Рішення

від 07.11.2017 по справі 902/773/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 листопада 2017 р. Справа № 902/773/17

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді: Білоуса В.В.

Суддів Колбасова Ф.Ф., Нешик О.С.

Секретар судового засідання : Матущак О.В.

за участю представників :

позивача : ОСОБА_1 - згідно довіреності;

відповідача : не з'явився - згідно довіреності.

Місце розгляду справи : приміщення суду, зал судових засідань № 3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом :Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" (вул.Гоголя 137, оф.15, м.Черкаси, 18002)

до :Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаргородський молокозавод" (вул.Героїв Майдану, 284, м.Шаргород, 23500)

про стягнення 745 451,44 грн., з яких 608 604, 23 грн.- основного боргу, 51 986,81 грн.- пені за період з 07.03.2017 по 08.08.2017, 84 860, 40 грн.- штрафу.

ВСТАНОВИВ :

Відповідач вимоги ухвали суду від 09.10.2017 про явку в судове засідання повноважного представника, надання доказів витребуваних вказаною ухвалою суду не виконав.

Письмових пояснень про причини невиконання вимог ухвали суду не надав.

Копія ухвали від 09.10.2017 була надіслана відповідачеві на адресу яка вказана в позовній заяві рекомендованим листом та станом на 07.11.2017 органом поштового зв'язку до суду не повернута.

Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається також із п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із копією ухвали відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.

В судовому засіданні 07.11.2017 представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

З огляду на подані в справу докази, на належне повідомлення сторін про час і місце розгляду справи за їх участю, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору і справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами, а тому клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представника відповідача підлягає задоволенню.

07.11.2017 року від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог № б/н від 01.11.2017 року, в якій позивач просить стягнути 745 451,44 грн., з яких 608 604, 23 грн.- основного боргу, 51 986,81 грн.- пені за період з 07.03.2017 по 08.08.2017, 84 860, 40 грн.- штрафу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав подану заяву.

Згідно ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на права надані позивачеві, враховуючи те, що вказана заява подана позивачем до початку розгляду справи по суті, на підставі прав наданих позивачеві ст.22 ГПК України, суд приймає вказану заяву як таку, що не суперечить закону і не порушує прав, інтересів сторін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав нові позовні вимоги.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, оглянувши оригінали документів, надавши їм юридичну оцінку суд, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 625, 712 ЦК України, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 745 451,44 грн., з яких 608 604, 23 грн.- основного боргу, 51 986,81 грн.- пені за період з 07.03.2017 по 08.08.2017, 84 860, 40 грн.- штрафу.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

07.12.2015 року між позивачем (в договорі - "Постачальник") та відповідачем (в договорі - "Споживач") було укладено договір № С/211-15 постачання природного газу (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачу природний газ (далі - газ) в 2015 році, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного Договору.

Відповідно до п.2.3 Договору фактичний обсяг поставки газу за даним Договором визначається на підставі актів прийому-передачі природного газу, які підписуються уповноваженими представниками обох Сторін по закінченню місяця поставки, але не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п.3.1 Договору ціна за 1 000 кубічних метрів, без врахування вартості транспортування газу по території України, ПДВ - 20% та збору у вигляді цільової надбавки - 2%, складає 6 273,20 грн. Крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість - 20%.

Відповідно до п.3.2 Договору всього до сплати за 1 000 куб.м. природного газу - 7 678,40 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п.4.1. Договору, порядок оплати встановлюється наступним чином:

- 30% вартості планового місячного обсягу газу, зазначеного в п. 2.1. відповідно до п. 3 .2. Спожива оплачує Постачальнику до 10 го числа місяця поставки;

- 30% вартості планового місячного обсягу газу, зазначеного в п. 2.1. відповідно до п. 3 .2. Спожива оплачує Постачальнику до 20 го числа місяця поставки;

- 30% вартості планового місячного обсягу газу, зазначеного в п. 2.1. відповідно до п. 3 .2. Спожива оплачує Постачальнику до 30 го числа місяця поставки;

Остаточний розрахунок 10% Споживач оплачує Постачальнику по факту споживання, але не пізніше 5 го числа місяця наступного за місяцем поставки.

Згідно п. 4.2. Договору, датою оплати Споживачем природного газу є дата надходження грошових коштів на рахунок Постачальника.

В межах, визначених умовами Договору С/211-15 від 07.12.2015 року між Сторонами було укладено:

- Додаткову Угоду №4 від 16 грудня 2016 року про продовження дії Договору № С/211-15 від 07.12.2015 р. до 31 грудня 2017 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення;

- Додаткову Угоду № 6 від 24 січня 2017 року про збільшення ціни природного газу до 9 700,00 грн. за 1 000 куб.м. з 1 лютого 2017 року.

Позивач свої зобов'язання передбачені договором виконав, на протязі лютого - травня 2017 року, поставив відповідачеві газу в об'ємі 87,485 тис. м. куб. на суму 848 604,16 грн., що підтверджується двосторонніми актами приймання - передачі природного газу № РН-000433 від 28.02.2017, № РН-000750 від 31.03.2017, № РН-000954 від 30.04.2017, № РН-001018 від 31.05.2017 (а.с.13-16).

Відповідач свої зобов'язання взяті в Договорі виконав частково, здійснив оплату за поставлений природний газ на суму 239 999,93 грн..

Таким чином, борг відповідача перед позивачем складає 608 604,23 грн. (848 604,16 грн. - 239 999,93 грн.).

Зміст договору взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, які регулюються ст.712 ЦК України.

Згідно ст.712 ЦК України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 525, ст. 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 692 України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.І ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок боргу, суд вважає, що вимоги щодо стягнення боргу в сумі 315 301,43 грн. є правомірними, і підлягають задоволенню, оскільки відповідають умовам чинного законодавства та умовам договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 608 604,23 грн. - боргу, згідно договору № С/211-15 постачання природного газу від 07.12.2015 та про їх задоволення.

Також, позивач заявив до стягнення 51 986,81 грн.- пені за період з 07.03.2017 по 08.08.2017, 84 860, 40 грн.- штрафу.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.І ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п.5.2. Договору, в разі, якщо Споживач не здійснить оплату відповідно до п.4.1, 4.2. Договору Постачальник має право стягнути пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно п.5.6. Договору в разі несплати фактично спожитого газу, відповідно до акту, та наявності заборгованості у Споживача перед Постачальником більш ніж 20 календарних днів, Постачальник має право додатково стягнути штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Згідно ст.549, ст.550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 51 986,81 грн.- пені за період з 07.03.2017 по 08.08.2017, 84 860, 40 грн.- штрафу.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача та про стягнення 745 451,44 грн., з яких 608 604, 23 грн.- основного боргу, 51 986,81 грн.- пені за період з 07.03.2017 по 08.08.2017, 84 860, 40 грн.- штрафу.

В силу ст. ст.4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підп.1 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач при подачі позову, згідно платіжного доручення № 2975 від 08.08.2017 фактично сплатив 10 704,20 грн. судового збору із позовних вимог про стягнення 713 612,97 грн..

Позивач при зверненні до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог, згідно платіжного доручення № 3125 від 06.10.2017 фактично доплатив 485,75 грн. судового збору.

Отже, всього позивач фактично сплатив 11 189,95 грн. судового збору із позовних вимог про стягнення 745 451,44 грн..

Разом з тим, із позовних вимог про стягнення 745 451,44 грн. згідно закону сплачується судовий збір в сумі 11 181,77 грн., що на 8,18 грн. менше ніж сплачено позивачем при подачі позову та заяви про збільшення позовних вимог.

Тобто переплата позивачем судового збору складає 8,18 грн..

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на те, що позивач не звертався до суду із заявою про повернення надмірно сплаченого судового збору із державного бюджету, враховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", станом на 07.11.2017 суд не вирішує питання про повернення позивачу сплаченого судового збору із державного бюджету.

За таких обставин, питання щодо повернення позивачу надмірно сплаченого судового збору в сумі 8,18 грн. буде розглянуто судом після звернення позивача до суду із відповідною заявою.

В зв'язку із задоволенням позову, судові витрати на судовий збір в сумі 11 181,77 грн. на підставі ст. 49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 48, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити в сумі 745 451,44 грн., з яких 608 604, 23 грн.- основного боргу, 51 986,81 грн.- пені за період з 07.03.2017 по 08.08.2017, 84 860, 40 грн.- штрафу. Судові витрати на судовий збір в сумі 11 181,77 грн. покласти на відповідача.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаргородський молокозавод", код ЄДРПОУ 39502858 (вул.Героїв Майдану, 284, м.Шаргород, 23500) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", код ЄДРПОУ 36860996 (вул.Гоголя 137, оф.15, м.Черкаси, 18002) 608 604, 23 грн.- основного боргу, 51 986,81 грн.- пені за період з 07.03.2017 по 08.08.2017, 84 860, 40 грн.- штрафу, 11 181,77 грн.- судових витрат на судовий збір. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

3. Копію даного рішення направити позивачу (згідно заяви), відповідачу рекомендованими листами або вручити їх повноважним представникам під розписку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 07.11.2017 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 10 листопада 2017 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Головуючий суддя Білоус В.В.

Судді Нешик О.С.

ОСОБА_2

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул.Гоголя 137, оф.15, м.Черкаси, 18002)

3 - відповідачу (вул.Героїв Майдану, 284, м.Шаргород, 23500)