Ухвала

від 10.11.2017 по справі 905/2542/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр. Науки, 5

У Х В А Л А

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ ПРО БАНКРУТСТВО

10.11.2017р.                               № 905/2542/17                                                   

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРІУПОЛЬ-СІТІ КО”, м.Маріуполь (код ЄДРПОУ 35312979)

про порушення справи про банкрутство

Суддя С.С.Тарапата

До господарського суду Донецької області 06.11.17р. надійшла заява ТОВ “МАРІУПОЛЬ-СІТІ КО”, м.Маріуполь №31 від 01.11.17р. про визнання боржника банкрутом в порядку ст.ст.1, 11, 12, 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. В наданій заяві голова ліквідаційної комісії просить суд прийняти заяву про порушення справи про банкрутство та порушити провадження у справі.

Відповідно до ст.4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно із ч.1 ст.12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі – Закон про банкрутство) господарський суд приймає заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви.

Суд вважає, що підстави для прийняття даної заяви до розгляду відсутні з огляду на наступне:

В силу ч.5 ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон про банкрутство) боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.95 Закону про банкрутство якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

В силу ч.1 та 3 ст.11 вищевказаного закону заява про порушення провадження у справі повинна містити виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; до заяви боржника додається перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити.

Згідно ч.1 ст.111 ЦК України з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.

В силу п.4 ст.111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

У випадках, установлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Відповідно до п.8 ст.111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, а докази на підтвердження всіх цих дій подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

·          В тексті поданої до суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство (стор. 4) міститься інформація про проведення ліквідаційною комісією повної інвентаризації підприємства та посилання на інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей від 30.05.17р., акти інвентаризації грошових коштів та розрахунків з покупцями від 30.05.17р. та протокол засідання ліквідаційної комісії по розгляду результатів інвентаризаційної комісії від 31.05.17р., та вказано що "інвентаризацією встановлено наявність основних засобів, інших необоротних активів, нематеріальних активів, фактичний технічний стан яких визначено як задовільнений і придатний до використання, загальною вартістю 1799320,01грн."

Відповідно до Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.14р., документами, якими оформлюється хід та результати інвентаризації на підприємстві, є інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості.

Посилання на докази проведення інвентаризації необоротних активів в заяві відсутні, докази проведення інвентаризації необоротних активів, в тому числі основних засобів, вартість яких відображена в проміжному ліквідаційному балансі на 31.05.17р. (рядок 1010, колонка 4), а саме наказ про проведення інвентаризації, інвентаризаційний опис або акт інвентаризації, суду не надані. Вказані в заяві та додані до заяви інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей від 30.05.17р., акти інвентаризації грошових коштів та розрахунків з покупцями від 30.05.17р. та протокол засідання ліквідаційної комісії по розгляду результатів інвентаризаційної комісії від 31.05.17р. не відображають та не підтверджують факт проведення інвентаризації необоротних активів (основних засобів) боржника.

· Крім того, в тексті заяви (стор.4) зазначено, що "незалежна оцінка майна підприємства не проводилась, у зв'язку з відсутністю грошових коштів на оплату послуг оцінювача".

З аналізу приписів ст.111 Цивільного кодексу України та ст.95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вбачається, що обов'язковими передумовами для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство є, в тому числі, проведення аналізу активів боржника шляхом здійснення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості боржника. Вказаний висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України викладеною в постанові від 13.09.17р. по справі від 915/3/16.

Чинним законодавством не передбачено звільнення боржника від обов'язку проведення незалежної оцінки майна підприємства у зв'язку з відсутністю грошових коштів на її проведення.

З тексту доданого до заяви договору іпотеки від 19.06.15р., укладеного між ТОВ “Баскебольний клуб “Азовмаш” та ТОВ “МАРІУПОЛЬ-СІТІ КО”, сторонами узгоджена вартість передмета іпотеки (будівля, спортивний комплекс, клуб та кафе) та визначена в розмірі 2200000,00грн. Вказана сума є значно більшою, ніж зазначена в проміжному ліквідаційному балансі на 31.05.17р. вартість основних засобів (1370,3тис.грн.), а також перевищує загальну суму кредиторської заборгованості, що зазначена в реєстрі кредиторських вимог на 31.05.17р. (2170570,95грн.) та проміжному ліквідаційному балансі (2178,4тис.грн.).

Крім того, за даними балансу значаться оборотні активи (дебіторська заборгованість) в сумі 404,8грн., тоді як в заяві дебіторська заборгованість зазначена в сумі 402700,00грн.

Суд вважає, що за відсутності оцінки наявного нерухомого майна такі показники майнового стану боржника належним чином не підтверджують факт недостатності вартості його майна для задоволення вимог кредиторів, що є основною умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

До того ж, загальна сума кредиторської заборгованості, що вказана в реєстрі вимог кредиторів є нижчою ніж вартість поточних зобов'язань боржника за даними проміжного ліквідаційного балансу (2170570,95грн. та 2178,4тис.грн.). Підстави таких розбіжностей в заяві не наведені.

· До заяви про порушення провадження у справі про банкрутство додана довідка Маріупольської об'єданної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області №5955/10/05-82-08-013 від 24.02.17р. про відкриті рахунки в установах банків (8 відкритих рахунків у 3 установах). Довідки банків про залишок коштів до заяви не додані, посилання на факт їх отримання в заяві відсутні.

Зазначені у довідці відомості не містять інформацію про наявність/відсутність рахунків боржника в цінних паперах. Відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери всупереч вимогам ч.3 ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в заяві не зазначені, до заяви не додані.

Вказане позбавляє суд можливості дійти висновку щодо достовірності даних проміжного ліквідаційного балансу стосовно вартості активів боржника.

· Доданий до заяви реєстр кредиторських вимог станом на 31.05.17р. не відповідає вимогам п.3 ч.3 ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, не містить інформацію про місцезнаходження або місцепроживання кредитора, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), підстави виникнення зобов'язань та строк їх виконання згідно із законом або договором.

Крім того, до заяви не додані первинні документи в підтвердження кредиторських вимог ПАТ "Азовзагальмаш" в сумі 1950042,24грн.

В порушення вимог вищевказаної статті закону до заяви не додані перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальної балансової вартості майна; довідка органів приватизації стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства державного майна, що в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу.

Докази вживання боржником заходів до повернення дебіторської заборгованості відсутні.

Аудиторський висновок на підтвердження достовірності та повноти даних проміжного ліквідаційного балансу до заяви не доданий, про факт його проведення в заяві не зазначено. Про необхідність проведення та надання суду такого аудиторського висновку зазначає Вищий господарський суд України в постанові від 04.04.17р. по справі №911/2249/16.

З огляду на зазначене, суд вважає, що боржником – заявником не доведено факт дотримання передбаченого законодавством порядку ліквідації та передумов для порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.95 Закону про банкрутство і звернення із відповідною заявою до суду.

Згідно п. 1 ст.15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі, та з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

В силу п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

З огляду на зазначене заява Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРІУПОЛЬ-СІТІ КО”, м.Маріуполь №31 від 01.11.17р. про визнання боржника банкрутом в порядку ст.ст.1, 11, 12, 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до п.2 ст.15 вказаного закону повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.

Враховуючи викладене та керуючись п.1 ст.2, ст.ст.9, 11, п.1 ст.15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” в редакції від 22.12.11р. із змінами та доповненнями, ст.4-1, 43, 63, 86 Господарського кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В:

Повернути без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “МАРІУПОЛЬ-СІТІ КО”, м.Маріуполь №31 від 01.11.17р. про визнання боржника банкрутом в порядку ст.ст.1, 11, 12, 95 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Додаток: заява з доданими до неї документами всього на 118арк., конверт.

Суддя С.С. Тарапата