Рішення

від 09.11.2017 по справі 913/807/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

09 листопада 2017 року Справа № 913/807/17

Провадження №9/913/807/17

За позовом Приватного будівельного підприємства фірма "Рубін", м. Алчевськ Луганської області

до Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 46 875 грн. 53 коп.

суддя Ворожцов А.Г.

секретар судового засідання Андрющенко С.Т.,

у засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув,

від відповідача - представник не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору : позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 46 875,53 грн., з яких: основна сума боргу - 37 447,20 грн., інфляційні збитки - 7 526,89 грн., 3% річних - 1 901,44 грн., за договором на виконання робіт з технічного обслуговування системи автоматичної охоронної сигналізації № АМК-038-2015-усл-2/15 від 01.01.2015.

Заявою від 07.11.2017 позивач просить розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач , ПАТ "АМК ", у відзиві на позовну заяву від 30.10.2017 за № 026-807исх/17 не заперечує проти факту невиконання грошового зобов'язання за виконані роботи протягом жовтня 2015 року - березня 2016 року у розмірі 37 447,20 грн.

Разом з тим, відповідач вважає, що під час розрахунку інфляційних втрат та 3% річних позивач допустив помилки.

За розрахунком відповідача сумарний розмір річних відсотків за всіма підписаними актами має становити 1 896,81 грн., сумарний розмір інфляційних втрат за цими актами має становити 6 577,06 грн.

31 жовтня 2017 року до суду надійшло клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення, в якому він просить відстрочити виконання рішення по справі № 913/807/17 до 30 грудня 2017 року, посилаючись на виключні обставини, які впливають на виконання цього рішення.

Оцінивши обставини справи, суд дійшов наступного висновку .

1 січня 2015 року між позивачем, ПБП фірма "Рубін", та відповідачем, ПАТ "АМК", було укладено договір № АМК-038-2015-усл-2/15 на виконання робіт з технічного обслуговування системи автоматичної охоронної сигналізації (а.с. 12 - 17), відповідно до якого позивач (виконавець) зобов'язався виконувати ці послуги, а відповідач (замовник) зобов'язався прийняти та оплатити ці послуги.

Сторони узгодили, що оплата фактично наданих послуг має здійснюватися протягом 10 банківських днів з дня підписання акту приймання та отримання рахунку на оплату (п. 2.1).

Матеріали справи містять копії шести актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг за період з 30.10.2015 по від 31.03.2016 (а.с. 18 - 28).

Відповідач не виконав грошове зобов'язання, загальний борг складає 37 447,20 грн.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства.

За правилом п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Невиконання грошового зобов'язання відповідачем підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На суму боргу відповідача, яка склалася на час звернення з цим позовом до суду, на підставі вказаної норми позивач за додатковим розрахунком (а.с. 34 - 53) нарахував 3% річних в загальній сумі 1 901,44 грн. за період з 16.11.2015 по 10.10.2017 та інфляційні втрати в сумі 7 526,89 грн. за період з грудня 2015 року по серпень 2017 року.

Перевіривши правильність нарахування заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що заявлені у позові суми річних відсотків та інфляційних нарахувань не відповідають фактичним обставинам, враховуючи таке.

Пунктом 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , зазначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому у розрахунок мають включатися й періоди часу, в якій індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, тому прострочка платежу за менший період не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань.

Загальні розміри сум інфляційних збитків та 3% річних, які підлягають до стягнення за цим позовом, становлять 6 577,06 грн. та 1 896,81 грн. відповідно.

Перевірку правильності розрахунку інфляції та річних відсотків суд здійснив за допомогою програми "Законодавство".

Щодо клопотання про відстрочення судового рішення .

Відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 №9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з пп.7.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 №9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач обґрунтував свою заяву обставинами, що носять виключний характер, що підтверджено відповідними доказами, доданими до клопотання.

Розглядаючи клопотання відповідача, суд виходить з того, що господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, тому розглядаючи цю заяву відповідача, суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд враховує докази, які додані відповідачем до заяви в обґрунтування виняткових обставин, які мають вплинути на надання йому розстрочки:

- лист Служби безпеки України від 15.08.2015 за № 16/3977,

- фінансова звітність за перший квартал 2017 року,

- відомості про тимчасове обмеження щодо перевезень,

- акти розслідування аварії № І - 35/15 за період з 21.01.2015 по 17.07.2016, тощо.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд вважає, що клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення слід задовольнити з огляду на співвідношення майнових інтересів сторін та те, що у виникненні заборгованості за спірним договором існує вина відповідача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" , 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 20-а, код 05441447 , на користь позивача, Приватного будівельного підприємства фірма "Рубін" , Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Горького, буд. 40, іден. код 13370773, поштова адреса : 93400, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, буд. 40, заборгованості в сумі 45 921,07 грн., з яких: основна сума боргу - 37 447,20 грн., інфляційні збитки - 6 577,06 грн., 3% річних - 1 896,81 грн., крім того, судові витрати в сумі 1 567,43 грн.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Відстрочити виконання рішення по справі № 913/807/17 до 30 грудня 2017 року.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення підписане 10.11.17.

Суддя А. Г. Ворожцов