Постанова

від 09.11.2017 по справі 911/260/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2017 року Справа № 911/260/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П., суддівДанилової М.В., Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на постанову від 13.06.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі№911/260/16 господарського суду Київської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Д.С.М." до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Білоцерківської районної державної адміністрації 1. Управління Держгеокадастру у у Білоцерківському районі Київської області, 2. Приватного акціонерного товариства "Білоцерківське птахопідприємство" провизнання права власності на земельну ділянку

За участю представників сторін:

Від позивача - Дишлюк С.М. директор

Від відповідача - не з'явились

Від Генеральної прокуратури України - Збарих С.М.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Д.С.М." звернулось до господарського суду Київської області із позовом до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області про визнання за ТОВ "Д.С.М." права власності на земельну ділянку площею 11,5976га, кадастровий номер 3220481300:05:008:0021, для розміщення нежитлових будівель, а саме комплексу нежитлових будівель літ. "Г", "Д", "Ж", "З", "К", "Л", "М", "Н", "О", що знаходяться за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, с. Дрозди, вул. Лісова 1а.

Рішенням господарського суду Київської області від 25.03.2016 (суддя Горбасенко П.В.) позовні вимоги задоволено повністю. Визнано за ТОВ "Д.С.М." право власності на земельну ділянку площею 11,5976га кадастровий номер 3220481300:05:008:0021, землі сільськогосподарського призначення для обслуговування господарських будівель і дворів, на якій розміщений комплекс нежитлових будівель літ. "Г", "Д", "Ж", "З", "К", "Л", "М", "Н", "О", що знаходяться за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, с. Дрозди, вул. Лісова, буд. 1а. Рішення прийнято на підставі ст.ст. 377, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 116, 152 Земельного кодексу України та ст.ст. 44, 49, 52-85 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 у складі: Разіної Т.І., Чорної Л.В., Отрюха Б.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Перший заступник прокурора Київської області у касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.377 Цивільного кодексу України, ст.120 Земельного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 3325158 від 13.05.2013 та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 3325237 від 13.05.2013 ТОВ "Д.С.М." є власником комплексу нежитлових будівель літ. "Г", "Д", "Ж", "З", "К", "Л", "М", "Н", "О", що знаходяться за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, с. Дрозди, вул. Лісова, буд. 1а, який розташований на земельній ділянці 3220481300:05:008:0021, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, площа: 11,5976га. Набуття майна підтверджується протоколом № 2-231/12/БЦР-і від 10.10.2012 про проведення прилюдних торгів з продажу майна, що належить боржнику ЗАТ "Білоцерківське Птахівництво" та актом державного виконавця про реалізацію предмету іпотеки від 17.10.2012.

Посилаючись на вищенаведене, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 11,5976га кадастровий номер 3220481300:05:008:0021, землі сільськогосподарського призначення для обслуговування господарських будівель і дворів, на якій розміщений комплекс нежитлових будівель літ. "Г", "Д", "Ж", "З", "К", "Л", "М", "Н", "О", що знаходяться за адресою: Київська область, Білоцерківський р-н, с. Дрозди, вул. Лісова, буд. 1а.

Колегія суддів зазначає, що питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України. Положення зазначених правових норм спрямовані на впровадження принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та об'єктів нерухомості, які на ній розташовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Посилаючись на вищенаведені норми права та те, що позивачем набуто право власності на комплекс нежитлових будівель літ. "Г", "Д", "Ж", "З", "К", "Л", "М", "Н", "О", суди дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на земельну ділянку.

При цьому, судами не взято до уваги, що ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності жилий будинок, будівлю або споруду передбачає, що до нового власника майна переходить право власності або користування земельною ділянкою в залежності від того, який правовий статус мала ця земельна ділянка у попереднього власника майна.

Судами при розгляді справи не встановлено хто був попереднім власником комплексу нежитлових будівель літ. "Г", "Д", "Ж", "З", "К", "Л", "М", "Н", "О", набутих позивачем, та на якій правовій підставі попередній власник користувався земельною ділянкою, тобто був він власником чи користувачем цієї землі.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Суди не з'ясували питання наявності чи відсутності у правочині, за яким позивач набув у власність комплекс нежитлових будівель літ. "Г", "Д", "Ж", "З", "К", "Л", "М", "Н", "О", такої істотної умови як кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій, без з'ясування та оцінки всіх обставин справи дійшли передчасного висновку про задоволення позову.

З огляду на те, що в силу статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає про наявність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Враховуючи викладене та беручи до уваги доводи, викладені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Постанову від 13.06.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі №911/260/16 господарського суду Київської області та рішення від 25.03.2016 господарського суду Київської області скасувати; справу №911/260/16 направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді М. Данилова

О. Яценко