Постанова

від 10.11.2017 по справі п/811/1335/17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2017 року Справа № П/811/1335/17

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить:

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо розгляду листа-повідомлення від 25.04.2017 р. стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства загальною площею 49,5140 га на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) та надання в оренду зазначеної земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області;

- зобов'язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства загальною площею 49,5140 га на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) та надати в оренду зазначену земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області.

В обґрунтування позовних вимог вказала, що виконавши всі передбачені законодавством вимоги щодо розроблення та погодження проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства нею 25.04.2017 р. втретє було подано до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області заяву про затвердження проекту землеустрою. Натомість на час звернення до суду позивач так і не отримав від відповідача жодного рішення або відповіді, що є бездіяльністю державного органу, яка порушує гарантовані державою законні права та інтереси.

Представник позивача у судове засідання 02.11.2017 р. не прибув подавши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові (а.с.78).

Відповідачем до суду надано письмові заперечення на позов, в яких зазначено, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки позивач не дотримався всіх вимог законодавства, тому останній не набув права правомірного очікування , яке б підлягало судовому захисту (а.с.81-86).

В судове засідання 02.11.2017 року представник відповідача не прибув.

Згідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

При цьому, за приписами ч. 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, в тому числі: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 17.10.2011 р. позивач, відповідно до вимог ч.2 ст. 123 Земельного кодексу України та Закону України Про фермерське господарство , звернулась із заявою до Вільшанської районної державної адміністрації про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства земельної ділянки загальною площею 50 га, що знаходиться на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) (а.с.27).

Розпорядженням Голови Вільшанської районної державної адміністрації Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1Д від 24.10.2011 р. №430-р позивачу було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 50 га ріллі в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства за рахунок державних земель сільськогосподарського призначення, віднесених до запасу, на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (а.с.29).

Згідно листа Вільшанської РДА від 07.06.2016 р. № 01-35/18/1 райдержадміністрація повідомила, що розпорядження від 24.10.2011 р. №430-р не втратило чинність (а.с.28).

На розпорядження від 24.10.2011 р. №430-р позивач уклала договір з ТОВ ТЕКТОАРЕАЛ про розроблення проекту землеустрою щодо відведення їй в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства земельної ділянки загальною площею 50 га, в тому числі ріллі 50 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення, що розташована на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту).

В подальшому розроблено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства земельної ділянки загальною площею 49,5140 га із земель державної власності с/г призначення, що розташована на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) (а.с.22-67).

Висновком про погодження проекту землеустрою від 05 жовтня 2015 р. № 46 наданого Відділом Держгеокадастру у Вільшанському районі Кіровоградської області в порядку ст. 186-1 ЗКУ погоджено проект землеустрою щодо відведення позивачу терміном на 49 для ведення фермерського господарства земельної ділянки загальною площею 49,5140 га, в тому числі по угіддях: 49,5140 га ріллі, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) (а.с.57).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (далі - ДЗК) від 30.11.2016 року за № НВ-3503458782016 дана земельна ділянка розміром 49,5140 га сформована та зареєстрована в ДЗК 15.10.2013 року, присвоєно кадастровий номер 3524383500:02:000:9051 (а.с.13-15).

05.10.2015 р. позивачем було подано до Голеного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 49,5140 га, що розташована на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) для ведення фермерського господарства (а.с.16).

Розглянувши заяву від 05.10.2015 р. відповідач листом від 25.07.2016 р. № Т-11383/0-6701/0/6-16 повідомив позивачу, що згідно до листа Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, керівникам головних управлінь Держгеокадастру в областях, місті Києві рекомендовано утриматись від укладення договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на без конкурентних засадах строком більше 7 років та встановлення розміру орендної плати на рівні менше 8% від нормативної грошової оцінки. Враховуючи вищезазначене Головне управління Держгеокадастру в Кіровоградській області запропонувало висловити позицію щодо погодження чи заперечення щодо встановлення іншого строку і орендної плати, та відповідно відмовило у затвердженні проекту у вказаному варіанті орендної плати та строку дії (а.с.17).

05.09.2016 р. позивачем було подано до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення їй земельної ділянки, загальною площею 49,5140 га, що розташована на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області, за межами населеного пункту для ведення фермерського господарства та надання в оренду терміном, на 7 (сім) років зі встановленням орендної плати на рівні 8% від нормативної грошової оцінки вищезазначеної земельної ділянки (а.с.18).

Розглянувши заяву від 05.09.2016 р. відповідач листом від 31.01.2017 року №Т-22012/0-880/0/6-17 повідомив позивачу, що відповідно до ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору є: строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Також в листі було описано вимоги ст. 288 Податкового кодексу України про встановлення розміру орендної плати, вимоги Закону України Про оцінку земель щодо строків проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та осіб, що и проводять. Крім цього в листі було наголошено на те, що відсутність документації з нормативної грошової оцінки земель у формі витягу з технічної документації з нормативно грошової оцінки земель передбаченого ст. 20 Закону України Про оцінку земель унеможливлює визначення істотних умов договору для подальшого укладання договору оренди.

Враховуючи викладене відповідач запропонував узгодити істотні умови договору оренди землі, а саме: розмір орендної плати на рівні 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік, з урахуванням коефіцієнта індексації, а також встановлення строку дії договору - 7 років (а.с.19).

25.04.2017 р. позивачем втретє подано до відповідача лист-повідомлення, в якому гр. ОСОБА_1 повторно звернулась з проханням, відповідно до ч. 6 ст. 123 ЗКУ, прийняти рішення про надання їй земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства загальною площею 49,5140 га ріллі із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області з погодженням щодо надання земельної ділянки в оренду терміном на 7 (сім) років зі встановленням орендної плати на рівні 8% від нормативної грошової оцінки вищезазначеної земельної ділянки (а.с.20). До листа-повідомлення позивачем також було додано: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Вказані документи отримано відповідачем 26.04.2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.64).

Станом на момент розгляду справи жодної відповіді на заяву позивача від 25.04.2017 р. на адресу суду не надходило.

Таким чином, з вищевказаного вбачається, що у кожному із листів відповідач посилався на різні обставини для відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно абз.1-2 ч.1 ст.123 Земельного кодексу України (далі ЗК України) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Абзацами 3-4 ч.1 ст.123 ЗК України передбачено, що надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

При цьому, земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування (абз.5 ч.1 ст. 123 ЗК України).

Абзацом 1 ч.2 даної статті Кодексу визначено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_2 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно вимог абз.1 ч.3 ст. 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до абз.4 ч.3 статті 123 ЗК України, умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом ОСОБА_3 України.

Згідно з ч. 4 вказаної статті проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Проаналізувавши вищевказані правові положення, суд зазначає, що статтею 123 ЗК України чітко визначено саму процедуру надання земельних ділянок у користування. Зокрема, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення повинна звернутися з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного суб'єкта владних повноважень, визначеного ст.122 цього Кодексу. В свою чергу, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатом розгляду такого клопотання надає особі дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмовляє у його наданні.

Як встановлено судом, з метою отримання в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства позивачу розпорядженням Вільшанської районної державної адміністрації від 24.10.2011 р. №430-р було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 50 га ріллі в оренду терміном на 49 років для ведення фермерського господарства за рахунок державних земель с/г призначення, віднесених до запасу, на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (а.с.29).

В подальшому, ТОВ ТЕКТОАРЕАЛ на замовлення позивачки розроблено проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства земельної ділянки загальною площею 49,5140 га із земель державної власності с/г призначення, що розташована на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) (а.с.22-67).

Позивач погодився з позицією відповідача зменшивши термін оренди земельної ділянки із 49 до 7 років та розмір орендної плати на рівні 8 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік з урахуванням коефіцієнта індексації.

У відповідності до вимог ч.6 ст.123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

При цьому, згідно ч.10 ст.123 ЗК України рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно ч.13 даної статті ЗК України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Частиною 6 статті 186-1 ЗК України передбачено, що підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

При цьому, відповідно до абз.1-2 ч.8 ст.186-1 ЗК України, у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).

Органами, зазначеними в частинах першій-третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.

Висновком про погодження проекту землеустрою від 05.10.2015 року за № 46 (а.с.57) Відділом Держгеокадастру у Вільшанському районі Кіровоградської області погоджено проект землеустрою та не заперечується проти відведення позивачу земельної ділянки в оренду.

Однак, як встановлено матеріалами справи, позивачем неодноразово подавався на затвердження відповідачу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки. При цьому, відмовляючи у його затвердженні відповідач кожного разу вказував на нові невідповідності документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповіді на заяву про затвердження проекту землеустрою від 25.04.2017 р. відповідачем взагалі не надано, що не спростовано у поданих запереченнях.

Положеннями статті 50 Закону України "Про землеустрій", визначено перелік складових проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Так проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

- завдання на розроблення проекту землеустрою;

- пояснювальну записку;

- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

- рішення Верховної ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);

- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);

- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва III - V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці;

- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

- розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

- акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

- акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);

- перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

- викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

- кадастровий план земельної ділянки;

- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

- матеріали погодження проекту землеустрою.

Разом з тим, згідно до ч.7 ст.186-1 Земельного кодексу України органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій".

Як вбачається з матеріалів справи, у проекті землеустрою позивач надав всі передбачувані вище документи. Отже, проект землеустрою позивача відповідає ст.50 Закону України "Про землеустрій". При цьому, відповідачем взагалі не обґрунтовано підстави не розгляду заяви від 25.04.2017 р. і неможливості затвердження поданого позивачем проекту землеустрою.

Відповідно до вимог частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив строки, встановлені ч.6 ст.123 ЗК України, розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою від 25.04.2017 р.. Також, відповідач діяв непослідовно та необґрунтовано, двічі відмовляючи позивачу у затвердженні погодженого проекту із землеустрою з різних причин не звертаючи увагу на те, що позивачем надано усі необхідні документи, надано згоду на зменшення терміну оренди землі, погоджено розмір орендної плати. При цьому, відповідач взагалі відмовився розглядати заяву від 25.04.2017 р. по суті.

Конституцією України чітко закріплено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом (ч. 4 ст.13); право власності на землю гарантується, воно набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ч.2 ст.14).

В абзаці 10 п. 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р. № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З врахуванням викладеного, суд звертає увагу на те, що Земельним кодексом України передбачено механізм безоплатної передачі земель сільськогосподарського призначення у користування та вичерпні підстави для відмови в цьому, а тому відповідач не має права відмовляти позивачу затверджені проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства в оренду з підстав, що не передбачені Земельним кодексом України. Більш того ігнорувати це право позивача.

Згідно до діючого правового регулювання земельних відносин у державі, право розпорядження землями сільськогосподарського призначення відбувається виключно на підставі норм Земельного кодексу України, а тому відповідачем було безпідставно відмовлено позивачу у вирішенні питання щодо затверджені проекту землеустрою.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішення питань щодо затвердження проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.

У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету ОСОБА_3 Європи державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 21.05.2013р. №21-87а13, а згідно з ст. 244 -2 КАС України суд зобов'язаний привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частини зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою. Разом з тим, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача розглянути заяву від 25 квітня 2017 року та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення, з огляду на наступне.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту.

Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Оскільки є нерозглянута заява позивача від 25.04.2017 р. про затвердження проекту землеустрою, а тому відповідач зобов'язаний розглянути дану заяву.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання відповідача розглянути заяву від 25.04.2017 року, оскільки саме по собі судове рішення про визнання бездіяльності неправомірною не відновлює порушеного права.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Отже, позивачу підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області судовий збір у розмірі 640,00 грн..

Керуючись ст.ст.71-72, 86, 94, 158-163, 254, 267 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області щодо розгляду листа-повідомлення ОСОБА_1 від 25 квітня 2017 року стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства загальною площею 49,5140 га на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) та надання в оренду зазначеної земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області розглянути лист-повідомлення ОСОБА_1 від 25 квітня 2017 року про затвердження проекту землеустрою стосовно відведення земельних ділянок в оренду строком на 49 років для ведення фермерського господарства загальною площею 49,5140 га на території Станкуватської сільської ради Вільшанського району Кіровоградської області (за межами населеного пункту) та прийняти відповідне рішення за результатами його розгляду.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Присудити ОСОБА_1 (ід. код - НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код - 39767636) сплачений судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду ОСОБА_4