Постанова

від 31.10.2017 по справі 826/1361/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 31 жовтня 2017 року                      № 826/1361/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ГУДВІЛ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0047921201 , На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні. В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГУДВІЛ» (надалі – позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 16.12.2016 року №0047921201; стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору. Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариством було неодноразово зроблено всі можливі дії для дотримання строку реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать копії квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних від 07.10.2016 року, в яких вказано, що документ доставлено до ДФС України, однак документ не прийнято, можливо розірвано договір про визнання електронної звітності. Додатково позивач зазначив, що Товариством було проведено ряд дій для з'ясування підстав не прийняття до реєстрації податкових накладних контролюючим органом, а саме надано пояснення до податкової міліції, були присутні на робочій групі, а також позивачем подано до Центру обслуговування платників ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві два примірника Додаткової угоди до Договору про визнання електронних документів. В ході судового засідання представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи. На підставі п. 4 ст. 122 КАС України суд, з урахуванням думки представників сторін, ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження. Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне. З матеріалів справи вбачається, що Управлінням оподаткування юридичних осіб ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20 розділу 1, п.57.2 ст. 57, п.1201..1 ст. 1201 розділу ІІ, п.201.10 ст.201 розділу V Податкового кодексу України у порядку ст. 76 глави 8 розділу ІІ Кодексу проведено камеральну перевірку за жовтень 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГУДВІЛ» (код ЄДРПОУ 39289467), за результатами якої складено відповідний акт перевірки №4300/26-55-12-01 від 13.12.2016 року. Перевіркою граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до них в ЄРПН, визначених відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено порушення, які викладені в таблиці 1 та відповідальність за що передбачена п. 1201..1 ст. 1201 ПК України. На підставі висновків акта перевірки, податковим органом 16.12.2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0047921201, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у загальному розмірі 63350,89 грн. Незгода позивача з вказаним податковим повідомлення-рішенням зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного. Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту – ПК України) Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246. Пунктами 201.1 і 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. В силу приписів норм п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. У разі порушення цього терміну реєстрації податкових накладних до платника податків (продавець товарів/послуг, який склав відповідні податкові накладні) застосовуються штрафні санкції визначені цим Кодексом. Так, згідно з п. 1201. 1 ст. 1201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПКУ, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 ПКУ покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках/коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках/коригування, - у разі порушення терміну реєстрації 16 до 30 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових розрахунках коригування - у разі порушення терміну реєстрації від 61 і більше календарних днів. У випадку встановлення факту вчинення платником податку порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних контролюючий орган відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України (визначає підстави, порядок оформлення та вручення податкового повідомлення-рішення) та положень п. 2 розд. II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.01.2016 за № 124/28254), складає податкове повідомлення-рішення за формою «Н» - за порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 ПК України (додаток 13 до зазначеного Порядку). Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган дійшов до висновку, що податкова накладна №10 від 18.10.2016 року зареєстрована в ЄРПН 03.11.2016 року, тобто з порушенням граничних строків реєстрації на 1 день; податкова накладна №5 від 04.10.2016 року зареєстрована в ЄРПН 03.11.2016 року, тобто з порушенням граничних строків реєстрації на 15 днів; податкова накладна №4 від 03.10.2016 року зареєстрована в ЄРПН 03.11.2016 року, тобто з порушенням граничних строків реєстрації на 16 днів; податкова накладна №1 від 01.10.2016 року зареєстрована в ЄРПН 04.11.2016 року, тобто з порушенням граничних строків реєстрації на 19 днів; податкова накладна №2 від 02.10.2016 року зареєстрована в ЄРПН 04.11.2016 року, тобто з порушенням граничних строків реєстрації на 18 днів; податкова накладна №3 від 02.10.2016 року зареєстрована в ЄРНП 04.11.2016 року, тобто з порушенням граничних строків реєстрації на 18 днів; податкова накладна №9 від 12.10.2016 року, тобто з порушенням граничних строків реєстрації на 8 днів; податкова накладна №7 від 11.10.2016 року зареєстрована в ЄРПН 04.11.2016 року, тобто з порушенням граничних строків реєстрації на 9 днів; податкова накладна №8 від 12.10.2016 року зареєстрована в ЄРПН 04.11.2016 року, тобто з порушенням граничних строків реєстрації на 8 днів; податкова накладна №6 від 10.10.2016 року зареєстрована в ЄРПН 04.11.2016 року, тобто з порушенням граничних строків реєстрації на 10 днів. При цьому, як стверджує позивач, ним вживались заходи щодо своєчасної реєстрації вказаних вище податкових накладних. Водночас, згідно наявних в матеріалах справи квитанцій №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна №1 від 01.10.2016 року направлялась засобами електронного зв'язку 04.11.2016 року, тобто з пропуском грачиного строку для такої реєстрації. Податкові накладні №2, №3 від 02.10.2016 року, №4, №5 від 03.10.2016 року надіслані за допомогою засобів електронного зв'язку 07.10.2016 року, однак останні не зареєстровані є ЄРПН з підстав того, що порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233, а саме: - ЄДРПОУ 39289467, можливо розірвано договір про визнання електронної звітності. Водночас, визначальним моментом в даному випадку є не лише момент подання вказаних податкових накладних для реєстрації, а й реєстрація таких податкових накладних в ЄРПН. Суд також звертає увагу, що позивачем не надано доказів своєчасного подання для реєстрації податкових накладних №10 від 18.10.2016 року, №9 від 12.10.2016 року, №7 від 11.10.2016 року, №8 від 12.10.2016 року, № 6 від 10.10.2016 року, як і не надано обґрунтованих пояснень щодо причин порушення граничних строків порушення реєстрації даних податкових накладних. Крім того, позивачем не надано до суду доказів оскарження дій податкового органу щодо одностороннього розірвання договору про визнання електронних документів №060420161 від 06.04.2016 року, про що зазначено у квитанціях №1 як причинах не здійснення реєстрації податкових накладних №2, №3 від 02.10.2016 року, №4, №5 від 03.10.2016 року в ЄРПН. Також позивачем на підтвердження наведених ним обставин вжиття заходів, а саме – надання пояснень до податкової міліції, присутості на робочій групі, а також подання до Центру обслуговування платників ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві два примірника Додаткової угоди до Договору про визнання електронних документів не надано жодних доказів та відповідних документів. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем у межах визначених законодавством строків, суд вважає, що відповідач має право притягувати платників податків до відповідальності на підставі статті 1201 ПК України, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та підстави для його скасування відсутні. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У даному випадку відповідач (суб'єкт владних повноважень) довів суду, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення він діяв відповідно до чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі. Керуючись ст.ст. 94, 158 - 163 КАС України, суд – П О С Т А Н О В И В: В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ГУДВІЛ» відмовити повністю. Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук