Рішення

від 07.11.2017 по справі 905/1891/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.11.2017 Справа № 905/1891/17

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Левшиної Я.О., суддів Попова О.В., Тарапати С.С., при секретарі судового засідання Конько В.В., розглянув матеріали

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» , м. Київ в особі Східної регіональної дирекції Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» , м. Слов'янськ, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська продуктова компанія» , м. Бахмут, Донецька область

про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 18129,38грн., заборгованості за процентами в розмірі 4759,63грн., пені в розмірі 531,15грн., штрафу у розмірі 15141,75грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №269 від 24.06.2015р.;

від відповідача: не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

У судовому засіданні 10.10.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» , м. Київ в особі Східної регіональної дирекції Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» , м. Слов'янськ, Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська продуктова компанія» , м. Бахмут, Донецька область про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 18129,38грн., заборгованості за процентами в розмірі 4759,63грн., пені в розмірі 531,15грн., штрафу у розмірі 15141,75грн.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

Протоколом від 17.10.2017р. призначено колегіальний розгляд справи у наступному складі: головуючий суддя Левшина Я.О., судді: Попов О.В., Тарапата С.С.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором №124/12/2013/0312 від 10.12.2013р. з повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування ними, у зв'язку з чим нараховує до стягнення пеню, а також на неналежне виконання умов договору застави №0312/124 від 10.12.2013р., внаслідок чого нараховує штраф.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 6 526, 529, 530, 546, 572, 610-612, 625, 627, 629, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 4, 173, 174, 193, 216, 217, 220, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. 1, 4, 12, 33, 43-49 58, 75 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав: розрахунок позовних вимог; кредитний договір №124/12/2013/0312 від 10.12.2013р. з додатками; договір застави №0312/124 від 10.12.2013р.; вимоги про дострокове повернення кредиту №49/5-320/04-11 від 27.04.2017р., №50/5-320/04-11 від 27.04.2017р.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: банківські виписки за кредитом та процентами; витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №53640116 від 06.10.2017р.; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АТ №553406; додаткові пояснення до позову.

Представник позивача у судове засідання 07.11.2017р. з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 07.11.2017р. не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою відповідача, визначеною за матеріалами справи.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції № 18 від 26.12.2011р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідачу було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своєї позиції по суті заявлених вимог з наданням підтверджуючих доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання відповідача здійснювати свої процесуальні права.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомленого відповідача та ненадання ними певних документів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не можуть вважатися належною підставою для подальшого відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

10.12.2013р. між ПАТ Укргазбанк , м.Київ (далі банк, позивач) та ТОВ Донбаська продуктова компанія (далі позичальник/відповідач) укладений кредитний договір №124/12/2013/0312 (далі кредитний договір).

Відповідно до умов п. 1.1 договору банк надає позичальнику кредит в сумі 108710,00грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. цього договору, в розмірі 5% річних.

Цільове призначення (мета) кредиту: на купівлю автомобіля (п. 1.2. договору).

Відповідно до п.п. 1.3.1, 1.3.2 кредит надається з 10.12.2013р. по 09.12.2014р. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки (терміни) та у сумі, які зазначені в графіку погашення кредиту (Додаток №1 до договору).

В додатку №1 сторони погодили наступний графік погашення кредиту:

№ДатаСума до погашення (грн.) 1по 05.01.2014р. 9059,17 2по 05.02.2014р. 9059,17 3по 05.03.2014р. 9059,17 4по 05.04.2014р. 9059,17 5по 05.05.2014р. 9059,17 6по 05.06.2014р. 9059,17 7по 05.07.2014р. 9059,17 8по 05.08.2014р. 9059,17 9по 05.09.2014р. 9059,17 10по 05.10.2014р. 9059,17 11по 05.11.2014р. 9059,17 12по 05.12.2014р. 9059,13 Кредитні кошти надаються банком позичальнику шляхом оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених у п. 1.3 цього договору, розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №20625012216356.980, відкритого у відділенні №312/04 АБ Укргазбанк , код банку 320478 (п. 3.1 договору).

За умовами п. 3.2 договору погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок №3739501216356.980 в відділенні №312/04 АБ Укргазбанк , код Банку 320478, відповідно до графіку погашення кредиту, який наведено в Додатку 1 до цього договору.

Якщо останній день сплати чергового платежу по кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

У разі надходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

Згідно п. 3.3 договору нарахування процентів за договором здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 1.1. цього договору. При розрахунку процентів використовується метод факт/факт , виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування коштами.

Проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, відповідно до п. 1.3 цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.

За умовами п. 3.4 договору проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день дострокового розірвання цього договору.

За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 10% річних. Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту договору. (п. 3.7 договору).

Згідно п. 3.9 договору за наявності заборгованості по кредиту сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості:

1) прострочені комісії (якщо буде мати місце таке прострочення);

2) прострочені проценти (якщо буде мати місце таке прострочення);

3) прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце таке прострочення);

4) строкові комісії;

5) строкові проценти;

6) строкова заборгованість за основним боргом.

У забезпечення зобов'язань за цим договором прийнято:

- заставу майна (автомобіль ГАЗ, модель 3302, АХІ-1, тип - фургон малотонажний ізотермічний, 2013р. випуску, який належить позичальнику на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САТ №553406 від 04.12.2013р. та знаходиться за адресою: Донецька область, м. Єнакієве, пр. Берегового, 10);

- фінансову поруку ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1).

За порушення визначених у цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 5.3 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання своїх зобов'язань за цим договором (п. 8.11 договору).

За своєю правовою природою договір №124/12/2013/0312 від 10.12.2013р. є кредитним договором, правовідносини за яким регулюються розділом 2 глави 71 Цивільного кодексу України "Позика. Кредит. Банківський вклад", параграфом 1 глави 35 Господарського кодексу України, Законами України "Про банки і банківську діяльність", Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг та іншими нормативно-правовими актами.

Істотними умовами у кредитному договорі є мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч.2 ст.345 ГК України).

Суд, дослідивши умови договору, робить висновок, що сторонами в кредитному договорі №124/12/2013/0312 від 10.12.2013р. погоджені всі істотні умови, відсутні докази визнання договору недійсним, тому зазначений договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За умовами ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525-526 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведено, що банком належним чином виконані умови договору щодо надання кредитних коштів.

Відповідно до ч.3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно умов договору остаточною датою повернення кредитних коштів визначено 09.12.2014р.

Всупереч приписам закону та умовам договору, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, отримані кошти у встановлені строки не повернув, плату за кредит своєчасно та в повному обсязі не здійснив.

З наданих позивачем банківських виписок вбачається, що заборгованість відповідача за основною сумою кредиту дійсно (фактично) становить 18129,38грн.

Враховуючи вищезазначене та той факт, що відповідач не надав суду до прийняття рішення по справі доказів погашення даної суми, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач зазначає, що заборгованість позичальника за процентами складає 4759,63грн., що підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по відсоткам відповідно умов до договору кредиту є правомірними, доведеними належним чином та підтверджені матеріалами справи, вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач нараховує пеню по процентах у розмірі 531,15грн. за період з 01.06.2016р. по 31.05.2017р.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції від 02.09.2014р. №1669-VII на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. N 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України встановлено, що на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до п.п. 3 розділу 1 включено м. Артемівськ (Бахмут).

Відповідно до ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України. Закріплене в ст. 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції право суб'єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція, бути звільненим від відповідальності за несвоєчасне повернення кредиту на період проведення антитерористичної операції не може бути ілюзорним, носити декларативний характер. Зазначене право повинно бути гарантованим, незалежно від того, що державним органом повною мірою не забезпечено передумови виконання зазначеного Закону і з цієї причини не може бути відмовлено судом в захисті законного права відповідача.

Крім того, статтею 1 Закону України Про боротьбу з тероризмом встановлено, що районом проведення антитерористичної операції є визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до рішення РНБО України від 13.04.2014р., введеного в дію Указом Президента України від 14.04.2014р. № 405/2014, Антитерористичним центром при Службі безпеки України, видано наказ від 07.10.2014р. № 33/6/а Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення , згідно з яким визначено районом проведення антитерористичної операції Донецьку та Луганську області з 07.04.2014р., тобто факт проведення на території Донецької області в цілому антитерористичної операції є доведеним.

Отже, проведення з 07.04.2014р. антитерористичної операції на території Донецької області, до складу якої відноситься місто Артемівськ (Бахмут), визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

З урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З огляду на викладене, нарахування пені по процентах у розмірі 531,15грн. за період з 01.06.2016р. по 31.05.2017р. є необґрунтованим, отже позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 531,15грн. задоволенню не підлягають.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №124/12/2013/0312 від 10.12.2013р. між позивачем (заставодержателем) та відповідачем (заставодавцем) укладений договір застави №312/124 від 10.12.2013р.

Предметом застави є транспортний засіб марги ГАЗ, моделі 3302, АХІ-1, тип - фургон малотонажний ізотермічний, 2013р. випуску, кузовVIN Y8XG010J0D0005138, 330200D0733197, колір - білий, реєстраціний номер АН4157. Місцезнаходження предмета застави: Донецька область, м. Єнакієве, пр. Берегового, 10. предмет застави належить заставодавцю на праві власності , що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САТ №553406 від 04.12.2013р. (п. 2.1 договору).

За згодою сторін предмет застави оцінено в 155300,00грн. з ПДВ та визначено сторонами його справедливою (ринковою) вартістю (п. 2.2 договору застави).

Згідно п. 3.3.11 договору застави заставодавець зобов'язаний одночасно з укладенням цього договору здійснити страхування предмету застави за власний рахунок у акредитованій заставодержателем страховій компанії та виконувати всі умови кредитного та цього договору при здійсненні страхування; здійснювати страхування предмету застави на вест строк кредитування. при цьому у випадку укладення договору страхування терміном на 1 рік, забезпечити укладення наступних договорів страхування предмету застави таким чином, щоб страхове покриття за договорами страхування було безперервним та діяло протягом усього терміну користування кредитними коштами; вчиняти всі необхідні дії дійсності договору страхування, за яким застраховано предмет застави, зокрема, вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, та не пізніше ніж за 10 календарних днів до гранічного строку сплати страхових платежів, визначеного договором страхування, надати до заставодержателя докази такої сплати; підтримувати шляхом негайної сплати відповідних страхових платежів, розмір страхової суми, яка зменшилась з будь-яких причин, на рівні, визначеному у відповідному договорі страхування на момент укладення такого договору страхування та надавати заставодержателю підтвердження внесення страхового платежу.

За умовами п. 4.3 договору застави за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання п. 3.3.11 цього договору, заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку протягом якого заставодавець порушував вимоги п. 3.3.11 цього договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, визначеної у п. 2.2 цього договору, який збільшується на 0,75 процентних пункти щомісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення (у т.ч. враховуючи місяць, у якому будуть виконані зобов'язання зі страхування). При цьому сплата штрафу не звільняє заставодавця від виконання своїх зобов'язань за вказаними пунктами.

Позивачем нарахований та заявлений до стягнення штраф за невиконання п. 3.3.11 договору застави у розмірі 15141,75грн. за період липень 2016р. - червень 2017р.

Відповідачем не надані суду докази укладення договорів страхування предмету застави за період 2016-2017р. та документи, що підтверджують сплату страхових платежів за такими договорами.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Перевіривши розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення 15141,75грн. відповідно.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» , м. Київ в особі Східної регіональної дирекції Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» , м. Слов'янськ, Донецька область до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська продуктова компанія» , м. Бахмут, Донецька область про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 18129,38грн., заборгованості за процентами в розмірі 4759,63грн., пені в розмірі 531,15грн., штрафу у розмірі 15141,75грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаська продуктова компанія» (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Чайковського, 79, ЄДРПОУ 38214961) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» в особі Східної регіональної дирекції Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за кредитом в розмірі 18129,38грн., заборгованість за процентами в розмірі 4759,63грн., штраф у розмірі 15141,75грн., витрати з оплати судового збору в сумі 1577,97грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 531,15грн відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 07.11.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 09.11.2017р.

Головуючий суддя Я.О. Левшина

Суддя С.С. Тарапата

Суддя О.В. Попов