Ухвала

від 07.11.2017 по справі 813/822/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/8246/17

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М.,Улицького В. З.,

за участю секретаря Мельничук Б.Б.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі № 813/822/17 за адміністративним позовом Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю СУ 24 Енергоресурс-монтаж про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 106356, 58грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідач в порушення статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення , частини 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, не відшкодував витрати на виплату та доставку пенсій, що призвело до виникнення боргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.06.2017 адміністративний позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю СУ 24 Енергоресурс-монтаж код ЄДРПОУ 01415708 на користь Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області код ЄДРПОУ 40369828 борг в сумі 91523(дев'яносто одна тисяча п'ятсот двадцять три) грн 27коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог на суму 14833, 31 грн та прийняти нову, якою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СУ 24 Енергоресурс-монтаж 14833, 31 грн.

Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що судом першої інстанції зазначено, що позивач не надав суду доказів направлення відповідачу розрахунків фактичних витрат по пенсіонеру ОСОБА_1, однак представником відповідача в судовому засіданні також не було доведено того, що Товариства з обмеженою відповідальністю СУ 24 Енергоресурс-монтаж не отримувало таких розрахунків.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ТзОВ СУ 24 Енергоресурс-монтаж код ЄДРПОУ 01415708 зареєстроване за адресою: 82100, Львівська область, м. Дрогобич, вул. Спортивна, 13 та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За період роботи у ТзОВ СУ 24 Енергоресурс-монтаж право на отримання пільгової пенсії відповідно до пунктів б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення отримали працівники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8

Відповідно до картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за ТзОВ СУ 24 Енергоресурс-монтаж обліковується заборгованість за період з вересня 2015 року по вересень 2016року в сумі 106356, 58грн.

Оскільки витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з вересня 2015 року по вересень 2016 року в сумі 106 356, 58 грн відповідачем не відшкодовані позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача перед Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області існує заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій, яка повинна бути стягнута частково в розмірі 91523, 27коп, оскільки позивач не довів факт надсилання відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій щодо ОСОБА_1 на загальну суму 14833, 31 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України Про пенсійне забезпечення . При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України за №64/8663 від 16.01.2004 встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування .

Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 вказаної вище Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підпунктом 6.7 п. 6 Інструкції передбачено обов'язок підприємства щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно абз. 3 п.п 6.7 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та зареєстрованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

З наведеного встановлено, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на орган Пенсійного фонду України, підприємства зобов'язані здійснювати відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених органом Пенсійного фонду України, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються страхувальнику.

Як зазначив суд першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно до п. 6.4 Інструкції направив відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з серпня 2016 року від 01.08.2016 № 5903/08-28 на суму 3871, 27 грн, з травня 2016 року від 17.05.2016 № 2297/08-25 на суму 1669, 42 грн, з травня 2016 року від 05.05.2016 №1790/08-25 на суму 3860, 51 грн, з квітня 2016 року на суму 254, 26 грн, з 2016 року на суму 1623, 73 грн, з березня 2016 року на суму 258, 22 грн, з лютого 2016 року на суму 299, 87 грн, з 2016 року на суму 1156, 14 грн, з 2016 року на суму 3775, 85 грн, з 2016 року на суму 912, 37 грн, з 2016 року на суму 3601, 99 грн, з жовтня 2015 року на суму 3775, 85 грн.

Однак судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач подав до суду супровідний лист позивача про направлення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій від 14.01.2016 № 295/04-27, розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з 2016 року, а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 8210003324650. Із зазначених розрахунків вбачається, що пенсіонер ОСОБА_1 відсутній у вказаних розрахунках. Хоча, в додатках до позовної заяви позивач подав розрахунки, в яких пенсіонер ОСОБА_1 зазначений. Але суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у розрахунках, скерованих відповідачу відповідно до супровідного листа від 14.01.2016 №295/04-27, порядкові номери відсутні, що не дозволяє суду встановити, які саме з поданих сторонами розрахунків є належними.

Додаткових доказів, в силу ч. 2 ст. 71 КАС України, котрі б спростували позицію викладену в оскаржуваній постанові, апелянтом не наведено, а лише покликання на те, що представник відповідача в судовому засіданні також не було доведено того, що ТзОВ СУ 24 Енергоресурс-монтаж не отримувало таких розрахунків не є аргументом для задоволення позову повністю.

З огляду на зазначене вище суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив частково позов стягуючи з відповідача заборгованість в розмірі 91523, 27 грн, оскільки відповідачем фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відшкодовані не були, а позивач не довів факт надсилання відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій щодо ОСОБА_1 на загальну суму 14833, 31 грн.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дрогобицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі № 813/822/17 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Р. М. Гулид В. З. Улицький

Повний текст ухвали складено 10 листопада 2017 року