення позову зазначеним способом не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди інтересам позивача.

Зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи з пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом та співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, дослідивши матеріали позовної заяви та з огляду на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у справі, суд дійшов висновку за необхідне вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти певні дії, а саме заборони Державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3522285400:02:000:0201 до набрання рішенням суду законної сили, що буде ухвалене у даній справі.

Отже, на час дії заборони вчиняти певні дії, буде відсутня можливість передання земельної ділянки іншим особам, що на думку суду є логічним і справедливим до вирішення даного спору по суті. Вжиті заходи забезпечення позову у вигляді заборони Державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки не мають наслідком заборону реалізації прав власнику земельної ділянки на використання сільськогосподарської землі за призначенням, не припиняють права власності на неї, а лише обмежують власника цього майна в частині права передання у володіння чи користування третій особі, та є гарантією реальності виконання рішення суду.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховував практику Європейського суду з прав людини, який у своєму Рішенні по справі "Шмалько проти України" зазначив право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами ч. 5 ст. 153, ст.ст. 209, 210 ЦПК України ухвала про забезпечення позову повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з'ясувати: причини, з яких потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

У разі минування потреби у забезпеченні позову питання про скасування вжитих заходів вирішується судом або одночасно з ухваленням судового рішення або після цього за заявою будь-якої сторони спору.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо дійсності угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки.

Судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права, які встановлюють підстави і порядок забезпечення позову (ст.ст. 151-153 ЦПК України), розглянуто і обґрунтовано задоволено заяву позивача ФОП ОСОБА_4 та у забезпечення його позову заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3 При цьому права відповідача щодо володіння та розпорядження майном не порушено, а лише обмежено його право на вчинення дій щодо передачі земельної ділянки в оренду до закінчення розгляду справи по суті. Вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Ухвала суду є законною і обґрунтованою, в межах доводів апеляційної скарги підстав для її скасування не встановлено.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка представляє інтереси ОСОБА_3,відхилити.

Ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05 вересня 2017року залишити без змін .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді: