Постанова

від 09.11.2017 по справі 323/3490/16-а

ОРІХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 323/3490/16-а

2-а/323/2/17

ПОСТАНОВА

іменем України

09.11.2017 року м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі судді Плечищевої О.В., при секретарі Щербині Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ - ТОРГ" до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" про визнання протиправними та скасування вимоги та наказу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у зв"язку з їх незаконністю,-

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2016 року ТОВ ЛАЙТ-ТОРГ звернулось до Оріхівського районного суду Запорізької області з адміністративним позовом, в якому прохають визнати протиправним та скасувати вимогу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 23/Р-7-5160 від 07 листопада 2016 року підписану директором департаменту економічного розвитку Львівської міської ради ОСОБА_1, яким на позивача покладено обов'язок в строк до 10.11.2016 року демонтувати п ять об'єктів зовнішньої реклами за адресою АДРЕСА_2, розміщених на фасаді вказаного будинку без дозволу відповідача та наказ Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 84-Д від 07.11.2016 року, підписаний директором департаменту економічного розвитку Львівської міської ради ОСОБА_1, яким на Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" покладено обов'язок в строк до 31.12.2016 року демонтувати п ять об'єктів зовнішньої реклами за адресою АДРЕСА_2, розміщених на фасаді вказаного будинку без дозволу відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржена вимога та наказ, внесені відповідачем з посиланням на відсутність дозволу відповідача на розміщення зовнішньої реклами, що, на думку відповідача, є порушенням вимог Закону України Про рекламу , Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 року № 2067, Правил розміщення зовнішньої реклами у місті Львів, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 21.05.2010 року № 569.

Однак, за ствердженням позивача, зазначені у вимозі та наказі спеціальні конструкції не містять реклами, а є вивісками (табличками), розміщення яких дозволу не потребує. Відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема статті 41 Конституції України, вилучення майна з власності особи допускається виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. На теперішній час відсутнє будь-яке рішення суду, яке б дозволяло вилучати майно позивача працівникам відповідача чи іншим особам. Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ані Конституція України, ані жоден закон України не передбачає повноваження будь-якого комунального підприємства, будь-якого органу місцевого самоврядування, будь-яких посадових осіб органів місцевого самоврядування на самостійне прийняття рішення та його виконання щодо примусового вилучення з власності громадян та юридичних осіб їх власності. Крім того, позивач зазначає про те, що відповідно до частини 6 статті 9 Закону України Про рекламу вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою. Вивіска на фасаді магазинів ВИНА СВІТУ містить зображення торгової марки ВИНА СВІТУ , яка зареєстрована у встановленому законом порядку. Іншої інформації там немає. Знак для товарів і послуг ВИНА СВІТУ належить громадянину ОСОБА_3, що посвідчується свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 141756, та знаходиться у користуванні позивача на підставі відповідного ліцензійного договору б/н від 01.08.2016 року.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 на вимогах наполягав та прохав їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з явився, про день та час слухання справи був повідомлений в установлений законодавством спосіб.

Представник третьої особи: Комунального підприємства Адміністративно - технічне управління в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог позивача, прохала відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши сторони по справі, дослідивши надані учасниками справи докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, суд прийшов до висновку про те, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням позивача є: АДРЕСА_1. Позивач має ідентифікаційний код 39382243.

У користуванні позивача знаходиться приміщення першого поверху позначені на поверховому плані цифрами 10, 11а, 15, 15а, 22, загальною площею 145,8 м.кв., що розташовані у будівлі за адресою: АДРЕСА_2 та використовується для здійснення торгівельної діяльності на підставі Договору оренди № 10/08/16 від 10.08.2016 року між позивачем та суб єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5..

Крім того, на підставі Ліцензійного договору про надання дозволу на використання об'єкта права інтелектуальної власності від 01.08.2016 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_3, позивачу належить невиключна проста ліцензія на використання знаку для товарів і послуг ВИНА СВІТУ . Вказаний знак для товарів і послуг належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва № 141756.

На фасаді вказаного приміщення позивач розмістив вивіски з написом ВИНА СВІТУ та словами Фірмова крамниця .

07.11.2016 року представнику ТОВ ЛАЙТ_ТОРГ вручено вимогу Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 07.11.2016 року № 23/Р-7-5160, згідно якій слідує, що ТОВ ЛАЙТ-ТОРГ порушило вимоги ч.1 ст.16 ЗУ Про рекламу , а саме: самовільно встановлено спеціальні конструкції зовнішньої реклами на фасаді будинку № 78 по вулиці Стрийській м.Львів. Розміри площини рекламної конструкції: 25х1,50 м (місце 1); 6,00мх3,00 м (місце № 2); 8,00Х3,00 м (місце №3); 4.00 х 3,00 м (місце № 4); 1,50 х 3,00 м ( місце № 5). Характеристика конструкцій зовнішньої реклами - на фасаді будинку. Запропоновано в термін до 10.11.2016 року усунути вказане порушення. При невиконання цієї вимоги спеціальні конструкції зовнішньої реклами буде демонтовано примусово. Підставою для примусового демонтажу є положення Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові, затверджених рішенням виконкому Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010 року.

Відповідно до п.п.3.4, 9.3, 9.4, 9.5 Правил КП Адміністративно -технічне управління :

- у межах своєї компетенції здійснює нагляд до дотриманням підприємствами правил розміщення рекламних засобів. Здійснює обстеження місць розташування рекламних засобів на предмет відповідності встановлення спеціальних конструкцій та надає робочому органу матеріали про виявлені невідповідності (п.п.3.4.1., 3.4.2 Правил);

- готує проект вимоги та рекомендованим листом надсилає його рекламо розповсюджувачам, інформацію про скеровані вимоги реєструються в інформаційній базі даних КП ( п.9.3 Правил);

- після підтвердження невиконання вимог щодо усунення порушення ( не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня невиконання вимоги) звертається з відповідним поданням до робочого органу про рекламні засоби, що підлягають примусовому демонтаж для підготовки наказу про примусовий демонтаж ( п.9.5);

- готує проект наказу про примусовий демонтаж.

Відповідно до п.9.6 робочий орган протягом 5 робочих днів видає наказ, яким визначається перелік рекламних засобів, що підлягають демонтажу з зазначенням місця їх розташування та терміну проведення демонтажу оператором.

Відповідно до п.8.3 Правил, п.19.3.4.3 Правил благоустрою м.Львова КП Адміністративно-технічне управління проводить демонтаж самовільно встановлених рекламних конструкцій за наказами відповідного виконавчого органу міської ради (робочого органу з врегулювання розміщення зовнішньої реклами).

07.11.2016 року Департамент економічної політики Львівської міської ради видав наказ № 84-Д про демонтаж самовільно встановлених конструкцій зовнішньої реклами , згідно якого: Керуючись п.8.1.1 Правил розміщення зовнішньої реклами у м.Львові, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради № 569 від 21.05.2010 року та п.5.5 договорів тимчасового користування місцями, що перебувають в комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій зовнішньої реклами, подання КП Адміністративно-технічне управління № 2410.06-8963 від 07.11.2016 року, враховуючи не виконання вимог департаменту економічної політики щодо добровільного демонтажу цих конструкцій, наказано КП Адміністративно-технічне управління до 31.12.2016 року демонтувати самовільно встановлені конструкції зовнішньої реклами за адресами: вулиця Стрийська, 78 на фасаді будинку : 25х1,50 м (місце 1); 6,00мх3,00 м (місце № 2); 8,00Х3,00 м (місце №3); 4.00 х 3,00 м (місце № 4); 1,50 х 3,00 м ( місце № 5). Підстава для прийняття наказу - вимога Департаменту економічної політики Львівської міської ради № 23/Р-7-5 160 від 07.11.2016 року. Термін добровільного демонтажу - 10.11.2016 року.

Суд зазначає, що спірна вимога видана 07.11.2016 року, строк добровільного виконання вимоги до 10.11.2016 року. Спірний наказ виданий також 07.11.2016 року. Підставою для видання наказу є не виконання вимог департаменту економічної політики щодо добровільного демонтажу цих конструкцій Тобто спірний наказ прийнятий відповідачем до закінчення встановленого ним же строку для надання добровільного виконання позивачем вимоги У зв язку з цим наказ містить завідомо недостовірну інформацію. Аналогічна неправдива інформація міститься і в поданні КП Адміністративно - технічне управління № 2410.06.8963 від 07.11.2016 року, яка стала також підставою для прийняття спірного наказу.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України Про рекламу , реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

З цього визначення випливає, що певна інформація може бути визнана рекламою лише тоді, коли вона вказує на конкретну, індивідуально визначену особу, або на конкретний, індивідуально визначений товар, із зазначенням найменування, якісних показників, країни походження, виробника тощо.

Разом з тим розміщені на конструкціях позивача словосполучення фірмова крамниця та ВИНА СВІТУ не містять такої індивідуалізації, а тому не призначені й за своїм інформативним наповненням не здатні сформувати або підтримати обізнаність споживачів та їх інтерес щодо конкретної особи чи конкретного товару.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону України Про рекламу , вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Як було встановлено судом, словосполучення ВИНА СВІТУ буквами білого кольору на червоному фоні є зареєстрованою торговельною маркою, знаходиться у володінні та користуванні позивача на підставі належним чином укладеного ліцензійного договору.

Таким чином, зазначені конструкції не є рекламою, а їх розміщення не породжує у позивача обов'язку отримати дозвіл на це у відповідному органі місцевого самоврядування.

Аналогічна позиція була висловлена судовою колегією Вищого адміністративного суду України у аналогічних справах № К/800/60033/14 від 02.04.2015 року, № К/800/1707/16 від 17.02.2016 року, № К/800/13739/15 від 04.02.2016 року тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначено у п. 10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 року № 7, суди повинні виходити з того, що вимоги про визнання акта владного органу недійсним або неправомірним тощо є різними словесними формами вираження одного й того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів перед судом правомірності своїх дій та рішень.

Таким чином, адміністративний позов є законним та обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року №

2135/11/13-11 судам у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1450,00 грн.

Керуючись ч. 2 ст. 19, ст. 41 Конституції України, ст. 9 Закону України Про рекламу , керуючись ст. ст. 2-12, 100, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТ_ТОРГ" до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" про визнання протиправними та скасування вимоги та наказу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у зв"язку з їх незаконністю - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати вимогу Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 23/Р-7-5160 від 07 листопада 2016 року підписану директором департаменту економічного розвитку Львівської міської ради ОСОБА_1, яким на позивача покладено обов'язок в строк до 10.11.2016 року демонтувати п ять об'єктів зовнішньої реклами за адресою АДРЕСА_2, розміщених на фасаді вказаного будинку без дозволу відповідача.

Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради № 84-Д від 07.11.2016 року, підписаний директором департаменту економічного розвитку Львівської міської ради ОСОБА_1, яким на Комунальне підприємство "Адміністративно-технічне управління" покладено обов'язок в строк до 31.12.2016 року демонтувати п ять об'єктів зовнішньої реклами за адресою АДРЕСА_2, розміщених на фасаді вказаного будинку без дозволу відповідача.

Стягнути з Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЙТ - ТОРГ сплачений ними судовий збір в розмірі 1450 грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Оріхівський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили і є остаточною після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області Плечищева О.В.