Рішення

від 31.10.2017 по справі 916/2145/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2017 р.Справа № 916/2145/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - Новікова Т.О.,

від третіх осіб - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бірінг Шипменеджмент, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про визнання частково недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та визнання частково недійсним статуту товариства, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бірінг Шипменеджмент" про:

- визнання недійсними рішень загальних зборів учасників вказаного Товариства від 01.07.2016 р., оформлених протоколом загальних зборів учасників ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" № 1 від 01.07.2016 р., щодо створення Товариства, визначення розміру статутного капіталу Товариства і затвердження розміру часток у статутному капіталі Товариства, затвердження статуту Товариства, призначення директора Товариства і відповідального за реєстрацію Товариства;

- про визнання недійсним статуту ТОВ „Бірінг Шипменеджмент", затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" № 1 від 01.07.2016 р.;

- скасування державної реєстрації ТОВ „Бірінг Шипменеджмент".

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

ОСОБА_3 є учасником ТОВ „Бірінг Шипменеджмент", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.08.2017 р. (станом на дату подання позову).

Як вказує позивач, 01.07.2016 р. були скликані та проведені загальні збори учасників ТОВ „Бірінг Шипменеджмент", на яких загальними зборами учасників ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" були прийняті рішення, що оформлені відповідним протоколом № 1 від 01.07.2016 р. Так, відповідно до вказаного протоколу участь у загальних зборах прийняли наступні особи: ОСОБА_3, яка діяла від власного імені; ОСОБА_4, від імені якого діяла позивач на підставі довіреності від 03.06.2016 р. (бланк серії НВТ № 228400), посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.С.; ОСОБА_5, від імені якого діяла позивач на підставі довіреності від 03.06.2016 р. (бланк серії НВТ № 597202), посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.С.

Позивач вказує, що відповідно до протоколу № 1 на загальних зборах учасників ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" 01.07.2016 р. прийняті наступні рішення:

- засновано ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" з місцезнаходженням: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19, офіс 301;

- встановлено розмір статутного капіталу Товариства у розмірі 24000,00 грн. із наступним розподілом часток: позивач - частка у статутному капіталі Товариства у розмірі 34 % статутного капіталу, що в грошовому виразі становить 8160,00 грн.; ОСОБА_4 - частка у статутному капіталі товариства у розмірі 33 % статутного капіталу, що в грошовому виразі становить 7920,00 грн.; ОСОБА_5 - частка у статутному капіталі товариства у розмірі 33% статутного капіталу, що в грошовому виразі становить 7920,00 грн.;

- затверджено Статут ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" в запропонованій редакції;

- директором ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" призначено ОСОБА_3 та призначено її відповідальною за реєстрацію Товариства.

Так, за ствердженнями позивача, ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" було зареєстровано 04.07.2016 р., про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи за № 1556 102 0000 059080.

Як зазначає позивач, у подальшому йому стало відомо, що прийняті 01.07.2016 р. на загальних зборах учасників ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" рішення, що оформлені протоколом № 1, є незаконними та підлягають визнанню недійсними з огляду на таке.

Зокрема, позивач зазначає, що ОСОБА_3 при прийнятті рішень на загальних зборах учасників загальних зборів учасників ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" від 01.07.2016 р. вийшла за межі повноважень, наданих їй довіреностями, виданими іншими двома учасниками Товариства - ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Позивач вказує, що зі змісту довіреностей від 03.06.2016 р., виданих ОСОБА_3 учасниками товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вбачається, що позивач мала обмежене коло повноважень, які пов'язані із представленням інтересів довірителів у уповноважених органах державної влади та місцевого самоврядування щодо представлення інтересів довірителя як учасника (засновника) будь-якого товариства. Але зазначеними довіреностями ОСОБА_3 не було надано право (не уповноважено) на представлення інтересів довірителів на загальних зборів учасників товариства, учасниками (засновниками) яких вони є, та не було надано право (не уповноважено на прийняття певних рішень на таких зальних зборів учасників товариства (право голосування), зокрема рішень щодо створення господарських товариства, визначення розміру статутного капіталу таких товариств та визначення розміру частки довірителя у статутному капіталі таких товариств із порядком її внесення.

Відтак, позивач вказує, що внаслідок дій ОСОБА_3 01.07.2016 р. було створено ТОВ „Бірінг Шипменеджмент", визначено коло учасників Товариства та порядок розподілу часток у статутному капіталі у цьому Товаристві, затверджено статут Товариства та проведено державну реєстрацію Товариства.

Також позивач зазначає, що ОСОБА_3 не є юристом за фахом і не має необхідних знань для розуміння обсягу повноважень, які надані згідно довіреностей. Обсяг повноважень, на думку позивача, був достатнім вже внаслідок нотаріального оформлення довіреностей.

Наразі позивач посилається на положення п. 2.23 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин від 25.02.2016 р. № 4, згідно яких учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема частиною третьою статті 247 ЦК України.

Якщо довіреність учасника (акціонера) на право участі та голосування на загальних зборах оформлена (складена або посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера), передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися під час визначення кворуму на загальних зборах та результатів голосування.

Разом із тим позивач наголошує, що ані ОСОБА_4, ані ОСОБА_5 не видавали ОСОБА_3 довіреності на участь та голосування на загальних зборах учасників товариства.

На загальних зборах учасників Товариства від 01.07.2016 р. фактично була присутня тільки позивач, оскільки не можна вважати присутніми на зборах інших двох учасників - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, через те, що вони особисто участь у зборах не приймали, а як вже зазначалося вище позивач, представляючи зазначених осіб на загальних зборах на підставі доручення (довіреностей), діяв поза межами даного їй доручення та взагалі не мав права представляти інтереси даних осіб на загальних зборах учасників товариства.

Як зазначено в протоколі № 1 загальних зборів учасників товариства від 01.07.2016 р., позивач отримав частку у статутному капіталі товариства у розмірі 34%. У той же час зазначено, що інші два учасника Товариства отримують часту у статутному капіталі товариства сумарно у розмірі 66 %.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України Про господарські товариства , кворум для проведення на загальних зборах учасників Товариства 01.07.2016 р. сформований не був.

У зв'язку із наведеним, позивач вважає, що рішення, прийняті на загальних зборах учасників товариства 01.07.2016 р. та оформлені протоколом № 1, підлягають визнанню недійсними через порушення вимог закону під час скликання та проведення загальних зборів, а саме:

- в порушення ч. 1 ст. 60 Закону України Про господарські товариства , кворум для проведення на загальних зборах учасників Товариства 01.07.2016 р. сформований не був;

- рішення загальних зборах учасників Товариства 01.07.2016 р. прийняті одним із учасників Товариства від імені інших учасників Товариства без належних на те повноважень, тобто без наявності належним чином оформленої відповідно до ст.ст. 244, 247 ЦКУ довіреності на участь та голосування у загальних зборах учасників товариства

У зв'язку із тим, що статут Товариства затверджений нелегітимними загальними зборами учасників Товариства, то вважаємо, що визнання недійсними рішень, прийнятих на загальних зборах учасників товариства 01.07.2016 р. та оформлених протоколом № 1, тягне за собою визнання недійсним статуту Товариства, затвердженого на вказаних загальних зборах.

Окрім цього, визнання недійсним рішення щодо заснування Товариства тягне за собою прийняття рішення щодо скасування державної реєстрації такого Товариства.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.09.2017 р. позовну заяву ОСОБА_3 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2145/17, при цьому справу призначено до розгляду в засіданні суду. Також вказаною ухвалою суду до участі у справі залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є учасниками ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" та володіють частками у статутному капіталі вказаного Товариства.

02.10.2017 р. позивачем - ОСОБА_3 подано до господарського суду Одеської області заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд:

- визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ „Бірінг Шипменеджмент", прийняті 01.07.2016 р. та оформлені протоколом загальних зборів учасників вказаного Товариства № 1 від 01.07.2016 р., в частині зазначення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 учасниками Товариства, кожен з яких володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що складає 33% статутного капіталу та дорівнює 7920 грн.;

- визнати недійсним статут ТОВ „Бірінг Шипменеджмент", затверджений протоколом № 1 від 01.07.2016 р. загальних зборів учасників вказаного Товариства, в частині зазначення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 учасниками ТОВ „Бірінг Шипменеджмент", кожен з яких володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що складає 33% статутного капіталу та дорівнює 7920 грн.

В обґрунтування поданої заяви про зменшення позовних вимог позивач зазначає, що в позовній заяві наведені підстави відсутності повноважень у позивача щодо представлення інтересів громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на загальних зборах учасників ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" 01 липня 2016 року, рішення на яких оформлені протоколом № 1 від 01.07.2016 р. Зазначені особи безпідставно зазначені в оскаржуваному протоколі та статуті Товариства як учасники, яким сукупно належить 66% статутного капіталу вказаного Товариства, та які відповідно не внесли жодних грошових коштів для формування статутного капіталу. З огляду на наведене, позивач вказує, що фактично позбавлений можливості реалізації своїх прав як учасника ТОВ та не може вжити заходів, передбачених законодавством у випадках, коли статутний капітал товариства не сформовано у встановлений Законом строк.

27.10.2017 р. позивачем подано до суду додаткові пояснення стосовно заявлених вимог, (а.с. 78-83), в яких позивач вказує, що у даній справі позовні вимоги ОСОБА_7 спрямовано значною мірою на захист її охоронюваного законом інтересу, який втілено у легітимне прагнення до можливості користування в повному обсязі належними їй корпоративними правами учасника „Бірінг Шипменеджмент" з метою задоволення потреб щодо матеріальної вигоди від даних корпоративних прав.

Відповідач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, про що зазначено у письмових поясненнях по справі (а.с. 84-88). Зокрема, відповідач вказує, що фактичні обставини даної справи свідчать про те, що порушення, допущені при створенні ТОВ Бірінг Шипменеджмент , можливо усунути шляхом приведення установчих документів у відповідність з правами та охоронюваними законом інтересами позивача. Відповідач наразі зауважує, що згідно довідки ПАТ „КБ „Приватбанк" про обіги № 171010SU14001602 від 10.10.2017 р., виданої клієнту - ТОВ Бірінг Шипменеджмент , за період з 01.08.2016 р. по 10.10.2017 р. обіг грошових коштів за рахунками Товариства (як відкритими у національній валюті України, так і відкритими у доларах США) відсутній. Однак, як стверджує відповідач, протягом певного періоду Товариством фінансувалось за рахунок готівкових коштів утримання офісу, сплата комунальних платежів та інші поточні видатки на загальну суму 64636,97 грн. За ствердженнями відповідача, всі вищевказані грошові кошти вносились за рахунок ОСОБА_3 Так, відповідач стверджує, що 02 серпня 2016 р. ОСОБА_3 було внесено в касу Товариства грошові кошти на оплату її частки у Статутному капіталі Товариства в сумі 8160,00 грн., про що свідчить прибутковий касовий ордер № 1 від 02.08.2016 р. ОСОБА_3 також вносились в касу Товариства і додаткові суми. При цьому 02.08.2016 р. позивачем отримано грошові кошти в загальному розмірі 9223,58 грн. із каси Товариства відповідно до видаткового касового ордеру від 02.08.2016 р. Зазначена сума сплачена позивачем за користування приміщенням офісу 02 серпня 2016 р. згідно квитанції № 0.0.594114916.2 з призначенням платежу „сплата за договір суборенди БА19/УМЄ/БШМ/110716 від 11.07.2016 р. ТОВ Бірінг Шипменеджмент (9132,26 грн. - оплата за договором суборенди, 91,32 грн. - комісія банку). Таким чином відповідач зазначає, що ОСОБА_3 в повному обсязі сплачена її частка у Статутному капіталі Товариства, а також фактично сплачено весь розмір Статутного капіталу ТОВ Бірінг Шипменеджмент . Так, відповідач стверджує, що зазначене свідчить не лише про виконання позивачем своїх зобов'язань перед Товариством, а й про намір створити всі можливі умови для задоволення власного інтересу щодо участі у господарському товаристві та можливості отримання доходу внаслідок володіння корпоративними правами. Відтак, відповідач погоджується із заявленим позовом, що спрямований на захист законного інтересу ОСОБА_3

Треті особи у судові засідання не з'явились, письмових пояснень по суті спору не надали.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Бірінг Шипменеджмент" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осі-підприємців 04.07.2016 р., номер запису про проведення державної реєстрації юридичної особи № 1 556 102 0000 059080.

Рішення про створення вказаного Товариства прийнято на загальних зборах учасників ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" від 01.07.2016 р., які оформлені протоколом № 1 від 01.07.2016 р.

Відповідно до вказаного протоколу № 1 у загальних зборах прийняли участь наступні особи:

- ОСОБА_3, яка діяла від власного імені;

- ОСОБА_4, від імені якого діяла ОСОБА_3 на підставі довіреності від 03.06.2016 р. (серія НВТ № 228400), посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.С.;

- ОСОБА_5, від імені якого діяла ОСОБА_3 на підставі довіреності від 03.06.2016 р. (серія НВТ № 597202), посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.С.

При цьому згідно протоколу № 1 на загальних зборах учасників ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" 01.07.2016 р. прийняті наступні рішення:

- про заснування ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" з місцезнаходженням: м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 19, офіс 301;

- встановлення розміру статутного капіталу Товариства у розмірі 24000,00 грн. із наступним розподілом часток: ОСОБА_3 - частка у статутному капіталі Товариства у розмірі 34 % статутного капіталу, що в грошовому виразі становить 8160,00 грн.; ОСОБА_4 - частка у статутному капіталі товариства у розмірі 33 % статутного капіталу, що в грошовому виразі становить 7920,00 грн.; ОСОБА_5 - частка у статутному капіталі товариства у розмірі 33% статутного капіталу, що в грошовому виразі становить 7920,00 грн.;

- затвердження статуту ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" в запропонованій редакції;

- призначення директором ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" ОСОБА_3 та призначення її відповідальною за реєстрацію Товариства.

Відповідно до положень статуту ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" учасниками (засновниками) Товариства є:

- ОСОБА_3, частка якої у статутному капіталі товариства складає у розмірі 34%, що в грошовому виразі становить 8160 грн.;

- ОСОБА_4, частка якого у статутному капіталі товариства складає у розмірі 33%, що в грошовому виразі становить 7920 грн.;

- ОСОБА_5, частка якого у статутному капіталі товариства складає у розмірі 33%, що в грошовому виразі становить 7920 грн.

Як встановлено судом, кворум на загальних зборах учасників Товариства від 01.07.2017 р. визначено з урахуванням представництва ОСОБА_3, яка діяла від свого імені, а також від імені громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі довіреностей від 03.06.2016 р.

Так, 03.06.2017 р. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були підписані та засвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Писаренко Є.С. довіреності серії НВТ № 228400 (реєстр. № 1948, 1949) та серії НВТ № 597202 (реєстр. № 1952, 1953), згідно яких ОСОБА_3 уповноважено бути представником ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у відповідних підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, в органах державної влади та місцевого самоврядування, в тому числі у відповідних центрах надання адміністративних послуг з питань:

- постановки на облік (реєстрації) у Відділах державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації громадських формувань відповідного управління юстиції, Державній фіскальній службі, Державній податковій інспекції, Пенсійному фонді, Центрі зайнятості, Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонді соціального страхування України на випадок безробіття та інших фондах України будь-якого товариства, засновником (учасником) якого є довірителі;

- відкриття рахунку в банках та банківських установах, в тому числі поточного рахунку для формування статутного фонду (капіталу) та внесення грошей на цей рахунок з правом розпорядчого підпису;

- виготовлення та отримання печатки та штампів будь-якого товариства, засновником (учасником) якого є довірителі;

- отримання необхідних свідоцтв, дозволів, ліцензій та інших документів, пов'язаних з реєстрацією будь-якого товариства, засновником (учасником) якого є довірителі

- здачі звітів до Державної податкової інспекції, Пенсійного Фонду та інших соціальних фондів України, декларацій по ПДВ, іншої звітності, передбаченої чинним законодавством України, нарахування та оплати комунальних та інших податків будь-якого товариства, засновником (учасником) якого є довірителі.

Для цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надано позивачеві - ОСОБА_3 право робити від імені довірителів заяви, в тому числі Державному реєстратору для проведення державної реєстрації, подавати та отримувати необхідні довідки та інші документи, в тому числі свідоцтво платника ПДВ, єдиного податку, дозвіл на виготовлення печатки та штампів, витяги, виписки, свідоцтва, дозволи, ліцензії, розписуватися, сплачувати необхідні платежі, податки та збори, а також вчиняти інші дії, пов'язані з виконанням цього доручення.

Як випливає зі змісту вказаних довіреностей від 03.06.2016 р., виданих ОСОБА_5 та ОСОБА_4, ОСОБА_3 мала обмежене коло повноважень, які пов'язані із представленням інтересів довірителів у уповноважених органах державної влади та місцевого самоврядування щодо представлення інтересів довірителя як учасника (засновника) будь-якого товариства. Але зазначеними довіреностями ОСОБА_3 не було надано право (не уповноважено) на представлення інтересів довірителів на загальних зборів учасників товариства, учасниками (засновниками) яких вони є, та не було надано право (не уповноважено на прийняття певних рішень на таких зальних зборів учасників товариства (право голосування), зокрема рішень щодо створення господарських товариства, визначення розміру статутного капіталу таких товариств та визначення розміру частки довірителя у статутному капіталі таких товариств із порядком її внесення.

Отже, виходячи з наведеного, ОСОБА_3 при прийнятті рішень на загальних зборах учасників загальних зборів учасників ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" від 01.07.2016 р. вийшла за межі повноважень, наданих їй довіреностями, виданими іншими двома учасниками Товариства - ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України „Про господарські товариства", загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів.

В п. 2.21 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин" від 25.02.2016 р. № 4 вказано, що під час вирішення питання про правомочність загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичних осіб судам слід виходити з того, що загальні збори є правомочними, якщо на них зареєструвалися учасники (акціонери), які володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів учасників ТОВ чи ТДВ (голосуючих акцій акціонерів АТ) від загальної кількості голосів, якщо на зборах присутні більше половини членів кооперативу.

Як зазначено в п. 2.23 вказаної Постанови пленуму ВГСУ № 4, учасники (акціонери) можуть брати участь у загальних зборах особисто або через представника. Довіреність представника повинна відповідати загальним вимогам, передбаченим цивільним законодавством, зокрема частиною третьою статті 247 ЦК України. Якщо довіреність учасника (акціонера) на право участі та голосування на загальних зборах оформлена (складена або посвідчена) з порушенням встановлених законодавством вимог, голоси учасника (акціонера), передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися під час визначення кворуму на загальних зборах та результатів голосування.

Положеннями ст. 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Отже, для того, щоб дії представника створили юридичні права і обов'язки для особи, яку представляють, необхідно, щоб представник мав відповідні повноваження, що визначаються змістом, і межі дій, які представник може вчинити від імені особи, яку він представляє.

Разом із тим, як вже зазначалося вище, ані ОСОБА_4, ані ОСОБА_5 не видавали ОСОБА_3 довіреності саме на участь та голосування на загальних зборах учасників товариства.

Отже, на загальних зборах учасників ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" від 01.07.2016 р. фактично був присутній лише один повноважений учасник - позивач, оскільки не можна вважати присутніми на зборах інших двох учасників - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, через те, що вони особисто участь у зборах не приймали, а ОСОБА_3, представляючи зазначених осіб на загальних зборах на підставі доручення (довіреностей), діяла поза межами даного їй доручення та взагалі не мала права представляти інтереси даних осіб на загальних зборах учасників товариства.

Відповідно до ч. 2, 3 п. 2.12 Постанови Пленуму ВГСУ № 4 від 25.02.2016 р. однією із безумовних підстав для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"). Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів:

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Також відповідно до п. 5.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 25.02.2016 р. № 4, під час вирішення корпоративних спорів про визнання недійсними установчих документів господарські суди повинні виходити з того, що затвердження установчого документа є необхідною дією у процесі створення юридичної особи. Тому під час визначення підстав для визнання установчих документів недійсними господарським судам слід керуватися пунктом 2 частини першої статті 110 ЦК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади.

Отже, з урахуванням положень цієї норми підставами для прийняття рішення про визнання недійсними установчих документів є порушення закону, які не можуть бути усунуті. Такою підставою може бути відсутність в установчих документах тих відомостей, які згідно із законом повинні обов'язково в них міститися, зокрема, визначені статтями 88, 120, 134, 143, 151, 154 ЦК України, статтями 57, 82 ГК України, статтями 4, 51, 65, 67, 76 Закону України "Про господарські товариства", статтею 13 Закону України "Про акціонерні товариства".

На думку позивача та відповідача, порушення, допущені при створенні ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" можливо усунути шляхом приведення установчих документів у відповідність з правами та охоронюваними законом інтересами позивача.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 р. № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів , господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

Аналогічне положення міститься в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. № 4 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин , п. 2.1 якої, зокрема, передбачено, що господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 1 ГПК України та з'ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Також згідно п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону України „Про господарські товариства". Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (п. 21 Постанови Пленуму ВСУ).

Крім того, в п. 19 вказаної Постанови Пленуму ВСУ вказано, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Наразі позивач в обґрунтування підстав заявлених вимог вказує, що такі вимоги спрямовано значною мірою на захист охоронюваного законом інтересу позивача, який втілено у легітимне прагнення до можливості користування в повному обсязі належними їй корпоративними правами учасника ТОВ „Бірінг Шипменеджмент" з метою задоволення потреб щодо матеріальної вигоди від даних корпоративних прав.

Положеннями статті 98 ЦК України, яка передбачає можливість оскарження рішення загальних зборів учасником товариства до суду, визначено спосіб захисту порушених прав, а за встановлених судами обставин справи - і спосіб відновлення правового становища позивача, що існувало до прийняття 01.07.2016 р. загальними зборами рішення з питання порядку денного щодо визначення складу учасників товариства та розміру часток статутного капіталу, на підставі яких відповідні відомості були вказані у статуті товариства.

За змістом ст.ст. 4, 51 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи повинні містити, зокрема, відомості про склад засновників та учасників, розмір та порядок утворення статутного капіталу, порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

Як зазначено в протоколі № 1 загальних зборів учасників товариства від 01.07.2016 р., позивач отримав частку у статутному капіталі товариства у розмірі 34%. У той же час зазначено, що інші два учасника Товариства отримують частку у статутному капіталі товариства сумарно у розмірі 66%.

Відповідно до ст. 52 Закону України Про господарські товариства статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

Як вбачається з наданої відповідачем довідки ПАТ „КБ „Приватбанк" про обіги № 171010SU14001602 від 10.10.2017 р., виданої клієнту - ТОВ Бірінг Шипменеджмент , за період з 01.08.2016 р. по 10.10.2017 р. обіг грошових коштів за рахунками Товариства (як відкритими у національній валюті України, так і відкритими у доларах США) відсутній. Однак, як стверджує відповідач, протягом певного періоду Товариством фінансувалось за рахунок готівкових коштів утримання офісу, сплата комунальних платежів та інші поточні видатки на загальну суму 64636,97 грн. За ствердженнями відповідача, всі вищевказані грошові кошти вносились за рахунок ОСОБА_3 Так, 02 серпня 2016 р. ОСОБА_3 було внесено в касу Товариства грошові кошти на оплату її частки у Статутному капіталі Товариства в сумі 8160,00 грн., про що свідчить прибутковий касовий ордер № 1 від 02.08.2016 р. ОСОБА_3 також вносились в касу Товариства і додаткові суми. При цьому 02.08.2016 р. позивачем отримано грошові кошти в загальному розмірі 9223,58 грн. із каси Товариства відповідно до видаткового касового ордеру від 02.08.2016 р. Зазначена сума сплачена позивачем за користування приміщенням офісу 02 серпня 2016 р. згідно квитанції № 0.0.594114916.2 з призначенням платежу „сплата за договір суборенди БА19/УМЄ/БШМ/110716 від 11.07.2016 р. ТОВ Бірінг Шипменеджмент (9132,26 грн. - оплата за договором суборенди, 91,32 грн. - комісія банку). Таким чином відповідач зазначає, що ОСОБА_3 в повному обсязі сплачена її частка у статутному капіталі Товариства, а також фактично сплачено весь розмір статутного капіталу ТОВ Бірінг Шипменеджмент .

Наразі докази внесення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 будь-яких коштів до статутного капіталу ТОВ Бірінг Шипменеджмент в матеріалах справи відсутні.

З огляду на наведене, позивач вказує, що фактично позбавлений можливості реалізації своїх прав як учасника ТОВ та не може вжити заходів, передбачених законодавством у випадках, коли статутний капітал товариства не сформовано у встановлений Законом строк.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України Про господарські товариства учасники господарського товариства мають право:

а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах;

б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди);

в) вийти в установленому порядку з товариства;

г) одержувати інформацію про діяльність товариства;

д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Що ж стосується охоронюваних законом інтересів, то зазначена категорія аналогічно чітко вищенаведеними нормативними актами не визначена. Тлумачення поняття охоронюваний законом інтерес надано Конституційним судом України у рішенні від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес). Так, в рішенні Конституційного суду (п. 3.6.) зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається у частині першій статті 4 ЦПК та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтересу вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який:

а) виходить за межі змісту суб'єктивного права;

б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони;

в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб;

г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права;

д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;

є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом .

В рішенні Конституційного суду надано також дефініцію поняття охоронюваний законом інтерес . Так, охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційним судом в наведеному рішенні також зазначено, що законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб'єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки .

Відповідно до ст. 79 Господарського кодексу України, господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку. Згідно п. 2 ст. 83 Цивільного кодексу України, товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. За нормами ст. 84 Цивільного кодексу України, товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

З огляду на наведене, безсумнівним є визначення отримання прибутку як головної мети створення господарського товариства. Тому, основний розумний інтерес учасника господарського товариства полягає в можливості отримання доходу шляхом розподілу прибутку (дивідендів) та реалізується завдяки створенню такої юридичної особи та участі у відповідному господарському товаристві.

У справах Бейєлер проти Італії від 28.05.2002 р. за № 33202/96 та Принц Ганс-Адам ІІ де Ліхтенштейн проти Німеччини від 12.07.2001 р. за № 42527/98 Європейський суд з прав людини наголошу на тому, що право власності, згідно з рішеннями суду, не обмежується правом власності на фізичні речі та передбачає, що право вимоги, законний інтерес та правомірне очікування особи (до яких, зокрема, належать інтереси, зумовлені корпоративними правами акціонера) також повинні отримати прямий ефективний захист.

Крім того, згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у справі Совтрансавто проти України від 25.07.2002 р. за № 48553/99, обов'язок ефективного здійснення захисту прав державою передбачає також позитивний обов'язок держави гарантувати ефективне та справедливе вирішення в національних судах будь-яких спорів між приватними особами, у тому числі й спорів, пов'язаних із захистом інтересів акціонера, спрямованих на задоволення його легітимного прагнення щодо отримання правомірної вигоди від його корпоративних прав.

Так, у даній справі судом встановлено факт відсутності повноважень позивача щодо представлення інтересів громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на загальних зборах учасників ТОВ Бірінг Шипменеджмент 01 липня 2016 року, рішення яких оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства № 1 від 01.07.2016 р. Вказані особи безпідставно зазначені у цьому протоколі загальних зборів та в статуті Товариства як учасники, яким сукупно належить 66% статутного капіталу Товариства, тим більш вони не внесли жодних грошових коштів на формування статутного капіталу Товариства. З огляду на вказане, суд вважає підставними доводи позивача про те, що він фактично позбавлений можливості реалізації своїх прав як учасника товариства з обмеженою відповідальністю та не може вжити заходів, передбачених законодавством у випадках, коли статутний капітал товариства не сформовано у встановлений Законом строк.

Виходячи з цього, господарський суд вважає доцільним визнати недійсними тільки ті рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлені протоколом загальних зборів учасників Товариства № 1 від 01.07.2016 р., та положення статуту ТОВ Бірінг Шипменеджмент , що стосуються зазначення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як учасників Товариства, кожен з яких володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що складає 33% статутного капіталу та дорівнює 7920 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3, які спрямовані на захист законного інтересу заявника, є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бірінг Шипменеджмент, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про визнання частково недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та визнання частково недійсним статуту товариства задовольнити.

2. ВИЗНАТИ недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Бірінг Шипменеджмент", прийняті 01.07.2016 р. та оформлені протоколом загальних зборів учасників вказаного Товариства № 1 від 01.07.2016 р., в частині зазначення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 учасниками (засновниками) Товариства, кожен з яких володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що складає 33% статутного капіталу та дорівнює в грошовому виразі 7920 грн.

3. ВИЗНАТИ недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю „Бірінг Шипменеджмент" (код ЄДРПОУ 40625634), затверджений протоколом № 1 від 01.07.2016 р. загальних зборів учасників вказаного Товариства, в частині зазначення ОСОБА_4 (громадянина Сирійської Арабської Республіки, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, паспорт: № НОМЕР_3, виданий посольством Абу-Дабі 09.02.2012 р., який проживає за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_5 (громадянина Ісламської Республіка Пакистан, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, паспорт: НОМЕР_4, виданий Пакистаном 29.04.2012 р., який проживає за адресою: АДРЕСА_2) як учасників (засновників) ТОВ „Бірінг Шипменеджмент", кожен з яких володіє часткою у статутному капіталі Товариства, що складає 33% статутного капіталу та дорівнює в грошовому виразі 7920 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 06 листопада 2017 р.

Суддя В.С. Петров