Рішення

від 07.11.2017 по справі 173/458/17

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/458/17

Провадження №2/173/426/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2017 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

У складі: головуючої - судді Петрюк Т.М

При секретарі - Рудовій Л.В

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства ВінеСА про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася позивач ОСОБА_1, з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки до відповідача ФГ ВінеСа , згідно якого просить розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2, та ФГ ВінеСА від 14 жовтня 2010 року, який зареєстрований 06 грудня 2011 року у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської обласної філії Центру державного земельного кадастру за № 12200004001005

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 14 жовтня 2010 року між відповідачем та ОСОБА_2, був укладений договір оренди земельної ділянки площею 7.800 га, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області кадастровий номер 1221084100:01:034:0248. Договір зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 06 грудня 2011 року під номером 12200004001005

Дана земельна ділянка була передана по акту прийому-передачі земельної ділянки між ОСОБА_2І та ФГ ВінеСА .

Після смерті ОСОБА_2, який помер 05 листопада 2015 року вона успадкувала дану земельну ділянку.

На даний час у неї виникла необхідність у веденні особистого сільськогосподарського виробництва та самостійно використовувати успадковану земельну ділянку. В зв'язку з чим вона 13.03.2017 року направила на ім'я відповідача заяву - повідомлення, проінформувавши останнього про свій намір самостійно обробляти земельну ділянку. На своє звернення вона ніякої відповіді не отримала.

При цьому вона вважає, що умова укласти договір на сім років не справедливою. Оскільки при укладанні договору її брат хворів, а тому такий тривалий строк договору створює значний дисбаланс у правах та обов'язках сторін договору, причому на шкоду орендодавцю. Так як такий тривалий строк дії договору позбавляє орендодавця права на використання ним своєї земельної ділянки для власних потреб, а у випадку спадкування земельної ділянки, несправедливо тривалий час не дає можливості спадкоємцю у повній мірі розпоряджатись спадковим майном на свою користь на більш вигідних умовах.

Її покійний брат через стан здоров'я не мав можливості самостійно обробляти земельну ділянку. На відміну від нього вона має можливість обробляти самостійно земельну ділянку, для цієї мети вона має трактор. Крім того у неї на утриманні є неповнолітній син, а також непрацездатні батьки, тому використання належної їй земельної ділянки дало б їй можливість отримувати прибуток та забезпечити сім'ю.

Вважає , що зміна вищезазначених обставин є істотною, оскільки в момент укладання договору ОСОБА_2, не міг передбачати, що така зміна настане, та подальше існування договору порушить співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивачку того, на що вона могла б розраховувати при здійсненні правонаступництва, що й стало підставою звернення до суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному об'ємі, давши пояснення фактично установлені матеріалами справи. В подальшому від участі в розгляді справи відмовилась в зв'язку з припиненням чинності договору про надання правової допомоги.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Просить укладений договір розірвати посилаючись на те, що договір був укладений у 2010 році і на даний час його дія вже мала бути закінчена. Проте відповідач свідомо затягував реєстрацію даного договору, протягом року не здаючи його на реєстрацію, таким чином затягнувши дію договору ще на один рік. Згідно закону реєстрація договорів оренди проводиться протягом місяця і вона вважає, що затягування строку реєстрації договору здійснене саме відповідачем.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, при цьому пояснила, що згідно норм цивільного кодексу України, а також ЗУ Про оренду землі дострокове розірвання договору оренди землі можливе лише при наявності згоди сторін. Крім того договір може бути достроково змінений або розірваний за рішенням суду при наявності підстав, передбачених законом. Вказані позивачем підстави не є такими, що дають право на дострокове розірвання умов договору. Відповідно до ст. 652 ЦК України та умов укладеного договору оренди сторони передбачили можливість переходу земельної ділянки до правонаступників та в договорі врегулювали дане питання. Фермерське господарство користувалось земельною ділянкою ОСОБА_2, з 06.12.2011 року, тобто з моменту реєстрації даного договору. Будь-яких інших договорів оренди земельної ділянки між сторонами не укладалось. Тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити

Вислухавши пояснення осіб, що приймали участь у розгляді справи, оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши матеріали справи кожний окремо та у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків .

За вимогами ст.11 ЦПК України- суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть учать у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст.13 Закону України Про оренду землі - визначено поняття договору оренди землі: Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2010 року між відповідачем та ОСОБА_2, був укладений договір оренди земельної ділянки площею 7.800 га, яка знаходиться на території Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області кадастровий номер 1221084100:01:034:0248. Договір зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 06 грудня 2011 року під номером 12200004001005, що підтверджується копією договору оренди земельної ділянки.

Дана земельна ділянка була передана по акту прийому-передачі земельної ділянки між ОСОБА_2І та ФГ ВінеСА , що підтверджується копією акту прийому-передачі земельної ділянки.

Після смерті ОСОБА_2, який помер 05 листопада 2015 року позивач успадкувала дану земельну ділянку, що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про право на спадщину від 19.05.2016 року.

За життя ОСОБА_2, питання щодо розірвання договору оренди земельної ділянки не ставив, з чого суд робить висновок про те, що умови договору оренди земельної ділянки виконувались належним чином.

Позивач успадкувавши земельну ділянку почала ставити вимоги про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки. Не вирішивши дане питання в добровільному порядку, позивач звернулась з позовом до суду, згідно якого ставить питання про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки в зв'язку з тим, що бажає сама обробляти земельну ділянку, а строк оренди тривалістю в сім років з моменту реєстрації договору оренди є несправедливим. В судовому засіданні також позивач посилалась на те, що голова ФГ умисно надав договір оренди земельної ділянки на реєстрацію через один рік після його укладення. Таким чином збільшивши строк орендних відносин.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до розділу 12 укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, сторони погодили, що дія договору припиняється у разі:

-закінчення строку, на який його було укладено;

-придбання орендарем земельної ділянки у власність;

-викуп земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, в порядку, встановленому законом, ліквідації юридичної особи - орендаря;

-в інших випадках передбачених законом;

Даним розділом укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки, також передбачено,що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Відповідно до ч. 4 ст 32 ЗУ Про оренду землі - Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Таким чином перехід до позивачки земельної ділянки в порядку спадкування не є підставою для розірвання вищезазначеного договору. Також посилання позивача та представника позивача на те, що при укладанні договору сторони не могли передбачити таку зміну, як правонаступництво, на думку суду є безпідставними, так як в договорі чітко зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, яка передбачена сторонами в момент його укладання.

Бажання правонаступника самостійно використовувати земельну ділянку також не є підставою для розірвання договору земельної ділянки до закінчення строку, на який він укладений.

Вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки за тією підставою, що істотна умова договору: укладення його на сім років, є несправедливою для орендодавця, суд вважає безпідставними.

Так як відповідно до ч. 3 ст. 19 ЗУ Про оренду землі - При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років.

Таким чином між ОСОБА_2, та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки на мінімальний строк, визначений ЗУ Про оренду землі , тому дана умова не може вважатись невигідною та несправедливою для орендодавця та не має наслідком наявності підстав для дострокового розірвання договору оренди.

Судом не встановлені і матеріальна невигідність укладеного договору оренди для позивача та осіб, які перебувають на її утриманні, так як умовами договору визначено обов'язок відповідача сплачувати орендну плату. І так як ні ОСОБА_2, ні позивач згідно пред'явленого позову ніяких претензій з цього приводу до відповідача не пред'являли та не пред'являють, суд приходить до висновку, що дана умова договору відповідачем виконується.

Посилання позивача на те, що саме відповідач протягом року не подавав договір оренди на реєстрацію, чим затягнув термін його дії, ніякими доказами не доведена. Наданий позивачкою витяг із державного земельного кадастру про земельну ділянку, підтверджує реєстрацію саме права власності позивачки на спірну земельну ділянку, а не доводить факт умисного затягування відповідачем передачі договору оренди земельної ділянки на реєстрацію.

Крім того за даними підставами позовні вимоги про розірвання договору не заявлялись. Також недоведеними є посилання позивача і на те, що відповідачем зареєстровані якісь інші договори оренди земельної ділянки між ОСОБА_2, та ФГ ВінеСА . з більш тривалим строком дії.

Виходячи з вищевикладеного підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеного 14 жовтня 2010 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством ВінеСА , зареєстрованого 06 грудня 2011року у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру № 12200004001005 та зобов'язання фермерського господарства ВінеСА негайно передати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 7.800 га, розташовану на території Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в стані придатному для цільового використання не встановлено. Відповідно у задоволенні позовних вимог суд вважає за можливе відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалене рішення. суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Так як позивачу відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, то понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1462.00 грн., відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають та покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 80, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,_

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства ВінеСА про розірвання договору оренди земельної ділянки , укладеного 14 жовтня 2010 року між ОСОБА_2 та фермерським господарством ВінеСА , зареєстрованого 06 грудня 2011року у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру № 12200004001005 та зобов'язання фермерського господарства ВінеСА негайно передати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 7.800 га, розташовану на території Дмитрівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в стані придатному для цільового використання - відмовити.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1462.00 грн., покласти на позивача ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд. Особи, які брали участь у судовому засіданні, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Рішення набирає чинності після закінчення строку на подання апеляційної скарги якщо така скарга не подавалась. У випадку подання апеляційної скарги, рішення суду набирає чинності після розгляду справи судом апеляційної інстанції, якщо рішення не було скасоване або змінене.

Суддя Петрюк Т.М.