Ухвала

від 06.11.2017 по справі 757/50789/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу генерального директора ТОВ «ДНІПРООЛІЯ» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2017 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно ТОВ «Дніпроолія» код ЄДРПОУ 36726560 грошові кошти, що зберігаються на рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Дніпроолія» код ЄДРПОУ 36726560 відкритому в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299).

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор товариства подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2017 року арешт на майно.

Вказує на те, що вказане майно вже було предметом судового розгляду та ухвалою колегії суддів Апеляційного суду м. Києва від 29.08.2017 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно. За аналогічних підстав таке клопотання знову було внесено на розгляд слідчого судді, а відтак на думку апелянта, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Щодо пропущення строків на апеляційне оскарження, то враховуючи, що розгляд клопотання проводився без виклику власника майна, апелянт просить поновити пропущений строк.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 01.09.2017 року було постановлено без виклику представника власника майна, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, в провадженні слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000002519 від 16.11.2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України.

01.09.2017 року прокурор групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме на майно ТОВ «Дніпроолія» код ЄДРПОУ 36726560 грошові кошти, що зберігаються на рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Дніпроолія» код ЄДРПОУ 36726560 відкритому в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299).

01.09.2017 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора задоволено.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 10ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При цьому слідчий суддя вказаної норми закону не дотримався, оскільки у кримінальному провадженні №42015000000002519 зареєстрованому ще 16.11.2015 року, повідомлення про підозру будь-кому із посадових осіб ТОВ «Дніпроолія» (ЄДРПОУ 36726560), яке є власником майна, не повідомлено, отже на час розгляду клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно у цьому кримінальному провадженні службові особи вказаного товариства в статусі підозрюваного не перебували, у зв`язку з чим у слідчого судді були відсутні правові підстави для накладення арешту на майно.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, ухвала слідчого судді щодо накладення арешту на майно винесена без належного об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. При цьому згідно п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Враховуючи викладене мотивування клопотання, прокурор в розумінні вимогст. 132 КПК Українине надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Вказані обставини вплинули і на те, що належним чином не було встановлено, як в ухвалі слідчого судді, так і в клопотанні прокурора, правової підстави для накладення арешту на майно.

Так, визначаючи правову підставу для накладення арешту на майно, слідчий суддя, в постановленій ним ухвалі, послався на вимогист. 170 КПК України, при цьому з посиланням на наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно є доказом кримінального правопорушення, без обгрунтування підстав задоволення клопотання прокурора відповідно до встановлених обставин кримінального провадження, з урахуванням вказаних норм закону.

Разом з тим, згідно норм Глави10та Глави17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту, та відповідно накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Однак, в ухвалі слідчий суддя, взагалі не обґрунтував, яким саме чином існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що майно зазначене у клопотанні прокурора є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

З урахуванням викладеного, а саме того, що за матеріалами клопотання неможливо чітко встановити тих обставин, яке відношення вказане майно має до розслідуваного вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 212 КК України, апеляційний суд вважає, що у даному провадженні стороною обвинувачення не доведено необхідності у накладенні арешту на майно, що відповідно до ч. 1ст. 173 КПК Українимало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

Отже, враховуючи, що за матеріалами клопотання відсутні достатні докази вчинення кримінального правопорушення за участю ТОВ «Дніпроолія» (ЄДРПОУ 36726560), то наявність підстав вважати, що існує правова підстава для арешту майна цього товариства, взагалі спростовується. Зокрема, слід зазначити, що слідчий суддя жодним чином не проаналізував підстав арешту майна, його завдань та наслідків для конкретної юридичної особи, обмежившись лише посиланням на нормиКПК України, що є порушенням процесуальних норм та прав власності гарантованих законом.

На підставі викладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимогКПК України, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора, як такого, що внесено до суду з порушенням вимогКПК Українита за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Поновити директору ТОВ «ДНІПРООЛІЯ» ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу директора ТОВ «ДНІПРООЛІЯ» ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2017 року, якою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на майно та накладено арешт на майно ТОВ «Дніпроолія» код ЄДРПОУ 36726560 грошові кошти, що зберігаються на рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Дніпроолія» код ЄДРПОУ 36726560 відкритому в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299) скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання прокурора групи прокурорів відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління з розслідування злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту, а саме грошові кошти, що зберігаються на рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Дніпроолія» код ЄДРПОУ 36726560 відкритому в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 305299) відмовити.

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/796/4862/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1