Рішення

від 06.11.2017 по справі 922/3119/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2017 р.Справа № 922/3119/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інвест", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний і проектний інститут "Містобудпроект", м. Харків про стягнення 97290,23 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність б/н від 03.10.2017р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Інвест" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний і проектний інститут "Містобудпроект", в якій позивач просить стягнути з відповідача аванс у розмірі 24234,98 грн., штраф у розмірі 45777,11 грн., пеню у розмірі 27278,14 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №ЕІ-170523/2 від 23.05.2017р., укладеного між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.Також, позивач надав до суду документи згідно супровідного листа за вх.№36368, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. До господарського суду Харківської області 01.11.2017р. повернулась ухвала від 18.09.2017р. про порушення провадження у справі, яка була направлена на адресу відповідача: м. Харків, вул. Сумська, буд. 78, з відміткою пошти: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

23 травня 2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО- ІНВЕСТ" (далі по тексту - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний і проектний інститут "МІСТОБУДПРОЕКТ" (далі по тексту - відповідач) було укладено договір підряду №ЕІ-170523/2 (далі по тексту - договір) на виконання робіт з розробки проектної документації по об'єкту: "Реконструкція системи теплозабезпечення мікрорайонів від котельні по вул.Магістратська, 2 та ТЕЦ-1 по вул.Немирівське шосе, 26 в м. Вінниця. Реконструкція теплових мереж. Стадія проектування "Робоча документація".".

Загальна вартість (вартість робіт) за договором згідно п.3.1 договору складає 457771,13 гривень (без ПДВ), які мали бути виплачені поетапно згідно умов, викладених в п.3.2 договору.

На виконання умов п. 3.2 договору 24 травня 2017 р. позивач (який у тексті договору іменується "замовник") сплатив відповідачу (який у тексті договору іменується "проектувальник") аванс за виконання першого етапу робіт у розмірі 24234,98 гривень, що підтверджується копією платіжного доручення №1894 від 24 травня 2017 р.

Пунктом 4.1 договору визначено, що відповідач повинен додержуватись строків (термінів) завершення етапів робіт відповідно до графіку виконання робіт, який, згідно п.14.2 договору, є додатком №2 до договору.

Згідно п.1 графіку виконання робіт усі роботи першого етапу мали бути закінченими 09 червня 2017 р., при цьому відповідач мав передати позивачу відповідну проектну документацію і надати на підписання акт виконаних робіт першого етапу.

Однак роботи відповідачем виконані не були, проектна документація не передана і акт виконаних робіт першого етапу на підписання не наданий.

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору, позивач 12 червня 2017 року звернувся до відповідача із претензією та повідомив відповідача про порушення ним строків (термінів) виконання робіт, про те, що проектна документація в цілому не погоджена з технічним відділом КП "Вінницяміськтеплоенерго", як цього вимагає п.1.5 договору, а також про те, що у випадку прострочення термінів виконання робіт першого етапу більше ніж на 10 календарних днів, позивачем буде застосовано санкції згідно п.6.6 договору. Також, позивач вимагав терміново повідомити нові терміни завершення робіт першого етапу і вжити всіх необхідних заходів для якнайшвидшого завершення робіт першого етапу та виконання робіт другого етапу у терміни, згідно додатку 2 до договору.

Претензія була отримана відповідачем (що підтверджується копією повідомлення про вручення претензії від 12 червня 2017 р. адресату), однак відповідач на претензію не відреагував та роботи за договором не виконав.

Позивач надіслав відповідачу другу претензію, у якій констатував, що відповідач не передав позивачу проектну документацію, та вимагав повернути сплачений аванс і сплатити штрафні санкції.

Відповідач вищевказану претензію не отримав, однак, згідно п. 13.6 договору всі повідомлення стосовно договору вважаються наданими належним чином, якщо вони передані стороні за адресою, що зазначена в договорі або (в разі зміни адреси), за адресою, про яку попередньо письмово повідомленою стороною.

Враховуючи, що попередню претензію, яка була направлена на ту ж саму адресу відповідач отримав (що підтверджується копією повідомлення про вручення претензії від 12 червня 2017 р. адресату), а жодних повідомлень про зміну адреси не надсилав, неотримання претензії розцінюється, як бажання уникнути отримання повідомлення про необхідність сплати боргу.

Аналогічної позиції дотримується і Вищий Господарський суд України, який в п.3 Оглядового листа Вищого Господарського суду України від 29 квітня 2013 р. №01- 06/767/2013 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ)", в якій зазначено, що "ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу про виконання грошового зобов'язання (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа), не дає підстав вважати вимогу непред'явленою".

Відповідно статті 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а відповідно до статті 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін

Відповідно статті 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначав Вищий Господарський суд України Аналогічну позицію у постанові від 23 липня 2014 р., у справі №910/24568/13, "згідно з положеннями чинного в Україні законодавства авансом є грошова сума, яку перераховують відповідно до договору наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які має бути отримано (виконано, надано). Тобто в разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила".

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував викладені у позові обставини, як то належне виконання робіт за договором, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 24234,98 грн. (сума авансу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь штрафу у розмірі 45777,11 грн. та пеню у розмірі 27278,14 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п. 6.6 договору сторони погодили, що у разі прострочення виконання проектувальником (відповідачем) взятих на себе зобов'язань у строки (терміни) більш ніж 10 календарних днів, він сплачує штраф у розмірі 10 (десяти) відсотків від загальної вартості договору.

Згідно п. 6.3 договору за несвоєчасне виконання зобов'язань, передбачених розділом 4 договору, проектувальник (відповідач) на вимогу замовника сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який вона нараховується, від загальної вартості Договору, за кожний день прострочення.

Пунктом 4.1 розділу 4 договору визначено, що відповідач повинен додержуватись строків завершення етапів робіт відповідно до Графіку виконання робіт, який, згідно п.14.2 договору, є додатком №2 до договору.

Згідно п.1 Графіку виконання робіт усі роботи першого етапу мали бути закінченими 09 червня 2017 р., однак роботи відповідачем не виконані, тому з 10 червня по 04 вересня 2017 р. відповідач має сплатити пеню у розмірі 27278,14 гривень.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування штрафу і пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідний і проектний інститут "МІСТОБУДПРОЕКТ" (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 78, ідентифікаційний код 30754765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-ІНВЕСТ" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 5, ідентифікаційний код 33439880) заборгованість у розмірі 97290,23 грн., що складається з : авансу у розмірі 24234,98 грн., штрафу у розмірі 45777,11 грн., пені у розмірі 27278,14 грн. та судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.11.2017 р.

Суддя ОСОБА_2