Постанова

від 07.11.2017 по справі 810/3588/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2017 року № 810/3588/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофінстрой" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Київській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофінстрой" про стягнення податкового боргу в розмірі 15 359,94 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у сумі 179508,83 грн. Дана заборгованість підтверджується деклараціями, податковим повідомленням-рішенням, згідно з яким до відповідача застосовані штрафні санкції, а також нарахованою пенею.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Представник позивача у судове засідання, призначене на 07.11.2017, не з'явився. Разом з цим, матеріали адміністративної справи містять клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника у порядку письмового провадження.

Відповідач правом на подання письмових заперечень проти адміністративного позову не скористався, у судове засідання, призначене на 07.11.2017, не з'явився.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду було направлено відповідачеві на адресу, вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 09109, АДРЕСА_1.

Проте до суду повернувся конверт з довідкою поштового відділення ф."20" із зазначення причини повернення - "за зазначеною адресою не знаходиться".

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те, що до суду повернувся конверт направлений відповідачу за належною адресою, суд, керуючись статтею 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що такий конверт вручений відповідачу належним чином.

Жодних заяв чи клопотань про розгляд справи за відсутності повноважного представника або про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторони були повідомлені своєчасно та належним чином, зважаючи на відсутність підстав для відкладення судового розгляду, передбачених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги положення частин четвертої та шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, визначених відповідачем самостійно на підставі податкових декларації з ПДВ, та несплатою грошових зобов'язань згідно податкової декларації з податку на додану вартість №9066412461 від 30.04.2017 та податкової декларації з податку на додану вартість №9167110963 від 14.09.2016, та визначених контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень.

Судом встановлено, що позивачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2015 року. В ході перевірки встановлено порушення ст. 201 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних, до платника застосовується штрафна санкція в розмірі 10% від суми податку на додану вартість у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, в сумі 19 939,18 грн.

На підставі акта перевірки від 20.01.2016 №58/10-02-15-01/39735287, позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення по податку на додану вартість від 10.03.2016 №0003191501, яким визначено суму грошового зобов'язання відповідача в розмірі 1994,00 грн.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2016 року. В ході перевірки встановлено порушення ст. 201 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасності реєстрації податкових накладних, до платника застосовується штрафна санкція в розмірі 10% від суми податку на додану вартість у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів, в сумі 1155,88 грн.

Згідно акта перевірки від 19.05.2016 №474/12-01/39735287, відповідачу нараховане грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням по податку на додану вартість від 29.06.2016 №0005131201 (форма Н ) на суму 115,90 грн. та податковим повідомленням-рішенням 29.06.2016 №0005121201 (форма Р ) за несвоєчасне подання платником податків декларацій (розрахунків), відповідно до п.п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України - 1020,00 грн.

На підставі п. 200.10, ст. 200 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2016 року.

Згідно акта перевірки від 17.06.2016 №750/12-01/39735287, стосовно відповідача прийнято податкове повідомлення-рішення по податку на додану вартість від 30.06.2016 №0005221201 на суму 1020,00 грн.

На підставі п. 200.10, ст. 200 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за червень-липень 2016 року.

Висновки акта перевірки від 25.08.2016 №1128/10-02-12-01/39735287, стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення по податку на додану вартість від 01.09.2016 №0011941201 на суму 2040,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки від 19.07.2016 №945/10-02-12-01/39735287 позивач, керуючись п.п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення по податку на додану вартість від 25.07.2016 №0008541201 на суму 1020,00 грн.

Податковий борг відповідача на даний час не погашено і становить 15 359,94 грн.

З метою стягнення податкового боргу позивачем, відповідно до вимог ст. 42 та 59 Податкового кодексу України, було направлено відповідачу податкову вимогу від 21.03.2016 №752-23, однак на день розгляду справи вона також залишається не погашеною.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Так, Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов'язання органом ДФС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У силу підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, самостійно нараховані відповідачем суми податкового зобов'язання, а також грошове зобов'язання, визначене в податковому повідомленні-рішенні, та нарахована пеня, які не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженим податковим боргом.

Таким чином, загальна сума податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 15 359,94 грн.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 15 359,94 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, то враховуючи положення частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофінстрой" (код ЄДРПОУ 39735287) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість в розмірі 15 359 (п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 94 коп.

Копію постанови направити(видати) особам, що беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.