Ухвала

від 07.11.2017 по справі 826/14535/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 листопада 2017 року м. Київ К/800/36484/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Шипуліна Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017 у справі №826/14535/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Домобудівний комбінат № 3 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, перевіривши дотримання ст.ст. 20, 210, 211, 212 КАС України та її відповідність вимогам ст. 213 КАС України,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2017 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Домобудівний комбінат № 3 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2017 залишено без руху.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві 03.11.2017 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У відповідності до частини першої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частини другої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, оскарження судового рішення суду першої інстанції в касаційному порядку можливе лише після його перегляду в апеляційному порядку.

Як зазначено вище, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017 апеляційну скаргу відповідача на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2017 залишено без руху.

Отже, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2017 не було переглянуто в апеляційному порядку.

У відповідності до пункту 2 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадках, якщо справа не переглядалася в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене, суддя-доповідач дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2017.

В частині оскарження відповідачем ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017, суддя-доповідач зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків.

З доданої відповідачем до касаційної скарги копії ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017 вбачається, що вказане судове рішення набрало законної сили з моменту проголошення, а тому касаційну скаргу на таке рішення відповідачем подано з пропуском встановленого частиною другою статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України строку. При цьому клопотання про поновлення строку касаційного оскарження не надано.

Враховуючи викладене, на підтвердження поважності пропуску строку відповідачу слід надати обґрунтоване клопотання, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою у строк, визначений законом.

Зазначені обставини за приписами частини четвертої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Крім того, з 01.09.2015 набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору від 22.05.2015 №484-VIII, яким внесено зміни до Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір , з урахуванням змін внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору , за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору встановлена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, вимоги Закону в цій часті не виконано, документ про сплату судового збору до неї не додано.

Натомість до касаційної скарги Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві додано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивовано відсутністю відповідних бюджетних асигнувань з Державного бюджету України, що позбавляє податковий орган можливості виконати вимоги положень частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України щодо сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, суддя-доповідач дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору, суддя-доповідач вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень, не є підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, відповідачу необхідно надати суду документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому чинним на час подання касаційної скарги законодавством.

За таких обставин, касаційну скаргу необхідно залишити без руху та надати термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 213, ч. 3 ст. 214, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И Л А :

1. Відмовити Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.07.2017 у справі №826/14535/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Домобудівний комбінат № 3 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

2. Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017 у справі №826/14535/15.

3. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2017 у справі №826/14535/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Домобудівний комбінат № 3 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

4. Надати відповідачу строк для усунення недоліків - - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

5. Направити відповідачу копію ухвали до відома та для виконання.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого адміністративного суду України Т.М. Шипуліна