Постанова

від 02.11.2017 по справі 817/553/17

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 листопада 2017 р.Р і в н еСправа №817/553/17

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В.В., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія" доДержавної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сінергія" (далі - ТОВ "Сінергія") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 27.05.2016 №0005411201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 53631,25грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акта камеральної перевірки, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, не ґрунтуються на достовірних, об'єктивних та належним чином встановлених і відображених у акті даних, не відповідають фактичним обставинам та суперечать чинному законодавству.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі зазначених у акті податкових накладних відбувалося на підставі чинного законодавства. Беззаперечним доказом того є п.3 рішення податкового органу від 04.01.2016 №5 про анулювання реєстрації платника ПДВ, у якому зазначено про відсутність податкової заборгованості з ПДВ станом на дату складання такого рішення. Разом з тим, листом ДФС України від 17.02.2015 №5292/7/99-99-19-03-02-17 передбачено, що з 01.01.2015 втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Крім того, на час складання оспорюваного рішення ТОВ "Сінергія" не являється платником ПДВ та не може формувати податкове зобов'язання чи податковий кредит, а відтак і реагувати на безпідставні вимоги податкового органу. Вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач, ДПІ у м.Рівному, позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, які обґрунтовані тим, що проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем порядку ведення податкового обліку, зокрема, платником податку сформовано податковий кредит на підставі сум ПДВ поза межами граничного строку, встановленого податковим законодавством, чим занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2014 року на суму 42905,00грн. Вказує, що до спірних відносин застосована пряма норма податкового законодавства, яка надає платнику податку право протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної включити зазначені у ній суми ПДВ до податкового кредиту. Відтак, згідно з податковими накладними, сформованими у квітні, вересні та жовтні 2013 року, граничний строк формування податкового кредиту сплинув відповідно у квітні, вересні та жовтні 2014 року. Проте включення позивачем таких сум ПДВ до складу податкового кредиту відбулося у листопаді 2014 року, тобто з перевищенням граничного строку. Безпідставним є посилання позивача на лист ДФС України від 17.02.2015 №5292/7/99-99-19-03-02-17 щодо втрати вказаної вище норми, оскільки він скористався лише частиною тексту листа та без врахування умови, що станом на 31.12.2014 до складу податкового кредиту могли бути включені податкові накладні з датою складання не раніше 1 січня 2014 року, до уточнюючих розрахунків, які подаються до контролюючого органу з метою включення до складу податкового кредиту таких податкових накладних, не можуть бути включені податкові накладні з датою складання до 1 січня 2014 року (винятком є лише податкові накладні, які включаються до складу податкового кредиту за фактом оплати платниками податку, які формують податковий кредит за касовим методом). Вважає, що акт перевірки та оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірними.

Представник відповідача у судове засідання не прибула, у поданому суду клопотанні просила розглянути справу за її відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у травні 2016 року ДПІ у м.Рівному було проведено камеральну перевірку даних декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року, поданої ТОВ "Сінергія" (ЄДРПОУ 33001308) до податкового органу 22.12.2014, за наслідками якої складено акт від 17.05.2016 за №13/17-16-12-01/33001308 (а.с.9).

Згідно з висновками вказаного акта перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ "Сінергія" порушено порядок ведення податкового обліку, зокрема, в порушення вимог п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України платником податку занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за листопад 2014 року на суму 42905,00грн.

На підставі акта перевірки від 17.05.2016 за №13/17-16-12-01/33001308 ДПІ у м.Рівному сформовано податкове повідомлення-рішення форми Р від 27.05.2016 №0005411201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 53631,25грн. (42905,00грн. - за податковим зобов'язанням, 10726,25грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.10).

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, проте рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області від 27.07.2016 №587/10с/17-00-10-03/88 та рішенням Державної фіскальної служби України від 10.10.2016 №21927/6/99-99-11-03-01-25 скарги ТОВ "Сінергія" залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін (а.а.с.12, 77).

Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним, ТОВ "Сінергія" звернулося до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Перевіряючи дотримання податковим органом процедури проведення перевірки позивача, за наслідками якої прийнято спірне рішення, суд враховує те, що відповідно до ст.62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 ПК України, контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити перевірки камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (абз.1).

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абз.2).

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (п.76.3 ст.76 ПК України).

Відповідно до п.200.10 ст.200 ПК України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

У акті перевірки від 17.05.2016 за №13/17-16-12-01/33001308 податковий орган зазначає, що перевіркою формування податкового кредиту за листопад 2014 року встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198 ПК України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 стаття 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на момент подання податкової декларації з ПДВ), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. податкової декларації з ПДВ), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на момент подання податкової декларації з ПДВ), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: податкової декларації з ПДВ), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Абзацом 3 пункту 198.6 стаття 198 ПК України (в редакції, чинній на момент подання податкової декларації з ПДВ) передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. податкової декларації з ПДВ) передбачено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.12.2014 ТОВ "Сінергія" до контролюючого органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року за №9073962789. Згідно з якою, до складу податкового кредиту у листопаді 2014 року позивачем включено податкові накладні:

- від 30.04.2013 №126 на суму ПДВ 33666,67грн., виписаної для ТОВ "Сінергія" контрагентом ТОВ Інвесттрейдсервіс ;

- від 30.09.2013 №618 на суму 2518,97грн., виписаної для ТОВ "Сінергія" контрагентом ТОВ Фаворит Агро

- від 03.10.2013 №626/2, від 10.10.2013 №645, від 30.10.2013 №749/2 на загальну суму ПДВ 6579,67грн., виписаних для ТОВ "Сінергія" контрагентом ТОВ Фаворит Агро .

Відтак, в силу вимог абз.3 п.198.6 ст.198 ПК України (в редакції, чинній на момент подання податкової декларації з ПДВ) граничний строк включення до складу податкового кредиту вказаних сум податку на додану вартість для ТОВ "Сінергія" настав: податкової декларації з ПДВ) граничний строк включення до складу податкового кредиту вказаних сум податку на додану вартість для ТОВ "Сінергія" настав:

- у квітні 2014 року для податкової накладної від 30.04.2013 №126;

- у вересні 2014 року для податкової накладної від 30.09.2013 №618;

- у жовтні 2014 року для податкових накладних від 03.10.2013 №626/2, від 10.10.2013 №645, від 30.10.2013 №749/2.

Таким чином, позивачем включено до складу податкового кредиту за листопад 2014 року суми податку на додану вартість на підставі вказаних податкових накладних поза межами граничного строку, визначеного податковим законодавством на момент подання податкової декларації, а тому законні підстави для формування податкового кредиту за обумовленими податковими накладними після спливу такого строку у ТОВ "Сінергія" відсутні.

При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача на лист ДФС України від 17.02.2015 №5292/7/99-99-19-03-02-17, адже абзацом 4 розділу Особливості формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених до 1 січня 2015 року зазначеного листа чітко вказано, що оскільки станом на 31.12.2014 до складу податкового кредиту могли бути включені податкові накладні з датою складання не раніше 1 січня 2014 року, до уточнюючих розрахунків, які подаються до контролюючого органу з метою включення до складу податкового кредиту таких податкових накладних, не можуть бути включені податкові накладні з датою складання до 1 січня 2014 року (винятком є лише податкові накладні, які включаються до складу податкового кредиту за фактом оплати платниками податку, які формують податковий кредит за касовим методом).

Також суд не бере до уваги і посилання позивача на п.3 рішення податкового органу від 04.01.2016 №5 про анулювання реєстрації платника ПДВ (а.с.11), оскільки таке рішення прийняте контролюючим органом у січні 2016 року, а факт порушення ТОВ "Сінергія" строків формування податкового кредиту було встановлено перевіркою, яка відбулася у травні 2016 року, тобто значно пізніше рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1,54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп.21.1.1 п.21.1 ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем надано достатні аргументи та докази, які свідчать про те, що оспорюване податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 27.05.2016 №0005411201 прийняте в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваного рішення підтверджено повністю, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щербаков В.В.