Рішення

від 26.10.2017 по справі 183/2503/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2503/17

№ 2/183/2083/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

26 жовтня 2017 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого: судді Парфьонова Д.О., за участі: секретаря судового засідання Соловйової Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області, Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1, право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 5.320 га в межах згідно з планом, розташованої на території Перещепинської міської ради, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з Державним актом на право приватної власності на землю, серія ІІ-ДП № 125726, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 15007 від 02 квітня 2001 року, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 02 грудня 2010 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, будучи єдиним спадкоємцем ОСОБА_3, померлого 02 грудня 2010 року, прийняла спадщину подавши заяву про прийняття спадщини за законом та, в наступному, отримала свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частину майна померлого, в якому вказано, що спадкоємцем іншої 1/2 частини майна померлого є ОСОБА_2 Вважаючи фактичну відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, викладену в свідоцтві про право на спадщину від 23 травня 2017 року незаконною через відсутність родинних зв`язків між померлим та ОСОБА_2 звернулася із позовом до суду.

В поданій заяві представник позивача просив розглядати справу за його відсутності, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надавав.

Від третіх осіб надійшли клопотання про розгляд справи у відсутності представників.

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв'язку з тим, що сторони в судове засідання не з'явилися, на підставі ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

З урахуванням зазначених положень закону та думки позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

На підставі рішення 17 сесії XXIII скликання Перещепинської міської ради народних депутатів № 6 від 15 березня 2001 року ОСОБА_3 передана у приватну власність земельна ділянка площею 5,320 га в межах згідно з планом, розташована на території Перещепинської міської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, про що видано Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІ-ДП № 125726, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 15007 від 02 квітня 2001 року.

02 грудня 2010 року батько позивача - ОСОБА_4, помер /а.с.5, 9, 10/.

У відповідності до спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3, до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини звернулися: 15 грудня 2010 року - ОСОБА_1 та 05 квітня 2011 року - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який у заяві про прийняття спадщини вказав, що є онуком померлого через батька відповідача та сина померлого - ОСОБА_5 /а.с.42/.

23 травня 2017 року позивачем подано нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину /а.с.44/.

23 травня 2017 року нотаріусом видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно з яким вказано, що спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 02 грудня 2010 року, на підставі статті 1261 Цивільного кодексу України є його дочка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, про що наявна відмітка Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції від 06 грудня 2011 року в паспорті АЕ 880542, виданому 25 листопада 1997 року Новомосковським PB УМВС України в Дніпропетровській області, зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4, - 1/2 (однієї другої) частки; та на підставі статті 1265 Цивільного кодексу України згідно зі статтею 1266 Цивільного кодексу України є онук ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_5, батько якого - ОСОБА_5, помер 31 березня 2001 року, -1/2 (однієї другої) частки. Спадщина, на яку в указаній частці видано це свідоцтво, складається з: земельної ділянки площею 5,3200 га, кадастровий номер 1223210500:02:017:0524, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, належної померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія II-ДП № 125726, виданого 02.04.2001 року Перещепинською міською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 15007.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 2 статті 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Ч.1 ст.1258 ЦК України встановлює, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ст.1265 ЦК України).

Ст.1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Водночас, згідно з відповіддю Новомосковського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області № 2494/14.27-14 від 05 жовтня 2017 року, отриманої на запит суду про надання відомостей на підтвердження родинного зв'язку між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, Новомосковський міськрайонний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повідомив про відсутність відомостей в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян щодо родинного зв'язку між вищезазначеними громадянами. Матеріали спадкової справи, отриманої на запит суду також не містять означених відомостей.

В зв'язку з наведеним, суд приходить до переконання, що за позивачем, як за єдиним спадкоємцем за законом, враховуючи відсутність подання заяв іншими спадкоємцями першої черги, чи спадкоємцями за правом представлення з якими-б у померлого був наявний родинний зв`язок та які-б у встановлений законом строк звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, враховуючи отримання позивачем свідоцтва про право власності на ? частину майна померлого належить визнати право власності в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

вирішив:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області, Новомосковська районна державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, про що наявна відмітка Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції від 06 грудня 2011 року в паспорті АЕ 880542 виданому 25 листопада 1997 року Новомосковським PB УМВС України в Дніпропетровській області) право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 5,320 га, кадастровий номер 1223210500:02:017:0524, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Перещепинської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, належної померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія II-ДП № 125726, виданого 02 квітня 2001 року Перещепинською міською радою, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 15007 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 02 грудня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Д.О. Парфьонов