Рішення

від 08.11.2017 по справі 922/1154/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2017 р.Справа № 922/1154/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка-2", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спас", м. Харків про усунення перешкод за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 05.06.2017 року.

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірка-2" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спас" про усунення перешкод у користуванні приміщеннями підвалу №№ 34-1-:34-10, 1-го поверху №№ І, 32-1-:-32-5, 32-7-:-32-9 літ. "4-А" загальною площею 339,2 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе, 1 шляхом звільнення ТОВ фірма "Спас".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 квітня 2017 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 15 травня 2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2017 року розгляд справи було відкладено на 06.06.2017 року.

01.06.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Спас" було подано зустрічну позову заяву (вх. № 18223), в якій заявник просить суд визнати укладеним між ТОВ "Гірка-2" та ТОВ фірма "Спас" договір оренди нежитлових приміщень: у тому числі нежитлові приміщення підвалу №№ 34-1-:-34-10, 1-го поверху №№ І, 32-1:-32-5, 32-7:-:32-9, загальною площею 339,2 кв.м. в житловому будинку літ. А-4, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе, буд. 1, на умовах викладених в договорі від 14.04.2010 року про внесення змін та доповнень № 1 до договору оренди нежитлових приміщень, посвідчений ОСОБА_2 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 29.12.2006 року, реєстр № 12422. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2017 року повернуто зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Спас".

02.06.2017 року ТОВ Фірма "Спас" було подано апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.06.2017 року про повернення зустрічного позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.06.2017 року провадження у справі № 922/1154/17 було зупинено.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 06.06.2017 року від представника позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи (вх. № 18444).

06.06.2017 року справу № 922/1154/17 було направлено до Харківського апеляційного господарського суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 року ухвалу господарського суду Харківської області від 02.06.2017 року по справі № 922/1154/17 було залишено без змін.

07.07.2017 року Харківським апеляційним господарським судом справу № 911/1154/17 було направлено до Вищого господарського суду України, у зв`язку із надходженням касаційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2017 року залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2017 року провадження у справі було поновлено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.10.2017 року клопотання позивача (вх. № 18444 від 06.06.2017 року) про продовження строку вирішення спору на 15 днів за межі встановлені ст. 69 ГПК України задоволено, строк розгляду справи продовжено по 17.11.2017 року. Розгляд справи відкладено на 08.11.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 07.11.2017 року представник позивача надав клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх. № 36703). Надані позивачем документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 08.11.2017 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 08.11.2017 року не з`явився, документів, витребуваних судом, та відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Беручи до уваги, що відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що відповідача було повідомлено про розгляд даної справи, суд в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

Суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

29 грудня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гірка" (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма "Спас" (відповідач, орендар) було укладено договір оренди нежитлових приміщень (а.с. 159). Відповідний договір було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим №12422 від 29.12.2006 року.

14.04.2010 року між сторонами укладений договір оренди нежитлових приміщень в новій редакції (далі - договір оренди; а.с. 8), у зв`язку з реорганізацією ТОВ "Гірка" шляхом виділу та створенням ТОВ "Гірка-2", яке є правонаступником ТОВ "Гірка".

Таким чином, права та обов`язки орендодавця за договором оренди нежитлових приміщень набуло Товариство з обмеженою відповідальністю "Гірка-2".

Розділом 1 договору оренди передбачено, що орендодавець здав, а орендар прийняв в оренду нежитлові приміщення: у тому числі нежитлові приміщення підвалу №№34-1-:-34-10, 1-го поверху №№І, 32-1-:-32-5, 32-7-:-32-9 літ. "А-4", загальною площею 339,2 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе, буд. 1.

Факт передачі в оренду наведених приміщень підтверджується актом приймання передачі до договору оренди від 13.04.2010 року, який міститься в матеріалах справи.

Згідно з п. 1.1 договору оренди, вищевказані нежитлові приміщення належать орендодавцю на підставі договору купівлі-продажу нежитлового приміщення №1173-В, посвідченого ОСОБА_3, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 27.06.1997, реєстраційний номер 4380, акту прийму-передачі державного майна №1173-В від 14.03.1997, свідоцтва про право власності №1173-В, виданого представництвом ФДМ України в місті Харкові 14.10.1997, зареєстрованих в комунальному підприємстві «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» 23.10.1997, реєстровий номер 1286.

Відповідно до п. 2.1 договору оренди, вищевказані нежитлові приміщення передаються орендодавцем та приймаються орендарем з моменту підписання цього договору.

Пунктом 2.3 договору оренди сторони обумовили, що після припинення дії договору оренди орендар зобов'язаний передати орендодавцю вищевказані нежитлові приміщення протягом одного місяця з моменту припинення дії договору.

Обов'язок орендаря повернути в належному стані орендовані нежитлові приміщення сторони також передбачили в п. 5.4 договору оренди.

Дія договору припиняється в наслідок, зокрема, закінчення терміну оренди (п. 7.4 договору оренди).

У пункті 7.1 договору оренди, сторони домовились, що цей договір діє з моменту підписання та нотаріального посвідчення протягом 10 років, тобто до 29.12.2016 року.

Позивач в позовній заяві зазначає, що 29.12.2016 року договір оренди було припинено, його автоматичної пролонгації не відбулось.

Проте, станом на 06.04.2017 року, відповідач займане приміщення не звільнив, що й стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

В даному випадку, п. 7.1 договору оренди передбачено, що він діє з моменту підписання та нотаріального посвідчення протягом 10 років, тобто до 29.12.2016 року.

Суд звертає увагу, що умовами договору оренди не передбачена можливість автоматичної пролонгації його дії на кожний наступний календарний рік, у разі якщо жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Більш того, відповідно до п. 7.5 договору оренди, після закінчення дії договору термін може бути продовжений за угодою сторін.

Втім, як свідчать матеріали справи, жодної угоди щодо продовження строку дії спірного договору оренди між сторонами не укладалось.

Згідно з ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутністю заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, якій був раніше встановлений договором.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивач заперечував щодо продовження строку дії спірного договору оренди, що підтверджується, зокрема, поданням останнім 30.12.2016 року позову до господарського суду Харківської області про звільнення відповідачем спірних нежитлових приміщень (справа №922/4826/16).

У своїй постанові Харківський апеляційний господарський суд під час розгляду справи №922/4826/16 за позовом ТОВ "Гірка-2" до ТОВ "Спас" про зобов`язання звільнити нежитлове приміщення підвалу № 34-1-:-34-10, 1-го поверху №№1, 32-1-:-32-5, 32-7-:-32-9 літ. "4-А" загальною площею 339,2 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе, 1, зазначив, що 29.12.2016 року договір оренди було припинено, його автоматичної пролонгації не відбулось.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку, що договір оренди є припиненим з 29.12.2016 року.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з ч.2 ст.795 ЦК України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Як вже було зазначено, пунктом 2.3 договору оренди сторони обумовили, що після припинення дії договору оренди орендар зобов'язаний передати орендодавцю вищевказані нежитлові приміщення протягом одного місяця з моменту припинення дії договору.

В силу приписів ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення вищенаведених законодавчих положень та умов договору оренди, станом на час розгляду справи, відповідач спірні нежитлові приміщення не повернув та продовжує ними користуватись. Цей факт підтверджується внесенням відповідачем орендної плати, яка позивачем не приймається та повертається відповідачу, що, в свою чергу, підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується, зокрема, відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": п. 2.1. згідно з частиною другою статті 43 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач, в установленому ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростував обставини, які повідомлені позивачем, відзив на позов не надав, а також враховуючи те, що договір оренди припинив свою дію 29.12.2016 року та строк повернення приміщень підвалу №№ 34-1-:34-10, 1-го поверху №№ І, 32-1-:-32-5, 32-7-:-32-9 літ. "4-А" загальною площею 339,2 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе, 1 настав 29.01.2017 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні приміщеннями підвалу №№ 34-1-:34-10, 1-го поверху №№ І, 32-1-:-32-5, 32-7-:-32-9 літ. "4-А" загальною площею 339,2 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе, 1 шляхом звільнення ТОВ фірмою "Спас" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "Гірка-2" (61022, м. Харків, вул. Фрунзе, 1, код ЄДР 36370900) у користуванні приміщеннями підвалу №№ 34-1-:34-10, 1-го поверху №№ І, 32-1-:-32-5, 32-7-:-32-9 літ. "А-4" загальною площею 339,2 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе, 1 шляхом звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Спас" (61018, АДРЕСА_1, код ЄДР 22621659) з вказаних нежитлових приміщень.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Спас" (61018, м. Харків, вул. Деревянка, 3б. кв.94, код ЄДР 22621659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гірка-2" (61022, м. Харків, вул. Фрунзе, 1, код ЄДР 36370900) судовий збір в сумі 1600,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.11.2017 р.

Суддя ОСОБА_4